language
stringlengths 2
9
| page_url
stringlengths 25
757
| image_url
stringlengths 54
738
| page_title
stringlengths 1
239
| section_title
stringlengths 1
674
⌀ | hierarchical_section_title
stringlengths 1
1.2k
⌀ | caption_reference_description
stringlengths 1
15.6k
⌀ | caption_attribution_description
stringlengths 1
47.4k
⌀ | caption_alt_text_description
stringlengths 1
2.08k
⌀ | mime_type
stringclasses 7
values | original_height
int32 100
25.5k
| original_width
int32 100
46.6k
| is_main_image
bool 1
class | attribution_passes_lang_id
bool 1
class | page_changed_recently
bool 1
class | context_page_description
stringlengths 1
2.87k
⌀ | context_section_description
stringlengths 1
4.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0 | Гиеновидная собака | Образ жизни и питание | Гиеновидная собака / Образ жизни и питание | Стая гиеновых собак в Национальном парке Крюгера (Южная Африка) | African Wild Dogs - Kruger National Park - South Africa (Sabi Sabi Game Reserve) | null | image/jpeg | 1,109 | 3,016 | true | true | true | Гиеновидная собака, или гиеновая собака — хищное млекопитающее семейства псовых, единственный вид рода Lycaon. Её научное название означает: Lycaon в переводе с греч. — «волк», а pictus в переводе с лат. — «расписной». | Гиеновидная собака обитает в саваннах, на кустарниковых пустошах и в гористых местностях. В джунглях не встречается. Наиболее характерна для саванн с их изобилием копытных зверей, служащих основной добычей этому хищнику.
Гиеновидные собаки живут и охотятся стаями из 7—15 особей. Стая состоит из доминантной пары и потомства альфа-самки; все самцы подчиняются альфа-самцу, а все самки — альфа-самке. Во время установления иерархии гиеновидные собаки не затевают агрессивных поединков, обходясь демонстрациями поз подчинения или лидерства; исключения составляют редкие стычки между альфа-самкой и низшими самками во время течки. Все члены стаи миролюбивы и тесно сотрудничают между собой во время охоты и выкармливания щенков. И самцы, и самки совместно заботятся о потомстве альфа-самки и кормят раненых и больных членов стаи, отрыгивая мясо. Из-за еды не дерутся. В среднем в стае количество самцов втрое превышает количество самок, поскольку молодые самки в возрасте 2,5 лет обычно покидают родную стаю, чтобы присоединиться к другой — где нет взрослых самок. Примерно половина взрослых самцов остаётся с родной стаей, остальные образуют новую.
Стаи гиеновидных собак преследуют и истребляют большое количество копытных. Их обычной дичью являются некрупные антилопы (импала, дукер, газель Томсона, редунка) и старые, больные или раненные особи более крупных копытных (куду, гну, канна, зебра). При недостатке крупной дичи они ловят тростниковых крыс и других мелких зверьков, но насекомых и растительной пищи не поедают. Падали гиеновидные собаки также не едят. На домашних животных (овец и коз) нападают довольно редко.
Они ведут преимущественно дневной образ жизни, охотясь по утрам и вечерам. Добычу находят при помощи зрения, а не нюха. Гиеновидная собака — отличный бегун и способна развивать на длинных дистанциях скорость до 50—55 км/ч. Животное средней величины гиеновидные собаки настигают за четверть часа, более крупного зверя настойчиво преследуют до полного его изнеможения. Они терпимо относятся к падальщикам, отгоняя от убитой дичи только пятнистых гиен. О выходе гиеновидных собак на охоту становится известно по громкому, довольно мелодичному крику «хо-хо», которым члены стаи обмениваются между собой. Кроме того, они издают резкий, сердитый лай и, подобно обезьянам, подобие щебетания.
Гиеновидные собаки — не территориальные животные и не метят своих участков. Поиски пищи заставляют их совершать далёкие кочёвки.
Основные враги гиеновидных собак — гиены и львы. Людей они не очень боятся, но постепенно исчезают из населённых местностей, где их истребляют. |
|
arz | https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%AC%D9%8A%D9%88%D8%B1%D8%AC%D9%89_%D9%87%D8%A7%D9%8A%D8%B1%D8%B3%D8%AA | جيورجى هايرست | null | جيورجى هايرست | null | George Hearst (1820-1891), California Senator (1886-1891) and father of William Randolph Hearst. | null | image/jpeg | 1,389 | 901 | true | true | true | جيورجى هايرست كان سياسى من امريكا. | جيورجى هايرست كان سياسى من امريكا. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/GSC_03549-02811_A | GSC 03549-02811 A | null | GSC 03549-02811 A | null | English: This image from NASA's Kepler Mission shows detail from the telescope's full field of view. At the center of this image is a star with a known "hot Jupiter" extrasolar planet, TrES-2b, orbiting around it every 2.5 days. The area pictured is one-thousandth of Kepler's full field of view, and shows hundreds of stars of the constellation Draco. The image has been color-coded so that brighter stars appear white, and fainter stars, red. It is a 60-second exposure, taken one day after the spacecraft's dust cover was jettisoned. Celestial north is to the left. | null | image/jpeg | 493 | 492 | true | true | true | GSC 03549-02811 A è una stella gialla di sequenza principale simile al Sole, distante 718 anni luce dalla Terra. Si trova nella costellazione del Dragone e non è visibile che con un telescopio in quanto la sua magnitudine è di 11,25. Nel 2006 è stato scoperto un pianeta extrasolare che le orbita attorno, TrES-2b. | GSC 03549-02811 A (nota anche come Kepler-1) è una stella gialla di sequenza principale simile al Sole, distante 718 anni luce dalla Terra. Si trova nella costellazione del Dragone e non è visibile che con un telescopio in quanto la sua magnitudine è di 11,25. Nel 2006 è stato scoperto un pianeta extrasolare che le orbita attorno, TrES-2b. |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Agent_327 | Agent 327 | null | Agent 327 | null | English: Strips! Museum, Rotterdam, The Netherlands. Sign towards the museum, with Agent 327. Nederlands: Strips! Museum, Rotterdam - stoeptegel als richtingaanwijzer naar het museum. Met Agent 327. | Stoeptegel naar het Strips! Museum met Agent 327. | image/jpeg | 1,265 | 1,000 | true | true | true | Agent 327 is een Nederlandse stripreeks door Martin Lodewijk. Het is een humoristische reeks die draait rond Hendrik IJzerbroot, alias geheim agent Agent 327, die werkt voor de Nederlandse Geheime Dienst. De albums worden 'Dossier' genoemd. | Agent 327 is een Nederlandse stripreeks door Martin Lodewijk. Het is een humoristische reeks die draait rond Hendrik IJzerbroot, alias geheim agent Agent 327, die werkt voor de Nederlandse Geheime Dienst. De albums worden 'Dossier' genoemd. |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/zh-cn/JFE%E6%8E%A7%E8%82%A1 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/39/Toyohira_Steel_in_2004.jpg | JFE控股 | 沿革 | JFE控股 / 沿革 | null | English: Toyohira Steel Co. Hassamu, Nishi (West) ward, Sapporo, Hokkaidō prefecture, Japan. From Tekkō-Danchi Avenue. 日本語: 豊平製鋼。日本国、北海道、札幌市、西区、発寒10条13丁目。鉄鋼団地通から。 | null | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | JFE控股是日本一家钢铁公司，在2002年由日本钢管和川崎制铁共同组成。其主要业务是钢材生产，旗下事业也横跨建筑、化工等其他领域。其集团名称为“Japan”、“Fe”、“Engineering”三个英文字母的简称，同时有“代表日本未来志向的企业”的含意。 | 1912年6月8日，日本钢管株式会社（简称NKK）创立。
1950年8月7日，川崎制铁株式会社（简称川铁）创立。
2001年12月21日，两家钢铁公司签署统合意向书，组成JFE集团。
2002年9月26日，川崎制铁与日本钢管共同成立JFE控股，成为JFE集团的母公司。
2003年4月1日，JFE集团进行旗下企业分拆，其中川崎制铁改名为JFE钢铁（负责钢铁事业）、NKK改名为JFE工程（负责工程事业）。
2012年3月27日，与台湾义联集团就“可行性研究”的实施签署意向书。双方将就粗钢年产量350万公吨高炉厂，将携手开发越南炼钢厂，预计在2016年投入生产。 |
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%8A%D5%B8%D6%80%D5%BF%D5%B8%D6%82%D5%A3%D5%A1%D5%AC%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B6_%D5%A3%D6%80%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B6%D5%B8%D6%82%D5%A9%D5%B5%D5%B8%D6%82%D5%B6 | Պորտուգալական գրականություն | 20-րդ դար | Պորտուգալական գրականություն / 20-րդ դար | Բերնարդո դե Բրիտո | English: Engraving depicting Friar Bernardo de Brito, O. Cist., Portuguese historian (1569-1617) | null | image/jpeg | 717 | 461 | true | true | true | Պորտուգալական գրականության առավել վաղ նմուշներն են Ա․ Ժիրալդիշի հերոսական պոեմից պահպանված հատվածը և ժողովրդական քնարական ստեղծագործություններ։ | 20-րդ դարը Պորտուգալիայի գրականության մեջ երևան են եկել դեկադենտական տրամադրություններ; Դեռևս Ա․ Նոբրիի (1867-1900 թվականներին) ստեղծագործություններում զգացվել է սիմվոլիզմը, որի առաջնորդն էր բանաստեղծ է․ Դի Կաշտրուն (1869-1944 թվականներին)։ Դյեկադանսին տուրք են տվել նաև 20-րդ դարի խոշորագույն քնարերգուներ Ֆ․ Պեսուան (1888-1935 թվականներին) և Մ․ դի Սա Կառնեյրուն (1890-1915 թվականներին)։
Հիասթափությունը 1910 թվականին բուրժուական հեղափոխությունից և ֆաշիստ, դիկտատուրայի հաստատումը (1926 թվականին) ուժեղացրել են հոռետեսական տրամադրությունները Պորտուգալիայի բուրժուական մտավորականության շրջանում (Գ․ դի Ֆարիա, 1907-1929 թվականներին, Ժ․ դի Բրուժիշ, 1899-1952 թվականներին, Ա․ դի Աոուզ, ծնվել է 1898 թվականին, ժ․ դի Ալմեյդա Նեգրեյրուշ, ծնվելա է 1893 թվականին, Բ․ դա Ֆոնսեկա, ծնվել է 1905 թվականին)։ Երկրում դեմոկրատական շարժման աճը ազդեցություն է գործել առաջադեմ գրողների վրա և ուժեղացրել նրանց ձգտումը սոցիալական թեմայի, կյանքի ռեալիստական պատկերման նկատմամբ (Ա․ Ռիբեյրու, 1885-1963 թվականներին, Ժ․ Մ․ Ֆեռեյրա դի Կաշտրու, ծնվել է 1898 թվականին, Ա․ Ռոդրիգիշ, ծնվել է 1904 թվականին, Տ․ Կին, ծնվել է 1915 թվականին)։ 1940-ական թվականներին մոդեռնիստների դեմ մղված պայքարում է ձևավորվել նեոռեալիստ գրողների խումբը (ժ․ Գոմիշ Ֆեռեյրա, ծնվել է 1900 թվականին, Ա․ Ռեդոլ, 1911-1969 թվականներին, Ս․ Ժ․ Պերեյրա Գոմիշ, 1909-1949 թվականներին, Ֆ․ Նամորա Գոնսալվիշ, ծնվել է 1919 թվականին)։
Դեմոկրատական ազատությունների և սոցիալական արդարության համար պայքարն արտացոլվել է.
Մ․ դա Ֆոնսեկայի (ծնվել է 1911 թվականին),
Մ․ դու Նասիմենտուի (1912-1966 թվականներին),
Ա․ Կաբրալի (ծնվել է 1917 թվականին),
Կ․ դի Օլիվեյրայի (ծնվել է 1921 թվականին),
Ժ․ Կարդոզու Պիրիշի (ծնվել է 1925 թվականին),
Լ․ Ֆ․ Ռեբելուի (ծնվել է 1924 թվականին) և այլոց ստեղծագործություններում։
1974 թվականին ֆաշիստական վարչակարգի տապալումից հետո առաջադեմ գրողները ակտիվորեն ներգրավվել են նոր, դեմոկրատական Պորտուգալիայի կառուցման մեջ։ |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/La_Sucrera_del_Segre | La Sucrera del Segre | Història | La Sucrera del Segre / Història | Pont de la Sucrera | Català: Pont de la Sucrera del Segre (Menàrguens) This is a photo of a building indexed in the Catalan heritage register as Bé Cultural d'Interès Local (BCIL) under the reference IPA-22246. | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | La Sucrera del Segre fou una fàbrica de processament de remolatxa a la vila de Menàrguens. És un monument protegit com a bé cultural d'interès local | Menàrguens fou el lloc escollit per l'industrial barceloní Manuel Bertrand i Salsas, per instal·lar-hi una fàbrica de sucre l'any 1899. Va afavorir la localització a Menàrguens el fet que la fàbrica pogués comptar amb les aigües de la séquia del Cup i terres de conreu apropiades pel conreu de la remolatxa tot i que tenia l'inconvenient de manca de vies de comunicació pel transport de les matèries primeres i el producte elaborat. Aquest problema es va resoldre amb la construcció de la línia del Carrilet (Mollerussa-Balaguer) i el pont de ferro sobre el riu Segre. L'any 1900 comencen les obres de la fàbrica, i conjuntament amb el ferrocarril van iniciar el seu funcionament el març del 1901. El 31 d'agost de 1963 fou el darrer dia de treball de la fàbrica després de més de mig segle d'història.
Aquesta fàbrica tingué un gran impacte sobre la vila de Menàrguens, i el 1910 es produeix una gran puixança de les plantacions de remolatxa en detriment del secà que resta abandonat, i les plantacions d'ametllers, oliveres i vinya gairebé desapareixen. El 1932 és un dels millors anys la Sucrera, i la plantilla, entre treballadors i annexos externs a la plantilla, fou d'unes 500 persones. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Muay_Thai | Muay Thai | History | Muay Thai / History | Local school children in Thailand demonstrate muay Thai | English: Local school children demonstrate Muay Thai during the Baan Pong Wua School dedication ceremony Feb. 15, 2011. The school was constructed during an engineering civic assistance project with U.S., Republic of Korea, and Royal Thai Marines during Exercise Cobra Gold 2011. Cobra Gold 2011 is a yearly multinational, joint training exercise designed to improve partner-nation interoperability. | null | image/jpeg | 683 | 1,024 | true | true | true | Muay Thai, or referred to as 'Thai boxing', is a combat sport of Thailand that uses stand-up striking along with various clinching techniques. This discipline is known as the "art of eight limbs" as it is characterized by the combined use of fists, elbows, knees, and shins. Muay Thai became widespread internationally in the late-20th to 21st century, when Westernized practitioners from Thailand began competing in kickboxing and mixed rules matches as well as matches under muay Thai rules around the world. The professional league is governed by The Professional Boxing Association of Thailand, sanctioned by The Sports Authority of Thailand.
Muay Thai is related to martial art styles of the Indian cultural sphere such as Musti-yuddha, Muay Chaiya, Muay boran, Muay Lao, Lethwei, Pradal Serey, and Tomoi. Muay Thai developed from the traditional Muay Boran. A practitioner of muay Thai is known as a nak muay. Western practitioners are sometimes called nak muay farang, meaning 'foreign boxer'. | The history of muay Thai can be traced to the middle of the 18th century. During battles between the Burmese of the Konbaung Dynasty and the Ayutthaya Kingdom Burmese–Siamese War (1765–1767) Muay boran, and therefore muay Thai, was originally called by more generic names such as toi muay or simply muay. As well as being a practical fighting technique for use in actual warfare, muay became a sport in which the opponents fought in front of spectators who went to watch for entertainment. These muay contests gradually became an integral part of local festivals and celebrations, especially those held at temples. Eventually, the previously bare-fisted fighters started wearing lengths of hemp rope around their hands and forearms. This type of match was called muay khat chueak (มวยคาดเชือก). Kickboxing was also a component of military training and gained prominence during the reign of King Naresuan the Great in 1560 CE. |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Seznam_z%C3%A1mk%C5%AF_v_Kraji_Vyso%C4%8Dina | Seznam zámků v Kraji Vysočina | null | Seznam zámků v Kraji Vysočina | null | Čeština: Zámek v Rantířově English: Castle in Rantířov, Czech Republic | null | image/jpeg | 1,814 | 2,400 | true | true | true | Seznam zámků v kraji Vysočina. Jedná se o seznam dosud stojících zámků v kraji Vysočina. | Seznam zámků v kraji Vysočina. Jedná se o seznam dosud stojících zámků v kraji Vysočina. |
|
arz | https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%85%D8%A7%D8%B3%D9%8A%D9%88_%D9%85%D8%A7%D8%B2%D8%A7%D8%B1%D9%88%D9%BE%D9%89 | اماسيو مازاروپى | null | اماسيو مازاروپى | null | Português: Mazzaropi | null | image/jpeg | 1,113 | 1,500 | true | true | true | اماسيو مازاروپى كان مخرج افلام من البرازيل. | اماسيو مازاروپى كان مخرج افلام من البرازيل. |
|
az | https://az.wikipedia.org/wiki/%C6%8Fmir_Nizam_evi | Əmir Nizam evi | Şəkillər | Əmir Nizam evi / Şəkillər | null | فارسی: خانه امیرکبیر (امیرنظام) This is a photo of a monument in Iran identified by the ID 1749 | null | image/jpeg | 3,456 | 5,184 | true | true | true | Əmir Nizam evi və ya Qacar muzeyi — Qacar türk şahlıq sülaləsi dövründə Təbrizin Şeşgilan məhəlləsində tikilmiş tarixi binalardan biri. Bina Nəsirəddin şah Qacarın dövründə və Əmir Nizam Gərusinin xidməti zamanı tikilmişdir. Binada hazırda Qacar muzeyi fəaliyyət göstərir. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Dio-et-Valqui%C3%A8res | Dio-et-Valquières | Communes limitrophes | Dio-et-Valquières / Géographie / Communes limitrophes | Dio, vue générale : château et église. | Français : Dio (Dio-et-Valquières - Hérault) - vue générale : château et église. | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | Dio-et-Valquières est une commune française située dans le département de l'Hérault en région Occitanie. | null |
|
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D4%B9%D5%AB%D5%AC_(%D4%B7%D5%B6) | Թիլ (Էն) | Նկարներ | Թիլ (Էն) / Նկարներ | null | Français : L'église de Thil (Ain). | null | image/jpeg | 2,064 | 1,908 | true | true | true | Անվան այլ կիրառումների համար տե՛ս՝ Թիլ
Թիլ, կոմունա Ֆրանսիայում, Ռոն Ալպեր մարզի Էն գավառում։ Մտնում է Միրիբել կանտոնի մեջ։ Կոմունայի շրջանը՝ Բուրկ ան Բրես։
Կոմունայի INSEE կոդը՝ 01418։ | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/National_Register_of_Historic_Places_listings_in_Cache_County,_Utah | National Register of Historic Places listings in Cache County, Utah | Current listings | National Register of Historic Places listings in Cache County, Utah / Current listings | null | English: The Old Rock Church, a historic church building in Providence, Utah, United States. | Providence LDS Chapel and Meetinghouse | image/jpeg | 2,000 | 3,008 | true | true | true | This is a list of the National Register of Historic Places listings in Cache County, Utah.
This is intended to be a complete list of the properties and districts on the National Register of Historic Places in Cache County, Utah, United States. Latitude and longitude coordinates are provided for many National Register properties and districts; these locations may be seen together in a map.
There are 76 properties and districts listed on the National Register in the county. Another 4 sites in the county were once listed, but have since been removed.
