input
stringlengths 95
7.33k
| output
stringlengths 35
1.02k
| instruction
stringclasses 2
values |
---|---|---|
Question: '«***Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу***…» – пише додому герой твору:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Валер’яна Підмогильного', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Григора Тютюнника', 'Д: Юрія Яновського', | Chosen answer: Г: Григора Тютюнника, Rejected answers: А: Олеся Гончара, Б: Валер’яна Підмогильного, В: Олександра Довженка, Д: Юрія Яновського | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«***Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу***…» – пише додому герой твору:' 'А: Олеся Гончара', 'Б: Валер’яна Підмогильного', 'В: Олександра Довженка', 'Г: Григора Тютюнника', 'Д: Юрія Яновського', | Chosen answer: Г: Григора Тютюнника, Rejected answers: А: Олеся Гончара, Б: Валер’яна Підмогильного, В: Олександра Довженка, Д: Юрія Яновського | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину, змалював:' 'А: Олександр Олесь', 'Б: Микола Вороний', 'В: Павло Тичина', 'Г: Максим Рильський', 'Д: Богдан-Ігор Антонич', | Chosen answer: Д: Богдан-Ігор Антонич, Rejected answers: А: Олександр Олесь, Б: Микола Вороний, В: Павло Тичина, Г: Максим Рильський, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину, змалював:' 'А: Олександр Олесь', 'Б: Микола Вороний', 'В: Павло Тичина', 'Г: Максим Рильський', 'Д: Богдан-Ігор Антонич', | Chosen answer: Д: Богдан-Ігор Антонич, Rejected answers: А: Олександр Олесь, Б: Микола Вороний, В: Павло Тичина, Г: Максим Рильський, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '***Там дивний ліс зітхає ароматом***
***І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,***
***Співа трава, ніким ще не зім’ята,***
***І вабить сном солодких таємниць*** –
таким уявляє ідеальний світ мистецтва ліричний герой вірша:' 'А: «Молюсь і вірю. Вітер грає…»', 'Б: «О земле втрачена, явися!..»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Задивляюсь у твої зіниці…»', 'Д: «Страшні слова, коли вони мовчать»', | Chosen answer: В: «Стилет чи стилос?», Rejected answers: А: «Молюсь і вірю. Вітер грає…», Б: «О земле втрачена, явися!..», Г: «Задивляюсь у твої зіниці…», Д: «Страшні слова, коли вони мовчать» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '***Там дивний ліс зітхає ароматом***
***І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,***
***Співа трава, ніким ще не зім’ята,***
***І вабить сном солодких таємниць*** –
таким уявляє ідеальний світ мистецтва ліричний герой вірша:' 'А: «Молюсь і вірю. Вітер грає…»', 'Б: «О земле втрачена, явися!..»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Задивляюсь у твої зіниці…»', 'Д: «Страшні слова, коли вони мовчать»', | Chosen answer: В: «Стилет чи стилос?», Rejected answers: А: «Молюсь і вірю. Вітер грає…», Б: «О земле втрачена, явися!..», Г: «Задивляюсь у твої зіниці…», Д: «Страшні слова, коли вони мовчать» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Рядки Івана Андрусяка
***лузає сім’я плодить бацили***
***ходить по колу лається ямбом***
***я не приніс тобі славу і силу***
***тільки маленьку жовту троянду***
передають хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури:' 'А: сентименталізму', 'Б: імпресіонізму', 'В: неоромантизму', 'Г: неокласицизму', 'Д: постмодернізму', | Chosen answer: Д: постмодернізму, Rejected answers: А: сентименталізму, Б: імпресіонізму, В: неоромантизму, Г: неокласицизму, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Рядки Івана Андрусяка
***лузає сім’я плодить бацили***
***ходить по колу лається ямбом***
***я не приніс тобі славу і силу***
***тільки маленьку жовту троянду***
передають хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури:' 'А: сентименталізму', 'Б: імпресіонізму', 'В: неоромантизму', 'Г: неокласицизму', 'Д: постмодернізму', | Chosen answer: Д: постмодернізму, Rejected answers: А: сентименталізму, Б: імпресіонізму, В: неоромантизму, Г: неокласицизму, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка:' 'А: пр..важкий, пр..дбати', 'Б: пр..бережний, пр..вілля', 'В: пр..буття, пр..довгий', 'Г: пр..здоровий, пр..морозити', | Chosen answer: Б: пр..бережний, пр..вілля, Rejected answers: А: пр..важкий, пр..дбати, В: пр..буття, пр..довгий, Г: пр..здоровий, пр..морозити | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка:' 'А: пр..важкий, пр..дбати', 'Б: пр..бережний, пр..вілля', 'В: пр..буття, пр..довгий', 'Г: пр..здоровий, пр..морозити', | Chosen answer: Б: пр..бережний, пр..вілля, Rejected answers: А: пр..важкий, пр..дбати, В: пр..буття, пр..довгий, Г: пр..здоровий, пр..морозити | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'На перший склад падає наголос у слові:' 'А: цінник', 'Б: течія', 'В: русло', 'Г: випадок', | Chosen answer: Г: випадок, Rejected answers: А: цінник, Б: течія, В: русло, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'На перший склад падає наголос у слові:' 'А: цінник', 'Б: течія', 'В: русло', 'Г: випадок', | Chosen answer: Г: випадок, Rejected answers: А: цінник, Б: течія, В: русло, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лексичну помилку допущено в рядку:' 'А: являється прикладом', 'Б: скасувати конференцію', 'В: непридатний до вжитку', 'Г: зважати на правила', | Chosen answer: А: являється прикладом, Rejected answers: Б: скасувати конференцію, В: непридатний до вжитку, Г: зважати на правила | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лексичну