language
stringlengths 2
9
| page_url
stringlengths 25
757
| image_url
stringlengths 54
738
| page_title
stringlengths 1
239
| section_title
stringlengths 1
674
⌀ | hierarchical_section_title
stringlengths 1
1.2k
⌀ | caption_reference_description
stringlengths 1
15.6k
⌀ | caption_attribution_description
stringlengths 1
47.4k
⌀ | caption_alt_text_description
stringlengths 1
2.08k
⌀ | mime_type
stringclasses 7
values | original_height
int32 100
25.5k
| original_width
int32 100
46.6k
| is_main_image
bool 1
class | attribution_passes_lang_id
bool 1
class | page_changed_recently
bool 1
class | context_page_description
stringlengths 1
2.87k
⌀ | context_section_description
stringlengths 1
4.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Grigorowicz_M-5 | Grigorowicz M-5 | I wojna światowa – Flota Czarnomorska | Grigorowicz M-5 / Służba / I wojna światowa – Flota Czarnomorska | M-5 na znaczku pocztowym wydanym w ZSRR | Русский: Марка СССРEnglish: USSR stamp | null | image/jpeg | 890 | 1,248 | true | true | true | Grigorowicz M-5 – rosyjska rozpoznawcza łódź latająca z okresu I wojny światowej, pierwszy budowany masowo wodnosamolot konstrukcji
Dymitrija Pawłowicza Grigorowicza, pioniera budowy wodnosamolotów w Rosji. Powszechnie używany do szkolenia, rozpoznania i łączności we Flocie Bałtyckiej i Flocie Czarnomorskiej samolot lotnictwa morskiego Rosji. Po Wielkiej Wojnie używany był podczas wojny domowej przez białogwardzistów oraz lotnictwo Armii Czerwonej, a z eksploatacji został wycofany w połowie lat 20. XX wieku. Jedyny zachowany egzemplarz samolotu eksponowany jest w Muzeum Lotnictwa Tureckiego w Stambule. | Pierwszymi okrętami, na które w maju 1915 roku trafiły nowe wodnosamoloty konstrukcji Grigorowicza, były bliźniacze krążowniki „Kaguł” („Кагул”) i „Pamiat' Merkurija” („Память Меркурия”) – po 2 sztuki. Okręty te jednak rzadko korzystały ze swego wyposażenia lotniczego, które zresztą zlikwidowano w 1916 roku. Następnie łodzie latające M-5 trafiły na wyposażenie okrętu lotniczego (przed przebudową awiza) „Ałmaz” („Алмаз”). Początkowo na okręcie stacjonowały dwie maszyny, a od 1916 roku cztery. Następnie znalazły się na pokładach dwóch kolejnych transportowców wodnosamolotów, którymi były „Impierator Nikołaj I” („Император Николай I”, 5642 BRT) i „Impierator Aleksandr I” („Император Aлександр I”, 5133 BRT), bazujące w Sewastopolu i Odessie (okręty te mogły zabierać po 7-8 wodnosamolotów). Debiut bojowy M-5 nastąpił w maju 1915 roku, kiedy to wodnosamoloty zaokrętowane na „Ałmazie” i „Impieratorze Nikołaju I” prowadziły rozpoznanie rejonu Bosforu, bombardując m.in. Stambuł (3 maja) i İğneadę (4 maja). Między 9 i 13 czerwca 1915 roku M-5 zaokrętowane na „Ałmazie” i „Impieratorze Nikołaju I” ochraniały przejście pancernika „Impieratrica Marija” z Odessy do Sewastopola. Po przystąpieniu do wojny Bułgarii, 27 października 1915 roku samoloty obu okrętów bombardowały porty w Warnie i Burgas, korygując też ogień artylerii okrętowej. 24 stycznia 1916 roku doszło do wielkiej operacji lotniczej przeciw portowi w Zonguldak, kiedy to 11 wodnopłatów (M-5 i Curtiss K) wystartowało z trzech rosyjskich transportowców lotniczych („Ałmaz”, „Impierator Nikołaj I” i „Impierator Aleksandr I”), zrzucając 38 bomb o łącznej masie 370 kg. Bez strat własnych Rosjanie zatopili parowiec „Irmingard", cztery barki oraz uszkodzili linię kolejową oraz urządzenia przeładunkowe węgla. W drodze powrotnej „Impierator Aleksandr I” został zaatakowany przez niemiecki okręt podwodny UB-7, jednak udało mu się uniknąć trafienia torpedą. Po tym ataku ochronę zespołu powierzono własnym wodnosamolotom, które wykryły i zmusiły do zanurzenia wrogi okręt podwodny. W kolejnych miesiącach transportowce lotnicze wyposażone w maszyny Grigorowicza uczestniczyły aktywnie w blokadzie tureckich złóż węglowych w rejonie Eregli–Zonguldak, atakując z powietrza składy oraz urządzenia do wydobywania i załadunku węgla, utrudniając tym samym zaopatrzenie w węgiel floty tureckiej. 9 marca 1916 roku oba „Impieratory" uczestniczyły w nieudanym bombardowaniu Warny, zaś w kwietniu wszystkie trzy okręty lotnicze z 17 zaokrętowanymi wodnosamolotami wzięły udział w osłonie rosyjskich konwojów do opanowanego tureckiego portu Rize, poszukując i zwalczając wrogie okręty podwodne. 25 sierpnia podczas wypadu floty na bułgarski port Warna, w którym uczestniczyły m.in. trzy rosyjskie okręty lotnicze, doszło do bitwy powietrzno-morskiej z flotą austro-węgierską. Atak wykonały 4 wodnosamoloty (z 20 zaokrętowanych – 12 M-5 i 8 M-9), w wyniku którego według Rosjan zestrzelono trzy samoloty wroga przy stracie jednego własnego. Była to jedna z ostatnich akcji bojowych na Morzu Czarnym wykonanych przez M-5, które zostały zastąpione przez większe i nowocześniejsze M-9. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BD_(%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE) | Тартан (судно) | null | Тартан (судно) | Тартан. Ілюстрація з атласу «Le Neptune François Ou Atlas Nouveau Des Cartes Marines: Levées Et Gravées Par Ordre Exprés Du Roy. Pour L'Usage De Ses Armées De Mer», 1693 | English: TARTANE. Book illustrated from «Le Neptune François Ou Atlas Nouveau Des Cartes Marines: Levées Et Gravées Par Ordre Exprés Du Roy. Pour L'Usage De Ses Armées De Mer». | null | image/jpeg | 817 | 1,024 | true | true | true | Тартани — судна XVI ст., переважно в Провансі, однопалубні, з трьома невеликими щоглами. У Росії запроваджені Петром I. | Тартани — судна XVI ст., переважно в Провансі, однопалубні, з трьома невеликими щоглами. У Росії запроваджені Петром I. |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Het_Spoorwegmuseum | Het Spoorwegmuseum | Materieeloverzicht | Het Spoorwegmuseum / Materieeloverzicht | null | Nederlands: Nederlands Spoorwegmuseum rijtuig NS 9. Foto: Erik Swierstra. | null | image/jpeg | 678 | 1,024 | true | true | true | Het Spoorwegmuseum, tot 2005 Nederlands Spoorwegmuseum, is sinds 1954 gevestigd in het in 1874 gebouwde Maliebaanstation aan de Oosterspoorweg in de stad Utrecht. | null |
|
arz | https://arz.wikipedia.org/wiki/%DA%A4%D9%84%D8%A7%D8%AF%D9%8A%D9%85%D9%8A%D8%B1_%D8%A8%D8%A7%D8%B1%D8%A7%D9%86%D9%88%DA%A4%D8%B3%D9%83%D9%89 | ڤلاديمير بارانوڤسكى | null | ڤلاديمير بارانوڤسكى | null | Русский: Владимир Львович Барановский, русский офицер, участник Временного правительства | null | image/jpeg | 465 | 287 | true | true | true | الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
ڤلاديمير بارانوڤسكى كان عسكرى برتبه مقدم من الاتحاد السوفيتى. | الصفحه دى يتيمه, حاول تضيفلها لينك فى صفحات تانيه متعلقه بيها.