This National Park Service list is complete through NPS recent listings posted June 26, 2020. | null |
|
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Montanges | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/75/Pont_des_pierres_-_Montanges-1-edit.jpg | Montanges | null | Montanges | null | Français : Le pont des pierres qui enjambe la Valserine entre Confort et Montanges (Ain) | null | image/jpeg | 662 | 746 | true | true | true | Montanges é uma comuna francesa na região administrativa de Auvérnia-Ródano-Alpes, no departamento de Ain. | Montanges é uma comuna francesa na região administrativa de Auvérnia-Ródano-Alpes, no departamento de Ain. |
zh-TW | https://zh.wikipedia.org/wiki/1918%E5%B9%B4%E4%B8%96%E7%95%8C%E5%A4%A7%E8%B3%BD | 1918年世界大賽 | null | 1918年世界大賽 | 1918年世界大賽宣傳海報 | English: A program from the 1918 World Series, depicting Harry Frazee, president of the Red Sox. | null | image/png | 1,072 | 706 | true | true | true | 1918年的世界大賽是由代表美聯的波士頓紅襪與代表國聯的芝加哥小熊對壘。最後紅襪隊以4勝2敗打敗小熊，拿下隊史第5冠，同時也是20世紀隊史最後一次冠軍。
該場系列賽紅襪僅得9分，為世界大賽史上總得分最少但還是拿下冠軍的球隊。
該年球季結束，Dutch Leonard、Duffy Lewis以及Ernie Shore交易至洋基。隔年再送出貝比·魯斯、Carl Mays等人，紅襪也慢慢失去奪冠實力。
總教練：Ed Barrow、Fred Mitchell。
裁判： Bill Klem、 George Hildebrand、 Hank O'Day、 Brick Owens。 | 1918年的世界大賽是由代表美聯的波士頓紅襪與代表國聯的芝加哥小熊對壘。最後紅襪隊以4勝2敗打敗小熊，拿下隊史第5冠，同時也是20世紀隊史最後一次冠軍。
該場系列賽紅襪僅得9分，為世界大賽史上總得分最少但還是拿下冠軍的球隊。
該年球季結束，Dutch Leonard、Duffy Lewis以及Ernie Shore交易至洋基。隔年再送出貝比·魯斯、Carl Mays等人，紅襪也慢慢失去奪冠實力。
總教練：Ed Barrow（紅襪）、Fred Mitchell（小熊）。
裁判： Bill Klem（國聯）、 George Hildebrand（美聯）、 Hank O'Day（國聯）、 Brick Owens（美聯）。 |
|
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D9%86%D8%A7%D8%AF%D9%8A%D8%A9_%D9%85%D8%B1%D8%A7%D8%AF | نادية مراد | null | نادية مراد | null | Nadia Murad, a prominent Yezidi human rights activist and survivor of ISIS gender-based violence, delivers remarks at the Ministerial to Advance Religious Freedom at the U.S. Department of State in Washington, D.C. | null | image/jpeg | 1,509 | 1,431 | true | true | true | نادية مراد باسي طه هي ناشطة إيزيدية عراقية من قرية كوجو في قضاء سنجار، تم اختيارها في العام 2016 سفيرة الأمم المتحدة للنوايا الحسنة. حصلت على جائزة نوبل للسلام في 5 أكتوبر، 2018.
كانت نادية إحدى ضحايا تنظيم الدولة الذي قام بأخذها لتكون سبية عندهُ بعد أن تمكنَ من احتلال منطقتها وقتل أهلها في القرية من بينهم أمها وستة من أخوانها، لكنها بعد فترة استطاعت الهرب من قبضة داعش لوجهة آمنة قبل ترحيلها إلى ألمانيا لتتلقى العلاج من الأذى الجسدي والنفسي الذي تعرضت له من قبل داعش بما في ذلك الاغتصاب الجنسي والعنف وكافة أنواع التنكيل. ظهرت لاحقاً في عدة مقابلات تلفزيونية ولقاءات دبلوماسية منها لقائها المهم معَ مجلس الأمن الدولي، ثم زيارتها أيضاً للرئيس المصري عبد الفتاح السيسي، ومن ثم شيخ الأزهر أحمد الطيب في شهر ديسمبر 2015، كما ظهرت في عدة قنوات إعلامية في مصر منها قناة القاهرة مع عمرو أديب وقناة البغدادية مع أنور الحمداني في برنامج استوديو التاسعة وروت قصة خطفها من قبل التنظيم هناك، بعد ذلك التقت أيضاً برئيس اليونان بروكوبيس بافلوبولوس برفقة عون حسين الخشلوك مدير قناة البغدادية. زارت إسرائيل عام 2017 حيث طالبت الكنيست بالاعتراف بالإبادة التي حصلت للأيزيديين والأكراد في العراق، مما أدى إلى انتقادات. | نادية مراد باسي طه (1993) هي ناشطة إيزيدية عراقية من قرية كوجو في قضاء سنجار، تم اختيارها في العام 2016 سفيرة الأمم المتحدة للنوايا الحسنة. حصلت على جائزة نوبل للسلام في 5 أكتوبر، 2018.
كانت نادية إحدى ضحايا تنظيم الدولة الذي قام بأخذها لتكون سبية عندهُ بعد أن تمكنَ من احتلال منطقتها وقتل أهلها في القرية من بينهم أمها وستة من أخوانها، لكنها بعد فترة استطاعت الهرب من قبضة داعش لوجهة آمنة قبل ترحيلها إلى ألمانيا لتتلقى العلاج من الأذى الجسدي والنفسي الذي تعرضت له من قبل داعش بما في ذلك الاغتصاب الجنسي والعنف وكافة أنواع التنكيل. ظهرت لاحقاً في عدة مقابلات تلفزيونية ولقاءات دبلوماسية منها لقائها المهم معَ مجلس الأمن الدولي، ثم زيارتها أيضاً للرئيس المصري عبد الفتاح السيسي، ومن ثم شيخ الأزهر أحمد الطيب في شهر ديسمبر 2015، كما ظهرت في عدة قنوات إعلامية في مصر منها قناة القاهرة مع عمرو أديب وقناة البغدادية مع أنور الحمداني في برنامج استوديو التاسعة وروت قصة خطفها من قبل التنظيم هناك، بعد ذلك التقت أيضاً برئيس اليونان بروكوبيس بافلوبولوس برفقة عون حسين الخشلوك مدير قناة البغدادية. زارت إسرائيل عام 2017 حيث طالبت الكنيست بالاعتراف بالإبادة التي حصلت للأيزيديين والأكراد في العراق، مما أدى إلى انتقادات.
وقد زارت نادية مراد كذلك كل من هولندا والسويد وفرنسا والمملكة المتحدة وإيطاليا، للمطالبة بتحرير المختطفات الإيزيديات لدى تنظيم الدولة الأسلامية ولحماية حقوق المرأة والطفل في جميع أنحاء العالم. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_diplomatic_visits_to_the_United_States:_Oceania | List of diplomatic visits to the United States: Oceania | Australia | List of diplomatic visits to the United States: Oceania / Australia | null | Author: Paul Morse (w:White House photographer) Source URL: http://www.whitehouse.gov/news/releases/2006/05/images/20060516_p051606pm-0230jpg-515h.html Description: "President George W. Bush, Prime Minister John Howard, Mrs. Laura Bush and Mrs. Janette Howard wave from the South Portico of the White House during the State Arrival Ceremony on the South Lawn Tuesday, May 16, 2006. White House photo by Paul Morse" | null | image/jpeg | 346 | 514 | true | true | true | International trips made by the heads of state and heads of government to the United States have become a valuable part of American diplomacy and international relations since such trips were first made in the mid-19th century. They are complicated undertakings that often require months of planning along with a great deal of coordination and communication.
The first international visit to the United States was made by King Kalakaua of Hawaii in 1874, which was the first visit by a foreign chief of state or head of government. | null |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD-%D0%93%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 | Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська | Біографія | Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська / Біографія | Карл XI | English: Charles XI of Sweden in his coronation outfit. | null | image/jpeg | 567 | 345 | true | true | true | Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська, — королева-консорт Швеції у 1654—1660, регентша при неповнолітньому сину Карлі XI, фактично перша дама країни з 1654 до самої смерті у 1715, дружина шведського короля Карла Х Густава, донька герцога Гольштейн-Готторпського Фрідріха III та Марії Єлизавети Саксонської. | Ядвіґа Елеонора народилась у палаці Готторпів у Шлезвіґу 23 жовтня 1636 року. Вона була шостою дитиною і четвертою донькою в родині Гольштейн-Готторпського герцога Фрідріха III та його дружини Марії Єлизавети Саксонської, доньки курфюрста Саксонії Йоганна Георга I.
На наступний день після свого вісімнадцятиріччя, 24 жовтня 1654 року Ядвіґа Елеонора одружилася із королем Швеції Карлом Х Густавом, якому невдовзі виповнювалось 32 роки.
Весілля проходило у Королівському палаці Стокгольму. Карл Густав став королем за чотири місяці до весілля по зреченні своєї двоюрідної сестри Христини. Шлюб був виключно політичним і означав зближення двох наймогутніших ворогів третьої країни — Данії. Це мало мати серйозні наслідки для всієї Північної Європи.
1655 року народився єдиний син подружжя:
Карл (1655—1697) — наступний король Швеції, одружений із Ульрікою Елеонорою Датською, мав семеро дітей, з яких троє вижили.
Нова королева виявилася сильною і вольовою жінкою. Її холеричного темпераменту побоювалися при дворі. Чоловіка вона супроводжувала у його поїздках до Польщі у 1655 та Данії у 1658. Та все ж більшу частину шлюбу Ядвіґа Елеонора провела при дворі як головний представник королівської влади, в той час як її чоловік вів військові дії на території інших країн.
У січні 1660 року Карл Густав був присутній у Гетеборзі, де захворів на запалення легень. Йому ставало все гірше і за місяць він помер. Його наступником став чотирирічний син під ім'ям Карл XI. Ядвіґа Елеонора очолила Регентську раду.
Вона виступала регентом до повноліття сина, а згодом — кілька місяців до повноліття онука Карла XII та під час Великої Північної війни у 1700—1713 роках. Не зважаючи на офіційні повноваження, у активну політику королева Ядвіґа не втручалася, будучи задоволеною положенням першої дами країни та символу королівської влади. Уряд вона очолювала лише формально, затверджуючи ті документи, що давали їй на підпис. Серед них було і затвердження старого кріпосного права в Латвії та Естонії, що були шведськими провінціями. Протягом свого регентства королева також ухвалювала про-французьку та анти-данську політику.
1661 року Ядвіґу Елеонору вважали можливою дружиною нового короля Англії Карла II. Офіційних причин для відмови у неї не було, але вона стверджувала, що бажає залишитися вірною померлому чоловікові.
Тоді ж королева придбала палац Дроттнінгхольм. А коли його вщент зруйнувала пожежа в кінці грудня наступного року, замовила новий проект. 1663 вже розпочалося почалося будівництво. Головним архітектором було запрошено Нікодімуса Тессіна-старшого. За наказом Ядвіґи Елеонори, замок мав бути без особливих надмірностей, але співрозмірний та елегантний.
Період її трауру завершився у 1663-му році. Та двір все одно був шокований, коли Ядвіґа почала виступати господаркою на різноманітних урочистостях. Так, саме вона відкривала театри Bollhuset та Lejonkulan у 1666 та 1667 роках.
Ядвіґа Елеонора користувалася великою повагою як Riksänkedrottningen — «Вдовіюча королева». Протягом всього життя вона була відома серед людей як дуже доброчесна пані.
При дворі тим не менш знали, що вона має коханців, серед яких найвідомішим був Карл Гілленстерна. Гілленстерна був назначений камергером королеви у 1667 році. Їхній зв'язок почався наступного року і тривав до самої смерті Ядвіґи Елеонори.
Ядвіґа Елеонора була більше люблячою і турботливою матір'ю, ніж вимогливою. Карл XI був «маминим хлопчаком» у дитинстві і залишався соромливим і нерішучим впродовж всього життя.
Ядвіґа залишилася справжньою королевою і після весілля сина. 1680 року він побрався із Ульрікою Елеонорою Датською, яку потім називав «моя дружина». Матір же Карл називав «Королевою».
Померла Ядвіґа Елеонора вже за правління онука Карла XII 24 листопада 1715 року. Похована у церкві Ріддархольмена.
На її честь були названі кілька церков, з них збереглася кірха Ядвіґи Елеонори у Стокгольмі. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Atlas_Shrugged | Atlas Shrugged | Influence and legacy | Atlas Shrugged / Reception / Influence and legacy | null | Official portrait of Congressman Paul Ryan. | null | image/jpeg | 350 | 250 | true | true | true | Atlas Shrugged is a 1957 novel by Ayn Rand. Rand's fourth and final novel, it was also her longest, and the one she considered to be her magnum opus in the realm of fiction writing. Atlas Shrugged includes elements of science fiction, mystery, and romance, and it contains Rand's most extensive statement of Objectivism in any of her works of fiction. The theme of Atlas Shrugged, as Rand described it, is "the role of man's mind in existence". The book explores a number of philosophical themes from which Rand would subsequently develop Objectivism. In doing so, it expresses the advocacy of reason, individualism, and capitalism, and depicts what Rand saw to be the failures of governmental coercion.
The book depicts a dystopian United States in which private businesses suffer under increasingly burdensome laws and regulations. Railroad executive Dagny Taggart and her lover, steel magnate Hank Rearden, struggle against "looters" who want to exploit their productivity. Dagny and Hank discover that a mysterious figure called John Galt is persuading other business leaders to abandon their companies and disappear as a strike of productive individuals against the looters. | Atlas Shrugged has attracted an energetic and committed fan base. Each year, the Ayn Rand Institute donates 400,000 copies of works by Rand, including Atlas Shrugged, to high school students. According to a 1991 survey done for the Library of Congress and the Book of the Month Club, Atlas Shrugged was mentioned among the books that made the most difference in the lives of 17 out of 5,000 Book-of-the-Month club members surveyed, which placed the novel between the Bible and M. Scott Peck's The Road Less Traveled. Modern Library's 1998 nonscientific online poll of the 100 best novels of the 20th century found Atlas rated No. 1, although it was not included on the list chosen by the Modern Library board of authors and scholars. The 2018 PBS Great American Read television series found Atlas rated number 20 out of 100 novels.
Rand's impact on contemporary libertarian thought has been considerable. The title of one libertarian magazine, Reason: Free Minds, Free Markets, is taken directly from John Galt, the hero of Atlas Shrugged, who argues that "a free mind and a free market are corollaries". In a tribute written on the 20th anniversary of the novel's publication, libertarian philosopher John Hospers praised it as "a supreme achievement, guaranteed of immortality". In 1983, the Libertarian Futurist Society gave the novel one of its first "Hall of Fame" awards. In 1997, the libertarian Cato Institute held a joint conference with The Atlas Society, an Objectivist organization, to celebrate the 40th anniversary of the publication of Atlas Shrugged. At this event, Howard Dickman of Reader's Digest stated that the novel had "turned millions of readers on to the ideas of liberty" and said that the book had the important message of the readers' "profound right to be happy".
Former Rand business partner and lover Nathaniel Branden has expressed differing views of Atlas Shrugged. He was initially quite favorable to it, and even after he and Rand ended their relationship, he still referred to it in an interview as "the greatest novel that has ever been written", although he found "a few things one can quarrel with in the book". However, in 1984 he argued that Atlas Shrugged "encourages emotional repression and self-disowning" and that Rand's works contained contradictory messages. He criticized the potential psychological impact of the novel, stating that John Galt's recommendation to respond to wrongdoing with "contempt and moral condemnation" clashes with the view of psychologists who say this only causes the wrongdoing to repeat itself.
The Austrian School economist Ludwig von Mises admired the unapologetic elitism he saw in Rand's work. In a letter to Rand written a few months after the novel's publication, he said it offered "a cogent analysis of the evils that plague our society, a substantiated rejection of the ideology of our self-styled 'intellectuals' and a pitiless unmasking of the insincerity of the policies adopted by governments and political parties ... You have the courage to tell the masses what no politician told them: you are inferior and all the improvements in your conditions which you simply take for granted you owe to the efforts of men who are better than you."
In the years immediately following the novel's publication, many American conservatives, such as William F. Buckley, Jr., strongly disapproved of Rand and her Objectivist message. In addition to the strongly critical review by Whittaker Chambers, Buckley solicited a number of critical pieces: Russell Kirk called Objectivism an "inverted religion", Frank Meyer accused Rand of "calculated cruelties" and her message, an "arid subhuman image of man", and Garry Wills regarded Rand a "fanatic". In the late 2000s, however, conservative commentators suggested the book as a warning against a socialistic reaction to the finance crisis. Conservative commentators Neal Boortz, Glenn Beck, and Rush Limbaugh offered praise of the book on their respective radio and television programs. In 2006, Associate Justice of the Supreme Court of the United States Clarence Thomas c |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Rocade_de_Clermont-Ferrand | Rocade de Clermont-Ferrand | Galerie photographique | Rocade de Clermont-Ferrand / Galerie photographique | null | Fin de l'autoroute A71 : bifurcation avec l'autoroute A71, 4 ans avant les travaux d'élargissement de l'autoroute. Au second plan, après les panneaux, un véhicule utilitaire passe sur le pont de la RD 766. | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | La rocade de Clermont-Ferrand est un aménagement routier et une rocade permettant de contourner et desservir la ville de Clermont-Ferrand, de même que les communes de son agglomération. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Gavrelle | Gavrelle | Lieux et monuments | Gavrelle / Culture locale et patrimoine / Lieux et monuments | null | Nederlands: Chili Trench Cemetery | null | image/jpeg | 1,207 | 1,811 | true | true | true | Gavrelle est une commune française située dans le département du Pas-de-Calais en région Hauts-de-France. | L'église Saint-Vaast. Sous le porche de l’église à l’intérieur se dresse une grande croix en bois sur laquelle sont gravés les noms de 57 officiers, sous-officiers et soldats britanniques morts en avril 1917 pour libérer la commune.
Monument aux morts, réalise par Henri Regnault et inauguré en mai 1927, et qui porte la dédicace : «23ᵉ dragons morts pour la France
A la 34ᵉ division-83e Rt-14e Rt-59e Rt-83e Rt et 23e Rt- Notre Dame de Lorette- Sucrerie de Souchez-Carency-Neuville Saint-Vaast-roclincourt-Chanteclair »
Cimetières militaires britanniques :
Naval Trench Cemetery. Ce cimetière a été utilisé par les unités combattantes d'avril à novembre 1917 et contient les séputures de 59 soldats tués pendant la Première Guerre mondiale et un de la Seconde Guerre mondiale. Son nom provient de celui d'une tranchée de seconde ligne tracée par la s63ᵉ division britannique à l'été 1917.
Chili Trench Cemetery (parfois désigné Gavrelle Road Cemetery ou Fampoux Cemetery). Ce cimetière a été utilisé en avril et mai 1917 en grande partie par la 37ᵉ division britannique et contient les sépultures de 106 soldats tués pendant la Première Guerre mondiale et un de la suivante..
Monument de la Paix et du Souvenir (monument à la Royal Navy), qui représente une maison en ruine à l'intérieur de laquelle repose une ancre de marine. Sur le monument sont fixées les insignes des régiments qui ont participé aux combats de Gavrelle du 23 au 29 avril 1917.
Stèle du Souvenir Français au 23ᵉ régiment de dragons. |
|
en | https://simple.wikipedia.org/wiki/Ibrahim_Abouleish | Ibrahim Abouleish | null | Ibrahim Abouleish | Abouleish in November 2007 | Ibrahim Abouleish am 20.11.2007 in der Freien Interkulturellen Waldorfschule Mannheim-Neckarstadt | null | image/jpeg | 1,880 | 1,829 | true | true | true | Ibrahim Abouleish was an Egyptian pharmacologist. He was born in Mashtul, Egypt. In 1977 he returned to Egypt and founded the comprehensive development initiative SEKEM. The organization focuses on biodynamic farming methods in Egypt.
Abouleish died on 15 June 2017 in Cairo, Egypt at the age of 80. | Ibrahim Abouleish (23 March 1937 – 15 June 2017) was an Egyptian pharmacologist. He was born in Mashtul, Egypt. In 1977 he returned to Egypt and founded the comprehensive development initiative SEKEM. The organization focuses on biodynamic farming methods in Egypt.