помилку допущено в рядку:' 'А: являється прикладом', 'Б: скасувати конференцію', 'В: непридатний до вжитку', 'Г: зважати на правила', | Chosen answer: А: являється прикладом, Rejected answers: Б: скасувати конференцію, В: непридатний до вжитку, Г: зважати на правила | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Синонімом до слова збагнути є:' 'А: зібгати', 'Б: розбагатіти', 'В: зрозуміти', 'Г: розгубитися', | Chosen answer: В: зрозуміти, Rejected answers: А: зібгати, Б: розбагатіти, Г: розгубитися | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Синонімом до слова збагнути є:' 'А: зібгати', 'Б: розбагатіти', 'В: зрозуміти', 'Г: розгубитися', | Chosen answer: В: зрозуміти, Rejected answers: А: зібгати, Б: розбагатіти, Г: розгубитися | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Потребує редагування речення:' 'А: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій.', 'Б: Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради.', 'В: У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди.', 'Г: Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами.', | Chosen answer: А: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій., Rejected answers: Б: Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради., В: У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди., Г: Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Потребує редагування речення:' 'А: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій.', 'Б: Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради.', 'В: У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди.', 'Г: Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами.', | Chosen answer: А: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій., Rejected answers: Б: Під’їхавши до Кам’янця, ми побачили обриси середньовічного міста й почули шум сучасної автостради., В: У кожному екскурсійному бюро Львова з гостями міста працюють досвідчені та комунікабельні гіди., Г: Екскурсоводи розкажуть про музеї Переяслава-Хмельницького німецькою, польською та іспанською мовами. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ:' 'А: росинка', 'Б: зрошення', 'В: рослий', 'Г: росяний', | Chosen answer: В: рослий, Rejected answers: А: росинка, Б: зрошення, Г: росяний | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ:' 'А: росинка', 'Б: зрошення', 'В: рослий', 'Г: росяний', | Chosen answer: В: рослий, Rejected answers: А: росинка, Б: зрошення, Г: росяний | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів:' 'А: як/би', 'Б: на/зустріч', 'В: на/силу', 'Г: до/долу', | Chosen answer: В: на/силу, Rejected answers: А: як/би, Б: на/зустріч, Г: до/долу | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів:' 'А: як/би', 'Б: на/зустріч', 'В: на/силу', 'Г: до/долу', | Chosen answer: В: на/силу, Rejected answers: А: як/би, Б: на/зустріч, Г: до/долу | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово:' 'А: втома', 'Б: потуга', 'В: завада', 'Г: перепона', | Chosen answer: Б: потуга, Rejected answers: А: втома, В: завада, Г: перепона | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово:' 'А: втома', 'Б: потуга', 'В: завада', 'Г: перепона', | Chosen answer: Б: потуга, Rejected answers: А: втома, В: завада, Г: перепона | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: А: першому, Rejected answers: Б: другому, В: третьому, Г: четвертому | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні:' 'А: першому', 'Б: другому', 'В: третьому', 'Г: четвертому', | Chosen answer: А: першому, Rejected answers: Б: другому, В: третьому, Г: четвертому | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Однорідними додатками ускладнено речення:' 'А: друге', 'Б: третє', 'В: четверте', 'Г: п’яте', | Chosen answer: Г: п’яте, Rejected answers: А: друге, Б: третє, В: четверте, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте** **текст** **і** **виконайте** **завдання**
**(1)** ***Як/******би*** хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому ***на******/******зустріч***, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер ***на******/******силу***, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає ***до******/******долу***. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка [...]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Однорідними додатками ускладнено речення:' 'А: друге', 'Б: третє', 'В: четверте', 'Г: п’яте', | Chosen answer: Г: п’яте, Rejected answers: А: друге, Б: третє, В: четверте, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка:' 'А: вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще', 'Б: кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще', 'В: водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во', 'Г: русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще', 'Д: плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н', | Chosen answer: Д: плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н, Rejected answers: А: вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще, Б: кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще, В: водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во, Г: русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Літеру ***и*** треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка:' 'А: вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще', 'Б: кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще', 'В: водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во', 'Г: русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще', 'Д: плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н', | Chosen answer: Д: плет..