ڤلاديمير بارانوڤسكى كان عسكرى برتبه مقدم من الاتحاد السوفيتى. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Zaczarnie | Zaczarnie | null | Zaczarnie | null | Polski: Zaczarnie – wieś w gminie Lisia Góra - kościół pod wezwaniem Matki Boskiej Bolesnej i plebania - widok od strony południowej. English: Zaczarnie - a village in the municipality of Lisia Góra - a church dedicated to Our Lady of Sorrows and presbytery - a view from the south. | Ilustracja | image/jpeg | 3,268 | 4,159 | true | true | true | Zaczarnie – wieś w Polsce, położona w województwie małopolskim, w powiecie tarnowskim, w południowej części gminy Lisia Góra. Jest jednym z 11 sołectw gminy Lisia Góra
W latach 1975–1998 miejscowość położona była w województwie tarnowskim. | Zaczarnie – wieś w Polsce, położona w województwie małopolskim, w powiecie tarnowskim, w południowej części gminy Lisia Góra. Jest jednym z 11 sołectw gminy Lisia Góra
W latach 1975–1998 miejscowość położona była w województwie tarnowskim. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Segnaletica_orizzontale | Segnaletica orizzontale | null | Segnaletica orizzontale | Esempio di incrocio con segnaletica orizzontale. | null | null | image/png | 500 | 500 | true | true | true | La segnaletica orizzontale è composta da tutte le strisce e le scritte che si possono incontrare sulla pavimentazione stradale con funzione di prescrizione o di indicazione al fine di regolamentare la circolazione di veicoli e persone.
I primi studi effettuati all'inizio del XIX secolo avevano suggerito di utilizzare le strisce colorate quale mezzo principale di avviso agli utenti stradali, adducendo il principio che il guidatore di un autoveicolo, intento a valutare il percorso e gli eventuali pericoli davanti a sé, l'avrebbe notato maggiormente di un cartello sul lato della carreggiata.
La segnaletica orizzontale più evidente è quella dell'attraversamento pedonale, talvolta inserita in una banda trasversale rossa o blu per renderla ancor più visibile. In realtà il colore di contrasto più evidente con il bianco è il colore nero.
Il colore normalmente usato per le indicazioni è variabile a seconda della nazione in cui ci si trova, anche se per la maggior parte viene utilizzato il bianco oppure il giallo, lasciando l'uso di altri colori per delimitare altri spazi secondari, come il blu nel caso degli stalli adibiti a parcheggio a pagamento. | La segnaletica orizzontale è composta da tutte le strisce e le scritte che si possono incontrare sulla pavimentazione stradale con funzione di prescrizione o di indicazione al fine di regolamentare la circolazione di veicoli e persone.
I primi studi effettuati all'inizio del XIX secolo avevano suggerito di utilizzare le strisce colorate quale mezzo principale di avviso agli utenti stradali, adducendo il principio che il guidatore di un autoveicolo, intento a valutare il percorso e gli eventuali pericoli davanti a sé, l'avrebbe notato maggiormente di un cartello sul lato della carreggiata.
La segnaletica orizzontale più evidente è quella dell'attraversamento pedonale, talvolta inserita in una banda trasversale rossa o blu per renderla ancor più visibile. In realtà il colore di contrasto più evidente con il bianco è il colore nero.
Il colore normalmente usato per le indicazioni è variabile a seconda della nazione in cui ci si trova, anche se per la maggior parte viene utilizzato il bianco oppure il giallo (in quanto maggiormente visibili), lasciando l'uso di altri colori per delimitare altri spazi secondari, come il blu nel caso degli stalli adibiti a parcheggio a pagamento.
Le linee di uso comune sono quelle al centro della carreggiata (cd. strisce di mezzerìa), che sono tratteggiate nelle zone a più corsie dove è consentito il sorpasso, continue nel caso il sorpasso sia vietato (come ovviamente in vicinanza di curve o incroci o altri punti pericolosi).
Quando occorra mettere in maggiore evidenza la separazione tra i due sensi di marcia (per esempio nel caso di carreggiata unica con due o più corsie per senso di marcia) può essere utilizzata una striscia continua doppia ed anch'essa non può mai essere oltrepassata.
Nel caso invece di due strisce longitudinali affiancate, di cui una continua e l'altra tratteggiata, il conducente deve considerare unicamente quella più vicina alla corsia che sta percorrendo.