Abouleish died on 15 June 2017 in Cairo, Egypt at the age of 80. |
|
arz | https://arz.wikipedia.org/wiki/%D9%85%D8%A7%D8%AB%D8%A7%D8%B3_%D8%A7%D8%A8%D9%8A%D9%84 | ماثاس ابيل | null | ماثاس ابيل | null | Deutsch: Mathias Abel, Fußballspieler | null | image/jpeg | 533 | 400 | true | true | true | الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
ماثاس ابيل لاعب كورة قدم من المانيا. | الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
ماثاس ابيل لاعب كورة قدم من المانيا. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Kadavar | Kadavar | Attuale | Kadavar / Formazione / Attuale | null | Deutsch: Kadavar, deutsche Psychedelic Rock Band aus Berlin, beim Krach am Bach Festival in Beelen 2013. Besetzung: Christoph „Lupus“ Lindemann - Gesang & Gitarre, Simon „Dragon” Bouteloup - Bass, Christoph „Tiger” Bartelt - Drums. English: Kadavar is a German psychedelic rock band from Berlin. Lineup: Christoph „Lupus“ Lindemann - vox, git, Simon „Dragon” Bouteloup - bass, Christoph „Tiger” Bartelt - drums | null | image/jpeg | 2,169 | 3,000 | true | true | true | I Kadavar sono un gruppo musicale hard rock tedesco formatosi a Berlino nel 2010. | Christoph "Lupus" Lindemann – chitarra, voce, basso (2010–presente)
Christoph "Tiger" Bartelt – batteria (2010–presente)
Simon "Dragon" Bouteloup – basso (2013–presente) |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E9%AB%98%E7%BD%97%E4%BD%A9 | 高罗佩 | null | 高罗佩 | 高罗佩与他的书房吟月庵，中央社记者罗寄梅摄，民国三十四年（1945）七月三十日 | 中文（香港）: 高羅佩與（唫月盦）〔吟月庵〕，中央社記者羅寄梅攝，民國三十四年（1945）七月三十日 | null | image/jpeg | 547 | 379 | true | true | true | 高罗佩，字笑忘，号芝台、吟月庵主，荷兰汉学家、东方学家、外交官、翻译家、小说家。 | 高罗佩（荷兰语：Robert Hans van Gulik，1910年8月9日－1967年9月24日），字笑忘，号芝台、吟月庵主，荷兰汉学家、东方学家、外交官、翻译家、小说家。 |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%8F%B8%E6%9B%B8 | 司書 | null | 司書 | 「司書」（ジュゼッペ・アルチンボルド、1556年） | null | null | image/jpeg | 1,361 | 1,000 | true | true | true | 司書は、図書館に置かれる専門的職員のことである。図書館学等では厳密には、英語の Librarian に相当する図書館専門職の翻訳語としてもちいられるが、日本語における一般的な用例としては、図書資料を扱う仕事をしている図書館職員を専門的職員であるか否かを問わず広く司書と呼ぶこともしばしば見られる。
日本では、図書館法に規定された日本の法制度上の資格として「司書となる資格」があり、図書館法上の「司書」は図書館法にいう「図書館」に勤務し、資格を有する図書館専門職員を指す。このほか、図書館法に根拠を持たないけれども法律にもとづいて「司書」の肩書きを有する例として、国立国会図書館の職員の職名にみられる「司書」があり、また学校図書館・大学図書館・専門図書館で図書館専門職員に「司書」の職名を与えている場合がある。しかし、これらの公共図書館以外の「司書」は、図書館法にいう「司書となる資格」にもとづく司書ではない。 | 司書（ししょ）は、図書館に置かれる専門的職員（専門職）のことである。図書館学等では厳密には、英語の Librarian に相当する図書館専門職の翻訳語としてもちいられるが、日本語における一般的な用例としては、図書資料を扱う仕事をしている図書館職員を専門的職員であるか否かを問わず広く司書と呼ぶこともしばしば見られる。
日本では、図書館法に規定された日本の法制度上の資格として「司書となる資格」があり、図書館法上の「司書」は図書館法にいう「図書館」（公共図書館）に勤務し、資格を有する図書館専門職員を指す。このほか、図書館法に根拠を持たないけれども法律にもとづいて「司書」の肩書きを有する例として、国立国会図書館の職員の職名にみられる「司書」があり、また学校図書館・大学図書館・専門図書館で図書館専門職員に「司書」の職名を与えている場合がある。しかし、これらの公共図書館以外の「司書」は、図書館法にいう「司書となる資格」にもとづく司書ではない。 |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Lophiodes_infrabrunneus | Lophiodes infrabrunneus | null | Lophiodes infrabrunneus | null | English: Lophiodes infrabrunneus. From the type Subject: Lophiidae Tag: Fish | null | image/jpeg | 519 | 963 | true | true | true | Lophiodes infrabrunneus är en fiskart som beskrevs av Smith och Lewis Radcliffe 1912. Lophiodes infrabrunneus ingår i släktet Lophiodes och familjen marulksfiskar. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life. | Lophiodes infrabrunneus är en fiskart som beskrevs av Smith och Lewis Radcliffe 1912. Lophiodes infrabrunneus ingår i släktet Lophiodes och familjen marulksfiskar. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life. |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Biserica_de_lemn_din_Glodghile%C8%99ti | Biserica de lemn din Glodghilești | Imagini din exterior | Biserica de lemn din Glodghilești / Imagini din exterior | null | Română: Biserica de lemn din Glodghilești-județul Hunedoara | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | Biserica de lemn din Glodghilești, comuna Burjuc, județul Hunedoara a fost construită în secolul XVIII. Are hramul „Sfinții Apostoli”. Nu figurează pe noua listă a monumentelor istorice. | null |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_denkmalgesch%C3%BCtzten_Objekte_in_Nitra | Liste der denkmalgeschützten Objekte in Nitra | Denkmäler | Liste der denkmalgeschützten Objekte in Nitra / Denkmäler | null | Nitra, Slovakia | KRÍŽ S KORPUSOM III. | image/jpeg | 3,264 | 2,448 | true | true | true | Die Liste der denkmalgeschützten Objekte in Nitra enthält die 187 nach slowakischen Denkmalschutzvorschriften geschützten Objekte in der Gemeinde Nitra im Okres Nitra. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Timo_Simonlatser | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/e4/Timo_Simonlatser_at_Tour_de_Ski.jpg | Timo Simonlatser | null | Timo Simonlatser | null | Timo Simonlatser #22 leading the group in the quarterfinals of the Tour de Ski in Prague | null | image/jpeg | 2,072 | 3,108 | true | true | true | Timo Simonlatser est un fondeur estonien, né le 17 mai 1986. | Timo Simonlatser est un fondeur estonien, né le 17 mai 1986. |
war | https://war.wikipedia.org/wiki/Pucciniastraceae | Pucciniastraceae | null | Pucciniastraceae | null | English: Pucciniastrum areolatum Deutsch: Fichtenzapfenrost (Pucciniastrum areolatum) | Pucciniastrum areolatum | image/jpeg | 146 | 150 | true | true | true | An Pucciniastraceae in uska familia han Fungi. An Pucciniastraceae in nahilalakip ha ordo nga Pucciniales, classis nga Pucciniomycetes, phylum nga Basidiomycota, ngan regnum nga Fungi. An familia nga Pucciniastraceae in naglalakip hin 0 ka mga species, sumala ha Catalogue of Life. | An Pucciniastraceae in uska familia han Fungi. An Pucciniastraceae in nahilalakip ha ordo nga Pucciniales, classis nga Pucciniomycetes, phylum nga Basidiomycota, ngan regnum nga Fungi. An familia nga Pucciniastraceae in naglalakip hin 0 ka mga species, sumala ha Catalogue of Life. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%BB_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD | Кайл Бекерман | null | Кайл Бекерман | null | English: Kyle Beckerman, photo taken by Julie Harper | null | image/jpeg | 622 | 590 | true | true | true | Кайл Бекерман — американський футболіст, півзахисник клубу «Реал Солт-Лейк» та національної збірної США.
У складі збірної — володар Золотого кубка КОНКАКАФ. | Кайл Бекерман (англ. Kyle Beckerman, нар. 23 квітня 1982) — американський футболіст, півзахисник клубу «Реал Солт-Лейк» та національної збірної США.
У складі збірної — володар Золотого кубка КОНКАКАФ. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89lections_g%C3%A9n%C3%A9rales_britanniques_de_2019 | Élections générales britanniques de 2019 | Analyses et conséquences | Élections générales britanniques de 2019 / Analyses et conséquences | Parti arrivé en tête par circonscription. | null | null | image/svg+xml | 1,039 | 1,248 | true | true | true | Les élections générales britanniques de 2019 ont lieu le 12 décembre 2019 afin de renouveler pour cinq ans les 650 membres de la Chambre des communes du Royaume-Uni.
Ces élections ont lieu de manière anticipée du fait de l'incapacité des Premiers ministres Theresa May puis Boris Johnson à faire voter leur accord de retrait du Royaume-Uni de l'Union européenne par le Parlement britannique.
Le Parti conservateur du chef du gouvernement sortant, Boris Johnson, passe d'une majorité relative des sièges à une importante majorité absolue, obtenant ses meilleurs résultats depuis 1987. Le Parti travailliste, partisan de l'organisation d'un second référendum sur la question de l'UE, recueille un nombre de sièges historiquement faible, un résultat jugé décevant après le succès de la première campagne menée par Jeremy Corbyn deux ans plus tôt. Du côté des autres formations, les Libéraux-démocrates, qui faisaient campagne sur la promesse de l'annulation du Brexit, n'obtiennent pas un résultat à la hauteur de leurs espérances, tandis que le Parti national écossais conforte son hégémonie en Écosse. | Le Parti conservateur de Boris Johnson, qui disposait d'une majorité relative à l'issue de scrutin précédent, remporte cette fois la majorité absolue des sièges. Les conservateurs enregistrent leurs meilleurs résultats depuis Margaret Thatcher en 1987. Motif de satisfaction supplémentaire pour le Premier ministre, l'ensemble des conservateurs dissidents s'étant opposés à ses propositions en septembre et qui n'avaient pas retrouvé l'investiture du parti sont battus.
Les travaillistes essuient quant à eux un important recul avec leur pire résultat depuis 1935, ce qui conduit leur dirigeant, Jeremy Corbyn, à annoncer sa démission prochaine de la tête du parti. L’ambiguïté de Jeremy Corbyn sur le Brexit et un programme très orienté à gauche sont avancés pour expliquer ce résultat. Le Parti conservateur est par ailleurs parvenu à conquérir les voix d'électeurs traditionnellement travaillistes, souvent d'anciens ouvriers favorables au Brexit et hostiles à l'immigration ; c'est particulièrement le cas dans le Nord-Est et le centre de l’Angleterre, avec des circonscriptions symboliques comme Workington, Blyth Valley ou Sedgefield, ancienne circonscription de Tony Blair.
La dirigeante des Libéraux-démocrates, Jo Swinson, annonce sa démission de la tête du parti à la suite de la perte de son siège de députée dans la circonscription de Dunbartonshire Est au profit du Parti national écossais. Ce dernier enregistre une nette progression, bien qu'en-deçà de son record de 2015. Nicola Sturgeon, Première ministre d'Écosse, déclare au lendemain des élections vouloir organiser un second référendum d'indépendance.
Pour la première fois, l'Irlande du Nord compte plus de parlementaires nationalistes qu'unionistes, malgré un total en voix inférieur à ces derniers. Le DUP, qui s'était opposé à l'accord négocié par Boris Johnson avec l'UE, subit ainsi un revers, avec notamment la défaite de son numéro deux, Nigel Dodds. Les députés du Sinn Féin refusant historiquement de siéger au parlement britannique, la majorité absolue est de facto moins élevée, s'établissant ici après les élections à 320 sièges.
Les résultats du scrutin devraient permettre à Johnson d'entreprendre la sortie du Royaume-Uni de l'Union européenne le 31 janvier 2020. Celui-ci, réélu dans sa circonscription londonienne de Uxbridge et South Ruislip, salue au lendemain du scrutin le « mandat fort » donné à la mise en œuvre du Brexit. Dès le 13 décembre, alors que la livre sterling gagne plus de 2 % par rapport au dollar et à l'euro, le président américain Donald Trump promet un « accord commercial massif » entre son pays et le Royaume-Uni après le Brexit. |
|
cy | https://cy.wikipedia.org/wiki/Turtur_ffrwythau_dorchog | Turtur ffrwythau dorchog | null | Turtur ffrwythau dorchog | null | Ptilinopus porphyraceus clementinae | null | image/jpeg | 2,680 | 1,888 | true | true | true | Aderyn a rhywogaeth o adar yw Turtur ffrwythau dorchog a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Ptilinopus porphyraceus; yr enw Saesneg arno yw Purple-capped fruit dove. Mae'n perthyn i deulu'r Colomennod sydd yn urdd y Columbiformes.
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn P. porphyraceus, sef enw'r rhywogaeth. | Aderyn a rhywogaeth o adar yw Turtur ffrwythau dorchog (sy'n enw benywaidd; enw lluosog: turturod ffrwythau torchog) a adnabyddir hefyd gyda'i enw gwyddonol Ptilinopus porphyraceus; yr enw Saesneg arno yw Purple-capped fruit dove. Mae'n perthyn i deulu'r Colomennod (Lladin: Columbidae) sydd yn urdd y Columbiformes.
Talfyrir yr enw Lladin yn aml yn P. porphyraceus, sef enw'r rhywogaeth. |
|
tg | https://tg.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%8D%D0%BD_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%B7%D0%B8 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/90/Iain_Ramsay.jpg | Иэн Рамзи | null | Иэн Рамзи | null | English: Iain Ramsay playing for the Sydney FC Youth Team at the Sydney Football Stadium. | null | image/jpeg | 1,000 | 533 | true | true | true | Иэн Иринко Рамзи — футболбози филиппинӣ, нимҳимоятгари чап, нимҳимоятгар. | Иэн Иринко Рамзи (испанӣ: Iain Irinco Ramsay; 27 феврали 1988, Перт, Вестерн, Австралия) — футболбози филиппинӣ, нимҳимоятгари чап, нимҳимоятгар. |
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B5_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97) | Енріке (король Португалії) | null | Енріке (король Португалії) | null | Cardeal D. Henrique.(31 Jan. 1512; 31 Jan. 1580) | Енріке | image/jpeg | 1,020 | 750 | true | true | true | Енрі́ке — король Португалії. Архієпископ Бразький, Еворський, Лісабонський. Кардинал-священик Базиліки чотирьох коронованих святих. Генеральний інквізитор Португальської інквізиції. Останній представник Авіської династії на королівському троні. Народився в Лісабоні, Португалія. Син португальського короля Мануела I та арагонської інфанти Марії. Через низькі шанси успадкувати престол став на шлях духівника. Прийняв чернечі обітниці. Сприяв розвитку Церкви, патронував місійну діяльність єзуїтів закордоном. За неповноліття короля Себаштіана, свого двоюрідного онука, був регентом Португалії. Після загибелі Себаштіана посів королівський трон. Намагався позбутися чернечого сану й одружитися, аби продовжити династію. Не зміг цього зробити через протидію іспанського короля Феліпе II, що планував посісти португальський престол після смерті кардинала. Помер бездітним в Алмейріні, Португалія. Похований у Монастирі єронімітів. Прізвисько — Цнотли́вий. | Енрі́ке (порт. Henrique; 31 січня 1512 — 31 грудня 1580) — король Португалії (1578—1580). Архієпископ Бразький (1533—1540), Еворський (1540—1564, 1574—1578), Лісабонський (1564—1570). Кардинал-священик Базиліки чотирьох коронованих святих (1547—1580). Генеральний інквізитор Португальської інквізиції (1539—1579). Останній представник Авіської династії на королівському троні. Народився в Лісабоні, Португалія. Син португальського короля Мануела I та арагонської інфанти Марії. Через низькі шанси успадкувати престол став на шлях духівника. Прийняв чернечі обітниці. Сприяв розвитку Церкви, патронував місійну діяльність єзуїтів закордоном. За неповноліття короля Себаштіана, свого двоюрідного онука, був регентом Португалії (1562—1568). Після загибелі Себаштіана посів королівський трон. Намагався позбутися чернечого сану й одружитися, аби продовжити династію. Не зміг цього зробити через протидію іспанського короля Феліпе II, що планував посісти португальський престол після смерті кардинала. Помер бездітним в Алмейріні, Португалія. Похований у Монастирі єронімітів. Прізвисько — Цнотли́вий (порт. o Casto). |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BC | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/0e/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D1%88%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B5-%D0%BF%D1%80._%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg | Самарский ипподром | null | Самарский ипподром | Ипподром (справа) | Русский: Московское шоссе и проспект Кирова в Самаре | null | image/jpeg | 800 | 1,200 | true | true | true | Сама́рский ипподро́м — основан в 1891 году. Был одним из крупнейших конно-спортивных центров в Поволжье. Разрушен в 2010 году.
Располагался в Самаре на пересечении Московского шоссе и проспекта Кирова — одних из самых крупных улиц. На ипподроме регулярно проводились конные, скаковые и беговые соревнования, а также крупные культурные мероприятия, концерты, мотогонки и собачьи бега. | Сама́рский ипподро́м — основан в 1891 году. Был одним из крупнейших конно-спортивных центров в Поволжье. Разрушен в 2010 году.
Располагался в Самаре на пересечении Московского шоссе и проспекта Кирова — одних из самых крупных улиц. На ипподроме регулярно проводились конные, скаковые и беговые соревнования, а также крупные культурные мероприятия, концерты, мотогонки и собачьи бега. |
is | https://is.wikipedia.org/wiki/%C3%93%C3%B0run | Óðrun | null | Óðrun | Skattholsskúffa úr furu með framhlið sem er óðruð til að líkjast hnotu. | English: a drawer Norsk nynorsk: Skatollskuff av furu; fronten er ådra for å likne nøttetre el.l. | null | image/jpeg | 1,390 | 2,213 | true | true | true | Óðrun eða viðarmálun er aðferð við að mála eftirlíkingu af viðaráferð. Oft er þetta gert til að láta húsgögn, glugga og hurðir úr ódýrum eða gölluðum viði líta út eins og þau væru smíðuð úr eðalviði; til dæmis hnotu, eik eða íbenholti. Ef þetta er vel gert getur verið nánast ómögulegt að sjá muninn.
Óðrun er einkum gerð með þeirri aðferð að slétta yfirborðið með því að spartla og slípa, mála síðan grunnlit yfir yfirborðið með þekjandi málningu og þar yfir með lasúrmálningu: hálfgagnsærri hægþornandi málningu sem er mótuð í æðar og kvisti með sérstökum penslum, kömbum, svömpum og sköfum. Að lokum er lakkað með glæru lakki yfir allt saman.
Óðrun var sérstaklega algeng á 19. öld og í byrjun þeirrar 20. Þá smíðuðu húsgagnaverkstæði eða settu saman húsgögn úr ódýrum viðartegundum eins og furu og síðan var málari fenginn til að mála yfir þau með þessar aðferð. Óðrun þróaðist út í sérgrein innan málaraiðnar og sérhæfðir óðrarar unnu á mörgum húsgagnaverkstæðum. | Óðrun (úr dönsku: ådring) eða viðarmálun er aðferð við að mála eftirlíkingu af viðaráferð. Oft er þetta gert til að láta húsgögn, glugga og hurðir úr ódýrum eða gölluðum viði líta út eins og þau væru smíðuð úr eðalviði; til dæmis hnotu, eik eða íbenholti. Ef þetta er vel gert getur verið nánast ómögulegt að sjá muninn.
Óðrun er einkum gerð með þeirri aðferð að slétta yfirborðið með því að spartla og slípa, mála síðan grunnlit (sem er mismunandi eftir viðartegundum) yfir yfirborðið með þekjandi málningu og þar yfir með lasúrmálningu: hálfgagnsærri hægþornandi málningu sem er mótuð í æðar og kvisti með sérstökum penslum, kömbum, svömpum og sköfum. Að lokum er lakkað með glæru lakki yfir allt saman.
Óðrun var sérstaklega algeng á 19. öld og í byrjun þeirrar 20. Þá smíðuðu húsgagnaverkstæði eða settu saman húsgögn úr ódýrum viðartegundum eins og furu og síðan var málari (óðrari) fenginn til að mála yfir þau með þessar aðferð. Óðrun þróaðist út í sérgrein innan málaraiðnar og sérhæfðir óðrarar unnu á mörgum húsgagnaverkstæðum. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Cime_de_Rocca_Si%C3%A8ra | Cime de Rocca Sièra | null | Cime de Rocca Sièra | null | Français : Photo de la Cime de Roccassièra | Image illustrative de l’article Cime de Rocca Sièra | image/jpeg | 3,456 | 4,608 | true | true | true | La cime de Rocca Sièra est un sommet faisant partie des Préalpes de Nice. Le sommet, qui culmine à 1 501 mètres d'altitude, se situe sur la commune de Duranus. | La cime de Rocca Sièra est un sommet faisant partie des Préalpes de Nice. Le sommet, qui culmine à 1 501 mètres d'altitude, se situe sur la commune de Duranus. |
|
an | https://an.wikipedia.org/wiki/Almonacid_del_Marquesado | Almonacid del Marquesado | null | Almonacid del Marquesado | null | Español: Fotos de Almonacid del Marquesado tomadas durante Wiki Takes Cuenca 2018 | null | image/jpeg | 4,608 | 3,456 | true | true | true | Almonacid del Marquesado ye un municipio castellano-manchego, situato en a provincia de Cuenca. Fa parte d'a comarca de Mancha de Cuenca y d'o partito chudicial de Tarancón.
A suya población ye de 478 habitants en una superficie de 47,30 km² y una densidat de población de 10,11 hab/km². | Almonacid del Marquesado ye un municipio castellano-manchego, situato en a provincia de Cuenca. Fa parte d'a comarca de Mancha de Cuenca y d'o partito chudicial de Tarancón.