во, порадн..ця, посміхов..сько, доньч..н, Rejected answers: А: вар..во, вул..чка, вовч..ня, схов..ще, Б: кот..чок, печ..во, виховат..ль, вогн..ще, В: водич..нька, добр..во, страхов..сько, пал..во, Г: русалч..н, кринич..нька, парканч..к, згар..ще, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка:' 'А: слов’янський, маслюк, джазист', 'Б: осяяння, юнацький, беззастережний', 'В: блищить, каяття, європейський', 'Г: колючий, в’юнище, їжджений', 'Д: йодований, дзюркотіти, травиця', | Chosen answer: В: блищить, каяття, європейський, Rejected answers: А: слов’янський, маслюк, джазист, Б: осяяння, юнацький, беззастережний, Г: колючий, в’юнище, їжджений, Д: йодований, дзюркотіти, травиця | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка:' 'А: слов’янський, маслюк, джазист', 'Б: осяяння, юнацький, беззастережний', 'В: блищить, каяття, європейський', 'Г: колючий, в’юнище, їжджений', 'Д: йодований, дзюркотіти, травиця', | Chosen answer: В: блищить, каяття, європейський, Rejected answers: А: слов’янський, маслюк, джазист, Б: осяяння, юнацький, беззастережний, Г: колючий, в’юнище, їжджений, Д: йодований, дзюркотіти, травиця | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ:' 'А: розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я', 'Б: рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам', 'В: відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі', 'Г: солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний', 'Д: подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи', | Chosen answer: Д: подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи, Rejected answers: А: розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я, Б: рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам, В: відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі, Г: солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ:' 'А: розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я', 'Б: рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам', 'В: відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі', 'Г: солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний', 'Д: подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи', | Chosen answer: Д: подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи, Rejected answers: А: розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я, Б: рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам, В: відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі, Г: солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку:' 'А: Апенніни, каса, касета', 'Б: Діккенс, манна, комісія', 'В: Канни, колектив, брутто', 'Г: Брюссель, буддист, хоббі', 'Д: Міссурі, іммігрант, тонна', | Chosen answer: Г: Брюссель, буддист, хоббі, Rejected answers: А: Апенніни, каса, касета, Б: Діккенс, манна, комісія, В: Канни, колектив, брутто, Д: Міссурі, іммігрант, тонна | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку:' 'А: Апенніни, каса, касета', 'Б: Діккенс, манна, комісія', 'В: Канни, колектив, брутто', 'Г: Брюссель, буддист, хоббі', 'Д: Міссурі, іммігрант, тонна', | Chosen answer: Г: Брюссель, буддист, хоббі, Rejected answers: А: Апенніни, каса, касета, Б: Діккенс, манна, комісія, В: Канни, колектив, брутто, Д: Міссурі, іммігрант, тонна | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка:' 'А: сер..цевий, проїз..ний, аген..ський', 'Б: артис..ці, захис..ний, безчес..ний', 'В: пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник', 'Г: тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний', 'Д: радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний', | Chosen answer: Д: радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний, Rejected answers: А: сер..цевий, проїз..ний, аген..ський, Б: артис..ці, захис..ний, безчес..ний, В: пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник, Г: тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка:' 'А: сер..цевий, проїз..ний, аген..ський', 'Б: артис..ці, захис..ний, безчес..ний', 'В: пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник', 'Г: тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний', 'Д: радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний', | Chosen answer: Д: радіс..ний, перехрес..ний, заздріс..ний, Rejected answers: А: сер..цевий, проїз..ний, аген..ський, Б: артис..ці, захис..ний, безчес..ний, В: пес..ливий, пристрас..ний, буревіс..ник, Г: тиж..невий, шіс..надцять, швидкіс..ний, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте діалог *(цифри позначають номери реплік).*
– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?
– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?
– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!
– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!
– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!
НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці:' 'А: 1', 'Б: 2', 'В: 3', 'Г: 4', 'Д: 5', | Chosen answer: Б: 2, Rejected answers: А: 1, В: 3, Г: 4, Д: 5 | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте діалог *(цифри позначають номери реплік).*
– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?
– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?
– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!
– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!
– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!
НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці:' 'А: 1', 'Б: 2', 'В: 3', 'Г: 4', 'Д: 5', | Chosen answer: Б: 2, Rejected answers: А: 1, В: 3, Г: 4, Д: 5 | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні:' 'А: Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень.', 'Б: До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми.', 'В: Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси.', 'Г: Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль.', 'Д: Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.', | Chosen answer: В: Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси., Rejected answers: А: Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень., Б: До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми., Г: Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль., Д: Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні:' 'А: Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень.', 'Б: До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми.', 'В: Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси.', 'Г: Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль.', 'Д: Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.', | Chosen answer: В: Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси., Rejected answers: А: Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень., Б: До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми., Г: Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль., Д: Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ:' 'А: пиши', 'Б: чеши', 'В: неси', 'Г: даси', 'Д: проси', | Chosen answer: Г: даси, Rejected answers: А: пиши, Б: чеши, В: неси, Д: проси | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ:' 'А: пиши', 'Б: чеши', 'В: неси', 'Г: даси', 'Д: проси', | Chosen answer: Г: даси, Rejected answers: А: пиши, Б: чеши, В: неси, Д: проси | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні:' 'А: До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.', 'Б: Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.', 'В: До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.', 'Г: Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.', 'Д: Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.', | Chosen answer: Д: Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці., Rejected answers: А: До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки., Б: Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила., В: До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням., Г: Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні:' 'А: До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.', 'Б: Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.', 'В: До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.', 'Г: Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.', 'Д: Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.', | Chosen answer: Д: Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці., Rejected answers: А: До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки., Б: Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила., В: До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням., Г: Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте речення.
***Лише*** ***частина*** ***студентів ...*** ***опанувати*** ***правила*** ***вимови ...,*** ***хоч*** ***Оксана*** ***Семенівна,*** ***як*** ***досвідчений*** ***викладач, ...*** ***цій*** ***темі*** ***чимало*** ***часу.***
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків:' 'А: змогли, важкими французькими звуками, приділила', 'Б: змогла, важкими французькими звуками, приділив', 'В: змогли, важких французьких звуків, приділив', 'Г: змогли, важкими французькими звуками, приділила', 'Д: змогла, важких французьких звуків, приділила', | Chosen answer: Д: змогла, важких французьких звуків, приділила, Rejected answers: А: змогли, важкими французькими звуками, приділила, Б: змогла, важкими французькими звуками, приділив, В: змогли, важких французьких звуків, приділив, Г: змогли, важкими французькими звуками, приділила, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте речення.
***Лише*** ***частина*** ***студентів ...*** ***опанувати*** ***правила*** ***вимови ...,*** ***хоч*** ***Оксана*** ***Семенівна,*** ***як*** ***досвідчений*** ***викладач, ...*** ***цій*** ***темі*** ***чимало*** ***часу.***
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків:' 'А: змогли, важкими французькими звуками, приділила', 'Б: змогла, важкими французькими звуками, приділив', 'В: змогли, важких французьких звуків, приділив', 'Г: змогли, важкими французькими звуками, приділила', 'Д: змогла, важких французьких звуків, приділила', | Chosen answer: Д: змогла, важких французьких звуків, приділила, Rejected answers: А: змогли, важкими французькими звуками, приділила, Б: змогла, важкими французькими звуками, приділив, В: змогли, важких французьких звуків, приділив, Г: змогли, важкими французькими звуками, приділила, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).
***Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.***
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку:' 'А: коми 1 і 2 — при відокремленій обставині', 'Б: кома 3 — між частинами складносурядного речення', 'В: коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці', 'Г: коми 6 і 7 — при вставному слові', 'Д: кома 8 і 9 – при однорідних членах речення', | Chosen answer: Б: кома 3 — між частинами складносурядного речення, Rejected answers: А: коми 1 і 2 — при відокремленій обставині, В: коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці, Г: коми 6 і 7 — при вставному слові, Д: кома 8 і 9 – при однорідних членах речення | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).
***Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.***
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку:' 'А: коми 1 і 2 — при відокремленій обставині', 'Б: кома 3 — між частинами складносурядного речення', 'В: коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці', 'Г: коми 6 і 7 — при вставному слові', 'Д: кома 8 і 9 – при однорідних членах речення', | Chosen answer: Б: кома 3 — між частинами складносурядного речення, Rejected answers: А: коми 1 і 2 — при відокремленій обставині, В: коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці, Г: коми 6 і 7 — при вставному слові, Д: кома 8 і 9 – при однорідних членах речення | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні:' 'А: Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування.', 'Б: Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село.', 'В: Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину.', 'Г: Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом.', 'Д: Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів.', | Chosen answer: А: Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування., Rejected answers: Б: Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село., В: Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину., Г: Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом., Д: Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні:' 'А: Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування.', 'Б: Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село.', 'В: Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину.', 'Г: Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом.', 'Д: Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів.', | Chosen answer: А: Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування., Rejected answers: Б: Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село., В: Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину., Г: Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом., Д: Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Прочитайте діалог.
***– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.***
***– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.***
Точно передає зміст діалогу речення:' 'А: Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це.', 'Б: Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка.', 'В: Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка.', 'Г: Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.', 'Д: Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка.', | Chosen answer: Г: Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій., Rejected answers: А: Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це., Б: Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка., В: Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка., Д: Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Прочитайте діалог.
***– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.***
***– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.***
Точно передає зміст діалогу речення:' 'А: Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це.', 'Б: Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка.', 'В: Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка.', 'Г: Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.', 'Д: Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка.', | Chosen answer: Г: Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій., Rejected answers: А: Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це., Б: Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка., В: Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка., Д: Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги**:' 'А: сучасної української літератури', 'Б: класичної української літератури', 'В: зарубіжної літератури', 'Г: літератури іноземними мовами', | Chosen answer: А: сучасної української літератури, Rejected answers: Б: класичної української літератури, В: зарубіжної літератури, Г: літератури іноземними мовами | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги**:' 'А: сучасної української літератури', 'Б: класичної української літератури', 'В: зарубіжної літератури', 'Г: літератури іноземними мовами', | Chosen answer: А: сучасної української літератури, Rejected answers: Б: класичної української літератури, В: зарубіжної літератури, Г: літератури іноземними мовами | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ**:' 'А: української книги у світі стане більше', 'Б: можна отримати задоволення, коли віддаєш', 'В: зникне потреба в приватних бібліотеках', 'Г: завжди можна знайти друзів за інтересами', | Chosen answer: В: зникне потреба в приватних бібліотеках, Rejected answers: А: української книги у світі стане більше, Б: можна отримати задоволення, коли віддаєш, Г: завжди можна знайти друзів за інтересами | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ**:' 'А: української книги у світі стане більше', 'Б: можна отримати задоволення, коли віддаєш', 'В: зникне потреба в приватних бібліотеках', 'Г: завжди можна знайти друзів за інтересами', | Chosen answer: В: зникне потреба в приватних бібліотеках, Rejected answers: А: української книги у світі стане більше, Б: можна отримати задоволення, коли віддаєш, Г: завжди можна знайти друзів за інтересами | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Автор долучає до тексту коментар Галини Бабій, щоб показати, що**:' 'А: українці – активні учасники буккросингу за кордоном', 'Б: кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги', 'В: в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений', 'Г: влада не зацікавлена в розвитку буккросингу', | Chosen answer: Б: кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги, Rejected answers: А: українці – активні учасники буккросингу за кордоном, В: в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений, Г: влада не зацікавлена в розвитку буккросингу | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Автор долучає до тексту коментар Галини Бабій, щоб показати, що**:' 'А: українці – активні учасники буккросингу за кордоном', 'Б: кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги', 'В: в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений', 'Г: влада не зацікавлена в розвитку буккросингу', | Chosen answer: Б: кожен може долучитися до поширення вітчизняної книги, Rejected answers: А: українці – активні учасники буккросингу за кордоном, В: в Україні буккросинг ще зовсім не розвинений, Г: влада не зацікавлена в розвитку буккросингу | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Rayan Riener. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ**:' 'А: Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших.', 'Б: Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку.', 'В: 3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів».', 'Г: Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож.', | Chosen answer: Г: Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож., Rejected answers: А: Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших., Б: Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку., В: 3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів»., | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Rayan Riener. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ**:' 'А: Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших.', 'Б: Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку.', 'В: 3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів».', 'Г: Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож.', | Chosen answer: Г: Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож., Rejected answers: А: Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших., Б: Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку., В: 3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів»., | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Основну думку тексту відображає твердження**:' 'А: Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів.', 'Б: «Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом.', 'В: Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі.', 'Г: Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію.', | Chosen answer: Б: «Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом., Rejected answers: А: Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів., В: Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі., Г: Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію. | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Прочитайте текст (****цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання**
**Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку**
***Історична довідка***
*(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…*