Il termine "segnaletica orizzontale" è stato coniato nel 1992 con il nuovo Codice della strada. In precedenza si utilizzava l'espressione "segni sulla carreggiata". |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Jan_Rokycana | Jan Rokycana | null | Jan Rokycana | null | Portrait-copperplate of John of Rokycan (Jan Rokycana, 1396 - 1471), Hussite bishop. | null | image/png | 1,390 | 805 | true | true | true | Jan Rokycana, též Jan z Rokycana, i Jan z Rokycan, byl husitský teolog, zvolený arcibiskup kališnické církve. | Jan Rokycana, též Jan z Rokycana, i Jan z Rokycan (asi 1396 Rokycany – 22. února 1471 Praha), byl husitský teolog, zvolený arcibiskup kališnické církve. |
|
fi | https://fi.wikipedia.org/wiki/Christopher_Frimann_Omsen | Christopher Frimann Omsen | null | Christopher Frimann Omsen | Christopher Frimann Omsen | Norsk bokmål: Portrett av Christopher Frimann Omsen | null | image/jpeg | 303 | 262 | true | true | true | Christopher Frimann Omsen oli norjalainen juristi, korkeimman oikeuden asessori ja Eidsvollin kansalliskokousedustaja. | Christopher Frimann Omsen (11. joulukuuta 1761 Bergen, Norja – 25. huhtikuuta 1829 Kristiania, Norja) oli norjalainen juristi, korkeimman oikeuden asessori ja Eidsvollin kansalliskokousedustaja. |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Lijst_van_rijksmonumenten_in_Zundert_(plaats) | Lijst van rijksmonumenten in Zundert (plaats) | null | Lijst van rijksmonumenten in Zundert (plaats) | null | Nederlands: Raadhuis van Zundert This is an image of rijksmonument number 41114 | Raadhuis | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | De plaats Zundert telt 26 inschrijvingen in het rijksmonumentenregister. Hieronder een overzicht. | De plaats Zundert telt 26 inschrijvingen in het rijksmonumentenregister. Hieronder een overzicht. |
|
eu | https://eu.wikipedia.org/wiki/Joseph_Conrad | Joseph Conrad | null | Joseph Conrad | null | English: Joseph Conrad | null | image/png | 748 | 506 | true | true | true | Józef Teodor Konrad Korzeniowski, Joseph Conrad ezizenez ezagunagoa, eleberrigilea izan zen. Jaiotzez poloniarra eta nazionalitatez britainiarra, ingelesez idatzi zuen. | Józef Teodor Konrad Korzeniowski (Berdyczów, Errusiar Inperioa, 1857ko abenduaren 3a – Bishopsbourne, Erresuma Batua, 1924ko abuztuaren 3a), Joseph Conrad ezizenez ezagunagoa, eleberrigilea izan zen. Jaiotzez poloniarra eta nazionalitatez britainiarra, ingelesez idatzi zuen. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Gorxheimertal | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ef/Waldskopf2.jpg | Gorxheimertal | Constituent communities | Gorxheimertal / Geography / Constituent communities | Waldskopf in the Gorxheimertal | Deutsch: Blick von Süden über das Grundelbachtal und die Gehöftgruppe Kundenbach, die zu Trösel gehört, auf den Waldskopf (538 m) in der Gemarkung von Löhrbach im Odenwald, Deutschland English: Waldskopf (538 m), Odenwald, Germany | null | image/jpeg | 2,304 | 3,072 | true | true | true | Gorxheimertal is a community in the Bergstraße district in Hesse, Germany. It is in the Odenwald and the Rhine Neckar Area. | The community’s Ortsteile are Gorxheim, Unter-Flockenbach and Trösel. |
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/NIGO | NIGO | null | NIGO | 2006年 | English: Japanese fashion designer and music producer Nigo in Bangkok, Thailand, 2006. 日本語: 日本のファッションデザイナー/音楽プロデューサーのNIGO（2006年・タイ・バンコク）。 | null | image/jpeg | 1,140 | 1,404 | true | true | true | NIGO®は、日本のファッションデザイナー、ファッションディレクター、および音楽プロデューサー。1990年代に裏原宿系ファッションブームの火付け役となったファッションブランド「A BATHING APE®」の創業者。高級ストリートファッションの先駆者として知られる。DJなどの音楽活動もあり、実業家でもある。現在は「A BATHING APE®」の仕事からは離れ、フリーランスとして自身のブランド「HUMAN MADE」のデザインを手掛けるほか、ユニクロのTシャツブランド「UT」のクリエイティブディレクターや、カレーショップ「CURRY UP」、ヒップホップグループ「TERIYAKI BOYZ」のプロデュースなど幅広い分野で活動を展開している。
本名は“長尾 智明”。群馬県生まれ。A型。妻は女優の牧瀬里穂。名前の由来は当時ア ストア ロボット原宿店店長の髙橋一郎が藤原ヒロシに似ていると言った事から“藤原ヒロシ2号”と愛称がつき、その中の“2号”をローマ字表記にしたもの。®が付いている通り、商標としても登録されている。
「A BATHING APE®」は裏原宿系ブランドの代表的存在として知られ、猿のキャラクターをデザインに配したTシャツで大ブームとなった。1993年設立のアパレル企業「株式会社ノーウェア」の展開によるファッションブランドで、その製品は世界各地に約50店ある「BAPE STORE®」とよばれるショップで独占的に販売されている。2005年に「裏原宿」にThe Neptunesのファレル・ウィリアムスとアパレルブランド「BILLIONAIRE BOYS CLUB®」と「ICE CREAM™」を共同で立ち上げ、東京、ニューヨーク、香港にも出店した。2011年に「BILLIONAIRE BOYS CLUB®」の運営及びデザインからは退いている。 | NIGO®（ニゴー、1970年12月23日 - ）は、日本のファッションデザイナー、ファッションディレクター、および音楽プロデューサー。1990年代に裏原宿系ファッションブームの火付け役となったファッションブランド「A BATHING APE®」（ア・ベイシング・エイプ）の創業者。高級ストリートファッションの先駆者として知られる。DJなどの音楽活動もあり、実業家でもある。現在は「A BATHING APE®」の仕事からは離れ、フリーランスとして自身のブランド「HUMAN MADE」のデザインを手掛けるほか、ユニクロのTシャツブランド「UT」のクリエイティブディレクターや、カレーショップ「CURRY UP」、ヒップホップグループ「TERIYAKI BOYZ」のプロデュースなど幅広い分野で活動を展開している。
本名は“長尾 智明”（ながお ともあき）。群馬県生まれ。A型。妻は女優の牧瀬里穂。名前の由来は当時ア ストア ロボット原宿店店長の髙橋一郎が藤原ヒロシに似ていると言った事から“藤原ヒロシ2号”と愛称がつき、その中の“2号”をローマ字表記にしたもの。®が付いている通り、商標としても登録されている。
「A BATHING APE®」は裏原宿系ブランドの代表的存在として知られ、猿のキャラクターをデザインに配したTシャツで大ブームとなった。1993年設立のアパレル企業「株式会社ノーウェア」の展開によるファッションブランドで、その製品は世界各地に約50店ある「BAPE STORE®」とよばれるショップで独占的に販売されている。2005年に「裏原宿」にThe Neptunesのファレル・ウィリアムスとアパレルブランド「BILLIONAIRE BOYS CLUB®」と「ICE CREAM™」を共同で立ち上げ、東京、ニューヨーク、香港にも出店した。2011年に「BILLIONAIRE BOYS CLUB®」の運営及びデザインからは退いている。 |