A suya población ye de 478 habitants (2011) en una superficie de 47,30 km² y una densidat de población de 10,11 hab/km². |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Aeolic_order | Aeolic order | null | Aeolic order | Aeolic column with half-capital, in the Bardo National Museum from Tunis (Tunisia) | Français : Chambranle de porte au Musée Alaoui | null | image/jpeg | 3,540 | 1,268 | true | true | true | The Aeolic order or Aeolian order was an early order of Classical architecture. It has a strong similarity to the better known Ionic order, but differs in the capital, where a palmette rises between the two outer volutes, rather than them being linked horizontally by a form at the top of the capital. Many examples also show simplified details compared to the Ionic. | The Aeolic order or Aeolian order was an early order of Classical architecture. It has a strong similarity to the better known Ionic order, but differs in the capital, where a palmette rises between the two outer volutes, rather than them being linked horizontally by a form at the top of the capital. Many examples also show simplified details compared to the Ionic. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Audi_Sport_GmbH | Audi Sport GmbH | Audi Sport customer racing | Audi Sport GmbH / Produktportfolio / Audi Sport customer racing | null | English: The Audi R8 LMS GT4 as raced by Csaba Mór and Patrick Zamparini. | null | image/jpeg | 2,312 | 3,936 | true | true | true | Die Audi Sport GmbH ist eine hundertprozentige Tochtergesellschaft der Audi AG. Das bis Ende 2016 quattro GmbH genannte Unternehmen wurde 1983 gegründet und ist seit 1996 eigenständig. Audi Sport ist dafür zuständig, jedes Audi-Modell – nicht nur sportlich – nach Kundenwunsch zu individualisieren. Bestimmte Ausstattungspakete werden S line, spezielle Fertigungen auch Audi exclusive genannt.
Das erste eigenständige Projekt der damaligen quattro GmbH war der Audi S6 Plus, welcher im März 1996 vorgestellt wurde. Sitz des Unternehmens ist in Neckarsulm. | Unter Audi Sport customer racing verkauft die Audi Sport GmbH, Rennwagen im Kundensportbereich. Die Audi R8 LMS Reihe gehört zu den erfolgreichsten FIA GT3 Rennwagen.
Aktuelle Modelle:
Ehemalige Modelle: |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/%C5%81KS_%C5%81%C3%B3d%C5%BA | ŁKS Łódź | Sekcje nieistniejące | ŁKS Łódź / Sekcje nieistniejące | Róża Herman – czołowa szachistka klubu | Polski: Róża Maria Herman (ur. 16 stycznia 1902 w Łodzi, zm. 7 marca 1995 w Łodzi) – czołowa polska szachistka w okresie międzywojennym oraz powojennym żydowskiego pochodzenia. | null | image/jpeg | 646 | 500 | true | true | true | Łódzki Klub Sportowy – polski wielosekcyjny klub sportowy z siedzibą w Łodzi, założony w 1908 roku, zarejestrowany w roku następnym. Najstarszy istniejący klub Łodzi i jednocześnie jeden z najstarszych polskich klubów sportowych. ŁKS to 22-krotny mistrz Polski w sportach drużynowych. Indywidualnie, ełkaesiacy 6-krotnie zdobywali medale na igrzyskach olimpijskich oraz kilkukrotnie w różnych dyscyplinach na mistrzostwach Europy i świata. | Motorowa
1934 – powstanie sekcji motorowej, głównie dla startów w wycieczkach turystycznych i w rajdach.
1946 – reaktywacja sekcji motorowej pod wodzą Czesława Fijałkowskiego.
1947 – sekcja liczy ponad 300 członków i jest najliczniejsza w ŁKS.
1954 – na 3 lata sekcję przeniesiono do Zakładów im. Marchlewskiego.
1957 – ponowna reaktywacja pod wodzą Czesława Fijałkowskiego.
1958 – tytuł mistrza Polski w wyścigach ulicznych dla Tadeusza Górala.
1960 – wstrzymanie finansowania sekcji.
1966 – Władysław Sowiński mistrzem Polski w klasie motorów bezlitrażowych.
1969 – rozwiązanie sekcji motorowej.
Piłka ręczna i Hazena
1929 – wyodrębnienie z sekcji lekkoatletycznej sekcję gier sportowych: hazeny, koszykówki i siatkówki z inicjatywy Klaudiusza Lityńskiego.
1929 – mistrzostwo Polski zdobywają hazenistki.
1932 – mistrzostwo Polski hazena.
1933 – mistrzostwo Polski hazena.
1933 – przeniesienie sekcji hazeny do IKP Łódź.
1939 – mistrzostwo Polski męskiej sekcji piłki ręcznej.
1945 – 3. miejsce mistrzostw Polski męskiej sekcji piłki ręcznej.
1950 – Wiesław Szulc, jeden z najlepszych zawodników w historii, debiutuje w reprezentacji Polski.
1960 – zarząd decyduje o likwidacji sekcji i przeniesieniu całej drużyny męskiej piłki ręcznej do Anilany.
1963 – reaktywacja żeńskiej drużyny piłki ręcznej w ŁKS z inicjatywy Renalda Ficego i Szkoły Podstawowej nr 136.
1969 – przeniesienie sekcji żeńskiej piłki ręcznej do Anilany i likwidacja sekcji w ŁKS.
Tenis stołowy
1924 – początki sekcji – pierwszy stół sprowadzono dzięki Lajosowi Czeizlerowi, węgierskiemu trenerowi piłkarzy ŁKS.
1926 – pierwszy mecz ŁKS – Makabi Warszawa 4:2.
1928 – Zenon Stollenwerk i drużyna ŁKS mistrzami Łodzi.
1949 – reaktywacja sekcji w hali przy ul. Jerzego.
1951 – Irena Heindrychowa i Józef Krzysik mistrzami Polski w mikście.
1963 – wicemistrzostwo Polski w deblu pań Teresy Łosiak oraz Ireny Kwiatkowskiej.
1968 – wicemistrzostwo kraju juniorek Zofii Jałochy i 3. miejsce w drużynowych mistrzostwach Polski juniorów.
1978 – odebranie tenisistom stołowym sali przy ul. Jerzego zakończyło działalność sekcji. Zawodnicy przeszli do AZS, Włókniarza, Elty i Startu Łódź.
Szachy
1947 – powstanie w maju sekcji szachowej.
1950 – mistrzostwo okręgu szachistów ŁKS, mistrzostwo Polski w kategorii juniorów Jerzego Panasewicza, mistrzostwo Łodzi Franciszka Damańskiego.
1951 – indywidualne mistrzostwo Łodzi Jana Gadalińskiego, drużynowe mistrzostwo Łodzi, wicemistrzostwo Polski seniorek dr Róży Hermanowej.
1952 – drużynowe mistrzostwo Łodzi.
1953 – srebrny medal mistrzostw Polski dr Róży Hermanowej.
1954 – drużynowe mistrzostwo Łodzi, drużynowe wicemistrzostwo Polski.
1955 – drużynowe mistrzostwo Łodzi.
1956 – początek startów w ogólnopolskiej lidze szachowej.
1959 – 3. miejsce w lidze szachowej. Andrzej Karnkowski i dr Róża Hermanowa indywidualnymi mistrzami Łodzi.
1960 – początek kryzysu w sekcji szachowej.
1978 – rezygnacja z udziału w rozgrywkach w łódzkiej klasie B i koniec działalności sekcji.
Gimnastyka sportowa i Gimnastyka artystyczna
1950 – powstaje sekcja gimnastyczna ŁKS Włókniarz.
1954 – Józef Szuba zostaje trenerem sekcji.
1956 – Ewa Fuks triumfuje w mistrzostwach Polski juniorów w klasie II.
1958 – Stanisława Burak zdobywa tytuł mistrzyni Polski juniorek w klasie III i wicemistrzyni Polski seniorek.
1964 – Maria Zdziennicka zostaje wicemistrzynią Polski seniorek w klasie I, Grażyna Darnikowska zajmuje trzecie miejsce wśród seniorek i pierwsze wśród juniorek w klasie III.
1974 – w klubie ćwiczy głównie młodzież, stanowiąca później zaplecze dla Tęczy.
1976 – sekcja gimnastyczna zostaje rozwiązana.
pływanie
1931 – powstaje sekcja pływacka i rok później waterpolistów.
1932 – siedmiu zawodników ŁKS startuje w Mistrzostwach Polski.
1938 – Alina Kowalska pierwszą reprezentantką Polski.
1939 – Eugeniusz Majchrzak powołany do kadry, sekcja liczy 66 zawodników i zawodniczek.
1947 – reaktywacja sekcji pływackiej.
1948 – Eugeniusz Majchrzak zostaje trenerem kadry narodowej.
1950 – ŁKS zdobywa Puchar Polski.
1955 – upadek sekcji pływackiej.
Strzelectwo
1927 – powstaje sekcja strzelecka |
|
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%A7%D9%84%D9%85%D8%B9%D9%84%D9%85_%D8%A7%D9%84%D9%88%D8%B7%D9%86%D9%8A_%D8%A8%D8%B3%D8%A7%D8%AD%D8%A9_%D8%A7%D9%84%D9%82%D8%B5%D8%A8%D8%A9 | المعلم الوطني بساحة القصبة | null | المعلم الوطني بساحة القصبة | null | English: National Monument of the Kasbah, the sculptor Abdelfattah Boussetta - 1989 Français : Monument national de la Kasbah, l'artiste sculpteur Abdelfattah Boussetta العربية: المعلم الوطني بساحة القصبة للفنان عبد الفتاح بوستة | null | image/jpeg | 2,957 | 2,086 | true | true | true | المعلم الوطني بساحة القصبة ويسمى أيضا "نصب ساحة القصبة"، هو نصب تذكاري ورمز للعديد من الأحداث في الجمهورية التونسية ويقع في وسط ساحة القصبة قبالته قصر بلدية تونس، يظهرالمعلم أيضًا على بطاقات الهوية التونسية كصورة خلفية.
تم تصميم النصب من قبل النحات التونسي عبد الفتاح بوستة، بعد أن فاز بالمسابقة الوطنية التي نظمتها السلطة من أجل إنجاز معلم القصبة. تم إنجاز المشروع عام 1989. | المعلم الوطني بساحة القصبة (بالفرنسية:Monument national de La Kasbah) ويسمى أيضا "نصب ساحة القصبة"، هو نصب تذكاري ورمز للعديد من الأحداث في الجمهورية التونسية ويقع في وسط ساحة القصبة قبالته قصر بلدية تونس، يظهرالمعلم أيضًا على بطاقات الهوية التونسية (بطاقة التعريف) كصورة خلفية.
تم تصميم النصب من قبل النحات التونسي عبد الفتاح بوستة، بعد أن فاز بالمسابقة الوطنية التي نظمتها السلطة من أجل إنجاز معلم القصبة. تم إنجاز المشروع عام 1989. |
|
ka | https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%AE%E1%83%A3%E1%83%A1%E1%83%A2%E1%83%9D_%E1%83%AE%E1%83%9D%E1%83%A1%E1%83%94_%E1%83%93%E1%83%94_%E1%83%A3%E1%83%A0%E1%83%99%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%90 | ხუსტო ხოსე დე ურკისა | null | ხუსტო ხოსე დე ურკისა | null | Parcial del daguerrotipo original de Justo José de Urquiza (1801-1870) | ხუსტო ხოსე დე ურკისა | image/jpeg | 1,111 | 1,026 | true | true | true | ხუსტო ხოსე დე ურკისა — არგენტინელი გენერალი და პოლიტიკოსი. არგენტინის კონფედერაციის პრეზიდენტი 1854–1860 წლებში. ხუან მანუელ როსასის დიქტატურის დროს იყო ენტრე-რიოსის გუბერნატორი. | ხუსტო ხოსე დე ურკისა (ესპ. Justo José de Urquiza y García; დ. 18 ოქტომბერი, 1801, ენტრე-რიოსი არგენტინა — გ. 11 აპრილი, 1870, ენტრე-რიოსი არგენტინა) — არგენტინელი გენერალი და პოლიტიკოსი. არგენტინის კონფედერაციის პრეზიდენტი 1854–1860 წლებში. ხუან მანუელ როსასის დიქტატურის დროს იყო ენტრე-რიოსის გუბერნატორი. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Mario_Pezzi_(aviator) | Mario Pezzi (aviator) | null | Mario Pezzi (aviator) | Mario Pezzi in his high-altitude pressure suit | English: Pilot in pressure suit for Caproni Ca.161 high-altitude aircraft flight | null | image/jpeg | 320 | 197 | true | true | true | Mario Pezzi was an Italian aviator known worldwide for his flight in which he achieved greater height than any other pilot in a propeller-powered airplane. | Mario Pezzi (9 November 1898 – 26 August 1968) was an Italian aviator known worldwide for his flight in which he achieved greater height than any other pilot in a propeller-powered airplane. |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%B8 | Валенсии | null | Валенсии | null | Català: Samaruc (Valencia hispanica) a l'aula de la natura (alqueria de Fèlix), parc de Marxalenes. English: Valencia toothcarp (Valencia hispanica), a species of freshwater fish in the Valenciidae family endemic to the south of Catalonia and the Valencian Community, Spain. | null | image/jpeg | 1,653 | 2,920 | true | true | true | Валенсии — род лучепёрых рыб, единственный в семействе валенсиевых. Пресноводные рыбы. Представители рода распространены в южной Европе. Максимальная длина тела от 4,3 до 8 см. | Валенсии (лат. Valencia) — род лучепёрых рыб, единственный в семействе валенсиевых (Valenciidae) . Пресноводные рыбы. Представители рода распространены в южной Европе. Максимальная длина тела от 4,3 до 8 см. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_roads_and_highways_in_Iran | List of roads and highways in Iran | First Level Roads | List of roads and highways in Iran / First Level Roads | null | English: Road 44 East of Iran - Nishapur | null | image/jpeg | 2,304 | 3,072 | true | true | true | These are the list of routes in Iran. | null |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Rettili_delle_Filippine | Rettili delle Filippine | Elapidae | Rettili delle Filippine / Serpenti / Elapidae | null | Banded sea snake (Laticauda colubrina). Fiji. 2008. | null | image/jpeg | 2,448 | 1,866 | true | true | true | Rettili delle Filippine
Il territorio delle Filippine ospita 334 specie di rettili, tra cui 182 specie di sauri, 137 specie di serpenti, 13 specie di tartarughe e 2 specie di coccodrilli
Il maggiore contributo alla biodiversità è fornito, tra i sauri, dalle famiglie Scincidae e Gekkonidae, e tra i serpenti dalle famiglie Colubridae ed Elapidae.
Cinque specie sono classificate in pericolo critico di estinzione; tra di esse il coccodrillo delle Filippine di cui sopravvivono poche centinaia di esemplari, minacciati in maniera dalle gravi alterazioni cui sono sottoposti gli habitat da essi occupati.
Lo stato di conservazione è indicato in base alla Lista rossa della Unione Internazionale per la Conservazione della Natura. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Fascia | Fascia | null | Fascia | The rectus sheath, an example of a fascia. | null | null | image/png | 600 | 483 | true | true | true | A fascia is a band or sheet of connective tissue, primarily collagen, beneath the skin that attaches, stabilizes, encloses, and separates muscles and other internal organs. Fascia is classified by layer, as superficial fascia, deep fascia, and visceral or parietal fascia, or by its function and anatomical location.
Like ligaments, aponeuroses, and tendons, fascia is made up of fibrous connective tissue containing closely packed bundles of collagen fibers oriented in a wavy pattern parallel to the direction of pull. Fascia is consequently flexible and able to resist great unidirectional tension forces until the wavy pattern of fibers has been straightened out by the pulling force. These collagen fibers are produced by fibroblasts located within the fascia.
Fasciae are similar to ligaments and tendons as they have collagen as their major component. They differ in their location and function: ligaments join one bone to another bone, tendons join muscle to bone, and fasciae surround muscles and other structures. | A fascia (/ˈfæʃ(i)ə/; plural fasciae /ˈfæʃii/; adjective fascial; from Latin: "band") is a band or sheet of connective tissue, primarily collagen, beneath the skin that attaches, stabilizes, encloses, and separates muscles and other internal organs. Fascia is classified by layer, as superficial fascia, deep fascia, and visceral or parietal fascia, or by its function and anatomical location.
Like ligaments, aponeuroses, and tendons, fascia is made up of fibrous connective tissue containing closely packed bundles of collagen fibers oriented in a wavy pattern parallel to the direction of pull. Fascia is consequently flexible and able to resist great unidirectional tension forces until the wavy pattern of fibers has been straightened out by the pulling force. These collagen fibers are produced by fibroblasts located within the fascia.
Fasciae are similar to ligaments and tendons as they have collagen as their major component. They differ in their location and function: ligaments join one bone to another bone, tendons join muscle to bone, and fasciae surround muscles and other structures. |
|
zh-TW | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E7%BA%A6%E5%85%8B%E5%9F%8E%E7%BA%A7%E8%88%AA%E7%A9%BA%E6%AF%8D%E8%88%B0 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4a/Quad1.1onUSSEnterpriseCV-6.jpg | 约克城级航空母舰 | 防空炮與火控系統 | 约克城级航空母舰 / 建造後的加建與改動 / 防空炮與火控系統 | null | English: A quad 1.1"/75 cal Mk 1 anti-aircraft gun of the aft battery (behind superstructure) on USS Enterprise CV-6. Čeština: Protiletadlové čtyřče 28mm protiletadlových kanonů Mk1 z baterie (baterie za nástavbou) na USS Enterprise CV-6. | null | image/jpeg | 472 | 600 | true | true | true | 約克鎮級航空母艦是美國在戰間期設計的航空母艦，前後一共建造3艘，是繼列星頓級與遊騎兵級航空母艦後，美國設計的第三款艦隊航空母艦。
約克鎮級的設計受到華盛頓海軍條約及倫敦海軍條約的噸位限制，然而相比起上一代的遊騎兵級，約克鎮級更適用於美國海軍的戰略及戰術運用，既可搭載大量飛機，同時享有優越的速度與續航距離，只是水下防禦有所不足。首兩艦約克鎮號及企業號在第二次世界大戰爆發前服役，而三號艦大黃蜂號則在裁軍條約失效後趕工建造，趕及在太平洋戰爭爆發前服役。在艾塞克斯級於1943年底服役前，約克鎮級一直是美國海軍於太平洋的中堅部隊，其中約克鎮號及大黃蜂號均在此段時間戰損沉沒，而企業號則參與了太平洋戰爭大部分的戰鬥，在戰後封存多年，最終拆解。 | 約克鎮級的1.1吋防空炮及0.5毫米白朗寧機槍，在建成前有操作問題。1939年海軍武備署（Bureau of Ordinance）已著手處理艦隊防空炮落後問題，並在1940年開始生產波佛斯40毫米高射砲及奧利岡20毫米防空機砲，分別替換1.1吋炮及白朗寧機槍。1941年建成的大黃蜂號，已將24挺白朗寧全數更換為單裝20毫米防空機砲；而約克鎮號在珍珠港事件後於美國東岸更換，然後趕往太平洋；至於企業號則在空襲東京前夕，一次過安裝了32挺單裝20毫米防空機砲，使她的防空火力較同級艦為優。至於波佛斯砲則在聖克魯斯群島戰役前安裝到企業號及其護航艦南達科他號，是企業號得以悻存的其一原因。聖克魯斯戰後，大黃蜂號亦告沉沒，而企業號則忙於戰事而無暇維修。1943年後海軍乘企業號返國大修之機，開始大幅加裝防空炮。到1945年，企業號的防空武器已增為11門4聯裝波佛斯砲、5門雙聯裝波佛斯砲及16挺雙聯裝20毫米防空機砲。
在射控系統方面，約克鎮號與企業號服役之初，均裝有兩座Mark 33。Mark 33是專門為5吋/38炮而設計，相比起上一代手動操作的Mark 19及Mark 28，Mark 33完全以電力運作，以電腦測量距離，可更有效測出飛機的距離及高度。大黃蜂號因較晚服役，故此安裝了較新的Mark 37射控裝置，其體積較Mark 33為大，可容納更大的電腦，以提升效能。更有甚者，Mark 37的電腦及支撐點都在射控裝置下方的甲板，而非裝置內部，使系統有充足空間升級，安裝新式雷達輔助。
Mark 33及Mark 37均可安裝輔助火控雷達。1942年美國預備將第一代防空－水平兩用艦炮的FD火控雷達（Mark 4），安裝到約克鎮號及企業號，然而約克鎮號在中途島海戰沉沒，企業號則在稍後裝上兩座，輔助Mark 33引導5吋炮射擊。大黃蜂號則在試航時已經裝上。FD雷達可偵察12,000碼內5吋炮彈落點，探測到40,000碼內的轟炸機、30,000碼內的戰列艦、20,000碼內的驅逐艦及12,000碼內浮上水面的潛艦，準確度為40碼，解析度400碼。1943年企業號返國大修時，將Mark 33系統升級為Mark 37。當企業號在1945年因自殺飛機受創而返國維修時，則將FD雷達換上新產品Mark12/22火控雷達，但對即將退役的企業號執勤沒有影響。
最後，約克鎮級的防空武器亦有另一套射控裝置。起初，約克鎮級三艦的1.1吋防空炮及白朗寧機槍，都只能以準星及曳光彈瞄準。1941年三艦安裝了Mark 44射控裝置，但實際上裝置只是由光學目測鏡組成，防空武器仍然全由人手瞄準。到1943年，企業號安裝了Mark 51射控裝置，輔以Mark 14瞄準具。後者由兩個陀螺儀組成，配合簡單電腦運算，以計算出合適的射擊角度及距離，分別用於波佛斯炮及20毫米機炮。 |
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Furac%C3%A3o_Gordon_(2006) | Furacão Gordon (2006) | História meteorológica | Furacão Gordon (2006) / História meteorológica | O caminho de Gordon | English: Track map of Hurricane Gordon of the 2006 Atlantic hurricane season. The points show the location of the storm at 6-hour intervals. The colour represents the storm's maximum sustained wind speeds as classified in the Saffir–Simpson scale (see below), and the shape of the data points represent the nature of the storm, according to the legend below. Saffir–Simpson scale Tropical depression≤38 mph≤62 km/h Category 3111–129 mph178–208 km/h Tropical storm39–73 mph63–118 km/h Category 4130–156 mph209–251 km/h Category 174–95 mph119–153 km/h Category 5≥157 mph≥252 km/h Category 296–110 mph154–177 km/h Unknown Storm type Tropical cyclone Subtropical cyclone Extratropical cyclone / Remnant low / Tropical disturbance / Monsoon depression | null | image/png | 2,082 | 2,700 | true | true | true | O furacão Gordon foi um forte furacão de categoria 3 na escala de furacões de Saffir-Simpson que cruzou Açores como um furacão de categoria 1, sendo o primeiro furacão a atingir diretamente os Açores desde 1991. Os remanescentes de Gordon afetaram também a Europa Ocidental. Gordon foi o oitavo ciclone tropical, o terceiro furacão e o primeiro grande furacão da temporada de furacões no Atlântico de 2006. | O desenvolvimento inicial deste sistema pode ser ligado ao furacão Florence. O sistema começou como uma onda tropical que estava imediatamente atrás de Florence na primeira semana de Setembro, que inicialmente foi absorvida pela enorme circulação ciclônica da então tempestade tropical Florence. Assim que Florence começou a se organizar e a mover-se para noroeste, a onda conseguiu se separar da circulação ciclônica de Florence e se organizar gradualmente apesar das condições iniciais hostis. Em 10 de Setembro, o sistema organizou-se suficientemente para ser declarado como a depressão tropical Sete a nordeste das Pequenas Antilhas. Com Florence bem afastado do sistema, as condições ficaram mais favoráveis para desenvolvimento e a depressão foi classificada como a tempestade tropical Gordon em 11 de Setembro enquanto movia-se para oeste.