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – **розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків**. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — **говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик**. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – **пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові**. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — **наголошує Оксана Васьків**.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – **долучається
до розмови Тарас Бейзик**. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – **продовжує Оксана Васьків**. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – **каже Тарас
Бейзик.** — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
***Коментар***
(49-57) **Галина Бабій, радіожурналіст***: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом* «Bookcrossing». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає*…
*За Б. Городницькою*
**Основну думку тексту відображає твердження**:' 'А: Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів.', 'Б: «Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом.', 'В: Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі.', 'Г: Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію.', | Chosen answer: Б: «Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом., Rejected answers: А: Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів., В: Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі., Г: Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію. | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Рядки**
*В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила…*
є в:' 'А: календарно-обрядовій пісні', 'Б: суспільно-побутовій пісні', 'В: родинно-побутовій пісні', 'Г: історичній пісні', 'Д: народній думі', | Chosen answer: В: родинно-побутовій пісні, Rejected answers: А: календарно-обрядовій пісні, Б: суспільно-побутовій пісні, Г: історичній пісні, Д: народній думі | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Рядки**
*В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила…*
є в:' 'А: календарно-обрядовій пісні', 'Б: суспільно-побутовій пісні', 'В: родинно-побутовій пісні', 'Г: історичній пісні', 'Д: народній думі', | Chosen answer: В: родинно-побутовій пісні, Rejected answers: А: календарно-обрядовій пісні, Б: суспільно-побутовій пісні, Г: історичній пісні, Д: народній думі | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про**:' 'А: Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)', 'Б: Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)', 'В: Ігоря («Слово про похід Ігорів »)', 'Г: Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)', 'Д: Всеволода («Слово про похід Ігорів»)', | Chosen answer: Б: Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»), Rejected answers: А: Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»), В: Ігоря («Слово про похід Ігорів »), Г: Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»), Д: Всеволода («Слово про похід Ігорів») | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про**:' 'А: Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)', 'Б: Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)', 'В: Ігоря («Слово про похід Ігорів »)', 'Г: Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)', 'Д: Всеволода («Слово про похід Ігорів»)', | Chosen answer: Б: Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»), Rejected answers: А: Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»), В: Ігоря («Слово про похід Ігорів »), Г: Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»), Д: Всеволода («Слово про похід Ігорів») | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Рядки**
*Вергілій, бач, не нам був рівня,
А видно, що начухав тім’я,
Поки дрібненько описав*
є в:' 'А: бурлескно-травестійній поемі', 'Б: сатиричній комедії', 'В: ліричній драмі', 'Г: драмі-феєрії', 'Д: романі у віршах', | Chosen answer: А: бурлескно-травестійній поемі, Rejected answers: Б: сатиричній комедії, В: ліричній драмі, Г: драмі-феєрії, Д: романі у віршах | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Рядки**
*Вергілій, бач, не нам був рівня,
А видно, що начухав тім’я,
Поки дрібненько описав*
є в:' 'А: бурлескно-травестійній поемі', 'Б: сатиричній комедії', 'В: ліричній драмі', 'Г: драмі-феєрії', 'Д: романі у віршах', | Chosen answer: А: бурлескно-травестійній поемі, Rejected answers: Б: сатиричній комедії, В: ліричній драмі, Г: драмі-феєрії, Д: романі у віршах | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Уривок «*Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору**:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Наталка Полтавка»', 'В: «Мартин Боруля»', 'Г: «Маруся»', 'Д: «Чорна рада»', | Chosen answer: Г: «Маруся», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Наталка Полтавка», В: «Мартин Боруля», Д: «Чорна рада» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Уривок «*Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору**:' 'А: «Кайдашева сім’я»', 'Б: «Наталка Полтавка»', 'В: «Мартин Боруля»', 'Г: «Маруся»', 'Д: «Чорна рада»', | Chosen answer: Г: «Маруся», Rejected answers: А: «Кайдашева сім’я», Б: «Наталка Полтавка», В: «Мартин Боруля», Д: «Чорна рада» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Розділи «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Лебедин» є у творі, де діють герої:' 'А: Ярема Галайда, Іван Гонта', 'Б: Сгошуа, Авірон', 'В: Яким Сомко, Леся Черевань', 'Г: Дідона, Сивілла', 'Д: Мотря Жуківна, Чіпка Вареник', | Chosen answer: А: Ярема Галайда, Іван Гонта, Rejected answers: Б: Сгошуа, Авірон, В: Яким Сомко, Леся Черевань, Г: Дідона, Сивілла, Д: Мотря Жуківна, Чіпка Вареник | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Розділи «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Лебедин» є у творі, де діють герої:' 'А: Ярема