|
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Allenrolfea_occidentalis | Allenrolfea occidentalis | null | Allenrolfea occidentalis | null | Allenrolfea_occidentalis (iodine bush) at Badwater, Death Valley | null | image/jpeg | 1,388 | 1,600 | true | true | true | Allenrolfea occidentalis là loài thực vật có hoa trong họ Amaranthaceae. Loài này được Kuntze mô tả khoa học đầu tiên năm 1891. | Allenrolfea occidentalis là loài thực vật có hoa trong họ Amaranthaceae. Loài này được (S.Watson) Kuntze mô tả khoa học đầu tiên năm 1891. |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/L%27H%C3%B4pital-du-Grosbois | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/7e/Map_commune_FR_insee_code_25305.png | L'Hôpital-du-Grosbois | null | L'Hôpital-du-Grosbois | null | Map commune FR insee code 25305.png | null | image/png | 605 | 756 | true | true | true | L'Hôpital-du-Grosbois és un municipi francès, situat al departament del Doubs i a la regió de Borgonya - Franc Comtat. L'any 2007 tenia 516 habitants. | L'Hôpital-du-Grosbois és un municipi francès, situat al departament del Doubs i a la regió de Borgonya - Franc Comtat. L'any 2007 tenia 516 habitants. |
zh-TW | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E4%B9%85%E5%96%9C%E5%B8%82 | 久喜市 | null | 久喜市 | 鷲宮神社（土師之宮） | 日本語: 鷲宮神社の拝殿 English: Holl of worship at Washimiya shrine | null | image/jpeg | 2,136 | 3,216 | true | true | true | 久喜市是一個位於埼玉縣東部的市。2010年3月23日，原有的久喜市與北葛飾郡鷲宮町、栗橋町、南埼玉郡菖蒲町合併為現時的久喜市。 | 久喜市（日語：久喜市／くきし ᴷᵘᵏⁱ ˢʰⁱ /）是一個位於埼玉縣東部的市。2010年（平成22年）3月23日，原有的久喜市與北葛飾郡鷲宮町、栗橋町、南埼玉郡菖蒲町合併為現時的久喜市。 |
|
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Elvira_Lobato | Elvira Lobato | null | Elvira Lobato | null | Cobertura da Amazônia: desafios e temas Palestrantes: Elvira Lobato (Freelancer); Gustavo Faleiros (Infoamazonia); Katia Brasil (Amazônia Real) Moderação: Herton Escobar (Estadão) Foto: Alice Vergueiro/Abraji | null | image/jpeg | 1,333 | 2,000 | true | true | true | Elvira Lobato é uma jornalista brasileira. Trabalhou na Folha de S.Paulo por 25 dos 39 anos em que atuou como jornalista; aposentou-se no início de 2012. Venceu alguns dos principais prêmios de jornalismo no Brasil, com destaque para o Prêmio Esso, que lhe foi concedido por uma reportagem de 2007 sobre o crescimento do patrimônio da Igreja Universal. A reportagem a fez ser alvo de 66 processos movidos por pessoas que se declararam pastores da igreja; organizações profissionais de jornalismo, como a Abraji e a ABI, denunciaram nesses processos uma tentativa de intimidar a jornalista. | Elvira Lobato (c. 1954-) é uma jornalista brasileira. Trabalhou na Folha de S.Paulo por 25 dos 39 anos em que atuou como jornalista; aposentou-se no início de 2012. Venceu alguns dos principais prêmios de jornalismo no Brasil, com destaque para o Prêmio Esso, que lhe foi concedido por uma reportagem de 2007 sobre o crescimento do patrimônio da Igreja Universal. A reportagem a fez ser alvo de 66 processos movidos por pessoas que se declararam pastores da igreja; organizações profissionais de jornalismo, como a Abraji e a ABI, denunciaram nesses processos uma tentativa de intimidar a jornalista. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%B2%E3%83%BC%E3%83%A0%E3%83%BB%E3%82%AA%E3%83%96%E3%83%BB%E3%82%B9%E3%83%AD%E3%83%BC%E3%83%B3%E3%82%BA%E3%81%AE%E7%99%BB%E5%A0%B4%E4%BA%BA%E7%89%A9 | ゲーム・オブ・スローンズの登場人物 | 「マ」行 | ゲーム・オブ・スローンズの登場人物 / その他の登場人物 / 「マ」行 | null | English: Paul Kaye as Mike Strutter Kilburn London | null | image/jpeg | 1,196 | 1,276 | true | true | true | 『ゲーム・オブ・スローンズの登場人物』は、小説シリーズ『氷と炎の歌』を原作とする、HBOのテレビドラマシリーズ『ゲーム・オブ・スローンズ』に登場するキャラクターについて説明する。キャラクターの多くは原作に登場するが、原作とドラマでは描写の異なるキャラクターや、またドラマ独自のキャラクターも存在する。
登場人物の生死はシーズン7終了時点でのものである。 は故人を表す。 | null |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Wilhelm%C3%B8ya | Wilhelmøya | null | Wilhelmøya | Bjørnsundet, een zeestraat tussen Olav V Land (links) en Wilhelmøya (rechts) | Bjørnsundet, a sound between Olav V Land (left) en Wilhelmøya (right). | null | image/jpeg | 2,279 | 3,648 | true | true | true | Wilhelmøya is een onbewoond eiland in de Straat Hinlopen in Spitsbergen. Het eiland heeft een oppervlakte van 120 km². Het is vernoemd naar Wilhelm I van Duitsland. | Wilhelmøya is een onbewoond eiland in de Straat Hinlopen in Spitsbergen. Het eiland heeft een oppervlakte van 120 km². Het is vernoemd naar Wilhelm I van Duitsland.
Bronnen
Deze pagina is geheel of gedeeltelijk vertaald van de pagina Wilhelmøya uit de Noorstalige Wikipedia.
(en) http://stadnamn.npolar.no/stadnamn/Wilhelm%C3%B8ya?ident=16314&lang=en |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Dynasty_(2017_TV_series)_characters | List of Dynasty (2017 TV series) characters | Main | List of Dynasty (2017 TV series) characters / Main | Ana Brenda Contreras plays Cristal Jennings in season two | Ana Brenda-001 | null | image/jpeg | 800 | 513 | true | true | true | Dynasty is an American prime time television soap opera reboot based on the 1980s series of the same name.