As condições continuaram favoráveis assim que Gordon seguia através de uma fissura numa área de alta pressão perto de Açores, permitindo-lhe a evitar a costa. Gordon continuou a se fortalecer, tornando-se um furacão em 12 de Setembro. O sistema se organizou rapidamente, tornando-se um furacão de categoria 2 menos de 24 horas depois. O desenvolvimento rápido continuou em 13 de Setembro e naquela noite, Gordon fortaleceu-se para um grande furacão (categoria 3) - o primeiro da temporada de 2006 - enquanto mantinha um tamanho muito pequeno. Gordon continuaria como um grande furacão antes de encontrar águas frias que começaram a afetar o sistema. A partir do começo da madrugada de 15 de Setembro, Gordon começou a se enfraquecer gradualmente.
As correntes de vento se enfraqueceriam também e Gordon tornou-se um sistema quase estacionário por cerca de 24 horas antes que um cavado chegaria e enviaria Gordon para nordeste. Na manhã de 16 de Setembro, Gordon era apenas um furacão de categoria 1 e foi previsto que o sistema iria se enfraquecer sobre as águas frias. Entretanto, isto não aconteceu, e Gordon começou a realmente se fortalecer ligeiramente enquanto movia-se para nordeste e também ficou mais bem organizado. Esta tendência continuou por cerca de 48 horas e Gordon tornou-se um furacão de categoria 2. Enquanto que as previsões mostravam constantemente uma tendência de enfraquecimento, também mostravam que Gordon poderia passar sobre Açores como um ciclone tropical. Gordon alcançou seu segundo pico de intensidade com ventos constantes de 165 km/h na manhã de 19 de Setembro, antes de se enfraquecer ligeiramente.
Apesar de tudo, Gordon manteve-se como um furacão assim que cruzou os Açores. Pouco depois. Gordon se enfraqueceu e tornou-se um sistema extratropical. Os remanescentes de Gordon então começaram a se interagir com uma grande área de baixa pressão no Oceano Atlântico a oeste da Irlanda e com uma zona frontal que se estendia para o sul. Gordon então começou a seguir em direção da parte noroeste da Península Ibérica e então em 21 de Setembro, Gordon começou a seguir em direção às Ilhas Britânicas. Na manhã de 22 de Setembro, Gordon foi completamente absorvida pela área de baixa pressão atlântica. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%83%8F%E3%82%A4%E3%83%AC%E3%83%9E%E3%83%AA%E3%82%A2%E3%83%A0%E3%83%BB%E3%83%87%E3%82%B5%E3%83%AC%E3%83%B3 | ハイレマリアム・デサレン | null | ハイレマリアム・デサレン | ハイレマリアム・デサレン（2011年5月） | English: VIENNA, 4 November 2014 - Hailemariam Desalegn, Prime Minister, Ethiopia, at the Second UNIDO forum on partnerships to scale up investment for inclusive and sustainable industrial development. | null | image/jpeg | 1,112 | 872 | true | true | true | ハイレマリアム・デサレン・ボシェは、エチオピアの政治家。2012年から2018年まで同国の首相を務めたほか、2010年から2012年までメレス・ゼナウィ政権下で副首相兼外相、2012年8月のメレス死去後は首相代行を務めた。2012年9月15日には与党エチオピア人民革命民主戦線 の議長に選出された。このほか、2013年度のアフリカ連合の議長も務めた。 | ハイレマリアム・デサレン・ボシェ（アムハラ語: አቶ ኃይለማሪያም ደሳለኝ, ラテン文字転写: Hailemariam Desalegn Boshe、1965年7月19日 - ）は、エチオピアの政治家。2012年から2018年まで同国の首相を務めたほか、2010年から2012年までメレス・ゼナウィ政権下で副首相兼外相、2012年8月のメレス死去後は首相代行を務めた。2012年9月15日には与党エチオピア人民革命民主戦線（EPRDF) の議長に選出された。このほか、2013年度のアフリカ連合の議長も務めた。 |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Karlsruher_Freiheitsthesen | Karlsruher Freiheitsthesen | null | Karlsruher Freiheitsthesen | Deckblatt zum Beschluss des Bundesparteitages der FDP in Karlsruhe am 22. April 2012 | Deutsch: FDP Karlsruher Freiheitsthesen | null | image/jpeg | 580 | 421 | true | true | true | Die Karlsruher Freiheitsthesen, eigentlich Programm der Freien Demokratischen Partei „Verantwortung für die Freiheit. Karlsruher Freiheitsthesen der FDP für eine offene Bürgergesellschaft“, sind das aktuelle Grundsatzprogramm der FDP. Sie wurden als Beschluss des 63. Ordentlichen FDP-Bundesparteitages in Karlsruhe am 22. April 2012 verabschiedet. Die Freiheitsthesen lösten die „Wiesbadener Grundsätze“ von 1997 ab. | Die Karlsruher Freiheitsthesen, eigentlich Programm der Freien Demokratischen Partei „Verantwortung für die Freiheit. Karlsruher Freiheitsthesen der FDP für eine offene Bürgergesellschaft“, sind das aktuelle Grundsatzprogramm der FDP. Sie wurden als Beschluss des 63. Ordentlichen FDP-Bundesparteitages in Karlsruhe am 22. April 2012 verabschiedet. Die Freiheitsthesen lösten die „Wiesbadener Grundsätze“ von 1997 ab. |
|
sq | https://sq.wikipedia.org/wiki/Popojani | Popojani | Demografia | Popojani / Demografia | Pjesa veriore e fshatit dhe lumi. | Македонски: Поповјани, кичевско | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | Popojan edhe Popojon, është fshat në komunën e Kërçovës, Maqedoni. Kërçova ndodhet rreth 13 km në jug të fshatit. | Sipas regjistrimit të popullsisë së viti 2002, fshati kishte 399 banorë nga të cilët 397 ishin Shqiptarë dhe 2 Maqedonas. Ashtu siç fshatrat tjerë në rrethinën e Kërçovës, poashtu edhe ky fshat është tepër i goditur nga mërgimi dhe si rezultat popullsia është zvogluar kohëve të fundit. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Liste_des_monuments_historiques_des_Yvelines_(nord) | Liste des monuments historiques des Yvelines (nord) | Liste | Liste des monuments historiques des Yvelines (nord) / Liste | null | Français : Église de Montchauvet (Yvelines, France) Deutsch: Kirsche von Montchauvet (Yvelines, France) English: Church of Montchauvet (Yvelines, France) Italiano: Chiesa di Montchauvet (Yvelines, France) | Église Sainte-Marie-Madeleine de Montchauvet | image/jpeg | 1,932 | 2,576 | true | true | true | Cet article recense les monuments historiques du nord des Yvelines, en France. | Cette liste comprend les communes des arrondissements de Mantes-la-Jolie et de Saint-Germain-en-Laye.
Du fait du nombre de protections à Saint-Germain-en-Laye, la commune dispose d'une liste à part : voir la liste des monuments historiques de Saint-Germain-en-Laye |
|
azb | https://azb.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%B1%D9%88%D9%BE%D8%A6%D8%A7 | تروپئا | null | تروپئا | View of the historic centre of Tropea | Português: Tropea | View of the historic centre of Tropea | image/jpeg | 1,998 | 3,038 | true | true | true | تروپئا ایتالیا اؤلکهسینده بیر یاشاییش منطقهسیدیر. سوْن نۆفوس ساییمی اساسيندا ۶۴۶۲ نفر ایمیش. دنیز سوُلاری سَویهسیندن ۶۰ متر یۇکسکلیکده یئر آلیب. و کالابریا اوستانیندا یئرلشیب. | تروپئا (ایتالیاجا: Tropea) ایتالیا اؤلکهسینده بیر یاشاییش منطقهسیدیر. سوْن نۆفوس ساییمی اساسيندا ۶۴۶۲ نفر ایمیش. دنیز سوُلاری سَویهسیندن ۶۰ متر یۇکسکلیکده یئر آلیب. و کالابریا اوستانیندا یئرلشیب. |
|
mk | https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B0 | Сфинга | Грчка сфинга | Сфинга / Грчка сфинга | Грчка сфинга, 530 п.н.е. | English: Sphinx-shaped finial of a marble grave stele (total height: 423.4 cm) of a youth and a little girl, Attica, ca. 530 BC. Metropolitan Museum of Art (New York), Inv. 11.185. Français : Sphinx archaïque, sommet d'une stèle funéraire en marbre (hauteur totale : 423.4 cm) d'un garçon et d'une jeune fille, Attique, v. 530 av. J.-C. Metropolitan Museum of Art (New York), Inv. 11.185. | null | image/jpeg | 1,804 | 1,375 | true | true | true | Сфинга е битие со тело на лав и глава на овен, сокол, јастреб или човек. Првпат се појавува во Египет, а потоа е пренесен и во грчката митологија. Старите Грци ја прикажувале како крилест лав со женско лице, а Египќаните како легнат лав со различни лица, па дури и со машко лице. Ова митолошко суштество се појавува и во хиндуизмот.
Во грчката митологија се зборувало дека сфингата ќе го задави секој оној кој не го знае решението на нејзината гатанка. Оттаму и доаѓа името - „сфинкс“ е изведен збор од глаголот „сфинго“ = „задави“. | Во грчката митологија постоела само една сфинга која била демон на уништувањето и несреќите. Според Хесиод, била ќерка на Ехидна и Тифон/Орт.
Прикажана е на слики по вазните и релјефите како стои, за разлика од египетската која лежи. Грчката сфинга е лав со крилја и со глава на жена, или жена со шепи, канџи и гради на лав, змиска опашка и орлови крилја.
Хера или Арес ја испратиле сфингата од нејзината татковина Етиопија во Теба, каде што на Едип му ја поставила најпознатата загонетка (како што запишал Софокле во „Кралот Едип“):
„Кое суштество наутро оди на четири нозе, напладне на две, а навечер на три?“
Интересно е да се забележи дека за старите Грци изразот „Етиопија“ бил назив за далечна земја, па така може да се однесува и на Египет.
Сфингата го давела секој што не го знаел одговорот, но Едип точно одговорил дека се работи за човекот, кој во детството (наутро) ползи на сите четири, кога ќе порасне (пладне) оди на две нозе, а во староста (навечер) се служи со стап. Сфингата, конечно победена, се фрлила од висока карпа и умрела. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/%C3%89glise_Notre-Dame_de_Rumengol | Église Notre-Dame de Rumengol | Galerie d'images | Église Notre-Dame de Rumengol / Galerie d'images | null | Français : Le buffet d'orgues dans l'église Notre-Dame de Rumengol sur la commune du Faou dans le département français du Finistère. | null | image/jpeg | 1,328 | 1,708 | true | true | true | L'église Notre-Dame de Rumengol est située à Rumengol, commune du Faou, dans le Finistère. Deux pardons célèbres s'y déroulent chaque année, le dimanche de la Trinité et le jour de l'Assomption. | null |
|
be | https://be.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B6%D1%8D%D1%80%D0%B0-%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA | Анжэра-Суджанск | null | Анжэра-Суджанск | null | Русский: Дом советов. здесь в годы Великой Отечественной войны размещался эвакогоспиталь № 1246 (Кемеровская область, Анжеро-Судженск, улица Ленина, 6) This is a photo of a cultural heritage object in Russia, number: 4200023000 This template and pages using it are maintained by the Russian WLM team. Please read the guidelines before making any changes that can affect the monuments database! | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | Анжэра-Суджанск — горад у Расіі, у складзе Кемераўскай вобласці. Насельніцтва 83,9 тыс. чал. Заснаваны ў 1928 годзе.
Анжэра-Суджанск — адзін з цэнтраў вугальнай здабычы Кузбаса. ААТ «Анжеромаш», завод горнашахтнага абсталявання, хіміка-фармацэўтычны, жалезабетонных вырабаў, хлебакамбінат, мясакамбінат, малочны завод.
Чыгуначная станцыя Анжэрская на лініі Тайга — Марыінск Транссібірскай магістралі. | Анжэра-Суджанск (руск.: Анжеро-Судженск) — горад (з 1931) у Расіі, у складзе Кемераўскай вобласці. Насельніцтва 83,9 тыс. чал. (2005). Заснаваны ў 1928 годзе.
Анжэра-Суджанск — адзін з цэнтраў вугальнай здабычы Кузбаса. ААТ «Анжеромаш», завод горнашахтнага абсталявання, хіміка-фармацэўтычны, жалезабетонных вырабаў, хлебакамбінат, мясакамбінат, малочны завод.
Чыгуначная станцыя Анжэрская на лініі Тайга (Заходне-Сібірская чыгунка) — Марыінск (Краснаярская чыгунка) Транссібірскай магістралі. |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Hwang_Sun-hong | Hwang Sun-hong | null | Hwang Sun-hong | null | 한국어: FC서울 황선홍 감독 취임 기자회견 2.23 분 장면 | null | image/jpeg | 385 | 400 | true | true | true | Hwang Sun-Hong és un exfutbolista sud-coreà. Va disputar 103 partits amb la selecció sud-coreana. | Hwang Sun-Hong (Yesan, Corea del Sud, 14 de juliol de 1968) és un exfutbolista sud-coreà. Va disputar 103 partits amb la selecció sud-coreana. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Victoria_line | Victoria line | Galerie des motifs | Victoria line / Motifs de carrelage sur la Victoria line / Galerie des motifs | null | Motif: A pattern of varied sized spots by Peter Sedgely - references modern art at the nearby Tate Gallery. | null | image/jpeg | 1,944 | 1,944 | true | true | true | La Victoria line est une ligne du métro de Londres, reliant Walthamstow Central au nord-est à Brixton au sud. Longue de 22,5 kilomètres, elle dessert 16 stations. Inaugurée en 1968 après huit ans de travaux, elle est actuellement exploitée avec des rames de type 2009 Stock. Elle est représentée en bleu clair sur le plan du métro de Londres.
Avec 263 millions de passagers par an, elle est la quatrième ligne la plus fréquentée du réseau, après la Northern line, Central line et Jubilee line. Elle est également la seule du réseau, avec la courte Waterloo & City line, à être intégralement souterraine. Seul l'embranchement menant de la station Seven Sisters au dépôt de Northumberland Park est extérieur. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/71st_Tactical_Missile_Squadron | 71st Tactical Missile Squadron | Tactical bomber operations | 71st Tactical Missile Squadron / History / Tactical bomber operations | Squadron B-57A Canberra[note 1] | English: Martin B-57B-MA Serial 52-1560 of the 71st Bombardment Squadron - 1957. This aircraft was also one of the "Black Knights" aerial acrobatic team. After its withdrawal from France in 1958, this aircraft was eventually assigned to the 8th Bombardment Squadron at Phan Rang Air Base South Vietnam and flew combat bombing missions into the late 1960s. Français : Martin B-57B-MA Serial 52-1560 du 71st Light Bomber Squadron - 1957. Cet avion était aussi l'un de ceux de la patrouille d'acrobaties aériennes des Black Knights. Après son départ de France, cet avion fut affecté au 8th Tactical Bombardment Squadron basé à Phan Rang Air Base au Sud-Vietnam et effectua des missions de combat (bombardements) à la fin des années 1960. | null | image/jpeg | 363 | 600 | true | true | true | The 71st Tactical Missile Squadron is an inactive United States Air Force unit. It was last assigned to the 485th Tactical Missile Wing at Florennes Air Base, Belgium, where it was inactivated on 30 September 1989 with the implementation of the Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty.
The squadron was first activated as the 71st Bombardment Squadron in 1941 as the United States built up its military forces prior to World War II. Shortly after the attack on Pearl Harbor, the squadron deployed to the Southwest Pacific Theater, participating in combat until V-J Day, moving forward from Australia to Okinawa. It earned four Distinguished Unit Citations for its actions during the war. The 71st moved to Japan as part of the occupation forces, although it was only partly manned and equipped for some of this time. The squadron was inactivated in 1949 as the Defense budget was reduced.
The squadron was again activated in France in 1953, when it replaced an Air National Guard unit that had been mobilized for the Korean War and was being returned to state control. | The 71st was reactivated at Laon-Couvron Air Base, France on 1 January 1953. It assumed the mission, personnel and Douglas B-26 Invader light bombers of the 108th Bombardment Squadron, an Illinois Air National Guard squadron that had been mobilized for the Korean War, but was being returned to State control at the end of its active duty tour. Over the next two years, the squadron completed an upgrade of its Invader force to planes equipped for night intruder missions. As facilities at Laon were completed, it was able to move from tents to permanent buildings.
In January 1955, the squadron's pilots began flying missions in jet Lockheed T-33 T-Birds to prepare them for conversion to Martin B-57B Canberras. It would not be until the end of the year before the first B-57Cs, equipped with dual controls were on hand, so for some squadron pilots, their first solo in the Canberra was also their first flight in the bomber. In July 1955, the squadron's mission was changed from night intruder missions to the delivery of nuclear weapons.
Starting in January 1956, the squadron, along with the other squadrons of the 38th Wing, began to rotate aircrews and aircraft to Landstuhl Air Base, where they stood alert with nuclear weapons (called Zulu Alert). The squadron also participated in the wing's maintenance of twelve aircraft on alert at its home station. To maintain efficiency in its operational mission, the squadron deployed to Wheelus Air Base, Libya for gunnery and bombing practice. In December 1957, the 38th Bombardment Wing converted to the dual deputy organization. The 38th Bombardment Group was inactivated and the squadron was assigned directly to wing headquarters.
At the start of 1958, the squadron began transferring its B-57s back to the United States. By 18 June, the squadron's operations at Laon had ceased. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Radu_D._Rosetti | Radu D. Rosetti | World War I and 1920s scandals | Radu D. Rosetti / Biography / World War I and 1920s scandals | The Bucharest Crematorium, set up by Rosetti and his fellow "cremationists" | English: Crematorium in Tineretului Park, Bucharest, RomaniaRomână: Crematoriul din Parcul Tineretului, București, România This is a photo of a historic monument in București, classified with number B-II-a-A-21028 | null | image/jpeg | 2,592 | 3,872 | true | true | true | Radu D. Rosetti or Rossetti was a Romanian poet, playwright, and short story writer, also distinguished as an attorney and activist. The son of playwright-aristocrat Dimitrie Rosetti-Max and nephew of Titu Maiorescu, he had a troubled and rebellious youth, but kept company with senior literary figures such as Ion Luca Caragiale. Graduating from the University of Bucharest at age 26, he was already a successful poet of neoromantic sensibilities, a published translator of plays and novels, and also famous for his unhappy marriage to the literary critic Elena Bacaloglu. He then switched to writing social-themed plays and stories of his professional life, earning a high profile as a defender of left-wing causes. From ca. 1913, Rosetti was also the public face of cremation activism, engaged in public polemics with the Romanian Orthodox Church.