Галайда, Іван Гонта', 'Б: Сгошуа, Авірон', 'В: Яким Сомко, Леся Черевань', 'Г: Дідона, Сивілла', 'Д: Мотря Жуківна, Чіпка Вареник', | Chosen answer: А: Ярема Галайда, Іван Гонта, Rejected answers: Б: Сгошуа, Авірон, В: Яким Сомко, Леся Черевань, Г: Дідона, Сивілла, Д: Мотря Жуківна, Чіпка Вареник | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір:' 'А: Панаса Мирного', 'Б: Тараса Шевченка', 'В: Пантелеймона Куліша', 'Г: Ольги Кобилянської', 'Д: Михайла Коцюбинського', | Chosen answer: В: Пантелеймона Куліша, Rejected answers: А: Панаса Мирного, Б: Тараса Шевченка, Г: Ольги Кобилянської, Д: Михайла Коцюбинського | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір:' 'А: Панаса Мирного', 'Б: Тараса Шевченка', 'В: Пантелеймона Куліша', 'Г: Ольги Кобилянської', 'Д: Михайла Коцюбинського', | Chosen answer: В: Пантелеймона Куліша, Rejected answers: А: Панаса Мирного, Б: Тараса Шевченка, Г: Ольги Кобилянської, Д: Михайла Коцюбинського | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«*Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом»,* –** сказано про твір, у якому є такий епізод:' 'А: чоловік бере уроки «правильних проізношеній»', 'Б: батько віддає сина в москалі', 'В: діти з"їжджаються на 55-річчя матері', 'Г: громада у волості обирає односельця за десяцького', 'Д: героїня не визнає своїх онуків-близнят', | Chosen answer: Г: громада у волості обирає односельця за десяцького, Rejected answers: А: чоловік бере уроки «правильних проізношеній», Б: батько віддає сина в москалі, В: діти з"їжджаються на 55-річчя матері, Д: героїня не визнає своїх онуків-близнят | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«*Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом»,* –** сказано про твір, у якому є такий епізод:' 'А: чоловік бере уроки «правильних проізношеній»', 'Б: батько віддає сина в москалі', 'В: діти з"їжджаються на 55-річчя матері', 'Г: громада у волості обирає односельця за десяцького', 'Д: героїня не визнає своїх онуків-близнят', | Chosen answer: Г: громада у волості обирає односельця за десяцького, Rejected answers: А: чоловік бере уроки «правильних проізношеній», Б: батько віддає сина в москалі, В: діти з"їжджаються на 55-річчя матері, Д: героїня не визнає своїх онуків-близнят | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі:' 'А: «Чорна рада»', 'Б: «Тигролови»', 'В: «Я (Романтика)»', 'Г: «Тіні забутих предків»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Rejected answers: А: «Чорна рада», Б: «Тигролови», В: «Я (Романтика)», Г: «Тіні забутих предків», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі:' 'А: «Чорна рада»', 'Б: «Тигролови»', 'В: «Я (Романтика)»', 'Г: «Тіні забутих предків»', 'Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»', | Chosen answer: Д: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Rejected answers: А: «Чорна рада», Б: «Тигролови», В: «Я (Романтика)», Г: «Тіні забутих предків», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '**Згідно з рішенням Українського центру оцінювання, будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.**
Кульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок:' 'А: «Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…»', 'Б: «Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…»', 'В: «Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..»', 'Г: «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…»', 'Д: «Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..»', | Chosen answer: Г: «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…», Rejected answers: А: «Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…», Б: «Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…», В: «Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..», Д: «Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '**Згідно з рішенням Українського центру оцінювання, будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.**
Кульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок:' 'А: «Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…»', 'Б: «Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…»', 'В: «Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..»', 'Г: «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…»', 'Д: «Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..»', | Chosen answer: Г: «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…», Rejected answers: А: «Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…», Б: «Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…», В: «Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..», Д: «Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає:' 'А: Боян', 'Б: Мойсей', 'В: Чугайстир', 'Г: Еней', 'Д: Лісовик', | Chosen answer: Б: Мойсей, Rejected answers: А: Боян, В: Чугайстир, Г: Еней, Д: Лісовик | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає:' 'А: Боян', 'Б: Мойсей', 'В: Чугайстир', 'Г: Еней', 'Д: Лісовик', | Chosen answer: Б: Мойсей, Rejected answers: А: Боян, В: Чугайстир, Г: Еней, Д: Лісовик | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '***Ну, як-таки щоб воля – та пропала?***
***Се так колись і вітер пропаде!*** —
дивується персонаж «Лісової пісні»:' 'А: Лісовик', 'Б: Мавка', 'В: дядько Лев', 'Г: Перелесник', 'Д: Лукаш', | Chosen answer: Б: Мавка, Rejected answers: А: Лісовик, В: дядько Лев, Г: Перелесник, Д: Лукаш | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '***Ну, як-таки щоб воля – та пропала?***