In season one, heiress Fallon Carrington is unhappy to find her billionaire father Blake engaged to Cristal Flores, a rival employee at the family company. When Fallon's machinations to separate the couple backfire and cost her a promotion, she allies with Blake's nemesis, Jeff Colby, and strikes out on her own. Meanwhile, the arrival of Cristal's opportunistic nephew Sam —who becomes romantically involved with Fallon's wayward brother Steven —threatens to expose Cristal's shady past. Watching out for the Carringtons are majordomo Anders and chauffeur Michael Culhane. Later in the season, Fallon marries Liam Ridley to thwart Jeff's plot to ruin her, and Blake's ex-wife Alexis Carrington, the estranged mother of Steven and Fallon, returns. Season two introduces Ana Brenda Contreras as Cristal Jennings; Maddison Brown as Anders's daughter Kirby; Sam Underwood as Adam Carrington, Blake and Alexis's eldest son; and Michael Michele as Dominique Deveraux, Blake's half-sister and the mother of Jeff and Monica Colby. | null |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Haltdalen_stavkirke | Haltdalen stavkirke | Galleri | Haltdalen stavkirke / Galleri | null | Norsk bokmål: Døra på Haltdalen stavkirke | null | image/jpeg | 2,738 | 1,825 | true | true | true | Haltdalen stavkirke er en stavkirke fra Haltdalen i Trøndelag som opprinnelig ble oppført omkring 1170. Den står nå på Trøndelag Folkemuseum på Sverresborg i Trondheim.
Kirken som er utstilt på det kulturhistoriske friluftsmuseet er en konstruksjon av to kirker, fra Haltdalen og Ålen. I og med sammenbyggingen blir den noen ganger referert til som «Holtålen stavkirke». Den vestre veggen og portalen er fra Ålen stavkirke. | null |
|
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%94%D5%A1%D6%80%D5%A5%D6%80%D5%AB_%D5%BD%D5%AB%D5%B4%D6%86%D5%B8%D5%B6%D5%AB%D5%A1 | Քարերի սիմֆոնիա | Պատկերասրահ | Քարերի սիմֆոնիա / Պատկերասրահ | null | Español: Río Azat, valle de Garni, Armenia English: Azat River, Garni Valley, Armenia | null | image/jpeg | 4,981 | 7,472 | true | true | true | Քարերի սիմֆոնիա կամ «Բազալտե երգեհոն», բնական հուշարձան Ազատ գետի՝ Գառնի գյուղի տարածքում գտնվող ավազանում։ Ընդգրկված է Հայաստանի բնության հուշարձանների ցանկում ։
Սիմֆոնիան ներկայանում է հսկա հնգանկյուն և վեցանկյուն բազալտե սյուներով, որոնք զարմանալի սիմետրիկության պատճառով ձեռագործ են թվում: Բնության կողմից կերտված, գետի վրա կախված այդ սյուների շարանը հիշեցնում է երաժշտական գործիք՝ «Բազալտե երգեհոն»: Կիրճով հոսում է Ազատ գետը, լրացնելով քարե շքեղությունը ջրի աղմուկով: | null |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/CERH_Champions_League_2002-2003 | CERH Champions League 2002-2003 | null | CERH Champions League 2002-2003 | null | Galego: Pazo dos Deportes de Riazor na cidade da Coruña. | null | image/jpeg | 1,920 | 2,560 | true | true | true | La CERH Champions League 2002-2003 è stata la 38ª edizione della massima competizione europea di hockey su pista riservata alle squadre di club. Il torneo ha avuto inizio il 2 novembre 2002 e si è concluso l'11 maggio 2003. Il titolo è stato conquistato dal Liceo La Coruña per la quarta volta nella sua storia sconfiggendo in finale l'Igualada. Il Liceo La Coruña ha ottenuto anche il diritto a partecipare alla Coppa Continentale 2003-2004 e alla Coppa Intercontinentale 2004. | La CERH Champions League 2002-2003 è stata la 38ª edizione della massima competizione europea di hockey su pista riservata alle squadre di club. Il torneo ha avuto inizio il 2 novembre 2002 e si è concluso l'11 maggio 2003. Il titolo è stato conquistato dal Liceo La Coruña per la quarta volta nella sua storia sconfiggendo in finale l'Igualada. Il Liceo La Coruña ha ottenuto anche il diritto a partecipare alla Coppa Continentale 2003-2004 e alla Coppa Intercontinentale 2004. |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Djurg%C3%A5rden | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/65/Djurg%C3%A5rden_villa_2006b.jpg | Djurgården | Byggnader i urval | Djurgården / Byggnader i urval | null | Svenska: Villa Bergabo av Ferdinand Boberg vid Djurgårdsvägen på Södra Djurgården, Stockholm | null | image/jpeg | 1,592 | 2,328 | true | true | true | Djurgården eller Södra Djurgården är en ö, och en stadsdel i Stockholm, och är en del av den Kungliga nationalstadsparken. Under tiden som ö har Djurgården även hetat Valdemarsön.
Djurgården är känd för sina många sevärdheter och för sin natur med många gamla ekar. Stadsbebyggelse finns i den sydvästra delen: Djurgårdsstaden och Beckholmen. I övrigt består Djurgården av parkområden med ett flertal museer, kulturhistorisk intressanta villor, ambassader och andra institutioner. Bland nuvarande och tidigare invånare märks kungligheter, diplomater, borgarråd, bokförläggare och bankdirektörer. En stor del av ön Djurgården upptas av friluftsmuseet Skansen och nöjesparken Gröna Lund.
Ibland räknas till Södra Djurgården även den södra hälften av parkområdet Kungliga Djurgården, inklusive grönområdena på Gärdet och Fjäderholmarna.
Södra Djurgården har utnämnts till riksintresse för kulturmiljövården. | null |
id | https://id.wikipedia.org/wiki/Daftar_Menteri_Luar_Negeri_Iran | Daftar Menteri Luar Negeri Iran | null | Daftar Menteri Luar Negeri Iran | MFA IRAN | English: MFA of Iran from the time of rezaa shah | null | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Berikut merupakan daftar Menteri Luar Negeri Iran.
Menteri Luar Negeri pertama Iran adalah Mirza Abdolvahhab Khan Mo'tamed od-Dowleh Neshat yang menjabat antara 1819 dan 1824. Menteri Luar Negeri yang sekarang menjabat adalah Manouchehr Mottaki, yang diangkat pada Agustus 2005. Hamid Reza Assefi adalah jurubicara resminya. | Berikut merupakan daftar Menteri Luar Negeri Iran.