Although an artillery officer stationed in Chitila, Rosetti was mostly active during World War I as a patriotic orator and propagandist, later returning to his work at the Ilfov County bar association. During the interwar, he maintained contact with both the socialists and the "cremationists", but grew more conservative and passeistic. | Shortly after the outbreak of World War I, with Romania still neutral territory, the Francophile Rosetti campaigned for Romania to join the Entente Powers, and tackled the issue during debates at the Romanian Writers' Society. However, he earned recognition for his court defense of Hasan Tahsin, would-be assassin of the pro-Entente campaigners Noel and Charles Buxton. In the end, Romania joined the Entente, and Rosetti was called under arms. Unexpectedly, he was moved to a horse artillery unit, but was shielded from active service by General Alexandru Averescu, and only assigned to give patriotic speeches to his troops on the front line. During the subsequent siege of Bucharest, Rosetti was at Periș with the staff of Constantin Prezan—Ion G. Duca, who joined him there, recalled that he "made himself look important". The Army headquarters eventually withdrew to Iași, with Rosetti assigned to write for the military propaganda magazine, România.
Rosetti eventually returned to Bucharest following the November 1918 Armistice. In 1919, he and Mille were part of a defense team that represented the leadership of the Socialist Party of Romania, tried for their role in a general strike of the previous December. He was an independent candidate for the Ilfov seat in the Assembly in the election of November 1919, but only took 5,234 votes.
In the early 1920s, Rosetti returned as a contributor to newspapers and magazines throughout Greater Romania, including Dimineața, Îndreptarea, Rampa, Universul, Viața Romînească, Ziarul Științelor și Călătoriilor, Cele Trei Crișuri, Di Granda, Foaia Tinerimii, Ilustrația, Izbânda, Lumea Copiilor, Lumea Ilustrată, Poetul, Sănătatea, Săptămâna Muncii Intelectuale și Artistice, and Viața Studențească. By 1930, his work was also featured in Omul Liber, Basarabia, Brazda, Ecoul, Propilee Literare, Revista Politică, and Revista Subofițerilor. He also published translations in Orizontul, as well as legal literature in Curierul Judiciar, Revista Penală, and later in Palatul de Justiție and Poliția Modernă. In 1923, he rallied with the left-leaning League of Human Rights, founded by Constantin Costa-Foru and Vasile Stroescu. In March, alongside the forensic scientist Mina Minovici and the politician Grigore Trancu-Iași, he founded Nirvana Society (later Cenușa, "The Ash"), which operated the Bucharest Crematorium. However, when his wife died in 1926, she was conventionally buried at Bellu cemetery.
In December 1923, he also returned at the Atheneum to advocate cremation, and boasted 6,000 new recruits, although his interest in the matter continued to fuel ridicule and provided subject matter to the epigrammatist N. Crevedia. It was also met with protests from Orthodox leaders such as Iuliu Scriban and Dumitru Popescu-Moșoaia, who noted, in public disputations with Rosetti, that Nirvana was channeling public funds; however, most clergymen were by then passively reconciled with the practice. A more serious challenge came from religious-right newspapers such as Curentul, Cuvântul, and Glasul Monahilor, who backed priest Marin C. Ionescu, sued for slander by Minovici. Rosetti was the latter's lawyer, himself accused by the Orthodox lobby of consciously lying to promote his client's interests. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Olha_Sa%C5%82aducha | Olha Saładucha | null | Olha Saładucha | null | English: Olga Saladuha on 14th IAAF World Championships in Athletics | Ilustracja | image/jpeg | 1,000 | 1,138 | true | true | true | Olha Wałerijiwna Saładucha ukr. Ольга Валеріївна Саладуха, ros. Ольга Валерьевна Саладуха – ukraińska lekkoatletka specjalizująca się w trójskoku. | Olha Wałerijiwna Saładucha ukr. Ольга Валеріївна Саладуха, ros. Ольга Валерьевна Саладуха (ur. 4 czerwca 1983 w Doniecku) – ukraińska lekkoatletka specjalizująca się w trójskoku. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Saint-Petersburg_State_Forestry_University | Saint-Petersburg State Forestry University | null | Saint-Petersburg State Forestry University | Main building of the university in the park campus (front bird-eye view) | Русский: 1 учебный корпус лесотехнического университета | Main building | image/jpeg | 1,438 | 2,560 | true | true | true | Saint-Petersburg State Forestry University also known under its former name Лесотехническая академия "Forestry academy", Rus. abbrev. ЛТА (LTA)) is a higher education institution in Saint Petersburg, Russia, founded in 1803 by an edict of Emperor Alexander I.
Saint-Petersburg State Forestry University is a state-owned higher education institution, giving undergraduate, graduate and postgraduate education; it trains, retrains, and provides professional development for, people with degrees for industry work, research and teaching in the field of forest management, timber industry, wood mechanical processing, forest chemical industry, wood-pulp and paper industry, hydrolysis industry; it carries out theoretical and applied research. The University is a leading science and methodology center for the network of forestry degree colleges of Russia. | Saint-Petersburg State Forestry University (Russian: Санкт-Петербу́ргский госуда́рственный лесотехни́ческий университе́т им. С. М. Ки́рова (СПбГЛТУ) (also known under its former name Лесотехническая академия "Forestry academy", Rus. abbrev. ЛТА (LTA)) is a higher education institution in Saint Petersburg, Russia, founded in 1803 by an edict of Emperor Alexander I.
Saint-Petersburg State Forestry University is a state-owned higher education institution, giving undergraduate, graduate and postgraduate education; it trains, retrains, and provides professional development for, people with degrees for industry work, research and teaching in the field of forest management, timber industry, wood mechanical processing, forest chemical industry, wood-pulp and paper industry, hydrolysis industry; it carries out theoretical and applied research. The University is a leading science and methodology center for the network of forestry degree colleges of Russia. |
|
el | https://el.wikipedia.org/wiki/STS-86 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/72/Sts-45-patch.png | STS-86 | Μεταφέρθηκε από το ΜΙΡ και προσγειώθηκε | STS-86 / Πλήρωμα / Μεταφέρθηκε από το ΜΙΡ και προσγειώθηκε | null | STS-45 Mission Insignia Designed by the crewmembers, the STS-45 patch depicts the Space Shuttle launching from the Kennedy Space Center into a high inclination orbit. From this vantage point, the Atmospheric Laboratory for Applications and Science (ATLAS) payload can view Earth, the sun, and their dynamic interactions against the background of space. Earth is prominently displayed and is the focus of the mission's space plasma physics and Earth sciences observations. The colors of the setting sun, measured by sensitive instruments, provide detailed information about ozone, carbon dioxide and other gases which determine Earth's climate and environment. Encircling the scene are the names of the flight crewmembers. The additional star in the ring is to recognize Charles R. Chappell and Michael Lampton, alternate payload specialists, and the entire ATLAS-1 team for its dedication and support of this Mission to Planet Earth. | null | image/png | 2,513 | 2,478 | true | true | true | Η πτήση STS-98 είναι ο κωδικός που χαρακτηρίζει μια από τις αποστολές της NASA στον διεθνή διαστημικό σταθμό.
Πραγματοποιήθηκε με το διαστημικό λεωφορείο Ατλαντίς από τις στις 26 Σεπτεμβρίου μέχρι τις 6 Οκτωβρίου του 1997 από το συγκρότημα εκτοξεύσεων LC-39A του ακρωτηρίου Κέννεντυ.
Μετά από αυτή την πτήση, το διαστημικό λεωφορείο Ατλαντίς έκανε μια εκτεταμένη διακοπή λειτουργίας για λόγους συντήρησης και αναβάθμισης. | null |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Kulturdenkmale_in_Radebeul-K%C3%B6tzschenbroda | Liste der Kulturdenkmale in Radebeul-Kötzschenbroda | Liste der Kulturdenkmale | Liste der Kulturdenkmale in Radebeul-Kötzschenbroda / Liste der Kulturdenkmale | null | Deutsch: Radebeul-Kötzschenbroda, Villa Meißner Straße 297, Nebengebäude | Villa Meißner Straße 297: Nebengebäude | image/jpeg | 2,736 | 3,648 | true | true | true | Die Liste der Kulturdenkmale in Radebeul-Kötzschenbroda gibt eine Übersicht über die Kulturdenkmale im Stadtteil Kötzschenbroda der sächsischen Stadt Radebeul anhand des Stands der Denkmalliste vom 24. Mai 2012. Enthalten sind aktuelle sowie – in einer weiteren Liste – ehemalige Bau-/Kulturdenkmale dieses Stadtteils.
Einen Überblick über die Radebeuler Kulturdenkmale gibt die Liste der Kulturdenkmale in Radebeul, eine Zusammenfassung aller Adressen mit Kulturdenkmalen gibt die Liste der Kulturdenkmaladressen in Radebeul. Die Zuordnung der Straßen zum Stadtteil findet sich in der Liste der Straßen und Plätze in Radebeul-Kötzschenbroda.
Grundlage der Auflistung sind die angegebenen Quellen. Diese Angaben ersetzen nicht die rechtsverbindliche Auskunft der zuständigen Denkmalschutzbehörde. | null |
|
ta | https://ta.wikipedia.org/wiki/%E0%AE%8E%E0%AE%A3%E0%AF%8D%E0%AE%A3%E0%AF%86%E0%AE%AF%E0%AF%8D_%E0%AE%8F%E0%AE%B1%E0%AF%8D%E0%AE%B1%E0%AF%81%E0%AE%AE%E0%AE%A4%E0%AE%BF_%E0%AE%85%E0%AE%9F%E0%AE%BF%E0%AE%AA%E0%AF%8D%E0%AE%AA%E0%AE%9F%E0%AF%88%E0%AE%AF%E0%AE%BF%E0%AE%B2%E0%AF%8D_%E0%AE%A8%E0%AE%BE%E0%AE%9F%E0%AF%81%E0%AE%95%E0%AE%B3%E0%AE%BF%E0%AE%A9%E0%AF%8D_%E0%AE%AA%E0%AE%9F%E0%AF%8D%E0%AE%9F%E0%AE%BF%E0%AE%AF%E0%AE%B2%E0%AF%8D | எண்ணெய் ஏற்றுமதி அடிப்படையில் நாடுகளின் பட்டியல் | null | எண்ணெய் ஏற்றுமதி அடிப்படையில் நாடுகளின் பட்டியல் | முதல் பத்து ஏற்றுமதி செய்யும் நாடுகள், 1980–2012 | English: Trends in the top five crude oil-exporting countries, 1980-2012 Français : les 5 plus gros exportateurs mondiaux de pétrole brut | null | image/png | 1,450 | 1,950 | true | true | true | இது ஒரு எண்ணெய் ஏற்றுமதி அடிப்படையில் நாடுகளின் பட்டியல் ஆகும். இதன் தரவுகள் த வேர்ல்டு ஃபக்ட்புக் மூலமும் பிறவற்றின் மூலமும் பெறப்பட்டன. | இது ஒரு எண்ணெய் ஏற்றுமதி அடிப்படையில் நாடுகளின் பட்டியல் ஆகும். இதன் தரவுகள் த வேர்ல்டு ஃபக்ட்புக் மூலமும் பிறவற்றின் மூலமும் பெறப்பட்டன. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Gymnogeophagus_grupo_rhabdotus | Gymnogeophagus grupo rhabdotus | null | Gymnogeophagus grupo rhabdotus | Un ejemplar de Gymnogeophagus meridionalis. | Español: Gymnogeophagus meridionalis. | null | image/jpeg | 2,121 | 2,197 | true | true | true | Gymnogeophagus grupo rhabdotus es uno de los conjuntos o subdivisiones en que está seccionado el género de peces de la familia de los cíclidos Gymnogeophagus. Agrupa especies que habitan en el centro-este de América del Sur. Son identificados como castañetas cortas en oposición a las “largas” que componen el grupo gymnogenys. | Gymnogeophagus grupo rhabdotus es uno de los conjuntos o subdivisiones en que está seccionado el género de peces de la familia de los cíclidos Gymnogeophagus. Agrupa especies que habitan en el centro-este de América del Sur. Son identificados como castañetas cortas en oposición a las “largas” que componen el grupo gymnogenys. |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Jardim_de_Angicos | Jardim de Angicos | null | Jardim de Angicos | null | Português: Brasão de Jardim de Angicos, Rio Grande do Norte, Brasil. | Våpen | image/png | 252 | 256 | true | true | true | Jardim de Angicos er en kommune i delstaten Rio Grande do Norte i nordøstregionen av Brasil. | Jardim de Angicos er en kommune i delstaten Rio Grande do Norte i nordøstregionen av Brasil. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Lysimaque | Lysimaque | La lutte contre Antigone | Lysimaque / Biographie / Roi de Thrace / La lutte contre Antigone | Les royaumes des Diadoques en 301 av. J.-C. | Map of the Diadochs kingdoms, french language | null | image/png | 809 | 1,730 | true | true | true | Lysimaque, né vers 361 av. J.-C., mort à la bataille de Couroupédion en 281, est un général macédonien et l'un des Diadoques d'Alexandre le Grand. Garde du corps du roi, il devient gouverneur de Thrace par les accords de Babylone puis prend le titre royal à partir de 304. Il est roi de Macédoine de 285 à 281 après avoir évincé son ancien allié Pyrrhus. Durant les guerres des Diadoques, il fait partie de la coalition contre Antigone le Borgne puis il lutte contre Séleucos qui finit par le vaincre.
Il n'apparaît pas avoir joué un grand rôle dans la première partie des guerres des Diadoques étant occupé à consolider son pouvoir en Thrace face aux incursions des Gètes notamment. Après la bataille d'Ipsos remportée face à Antigone, il domine la quasi totalité de l'Anatolie. Il fait exécuter son fils Agathoclès en 282 sur les conseils de sa troisième épouse Arsinoé II afin d'ouvrir la voie de la succession à ses enfants. Ces querelles matrimoniales entraînent finalement sa chute face à Séleucos. | En 304 av. J.-C., suivant l’exemple d'Antigone et des autres Diadoques, Lysimaque se proclame roi (basileus) de Thrace. La même année, il organise avec Ptolémée et Cassandre le ravitaillement de Rhodes, assiégée par Démétrios. En 302, il se joint à la dernière coalition réunissant Séleucos, Ptolémée et Cassandre contre Antigone et Démétrios. Étant donné la richesse du royaume d'Antigone et l’importance de son armée, il est nécessaire pour les adversaires d'Antigone de faire la jonction de leurs forces. Lysimaque, par ses campagnes victorieuses, commande une armée aguerrie dont une puissante phalange. Les coalisés organisent donc la défense de la Grèce contre Démétrios afin de permettre à Lysimaque d’attaquer l'Asie Mineure en attendant les forces de Séleucos et Ptolémée.
Au printemps 302, Lysimaque débarque en Phrygie hellespontique, parvient à éviter Antigone, puis reçoit la soumission des cités d'Ionie, de Lydie, de Carie et de Lycie, dont principalement Éphèse, Colophon et Sardes. Le débarquement de Démétrios à Éphèse durant l’automne 302 met Lysimaque en difficulté. En effet, les renforts envoyés par Cassandre sont défaits, obligeant Lysimaque à se retirer en Bithynie à l'hiver 302-301. Mais la jonction avec l’armée Séleucos retourne la situation en la faveur de la coalition ; bloqué en Cœlé-Syrie, Ptolémée n'a pu joindre ses forces. Antigone est vaincu et tué à la bataille d'Ipsos (Phrygie) en 301.
Au partage résultant de cette victoire, Lysimaque reçoit la plus grande partie de l'Asie Mineure jusqu'au Taurus, la partie orientale revenant à Séleucos). Il prend donc en charge l'administration d'une vaste région, ethniquement diverse, comprenant des cités grecques, une aristocratie perse et des peuples indigènes (Lydiens, Phrygiens, etc.). Philétairos, le précurseur de la dynastie attalide, gouverne Pergame de manière indépendante. La Bithynie lui résiste sous la férule de Zipoétès. Il fait rénover les cités d'Ionie dont Éphèse, la cité d’origine s’étant envasée. Il procède à un agrandissement et à un assainissement de la cité en y transférant les habitants de Colophon. En 302, il a aussi profité de la campagne en Asie Mineure pour épouser Amastris, nièce de Darius III et veuve du tyran d'Héraclée du Pont, et étendre plus encore son influence sur les côtes du Pont-Euxin. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Alberto_della_Marmora | Alberto della Marmora | null | Alberto della Marmora | Alberto della Marmora. | English: painting of Alberto La Marmora | null | image/jpeg | 600 | 479 | true | true | true | Alberto Ferrero La Marmora was an Italian soldier and naturalist. He was elder brother to Alessandro Ferrero La Marmora, soldier and founder of the Bersaglieri, and to Alfonso Ferrero La Marmora, Italian general and statesman.
Born in Turin but educated at the Ecole Militaire de Fontainebleau, graduating in 1807, and was commissioned as a 2nd Lieutenant of infantry in the French Army. He was the second of four brothers, all of whom had distinguished military careers. He served under MacDonald in Calabria and in 1809 he joined the army of the Kingdom of Italy, participating in the campaign in Venetia. He fought at the Battle of Bautzen at the age of 24 and following the defeat of the combined Russian and Prussian forces in that engagement he was personally decorated with the Legion d'Honneur by Napoleon Bonaparte. After Napoleon's abdication Marmora gave his allegiance to the House of Savoy, the ruling house of the Kingdom of Sardinia.
Marmora was posted to Sardinia but was forced to resign his commission during the insurrection of 1820–21 due to his sympathy with the rebels. Three years later he was recalled to active service, mainly on Sardinia. | Alberto Ferrero La Marmora (or Della Marmora; 7 April 1789 – 18 March 1863) was an Italian soldier and naturalist. He was elder brother to Alessandro Ferrero La Marmora, soldier and founder of the Bersaglieri, and to Alfonso Ferrero La Marmora, Italian general and statesman.
Born in Turin but educated at the Ecole Militaire de Fontainebleau, graduating in 1807, and was commissioned as a 2nd Lieutenant of infantry in the French Army. He was the second of four brothers, all of whom had distinguished military careers. He served under MacDonald in Calabria and in 1809 he joined the army of the Kingdom of Italy, participating in the campaign in Venetia. He fought at the Battle of Bautzen at the age of 24 and following the defeat of the combined Russian and Prussian forces in that engagement he was personally decorated with the Legion d'Honneur by Napoleon Bonaparte. After Napoleon's abdication Marmora gave his allegiance to the House of Savoy, the ruling house of the Kingdom of Sardinia.
Marmora was posted to Sardinia but was forced to resign his commission during the insurrection of 1820–21 due to his sympathy with the rebels. Three years later he was recalled to active service, mainly on Sardinia. Despite his liberal sympathies he rose to the rank of General and in 1840 he was given command of the Royal School of Marines. He became Governor-General of Sardinia in 1849, eventually retiring to Turin where he died age 73 on 18 March 1863.
He wrote Viaggio in Sardegna (Travels in Sardinia) in 1860, which extended the study of the island previously made by Francesco Cetti. Many of the animals collected by La Marmora were sent to Franco Andrea Bonelli at Turin University, and he also corresponded with Bonelli's successor, Giuseppe Gené. He sent the first specimens of the warbler that bears his name, Sylvia sarda or Marmora's warbler, to Turin, where his description was read out at the Turin Academy on 28 August 1819.
The highest point of Sardinia is Punta La Marmora, commemorating the physical and geological surveys of the island Marmora conducted |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Valent%C3%ADn_Galochkin | Valentín Galochkin | Estilo | Valentín Galochkin / Estilo | null | English: Valentin Galochkin. "River". Marble. 1970 Русский: Валентин Галочкин. "Река". Мрамор. 1970 | null | image/jpeg | 2,108 | 2,775 | true | true | true | Valentín Andréievich Galochkin fue un escultor de la Unión Soviética ruso-ucraniano, nacido el 22 de noviembre de 1928 en Dnipropetrovsk y fallecido el 3 de noviembre de 2006 en Moscú. | Sus primeras obras, entre ellas su trabajo de graduación "Fundidor de acero" (1956), siguen los cánones del Realismo socialista creados por Vera Mukhina, Ivan Shadr y Sergéi Merkúrov.
Su primer trabajo importante "Hiroshima" (1957), que dio a Galochkin reconocimiento en la URSS, estaba dedicado a las víctimas del bombardeo atómico de Hiroshima en la Segunda Guerra Mundial. "Hiroshima", expresa la protesta del escultor contra las armas nucleares, un llamamiento a la humanidad.
Monumentos
Desde 1957 hasta 1991 Galochkin producido decenas de encargos del Estado Monumentos y bustos de Lenin y otros líderes soviéticos. Sin embargo, el escultor nunca consideró a estos trabajos como arte. Desde sus inicios como joven artista, se desilusionó con los principios del Realismo socialista. Cursó estudios de arte europeo y americano, especialmente Henry Moore, Ossip Zadkine y Amedeo Modigliani.
Una serie de monumentos de Galochkin estuvieron dedicados a la Segunda Guerra Mundial. Su punto de vista sobre la guerra está sin embargo muy lejos del de la propaganda soviética. Después de haber sobrevivido de niño a la guerra, retrató el sufrimiento de la gente común en lugar de jóvenes soldados marchando o líderes militares triunfantes.