***Се так колись і вітер пропаде!*** —
дивується персонаж «Лісової пісні»:' 'А: Лісовик', 'Б: Мавка', 'В: дядько Лев', 'Г: Перелесник', 'Д: Лукаш', | Chosen answer: Б: Мавка, Rejected answers: А: Лісовик, В: дядько Лев, Г: Перелесник, Д: Лукаш | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Слова «*А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору:' 'А: «Наталка Полтавка»', 'Б: «Чорна рада»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Мартин Боруля»', 'Д: «Дитинство»', | Chosen answer: Д: «Дитинство», Rejected answers: А: «Наталка Полтавка», Б: «Чорна рада», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Мартин Боруля», | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Слова «*А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору:' 'А: «Наталка Полтавка»', 'Б: «Чорна рада»', 'В: «Кайдашева сім’я»', 'Г: «Мартин Боруля»', 'Д: «Дитинство»', | Chosen answer: Д: «Дитинство», Rejected answers: А: «Наталка Полтавка», Б: «Чорна рада», В: «Кайдашева сім’я», Г: «Мартин Боруля», | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни»,** є у творі:' 'А: «Київ – традиція»', 'Б: «Стилет чи стилос?»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «О слово рідне! Орле скутий!..»', | Chosen answer: А: «Київ – традиція», Rejected answers: Б: «Стилет чи стилос?», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», Д: «О слово рідне! Орле скутий!..» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни»,** є у творі:' 'А: «Київ – традиція»', 'Б: «Стилет чи стилос?»', 'В: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «О слово рідне! Орле скутий!..»', | Chosen answer: А: «Київ – традиція», Rejected answers: Б: «Стилет чи стилос?», В: «Страшні слова, коли вони мовчать», Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», Д: «О слово рідне! Орле скутий!..» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Темою твору «Україна в огні» є:' 'А: життя української родини в добу Руїни', 'Б: боротьба повстанців проти царських військ', 'В: спогади автора про Першу світову війну', 'Г: визволення Києва від фашистських загарбників', 'Д: трагічні події Другої світової війни', | Chosen answer: Д: трагічні події Другої світової війни, Rejected answers: А: життя української родини в добу Руїни, Б: боротьба повстанців проти царських військ, В: спогади автора про Першу світову війну, Г: визволення Києва від фашистських загарбників, | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Темою твору «Україна в огні» є:' 'А: життя української родини в добу Руїни', 'Б: боротьба повстанців проти царських військ', 'В: спогади автора про Першу світову війну', 'Г: визволення Києва від фашистських загарбників', 'Д: трагічні події Другої світової війни', | Chosen answer: Д: трагічні події Другої світової війни, Rejected answers: А: життя української родини в добу Руїни, Б: боротьба повстанців проти царських військ, В: спогади автора про Першу світову війну, Г: визволення Києва від фашистських загарбників, | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'В уривку «*За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави*» основним художнім засобом є:' 'А: алегорія', 'Б: паралелізм', 'В: гіпербола', 'Г: порівняння', 'Д: персоніфікація', | Chosen answer: В: гіпербола, Rejected answers: А: алегорія, Б: паралелізм, Г: порівняння, Д: персоніфікація | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'В уривку «*За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави*» основним художнім засобом є:' 'А: алегорія', 'Б: паралелізм', 'В: гіпербола', 'Г: порівняння', 'Д: персоніфікація', | Chosen answer: В: гіпербола, Rejected answers: А: алегорія, Б: паралелізм, Г: порівняння, Д: персоніфікація | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті*****», –** сказано про твір:' 'А: «Ти знаєш, що ти — людина?»', 'Б: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «Любіть Україну!»', | Chosen answer: Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», Rejected answers: А: «Ти знаєш, що ти — людина?», Б: «Страшні слова, коли вони мовчать», В: «Стилет чи стилос?», Д: «Любіть Україну!» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті*****», –** сказано про твір:' 'А: «Ти знаєш, що ти — людина?»', 'Б: «Страшні слова, коли вони мовчать»', 'В: «Стилет чи стилос?»', 'Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я»', 'Д: «Любіть Україну!»', | Chosen answer: Г: «Як добре те, що смерті не боюсь я», Rejected answers: А: «Ти знаєш, що ти — людина?», Б: «Страшні слова, коли вони мовчать», В: «Стилет чи стилос?», Д: «Любіть Україну!» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: '***Ну, є ж про зраду там які статті?***
***Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить?
Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!*** – запитує герой твору:' 'А: «Лісова пісня»', 'Б: «Маруся Чурай»', 'В: «Катерина»', 'Г: «Мойсей»', 'Д: «Гайдамаки»', | Chosen answer: Б: «Маруся Чурай», Rejected answers: А: «Лісова пісня», В: «Катерина», Г: «Мойсей», Д: «Гайдамаки» | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: '***Ну, є ж про зраду там які статті?***
***Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить?
Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!*** – запитує герой твору:' 'А: «Лісова пісня»', 'Б: «Маруся Чурай»', 'В: «Катерина»', 'Г: «Мойсей»', 'Д: «Гайдамаки»', | Chosen answer: Б: «Маруся Чурай», Rejected answers: А: «Лісова пісня», В: «Катерина», Г: «Мойсей», Д: «Гайдамаки» | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Question: 'Лозов’ягін – справжнє прізвище автора:' 'А: пригодницького роману', 'Б: роману в новелах', 'В: неокласичного сонета', 'Г: кіноповісті', 'Д: усмішки', | Chosen answer: А: пригодницького роману, Rejected answers: Б: роману в новелах, В: неокласичного сонета, Г: кіноповісті, Д: усмішки | Given the question and options below, choose the best answer. |
Питання: 'Лозов’ягін – справжнє прізвище автора:' 'А: пригодницького роману', 'Б: роману в новелах', 'В: неокласичного сонета', 'Г: кіноповісті', 'Д: усмішки', | Chosen answer: А: пригодницького роману, Rejected answers: Б: роману в новелах, В: неокласичного сонета, Г: кіноповісті, Д: усмішки | Враховуючи запитання та варіанти нижче, оберіть найкращу відповідь. |
Subsets and Splits