Menteri Luar Negeri pertama Iran adalah Mirza Abdolvahhab Khan Mo'tamed od-Dowleh Neshat yang menjabat antara 1819 dan 1824. Menteri Luar Negeri yang sekarang menjabat adalah Manouchehr Mottaki, yang diangkat pada Agustus 2005. Hamid Reza Assefi adalah jurubicara resminya. |
|
hi | https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%B8%E0%A4%82%E0%A4%AF%E0%A5%81%E0%A4%95%E0%A5%8D%E0%A4%A4_%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%9C%E0%A5%8D%E0%A4%AF_%E0%A4%95%E0%A5%87_%E0%A4%B0%E0%A4%BE%E0%A4%B7%E0%A5%8D%E0%A4%9F%E0%A5%8D%E0%A4%B0%E0%A4%AA%E0%A4%A4%E0%A4%BF%E0%A4%AF%E0%A5%8B%E0%A4%82_%E0%A4%95%E0%A5%80_%E0%A4%B8%E0%A5%82%E0%A4%9A%E0%A5%80 | संयुक्त राज्य के राष्ट्रपतियों की सूची | राष्ट्रपतियों की सूची | संयुक्त राज्य के राष्ट्रपतियों की सूची / राष्ट्रपतियों की सूची | null | James Buchanan (cropped from the original image) | null | image/jpeg | 1,773 | 1,536 | true | true | true | संयुक्त राज्य के संविधान के मुताबिक, राष्ट्रपति देश और सरकार दोनों का प्रमुख है। देश की कार्यकारिणी शाखा और संघीय सरकार के मुखिया के रूप में राष्ट्रपति पद प्रभाव और मान्यता द्वारा संयुक्त राज्य अमेरिका में सर्वोच्च राजनीतिक पद है। राष्ट्रपति संयुक्त राज्य अमेरिका के सशस्त्र बलों का प्रमुख भी है। अमेरिका का राष्ट्रपति परोक्ष रूप से एक निर्वाचक मंडल द्वारा चार साल के कार्यकाल के लिए चुना जाता है । १९५१ में संयुक्त राज्य अमेरिका के संविधान में बाईसवें संशोधन के बाद से कोई भी व्यक्ति दो बार से अधिक राष्ट्रपति निर्वाचित नहीं किया जा सकता है और कोई भी जिसने दो साल से ज़्यादा राष्ट्रपति का कार्यभार संभाला है जब कोई और निर्वाचित हुआ था, एक से अधिक बार चुने नहीं जा सकते हैं।
अगर कोई अवलंबी राष्ट्रपति कार्यालय के बीच में पद त्याग देता है या उन्हें हटा दिया जाता है या उनकी मृत्यु हो जा जाती है, इस परिस्थिति में उपराष्ट्रपति उनका पद संभाल लेता है। किसी व्यक्ति को राष्ट्रपति बनने के लिये 35 या उससे अधिक वर्ष का होना जरूरी है, न्यूनतम 14 साल वो संयुक्त राज्य अमेरिका में रहे हों और वो "प्राकृतिक रूप से जन्मे" अमेरिका के नागरिक हो। आज तक 43 व्यक्ति राष्ट्रपति पद पर आसीन हुये हैं और 44 कार्यकाल हुये हैं, चूंकि ग्रोवर क्लीवलाण्ड गैरलगातार दो बार राष्ट्रपति बने थे। | राजनैतिक दल
निर्दलीय फेडरलिस्ट डेमोक्रेटिक-रिपब्लिकन डेमोक्रैटिक व्हिग रिपब्लिकन |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Duke_of_Mouchy | Duke of Mouchy | null | Duke of Mouchy | Coat of Arms of the Dukes de Mouchy : De gueules, à la bande d'or. L'écu sommé d'une couronne ducale Espagnole, bonnet et manteau de gueules (Grand d'Espagne). | null | null | image/svg+xml | 1,889 | 1,650 | true | true | true | The title of duke of Mouchy was a French peerage held by members of a cadet branch of the Noailles family. | The title of duke of Mouchy was a French peerage held by members of a cadet branch of the Noailles family. |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Homoranthus_melanostictus | Homoranthus melanostictus | null | Homoranthus melanostictus | null | English: Homoranthus melanostictus in the Austalian National Botanic Garden | null | image/jpeg | 500 | 750 | true | true | true | Homoranthus melanostictus är en myrtenväxtart som beskrevs av Lyndley Alan Craven och S.R.Jones. Homoranthus melanostictus ingår i släktet Homoranthus och familjen myrtenväxter. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life. | Homoranthus melanostictus är en myrtenväxtart som beskrevs av Lyndley Alan Craven och S.R.Jones. Homoranthus melanostictus ingår i släktet Homoranthus och familjen myrtenväxter. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life. |
|
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/Ugovor_o_osiguranju | Ugovor o osiguranju | Istorija ugovora o osiguranju | Ugovor o osiguranju / Istorija ugovora o osiguranju | Dušanov zakonik iz XV veka | Dušan's Code, Prizren Manuscript | null | image/jpeg | 448 | 651 | true | true | true | Ugovor o osiguranju jedan je od najznačajnijih i najsloženijih ugovora svakodnevnog pravnog prometa i života. Iako ovaj ugovor ima dodirnih tačaka sa drugim vrstama ugovora, vremenom je dobijao novi oblik i izdvojio se od ostalih ugovora. Bilo da je reč o dobrovoljnom ili obaveznom osiguranju, ugovor predstavlja neophodnost u definisanju odnosa osiguranja. Ponudu u ovom slučaju najčešće daje mogući osiguranik, dok ugovor stvara obaveze za obe ugovorne strane - osiguranik se obavezuje da plaća premiju osiguranja, a osiguravač da snosi posledice ostvarenja rizika u vidu isplate naknade odnosno ugovorene svote osiguraniku ili trećem licu. Ugovor o osiguranju je onaj ugovor kojim se osiguravač obavezuje da će osiguraniku nadoknaditi nastalu štetu ili isplatiti ugovorom predviđeni novčani iznos za naznačene štete, a osiguranik se obavezuje da osiguravaču redovno plaća utvrđene iznose premije osiguranja. | Pisani tragovi starih naroda pokazuju da se još tada u pomorskom prevozu sve više tražila sigurnost da će skupoceni tereti i brodovi koji taj teret prevoze, bezbedno prispeti na odredište, tj. da će se u protivnom za njih obezbediti adekvatna naknada za pretrpljenu štetu. Tragovi o osiguranju postoje i u Hamurabijevom zakonu iz 2250. p.n.e. koji razmatra osnovne elemente ugovora, vraćanje zajma i naplate. Dalje su ga razvijali Vavilonci, Feničani i Indusi i preneli ga u poboljšanoj verziji Grcima sa Rodosa. U veku p.n.e. na Rodosu se razvija i produbljuje pomorski zajam koji veoma podseća na klasično osiguranje (koje je zasnovano na naplati premije). Rimljani su ove ugovore značajno unapredili i oni su već tada obuhvatali elemente poput: osigurane sume, rizika, plaćene premije osiguranja i naknade iz osiguranja. Posle raspada rimske imperije (V vek) sve do XI veka o osiguranju nema nikakvih tragova, dok je od XII do XV veka sačuvano više od 400 polisa, što svedoči o visokom stepenu razvoja pomorskog osiguranja. Pomorsko osiguranje koje je započelo sistematski razvoj u Italiji raširilo se brzo u Španiju, Holandiju, Englesku i Francusku, a prvi zakoni u ovoj oblasti donose se u Barseloni 1435. i Firenci 1522.