Su obra "Saliendo al frente" de 1957, tallada en una sola pieza de madera, muestra el último beso apasionado de un soldado dejando a su esposa. En el memorial "Víctima" de 1964, el contorno de una figura humana aparece como una brecha en la piedra sólida, como una explosión. El ser humano desaparecido deja una huella, una silueta en el aire. El Monumento a las víctimas de Babi Yar (trabajo titulado "Violencia" 1964) - muestra una mujer embarazada, partida por la mitad como un símbolo terrible de las ejecuciones en masa de judíos. El Monumento a "Las viudas" de 1975, representa una mujer vieja y una joven (madre y esposa) sosteniendo eternamente el casco del soldado. En la obra "Puerta de la tristeza" 1976 dos "mujeres están de luto por una gran pérdida, como atlantes". En el "Monumento a la aldea quemada" de 1979, retrata a una niña de pie entre las llamas.
Obras de interior
Un tema común de la escultura de interior de 'Galochkin es la figura de mujer y el torso femenino. Lamentablemente, la mayoría de sus estudios y trabajos que representan el cuerpo femenino de una manera realista no sobrevivieron hasta nuestros días. Su presentación del cuerpo desnudo fue cambiando gradualmente a partir de las formas realistas y otras más simbólicas. En las obras "Reina" de 1965, "Río" de 1970, "Violonchelista" de 1975, la figura estilizada de una mujer, se convierte en un juego de siluetas, volúmenes y "formas de aire". Valentín Galochkin desarrolla su propio concepto de la escultura como una multitud de siluetas, que se construyen por el aire que rodea a la escultura. Desde diferentes ángulos de vista la misma escultura hace siluetas diferentes.
Un lugar especial en las obras de Galochkin son las constituidas por la forma geométrica de la elipse, en la que vio la base de la composición y "la unidad a la armonía". Sus "Torsos" de 1969 y 1975 transforman los torsos femeninos en elipses, que recuerdan, las formas tensas y equilibradas. |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Lista_%C3%B6ver_offentlig_konst_i_Stockholms_s%C3%B6dra_f%C3%B6rorter | Lista över offentlig konst i Stockholms södra förorter | Bandhagen, Högdalen, Örby, Rågsved, Fagersjö och Hagsätra | Lista över offentlig konst i Stockholms södra förorter / Bandhagen, Högdalen, Örby, Rågsved, Fagersjö och Hagsätra | null | Svenska: Skulptur utanför f.d. Bandhagens skola, Sven Lundqvist | Sånglektionen | image/jpeg | 3,370 | 4,570 | true | true | true | Det här är en ofullständig lista över offentlig konst i Stockholms södra förorter. Listan omfattar utomhusplacerade skulpturer och annan offentlig konst i stadsdelsområdena Enskede-Årsta-Vantörs stadsdelsområde, Farsta stadsdelsområde och Skarpnäcks stadsdelsområde i Stockholms kommun. | null |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Torkjell_Berulfsen | Torkjell Berulfsen | null | Torkjell Berulfsen | null | English: Torkjell Kristian Berulfsen at Cosmopolite in Oslo Norsk bokmål: Torkjell Kristian Berulfsen under et arrangement på Cosmopolite 19. oktober 2016 | null | image/jpeg | 900 | 729 | true | true | true | Torkjell Kristian Berulfsen er en norsk programskaper, programleder, journalist, komiker og forfatter.
Språkforskeren og filologen Bjarne Berulfsen var hans far.
Torkjell Berulfsen har bakgrunn som handelsgymnasiast og filolog, mange års ansettelse i NRK og i en årrekke ledet han radio- og TV-programmer som Reiseradioen, Nitimen, Nattradioen, Borgulfsen, Borgulfsens betasuppe, WOK, Dykk i arkivet, Edle dråper, Herfra til halv ti.
Sammen med nevnte Knut Borge var Berulfsen ansvarlig for det ikke helt satirefrie programinnslaget "Upper ten", der den til en hver tid siste ukes ti mest profilerte samfunnsaktører gjennomgikk juryens evaluering av seg, noe som førte til at den beste av de ti fikk bevisningen "Ukens aller upperste".
Ut over dette var han ansvarlig for seriene Edle dråper, Opp i røyk, Dyre vaner, Ganefryd, Berulfsens fargerike, Berulfsens pengebinge: Pengenes historie, Berulfsens konspirasjoner, Berulfsens historiske perler og Edel årgang.
I 2000 ble Berulfsen tildelt Riksmålsforbundets lytterpris og innehar Gullruten 2007 for serien Berulfsens fargerike.
Sommeren 2014 ledet han programmet Ferievikarene i NRK P1+ sammen med Else Michelet. | Torkjell Kristian Berulfsen (født den 20. januar 1943) er en norsk programskaper, programleder, journalist, komiker og forfatter.
Språkforskeren og filologen Bjarne Berulfsen var hans far.
Torkjell Berulfsen har bakgrunn som handelsgymnasiast og filolog, mange års ansettelse i NRK og i en årrekke ledet han radio- og TV-programmer som Reiseradioen, Nitimen, Nattradioen, Borgulfsen (sammen med Knut Borge), Borgulfsens betasuppe (sammen med Knut Borge), WOK, Dykk i arkivet, Edle dråper, Herfra til halv ti.
Sammen med nevnte Knut Borge var Berulfsen ansvarlig for det ikke helt satirefrie programinnslaget "Upper ten", der den til en hver tid siste ukes ti mest profilerte samfunnsaktører gjennomgikk juryens evaluering av seg, noe som førte til at den beste av de ti fikk bevisningen "Ukens aller upperste".
Ut over dette var han ansvarlig for seriene Edle dråper, Opp i røyk, Dyre vaner, Ganefryd, Berulfsens fargerike, Berulfsens pengebinge: Pengenes historie, Berulfsens konspirasjoner, Berulfsens historiske perler og Edel årgang.
I 2000 ble Berulfsen tildelt Riksmålsforbundets lytterpris og innehar Gullruten 2007 for serien Berulfsens fargerike.
Sommeren 2014 ledet han programmet Ferievikarene i NRK P1+ sammen med Else Michelet.
Våren 2015 var han aktuell med fjernsynsserien Edel årgang, der seerne presenteres for ulike betraktninger tilknyttet overgangen fra arbeidslivet til pensjonisttilværelsen. |
|
ml | https://ml.wikipedia.org/wiki/%E0%B4%AA%E0%B5%8B%E0%B4%B3%E0%B4%BF%E0%B4%AF%E0%B5%8B | പോളിയോ | പ്രതിരോധം | പോളിയോ / പ്രതിരോധം | തുള്ളിമരുന്ന് സ്വീകരിക്കുന്ന കുട്ടി. | English: Child receiving polio vaccine. Svenska: Ett barn får vaccin mot polio Deutsch: Impfung gegen Kinderlähmung | null | image/jpeg | 288 | 264 | true | true | true | പോളിയോവൈറസ് ബാധയാൽ ഉണ്ടാകുന്ന രോഗമാണ് പോളിയോമെലിറ്റസ് അഥവാ പോളിയോ. ഇതിനെ ഇൻഫന്റൈൽ പരാലിസിസ് എന്നും വിളിക്കുന്നു. രോഗബാധിതനായ വ്യക്തിയുടെ വിസർജ്ജ്യത്തിലൂടെ പുറത്തെത്തുന്ന വൈറസ് പകരുന്നത് വിസർജ്ജ്യവുമായി സമ്പർക്കത്തിൽ വരുന്ന കുടിവെള്ളം, ഭക്ഷണം മുതലായവ മറ്റൊരു വ്യക്തി കഴിക്കാനിടവരുമ്പോഴാണ്. ഗ്രീക്ക് വാക്കുകളായ ചാരനിറം എന്നർത്ഥമുള്ള പോളിയോസ്, സ്പൈനൽ കോഡ് എന്നർത്ഥം വരുന്ന മൈല്യോസ്, വീക്കം എന്നതിനെ സൂചിപ്പിക്കുന്ന ഐറ്റിസ് എന്നീ വാക്കുകൾ ചേർന്നാണ് ഇത് പോളിയോമൈലിറ്റിസ് എന്ന നാമം ഉണ്ടായിരിക്കുന്നത്.
വായിലൂടെ എത്തുന്ന വൈറസ് വയറ്റിലെത്തി, രക്തത്തിൽ കടന്ന് കേന്ദ്രനാഡീവ്യൂഹത്തേയും തലച്ചോറിനേയും ബാധിക്കുന്നു. | ഇതിന്റെ പ്രതിരോധ മരുന്നു തുള്ളികളായിട്ടാണ് കുട്ടികൾക്ക് കൊടുക്കുന്നത്.
പോളിയോ വാക്സിൻ കണ്ടുപിടിച്ചത് 1952ൽ ജോനസ് സാൽക് ആണ്. 1955 ഏപ്രിൽ 12ന് അദ്ദേഹം അതേക്കുറിച്ച് പ്രഖ്യാപനം നടത്തി. അത് കുത്തിവെക്കാനുള്ള പ്രതിരോധ മരുന്നായിരുന്നു. ആൽബെർട്ട് സാബിൻ വായിൽകൂടി കഴിക്കാവുന്ന പ്രതിരോധ മരുന്ന് കണ്ടുപിടിച്ചു. മനുഷ്യരിൽ പരീക്ഷിക്കാനുള്ള അനുവാദം 1957 ൽ ലഭിച്ചു. 1962ൽ ലൈസൻസും കിട്ടി. |
|
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Volkenschwand | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7c/Wappen_Landkreis_Kelheim.png | Volkenschwand | null | Volkenschwand | null | Coat of arms of the district de:Landkreis Kelheim | null | image/png | 204 | 189 | true | true | true | Volkenschwand là một đô thị thuộc huyện Kelheim, bang Bayern, Đức. | Volkenschwand là một đô thị thuộc huyện Kelheim, bang Bayern, Đức. |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Relazioni_bilaterali_tra_Israele_e_Turchia | Relazioni bilaterali tra Israele e Turchia | null | Relazioni bilaterali tra Israele e Turchia | Busto dedicato a Mustafa Kemal Atatürk nel memoriale di Yehud. | English: Mustafa Kemal Atatürk Memorial built by Arkadaş Association in Yehud, Israel | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | Le relazioni bilaterali tra lo Stato di Israele e la Repubblica di Turchia trattano dei rapporti politico-economici tra le due nazioni prese in esame; esse sono state ufficialmente formalizzate a partire dal marzo del 1949, quando proprio la Turchia fu il primo paese a maggioranza musulmano a riconoscere la legittimità dell'esistenza della nuova entità geopolitica. Entrambi hanno dato molto presto un'alta priorità alla cooperazione militare, strategica e diplomatica, pur condividendo le serie preoccupazioni riguardo alle ripetute instabilità regionali in Medio Oriente.
Secondo un rapporto stilato da The New York Times datato 1999 il partenariato strategico esistente tra i due paesi aveva il potenziale necessario per alterare in una maniera decisiva l'intera politica mediorientale: il commercio ed il turismo reciproco allora si trovavano in una fase di crescita sostenuta, con la Heyl Ha'Avir che praticava manovre entro lo spazio aereo turco, mentre i tecnici israeliani operavano la modernizzazione degli aerei a reazione da combattimento del vicino. Esistevano inoltre anche piani per avviare una cooperazione nel campo dell'alta tecnologia e per la condivisione delle risorse idriche. | Le relazioni bilaterali tra lo Stato di Israele e la Repubblica di Turchia trattano dei rapporti politico-economici tra le due nazioni prese in esame; esse sono state ufficialmente formalizzate a partire dal marzo del 1949, quando proprio la Turchia fu il primo paese a maggioranza musulmano a riconoscere la legittimità dell'esistenza della nuova entità geopolitica. Entrambi hanno dato molto presto un'alta priorità alla cooperazione militare, strategica e diplomatica, pur condividendo le serie preoccupazioni riguardo alle ripetute instabilità regionali in Medio Oriente.
Secondo un rapporto stilato da The New York Times datato 1999 il partenariato strategico esistente tra i due paesi aveva il potenziale necessario per alterare in una maniera decisiva l'intera politica mediorientale: il commercio ed il turismo reciproco allora si trovavano in una fase di crescita sostenuta, con la Heyl Ha'Avir che praticava manovre entro lo spazio aereo turco, mentre i tecnici israeliani operavano la modernizzazione degli aerei a reazione da combattimento del vicino. Esistevano inoltre anche piani per avviare una cooperazione nel campo dell'alta tecnologia e per la condivisione delle risorse idriche.
Questo stato di cose ha subito un rallentamento nel corso del mandato di Recep Tayyip Erdoğan, sebbene questi avesse già compiuto una visita ufficiale nel 2005 nella sua qualità di Primo ministro della Turchia ed almeno inizialmente avesse mantenuto normali relazioni d'affari; la sua retorica - percepita come anti-israeliana - e gli sforzi compiuti per guidare un ruolo specifico nel conflitto israelo-palestinese hanno simboleggiato uno spostamento intenzionale degli interessi turchi nella regione contesa ed il riallineamento dalla posizione improntata al laicismo ad una più filo-islamismo. Il deterioramento si è verificato in particolare subito dopo l'Operazione Piombo fuso del 2008-09 e l'Incidente della Freedom Flotilla del 2010; nel marzo del 2013 Israele ha porto le proprie scuse, aprendo così la strada verso la ri-normalizzazione relazionale.
Tuttavia nonostante la mediazione degli Stati Uniti d'America, non sono stai compiuti significativi progressi in tal senso fino a tutto il 2013. Con l'esplosione dello scandalo conclusivo, il presunto coinvolgimento turco nell'esposizione degli agenti speciali israeliani presenti in Iran nell'ottobre di quello stesso anno, i rapporti bilaterali hanno toccato un ulteriore minimo storico.
Solamente a partire dal dicembre del 2015 si è iniziato a negoziare il ripristino delle relazioni diplomatiche organizzando un meeting tenuto segreto a seguito dell'Abbattimento del Su-24 russo del 2015 e dell'immediatamente successiva crisi con la Russia e il conseguente crescente isolamento turco.
I due paesi hanno infine raggiunto un accordo il 27 giugno del 2016 per riavviare il processo di normalizzazione dei legami geopolitici e strategici tra le rispettive leadership. Nel dicembre del 2017 il divenuto presidente della Turchia Erdoğan ha minacciato d'interrompere ancora una volta i legami reciproci se la presidenza di Donald Trump avesse riconosciuto Gerusalemme come unica e sola capitale d'Israele; essa non ha comunque avuto alcun seguito effettivo di natura negativa. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Non-alcoholic_fatty_liver_disease | Non-alcoholic fatty liver disease | Dysbiosis | Non-alcoholic fatty liver disease / Pathophysiology / Dysbiosis | null | English: High magnification micrograph of a Mallory body, as seen in steatohepatitis. Liver biopsy. H&E stain. Mallory bodies are eosinophilic cytoplasmic inclusions that are aggregates of denatured keratin filaments. They have a twisted rope-like appearance. On trichrome stain they are green/dark brown. Associations (histologic): They often have neutrophils around them. They frequently are seen in hepatocytes undergoing ballooning degeneration. Deutsch: Starke mikroskopische Vergrösserung eines Mallory Körperchens, welches als solches in einer Steatohepatitis verkommt. Leberbiopsie. Hämatoxylin-Eosin-Färbung. Mallory Körper sind eosinophile, zytoplasmatische Einschlüsse, wobei es sich um Aggregate von denaturierten Keratinfilamenten handelt. Sie erscheinen in ihrem Äusseren wie gewundene Stränge. In der trichromatischen Färbung sind sie grün/dunkel braun. Prevalence and associations They are classically found in the livers of people suffering from alcoholic liver disease and were once thought to be specific for that. They are most common in alcoholic hepatitis (prevalence of 65%) and alcoholic cirrhosis (prevalence of 51%). They are a recognized feature of Wilson's disease (25%), primary biliary cirrhosis (24%), non-alcoholic cirrhosis (24%), hepatocellular carcinoma (23%) and morbid obesity (8%), among other conditions. See also Image:Mallory body high mag.jpg - uncropped version of this image. | null | image/jpeg | 1,216 | 1,118 | true | true | true | Non-alcoholic fatty liver disease, also known as metabolic associated fatty liver disease, is excessive fat build-up in the liver without another clear cause such as alcohol use. There are two types; non-alcoholic fatty liver and non-alcoholic steatohepatitis, with the latter also including liver inflammation. Non-alcoholic fatty liver disease is less dangerous than NASH and usually does not progress to NASH or liver cirrhosis. When NAFLD does progress to NASH, it may eventually lead to complications such as cirrhosis, liver cancer, liver failure, or cardiovascular disease.
Obesity and type 2 diabetes are strong risk factors for NAFLD. Other risks include being overweight, metabolic syndrome, a diet high in fructose, and older age. NAFLD and alcoholic liver disease are types of fatty liver disease. Obtaining a sample of the liver after excluding other potential causes of fatty liver can confirm the diagnosis.
Treatment for NAFLD is weight loss by dietary changes and exercise. There is tentative evidence for pioglitazone and vitamin E; bariatric surgery can improve or resolve severe cases. Those with NASH have a 2.6% increased risk of dying per year. | Disruptions in the intestinal microbiota seem to influence NAFLD risk in several ways. People with NASH can have elevated levels of blood ethanol and proteobacteria (which produce alcohol), with dysbiosis proposed as a mechanism for this elevation. Alterations in the composition of the intestinal microbiota may influence NAFLD risk in several ways. These changes appear to increase the permeability of intestinal tissue, thereby facilitating increased liver exposure to harmful substances (e.g., translocated bacteria, bacterial toxins, and inflammatory chemical signals). The increased transport of these harmful substances to the liver promotes liver inflammation, enhances nutrient and calorie absorption, and alters choline metabolism. Higher levels of intestinal bacteria that produce butyrate may be protective.
Excessive macronutrient intake contributes to gut inflammation and perturbation of homeostasis, and micronutrients may also be involved. In addition to reducing weight and risk factors, lifestyle changes may prompt positive changes in the gut microbiota. In particular, diet diversity may play a role that was overlooked in animal studies, since they often compare a Western high-fat, low-diversity diet against a low-fat but higher-diversity chow. The health benefits after bariatric surgery may also involve changes in the gut microbiota by increasing gut permeability. |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Gy%C3%B6ngy%C3%B6s | Gyöngyös | Galerie de imagini | Gyöngyös / Galerie de imagini | null | English: Statue of Charles I of Hungary in the town Gyöngyös Magyar: Károly Róbert szobra Gyöngyösön | null | image/jpeg | 2,524 | 1,240 | true | true | true | Gyöngyös este un oraș din Ungaria, județul Heves. | null |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Petromyzon_marinus | Petromyzon marinus | null | Petromyzon marinus | Petromyzon marinus | Lake Trout with Sea Lamprey Deutsch: Meerneunaugen (Petromyzon marinus), die sich hier an einem Amerikanischen Seesaibling (Salvelinus namaycush) festgebissen haben. | null | image/jpeg | 1,960 | 2,512 | true | true | true | La lamprea marina es una especie de pez agnato del orden Petromyzontiformes. Esta especie se distribuye por la zona templada del hemisferio Norte, con una amplia presencia en Europa y Norte América. | La lamprea marina (Petromyzon marinus) es una especie de pez agnato del orden Petromyzontiformes. Esta especie se distribuye por la zona templada del hemisferio Norte, con una amplia presencia en Europa y Norte América. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Carloway | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7d/Dun_Carloway_Broch.jpg | Carloway | Religion | Carloway / Religion | Dun Carloway Broch, Lewis | English: Dun Carloway Broch, on the west coast of the Isle of Lewis. | null | image/jpeg | 1,175 | 2,040 | true | true | true | Carloway is a crofting township and a district on the west coast of the Isle of Lewis, in the Outer Hebrides, Scotland. The district has a population of around 500. Carloway township is within the parish of Uig, and is situated on the A858. | The district has two churches, both of which are located near the Carloway Bridge in the Knock Carloway township. The Free Church of Scotland was built in 1884 and has a congregation of up to 100 people. Services are conducted in both English and Scottish Gaelic. The Church of Scotland is next door to the Free Church and was built in 1908. It has a congregation with just over 50 people, with services conducted in English. |
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Annamalaiyar | Annamalaiyar | null | Annamalaiyar | null | Arunachaleshvara_Temple_Tiruvannamalai Tamil Nadu, India | null | image/jpeg | 2,295 | 1,721 | true | true | true | El templo de Annamalaiyar es un templo hinduista dedicado al dios Shiva. Está situado en la base de la colina de Annamalai cerca del pueblo de Tiruvannamalai, en el estado Tamil Nadu. Es el hogar del dios Annmalaiyar o Arunachaléswar, y es uno de los templos más grandes de la India.