Značajno mesto u istoriji pomorskog osiguranja pripada Dubrovniku u periodu od XIV do XVI veka, koje predstavlja vreme njegovog najvećeg procvata, i jake trgovačke mornarice. Zakon o pomorskom osiguranju donet je 1526. godine, i iako su sve te akcije i institucije imale svrhu nadokanđivanja onoga što se izgubi u dejstvu slučaja, to još nije bilo osiguranje kakvo danas poznajemo u svetu.
Od druge polovine XIX veka počinje treći period u istoriji osiguranja, kada je država uvidela ogroman ekonomski i socijalni značaj osiguranja i iskoristila pogodnosti osiguranja za svoje interese, recimo za akumuliranje kapitala.
Koreni ugovora o osiguranju u Srbiji nalaze se još u Dušanovom zakoniku (XIV vek), koji pominje kolektivnu odgovornost za naknadu štete, ali se osiguranje u pravom smislu na ovim prostorima sreće tek polovinom XIX veka. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E9%88%B4%E6%9C%A8%E5%84%AA_(%E9%87%8E%E7%90%83) | 鈴木優 (野球) | null | 鈴木優 (野球) | 2015年5月1日 神戸第二サブ球場にて | English: Yu Suzuki, pitcher of the Orix Buffaloes, at Kobe Sports Park Sub Baseball Ground. 日本語: オリックス・バファローズ投手の鈴木優。神戸総合運動公園サブ球場にて。 | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | 鈴木 優は、オリックス・バファローズに所属する東京都目黒区出身のプロ野球選手。右投右打。 | 鈴木 優（すずき ゆう、1997年2月5日 - ）は、オリックス・バファローズに所属する東京都目黒区出身（一部は愛知県出身と記載）のプロ野球選手（投手）。右投右打。 |
|
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D9%81%D8%B1%D9%8A%D8%AF_%D8%B4%D9%88%D8%B3 | فريد شوس | null | فريد شوس | null | English: Photograph of University of West Virginia basketball coach Fred Schaus | null | image/jpeg | 335 | 243 | true | true | true | فريد شوس مواليد 30 يونيو 1925 في نيوارك - الوفاة 10 فبراير 2010، كان لاعب كرة سلة أمريكي تحول إلى التدريب بعد الاعتزال. بدأ مسيرته الاحترافية في سنة 1949. تم اختياره من قبل فريق ديترويت بيستونز خلال الدرافت. بلغ طوله 6 قدم 5 بوصة. حقق المركز الأول في دورة الألعاب الأمريكية 1959. اعتزل اللعب في 1954. | فريد شوس (بالإنجليزية: Fred Schaus) مواليد 30 يونيو 1925 في نيوارك - الوفاة 10 فبراير 2010، كان لاعب كرة سلة أمريكي تحول إلى التدريب بعد الاعتزال. بدأ مسيرته الاحترافية في سنة 1949. تم اختياره من قبل فريق ديترويت بيستونز خلال الدرافت. بلغ طوله 6 قدم 5 بوصة (2.0 م). حقق المركز الأول في دورة الألعاب الأمريكية 1959. اعتزل اللعب في 1954. |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Kostel_svat%C3%A9ho_Ji%C5%99%C3%AD_(Gliwice-Ostropa) | Kostel svatého Jiří (Gliwice-Ostropa) | Galerie | Kostel svatého Jiří (Gliwice-Ostropa) / Galerie | null | Polski: Gliwice, Kościół filialny pw. świętego Jerzego, z XVII wieku, drewniany z murowanym prezbiterium. Granice ochrony rozciągają się na całość budowli wraz z wystrojem wnętrza, w ramach ogrodzenia. This is a photo of a monument in Poland identified by the ID 639969 | null | image/jpeg | 2,848 | 2,848 | true | true | true | Kostel svatého Jiří byl postaven v městské části Gliwice-Ostropa, Slezské vojvodství a náleží do děkanátu Gliwice-Ostropě, diecéze Gliwická, je farním kostelem farnosti Svatého Ducha v Gliwicích-Ostropě.
Dřevěný kostel je v seznamu kulturních památek Polska pod číslem 355/60 z 10. 3. 1960 a je součástí Stezky dřevěné architektury v Slezském vojvodství. | null |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/Pontiac_Fiero | Pontiac Fiero | Годы выпуска | Pontiac Fiero / Годы выпуска | Pontiac Fiero 1984 года, официальный пейс-кар гонки 500 миль Индианаполиса 1984 | English: A 1984 Pontiac Indy Fiero at the Belmont Race Track. | null | image/jpeg | 2,927 | 5,140 | true | true | true | Pontiac Fiero — спортивный автомобиль среднемоторной компоновки, выпускавшийся отделением Pontiac компании General Motors с 1983 по 1988 гг. Pontiac Fiero стал первым серийно выпускаемым в США спортивным автомобилем среднемоторной компоновки.
Всего за пять лет производства было выпущено 370 168 автомобилей.
Опытные экземпляры машины под названием P-car впервые были продемонстрированы прессе в конце 1982 года.
В конструкции были использованы некоторые необычные для того времени технологии. К примеру, все внешние панели кузова изготавливались из пластика, отлитого под давлением. Крепились они к стальному каркасу кузова, который был оцинкован методом горячего цинкования.