Está considerado uno de los pancha bhuta sthalam, uno de los cinco grandes templos asociados a los cinco elementos básicos en el hinduismo saivita, en este caso, el fuego. Los otros cuatro son Tiruvanaikaval Jambukeswara, Chindabaram Natarajar, Kanchi Ekambareswara y Kalahasti Nathar. | El templo de Annamalaiyar (Arunachalesvara en sánscrito) es un templo hinduista dedicado al dios Shiva. Está situado en la base de la colina de Annamalai cerca del pueblo de Tiruvannamalai, en el estado Tamil Nadu (India). Es el hogar del dios Annmalaiyar o Arunachaléswar (Shiva adorado como un lingam de Shiva y de Unnamalaiyaal Parvati), y es uno de los templos más grandes de la India.
Está considerado uno de los pancha bhuta sthalam, uno de los cinco grandes templos asociados a los cinco elementos básicos en el hinduismo saivita (shivaista), en este caso, el fuego. Los otros cuatro son Tiruvanaikaval Jambukeswara (agua), Chindabaram Natarajar (cielo), Kanchi Ekambareswara (tierra) y Kalahasti Nathar (viento). |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Nicolet | Nicolet | null | Nicolet | null | Français : Nicolet, Québec, vue à partir de l'ouest de la rivière | Nicolet – Veduta | image/jpeg | 1,212 | 1,698 | true | true | true | Nicolet è una città del Canada, nella regione amministrativa del Centre-du-Québec. È capoluogo della municipalità regionale di Nicolet-Yamaska. | Nicolet è una città del Canada, nella regione amministrativa del Centre-du-Québec. È capoluogo della municipalità regionale di Nicolet-Yamaska. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Ta_Fantastika_Black_Light_Theatre | Ta Fantastika Black Light Theatre | Utilisation du théâtre noir | Ta Fantastika Black Light Theatre / Aspect of Alice / Utilisation du théâtre noir | Utilisation du théâtre noir, mélange des arts visuels | English: BLACK LIGHT THEATRE HILT - from our shows | null | image/jpeg | 737 | 1,024 | true | true | true | Ta Fantastika Black Light Theatre est un théâtre public tchèque. En 1993, Petr Kratochvíl a acquis le théâtre situé dans le centre historique de Prague.
Ce théâtre pratique le théâtre noir basé sur la pantomime, les jeux d'optique et le « cabinet noir ». Il est représenté par la troupe de théâtre Ta Fantastika. Cette performance théâtrale est également appelée « Black light theatre ». | Le théâtre noir est un théâtre sans paroles, muet. Le théâtre noir relève de la performance théâtrale, le jeu théâtral est basé sur un jeu d'optique qui fonctionne avec les effets du « cabinet noir ». Les acteurs sont habillés en noir et sont invisibles pour les spectateurs lorsqu'ils se situent sur le fond noir de la scène. Ainsi, lorsque le spectateur voit des objets voler dans l'espace, l'illusion se crée. Plus précisément le théâtre noir est une « technique théâtrale permettant de faire apparaître certains personnages ou certains objets […], tout en dissimulant d’autres […]. Le dispositif scénique utilisé pour le théâtre noir consiste à draper toute la cage de la scène de tentures noires. L’éclairage est réglé sur l’avant-scène, équipé de projecteurs à faisceaux parallèles, au minimum à la cour et au jardin, masqué du public par le cadre de scène […]. Les manipulateurs, entièrement vêtus, gantés et cagoulés de noir, sont invisibles sur un fond noir. Les marionnettes sont uniquement révélées, lesquelles sont placées dans le rai de lumière. »
C’est un spectacle qui relève de la performance, il réunit une multitude de disciplines des arts du spectacle : le cirque, la danse, le mime, le théâtre. Ici, la musique et la danse vont servir à communiquer avec les spectateurs. L'utilisation du théâtre noir va permettre de créer des acrobaties incroyables, d’où le fait qu’on a l’impression qu'Alice vole au-dessus de la ville de Prague alors qu’en réalité elle est simplement portée par d’autres comédiens.
Le théâtre noir de Prague est très réputé, on compte en effet 7 théâtres qui pratiquent ce genre de performance :
Ta Fantastika
Théâtre Blanik
Théâtre Metro
Théâtre Animato
Wow Show Prague
Black Light Theater of Prague, 哑剧荧光剧
Black Theater of Jiri Srnec |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Reims | Reims | null | Reims | Ayuntamiento. | Français : Mairie de Reims (Marne, France). English: Town hall of Reims (France). Español: Ayuntamiento de Reims (France). | null | image/jpeg | 2,272 | 1,704 | true | true | true | Reims es una ciudad y una comuna francesa situada en el departamento de Marne, de la región de Gran Este. Es la mayor ciudad de su departamento aunque no es capital. | Reims (pronunciado: /ʁɛ̃s/; o Rheims, en escritura medieval) es una ciudad y una comuna francesa situada en el departamento de Marne, de la región de Gran Este. Es la mayor ciudad de su departamento aunque no es capital. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Kurt_Huber | Kurt Huber | Biografie | Kurt Huber / Biografie | Geburtshaus von Kurt Huber in Chur in der Schweiz | Deutsch: Geburtshaus von Prof. Kurt Huber in Chur/Schweiz, Mitglied der Weissen Rose. | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | Kurt Ivo Theodor Huber war ein deutscher Musikwissenschaftler, insbesondere Volksmusikforscher, Philosoph, Psychologe und intellektueller Widerstandskämpfer der Widerstandsgruppe „Weiße Rose“ gegen das NS-Regime. | Geboren im schweizerischen Chur, zog Huber mit seinen Eltern 1896 nach Stuttgart, wo er seine Schulzeit verbrachte und das Abitur am Eberhard-Ludwigs-Gymnasium ablegte. Nach dem frühen Tod des Vaters 1911 ließ sich die Mutter mit ihren Kindern in München nieder. An der Münchner Ludwig-Maximilians-Universität studierte er Musikwissenschaft mit Philosophie als Nebenfach und promovierte im Jahr 1917 über den Renaissance-Musiker Ivo de Vento mit der Note „summa cum laude“. Nach seiner Promotion studierte er auch Psychologie.
Drei Jahre später habilitierte sich Huber 1920 in Psychologie und wurde 1926 außerordentlicher Professor an der Münchner Universität. Lehraufträge für Psychologie und Methodenlehre boten ihm eine bescheidene existenzielle Sicherung. Die Berufung auf einen ordentlichen Lehrstuhl wurde seit 1933 durch die nationalsozialistische Hochschulpolitik verhindert. Begründet wurde dies mit dem Argument, dass Kurt Huber eine körperliche Behinderung durch eine Nervenerkrankung mit Lähmungsfolgen in der Kindheit hatte. Der eigentliche Grund waren politische Denunziationen, unter anderem durch Herbert Gerigk, der in einem Schreiben an den Reichsstudentenführer vom 19. November 1936 geschrieben hatte: „Hubers Bindungen zum Katholizismus und sogar eine ausgesprochen parteifeindliche Haltung sind eindeutig erwiesen“. Nach einer Beurteilung vom 18. Januar 1940 durch das NSDAP-Gauamt München galt Huber zwar weiterhin als „bedenklich“, aber nicht ablehnenswert. Daraufhin stellte Huber am 15. Februar 1940 einen Antrag auf die Mitgliedschaft in der NSDAP und wurde am 1. April 1940 als Parteimitglied Nr. 8.282.981 registriert. Nach seiner Verhaftung Ende Februar 1943 wurde er am 3. April 1943 aus der Partei ausgestoßen.
Sein weiterer wissenschaftlicher Schwerpunkt war die Musikwissenschaft. Sein besonderes Interesse galt dabei der Volksliedforschung, die ihn mit Carl Orff und dem Kiem Pauli, einem bekannten Volkssänger und Musikanten in Bayern, zusammenführte. Auf Veranlassung von Huber und dem Kiem Pauli wurde zum Beispiel 1930 das erste oberbayerische Preissingen im Gasthaus Überfahrt in Egern durchgeführt, bei dem Volksmusikgruppen aus ganz Bayern und Tirol auftraten. Kiem Pauli und Huber haben weithin in Vergessenheit geratenes Liedgut in Bayern wiederentdeckt und für das wiedererstehende Volksliedsingen erschlossen.
Huber war Mitherausgeber des ab 1931 geplanten Niederbairischen Liederbuches.
Durch seine Veröffentlichungen über Musikpsychologie, Musikästhetik und vokaltheoretische Forschungen gewann Huber zunehmend Anerkennung in der wissenschaftlichen Welt. So war schon im Jahr 1937 durch das Preußische Kulturministerium ein Ruf nach Berlin erfolgt. Dort baute er das Volksmusikarchiv auf. Ihm wurde auch versprochen, er dürfe dort an der Hochschule musikwissenschaftliche Vorlesungen halten. Das Versprechen wurde aber nicht eingelöst, da er sich weigerte, für den NS-Studentenbund (und für die Hitlerjugend) Kampflieder zu komponieren. Daraufhin kehrte Huber, der inzwischen mit seiner Frau Clara eine Familie gegründet hatte, nach München zurück, wo er 1938 eine Professur an der Universität übernahm.
Ein Sohn von Kurt Huber ist der 1939 geborene Eichstätter Germanist Wolfgang Huber. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Abdul_Rahman_Baba | Abdul Rahman Baba | null | Abdul Rahman Baba | Abdul Rahman Baba (2018) | Deutsch: DFB-Pokal 2018/19, 1. Hauptrunde: 1. FC Schweinfurt 05 gegen FC Schalke 04 0:2 (0:1) | null | image/jpeg | 3,312 | 1,977 | true | true | true | Abdul Rahman Baba, in England auch bekannt als Baba Rahman, ist ein ghanaischer Fußballspieler. Der Außenverteidiger steht beim FC Chelsea unter Vertrag. | Abdul Rahman Baba, in England auch bekannt als Baba Rahman (* 2. Juli 1994 in Tamale), ist ein ghanaischer Fußballspieler. Der Außenverteidiger steht beim FC Chelsea unter Vertrag. |
|
yue | https://zh-yue.wikipedia.org/wiki/%E9%9F%93%E6%96%87%E7%B6%AD%E5%9F%BA%E7%99%BE%E7%A7%91 | 韓文維基百科 | null | 韓文維基百科 | 韓文維基百科嘅標誌 | null | null | image/svg+xml | 155 | 135 | true | true | true | 韓文維基百科（韓文：한국어 위키백과）係維基百科協作計劃嘅韓文版本，係由非牟利組織──維基媒體基金會負責搞嘅。佢哋喺2002年10月11日開始運作，直到2011年11月12日，已經有180,894篇文章，喺咁多種唔同語言嘅維基百科裏面，佢哋嘅規模排第30位（跟返文章數量去計算）。 | 韓文維基百科（韓文：한국어 위키백과）係維基百科協作計劃嘅韓文版本，係由非牟利組織──維基媒體基金會負責搞嘅。佢哋喺2002年10月11日開始運作，直到2011年11月12日，已經有180,894篇文章，喺咁多種唔同語言嘅維基百科裏面，佢哋嘅規模排第30位（跟返文章數量去計算）。 |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%BC%80%E4%BC%AF%E5%B0%94-%E6%99%AE%E4%BB%80%E5%9B%BE%E7%9C%81 | 开伯尔-普什图省 | null | 开伯尔-普什图省 | null | English: Kalam,Swat KPK (Pakistan) | null | image/jpeg | 3,264 | 4,928 | true | true | true | 开伯尔-普什图省，亦作开伯尔-普赫图赫瓦省，原名西北边境省，是巴基斯坦最小的省，它是普什图族和其它民族的家乡。Pakhtunkhwa意为“普什图人之地”。向西和向北它与阿富汗接壤，向北与巴基斯坦的北部地区和阿扎德克什米尔相邻，联邦直辖部落地区位于西北边境省与俾路支省之间。向东和向南西北边境省比邻旁遮普省和联邦首都地区。西北边境省内使用的主要语言是普什图语，在乌尔都语中西北边境省有时被称为Sarhad。其他语言还有俾路支语、布拉灰语、波斯语、乌尔都语等。 | 开伯尔-普什图省（英语：Khyber Pakhtunkhwa、普什图语：خيبر پښتونخوا、乌尔都语：خیبر پختونخوا），亦作开伯尔-普赫图赫瓦省，原名西北边境省，是巴基斯坦最小的省，它是普什图族和其它民族的家乡。Pakhtunkhwa意为“普什图人之地”。向西和向北它与阿富汗接壤，向北与巴基斯坦的北部地区和阿扎德克什米尔相邻，联邦直辖部落地区位于西北边境省与俾路支省之间。向东和向南西北边境省比邻旁遮普省和联邦首都地区。西北边境省内使用的主要语言是普什图语，在乌尔都语中西北边境省有时被称为Sarhad。其他语言还有俾路支语、布拉灰语、波斯语、乌尔都语等。 |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%8B%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB | Мартышкинский мемориал | Галерея | Мартышкинский мемориал / Галерея | null | Памятник морякам-балтийцам, ru:Мартышкинский мемориал. | null | image/jpeg | 1,280 | 960 | true | true | true | Мартышкинский мемориал — мемориальный комплекс, открыт в 1975 году в посёлке Мартышкино — историческом районе города Ломоносова.
Мемориальная композиция «ПОДВИГ» сооружена в 1983 году по проекту ленинградских архитекторов — А. В. Карагина и А. И. Алымова. Скульптор — Э. М. Агаян.
Мемориал расположен по обе стороны шоссе Санкт-Петербург — Ломоносов, в южной части установлен бронзовый памятник Воину-победителю: солдат в плащ-палатке изображён в броске на амбразуру дота. | null |
|
eu | https://eu.wikipedia.org/wiki/Ourense | Ourense | Argazkiak | Ourense / Argazkiak | null | Casa do concello de Ourense. Na praza Maior | null | image/jpeg | 1,600 | 1,200 | true | true | true | Ourense Espainiako Galizia autonomia erkidegoko hirugarren hiririk populatuena da, izen bereko eskualde eta probintziako hiriburua.
108.137 biztanle zituen 2006. urtean. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Synagogue_de_Linz_(1877-1938) | Synagogue de Linz (1877-1938) | null | Synagogue de Linz (1877-1938) | La synagogue en 1927 lors du jubilé | Synagogue in Linz - Austria(1877-1938) | null | image/jpeg | 472 | 395 | true | true | true | La synagogue de Linz en Autriche, inaugurée en 1877 et située au 26 Bethlehemstraße, a été détruite en 1938 lors de la nuit de Cristal, comme la plupart des lieux de culte juif en Allemagne et en Autriche annexée par le Reich allemand, | La synagogue de Linz en Autriche, inaugurée en 1877 et située au 26 Bethlehemstraße, a été détruite en 1938 lors de la nuit de Cristal, comme la plupart des lieux de culte juif en Allemagne et en Autriche annexée par le Reich allemand, |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%B8%83%E9%87%8C%E6%A3%AE%E6%B9%96_(%E9%81%94%E9%BB%98-%E6%96%BD%E6%99%AE%E9%9B%B7%E7%93%A6%E7%88%BE%E5%BE%B7%E7%B8%A3) | 布里森湖 (達默-施普雷瓦爾德縣) | null | 布里森湖 (達默-施普雷瓦爾德縣) | null | Deutsch: Briesener See | null | image/jpeg | 2,304 | 3,072 | true | true | true | 布里森湖，是德国的湖泊，位于该国东北部，由勃兰登堡州负责管辖，处于达默-施普雷瓦尔德县，面积0.54平方公里，平均水深1.7米，最大水深3.8米。 | 布里森湖（德语：Briesener See），是德国的湖泊，位于该国东北部，由勃兰登堡州负责管辖，处于达默-施普雷瓦尔德县，面积0.54平方公里，平均水深1.7米，最大水深3.8米。 |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Kulturdenkmale_in_Pforzheim-Dillwei%C3%9Fenstein | Liste der Kulturdenkmale in Pforzheim-Dillweißenstein | Liste | Liste der Kulturdenkmale in Pforzheim-Dillweißenstein / Liste | null | Rathaus Dillweißenstein, Hirsauer Straße 224, in Pforzheim | Ehemaliges Rathaus | image/jpeg | 3,744 | 5,616 | true | true | true | In der Liste der Kulturdenkmale in Pforzheim-Dillweißenstein werden alle unbeweglichen Bau- und Kunstdenkmale in Dillweißenstein aufgelistet, die in der städtischen „Liste der Kulturdenkmale“ geführt sind. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Cape_Point | Cape Point | Lighthouse | Cape Point / Lighthouse | A map of the Cape Peninsula showing its major features. Cape Point is the small cape jutting out towards the east from The Cape of Good Hope at the southern end of the Peninsula. The lighthouse is on Cape Point, rather than on the Cape of Good Hope to the west. | English: Map of the Cape Peninsula showing the mountains and selected towns and suburbs. | null | image/jpeg | 4,618 | 6,500 | true | true | true | Cape Point is a promontory at the southeast corner of the Cape Peninsula, which is a mountainous and scenic landform that runs north-south for about thirty kilometres at the extreme southwestern tip of the African continent in the Republic of South Africa. Table Mountain and the city of Cape Town are close to the northern extremity of the same peninsula. The cape is located at 34°21′26″S 18°29′51″E, about 2.3 kilometres east and a little north of the Cape of Good Hope on the southwest corner. Although these two rocky capes are very well known, neither cape is actually the southernmost point of the mainland of Africa; that is Cape Agulhas, approximately 150 kilometres to the east-southeast. | The new lighthouse is at a lower elevation (87 meters; 285.5 feet above sea level), for two reasons: the old lighthouse, located at 34°21′12″S 18°29′25.2″E (262 meters; 859.6 feet above sea level), could be seen 'too early' by ships rounding the point towards the east, causing them to approach too closely. Secondly, foggy conditions often prevail at the higher levels, making the older lighthouse invisible to shipping. On 18 April 1911, the Portuguese liner Lusitania was wrecked just south of Cape Point at 34°23′22″S 18°29′23″E on Bellows Rock for precisely this reason, prompting the relocation of the lighthouse.
The new lighthouse, located at 34°21′26″S 18°29′49″E, cannot be seen from the West until ships are at a safe distance to the South. The light of the new Cape Point lighthouse is the most powerful on the South African coast, with a range of 63 kilometres (39 mi; 34 nmi) and an intensity of 10 megacandelas in each flash. |
|
id | https://id.wikipedia.org/wiki/Ranu_Pani | Ranu Pani | null | Ranu Pani | Keluarga petani Belanda di Ranu Pani (1933) | Nederlands: Foto. Portret van Henk Spies met de familie S.W.G. Gisius, bewoners van de "Smeroe Hoeve", in Ranoe Pani | null | image/jpeg | 470 | 700 | true | true | true | Ranu Pani adalah objek wisata berupa danau di Desa Ranu Pani, Kecamatan Senduro, Kabupaten Lumajang, Jawa Timur. Ranu Pani adalah bagian dari Taman Nasional Bromo Tengger Semeru. Semula luas Ranu Pani berkisar satu hektare lebih, namun kini diperkirakan tinggal 0,75 hektare akibat laju sedimentasi yang cepat. Penduduk desa Ranu Pani berjumlah sekitar 2.000 orang. | Ranu Pani adalah objek wisata berupa danau di Desa Ranu Pani, Kecamatan Senduro, Kabupaten Lumajang, Jawa Timur. Ranu Pani adalah bagian dari Taman Nasional Bromo Tengger Semeru (TNBTS). Semula luas Ranu Pani berkisar satu hektare lebih, namun kini diperkirakan tinggal 0,75 hektare akibat laju sedimentasi yang cepat. Penduduk desa Ranu Pani berjumlah sekitar 2.000 orang. |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Adolf_M%C3%BCller_(fill) | Adolf Müller (fill) | null | Adolf Müller (fill) | null | Deutsch: Adolf Müller junior (* 15. Oktober 1839 in Wien; † 14. Dezember 1901 ebenda), Wiener Operettenkomponist und Kapellmeister | null | image/jpeg | 800 | 546 | true | true | true | Adolf Müller fou un director d'orquestra i compositor austríac.
Va ser director d'orquestra del teatre de l'Òpera alemanya de Rotterdam i més tard succeí al seu pare Adolf Müller en el càrrec de director del teatre An der Wien, on tingué entre altres deixebles a Philipp Roth.
Va compondre les operetes:
Heinrich der Goldschmied,
Waldsmeisters Brautfahrt,
Van Dyck,
Així com gran nombre d'operetes. | Adolf Müller (Viena, 15 d'octubre de 1839 - 14 de desembre de 1901) fou un director d'orquestra i compositor austríac.
Va ser director d'orquestra del teatre de l'Òpera alemanya de Rotterdam i més tard succeí al seu pare Adolf Müller (1801-1886) en el càrrec de director del teatre An der Wien, on tingué entre altres deixebles a Philipp Roth.
Va compondre les operetes:
Heinrich der Goldschmied,
Waldsmeisters Brautfahrt,
Van Dyck,
Així com gran nombre d'operetes. |
Subsets and Splits