Модель пользовалась большой популярностью у создателей репликаров, в качестве базы для переделки в копии среднемоторных суперкаров. | null |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Jen%C5%91_Heltai | Jenő Heltai | null | Jenő Heltai | null | Magyar: Heltai Jenő (1910 körül) Országos Széchényi Könyvtár/ Színháztörténeti Tár: KA 7774/3 | null | image/jpeg | 800 | 515 | true | true | true | Jenő Heltai a fost un prozator, poet, ziarist maghiar de etnie evreiască, vărul primar al fondatorului sionismului politic, publicistul și dramaturgul Theodor Herzl. | Jenő Heltai (n. 11 august 1871, Budapesta, Ungaria – d. 3 septembrie 1957, Budapesta, Republica Populară Ungară) a fost un prozator, poet, ziarist maghiar de etnie evreiască, vărul primar al fondatorului sionismului politic, publicistul și dramaturgul Theodor (Tivadar) Herzl. |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Reac%C8%9Bie_de_deshidratare | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9f/Dienol_benzene_rearrangement.png | Reacție de deshidratare | Exemple | Reacție de deshidratare / Exemple | null | Dienol benzene rearrangement | Dienol benzene rearrangement | image/png | 204 | 800 | true | true | true | În chimie, o reacție de deshidratare este o reacție chimică din categoria reacțiilor de eliminare care implică eliminarea uneia sau mai multor molecule de apă din molecula de reactant. Deoarece grupa hidroxil părăsește cu dificultate molecula, de obicei ajută utilizarea unui acid Brønsted, care are ca scop protonarea grupei hidroxil, obținându-se grupa –OH₂⁺. Aceasta se elimină ușor sub formă de apă. | În sinteza organică în special, există multe exemple de reacții de deshidratare. |
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Spoorlijn_Vejle_-_Grindsted | Spoorlijn Vejle - Grindsted | null | Spoorlijn Vejle - Grindsted | null | English: Railway line Vejle - Grindsted | Spoorlijn Vejle - Grindsted op de kaart | image/png | 810 | 1,078 | true | true | true | De spoorlijn Vejle - Grindsted was een lokaalspoorweg door Jutland in Denemarken vanuit Vejle naar Grindsted. | De spoorlijn Vejle - Grindsted was een lokaalspoorweg door Jutland in Denemarken vanuit Vejle naar Grindsted. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E6%A1%83%E5%9C%92%E6%8D%B7%E9%81%8B | 桃園捷運 | 運賃 | 桃園捷運 / 運賃 | 桃園捷運ICトークン単程票 | 中文: 桃園捷運IC代幣單程票 | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | 桃園捷運は、台湾台北市内及び、その周辺の新北市・桃園市からの空港アクセスおよび桃園市内交通で慢性的な交通渋滞を緩和する為に設置された捷運で、台湾では台北捷運、高雄捷運に次ぐ3例目となる。桃園国際空港への軌道系アクセスとなる桃園機場捷運も当路線網に含まれる。
正式名称は桃園大衆捷運系統。桃園大衆捷運股份有限公司によって運営される。
呼称としては、桃捷、機捷、桃園メトロ、MRTなどがある。 | null |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Kopalnia_W%C4%99gla_Kamiennego_Saturn | Kopalnia Węgla Kamiennego Saturn | Bergwerk Victor | Kopalnia Węgla Kamiennego Saturn / Geschichte / Bergwerk Victor | Malakowturm auf Saturn | English: SONY DSC | null | image/jpeg | 1,805 | 1,476 | true | true | true | Das Steinkohlenbergwerk Saturn ist ein stillgelegtes Steinkohlenbergwerk in Czeladź, Polen. | 1835 erbte Ignatius Bleszynski das Gut Milowice, verkaufte es aber bereits drei Jahre später an Jan Kubiczek, der auf dem Gelände des Gutes ein Bergwerk (Lage) und eine Zinkhütte errichtete, beides aber an die Krakauer Händler Joachim Grünberg und Joseph Rosenthal vermietete. Die Krise in den 30er-Jahren des 19. Jahrhunderts verursachte die vorübergehende Schließung der Zeche; jedoch startete sie erneut 1841 nach einem Besitzerwechsel.
Im Jahr 1855 wurde mit „Anna“ ein 58 m tiefer Schacht abgeteuft und ein Jahr später mit einer Dampffördermaschine versehen, so dass die Förderung rasch von 13.600 Tonnen (1864) auf 24.800 Tonnen (1868) und 41.600 Tonnen (1870) gesteigert werden konnte. 1874 förderten 283 Beschäftigte bereits 71.000 t Kohlen. Ermöglicht wurde diese Produktionssteigerung durch Kapitalinvestitionen Breslauer Industrieller und die Nachfrage der Zinkhütte „Alexander“, die im Jahr 1890 190.000 Tonnen Zink produzierte.
Im Jahr 1880 begann man mit der Errichtung von Schacht „Kaiser Alexander“, der nach ein paar Jahren eine Teufe von 158 m erreichte. Im Jahre 1895 wurde sie an die „Gesellschaft für Bergbau und Metallurgie Sosnowiec“ (Towarzystwo Kopalń i Zakładów Hutniczych Sosnowieckich) verkauft, der auch die Schachtanlagen Klimontów, Niwka-Modrzejów und Mortimer gehörten.
Im Jahre 1898 wurde in etwa 200 m Entfernung von Schacht „Anna“ ein neuer Schacht „Renault“, später „Victor“ genannt, niedergebracht. Zu dieser Zeit verfügte die Zentralanlage über die Schächte „Wilhelm“, „Anna“, „Bernau“ und „Kaiser Alexander“, wobei „Anna“ für den Spülversatz mit Sand genutzt wurde. In den 90er-Jahren des 19. Jahrhunderts erhielt das Bergwerk den Namen Milowice. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Pil%C4%97nai | Pilėnai | Cultural significance | Pilėnai / Cultural significance | Postcard with actors of the play "Pilėnai" (staged in 1910 by the Varpas Society in Šiauliai) | Postcard with actors of the play "Pilėnai" (staged by the Varpas Society in Šiauliai) | null | image/jpeg | 525 | 800 | true | true | true | Pilėnai was a hill fort in the Grand Duchy of Lithuania. Its location is unknown and is subject to academic debates, but it is well known in the history of Lithuania due to its heroic defense against the Teutonic Order in 1336. Attacked by a large Teutonic force, the fortress, commanded by Duke Margiris, tried in vain to organize a defense against the larger and stronger invader. Losing hope, the defenders decided to burn their property and commit mass suicide to deprive the Order from prisoners and loot. This dramatic episode from the Lithuanian Crusade has caught the public imagination, inspired many works of fiction, and became a symbol of Lithuanian struggles and resistance. | The heroic defense of Pilėnai inspired many artistic works. The events were described by Władysław Syrokomla in his epic poem Margier (1855). The 4000-line poem inspired an opera by Konstanty Gorski which premiered in 1927. The poem also prompted novel Kunigas (1881) by Józef Ignacy Kraszewski. This novel, in turn, inspired an opera by Marcelinas Šikšnys (1905). In 1933, Vincas Krėvė-Mickevičius published a collection of legends from Dainava, including a story about Pilėnai. Maironis and Paulius Širvys composed short poems on the events.
The opera Pilėnai was written by the musical composer Vytautas Klova, and the libretto was written by Jonas Mackonis. The opera premiered in 1956, and is often performed in Lithuania. In 2001 the performances took place at the Trakai Island Castle. The Lithuanian Opera Company of Chicago performed the work in 2006 to commemorate its 50th anniversary.
In 2002, there was a proposal to create Duke Margiris state award for defending Lithuanian independence with emphasis on loyalty and sacrifice. It was intended for members of armed and unarmed resistance during the Soviet and Nazi Germany occupations in 1940–90. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Kartause_Eppenberg | Kartause Eppenberg | null | Kartause Eppenberg | Die Ruine der Klosterkirche | Deutsch: Ruine der ehemaligen Klosterkirche. "Die Kartause Eppenberg ist eine Klosterruine in der Nähe von Gensungen, einem Ortsteil der Stadt Felsberg in Nordhessen, die heute noch nach den zuletzt im Kloster Eppenberg lebenden Kartäuser-Mönchen „Kartause“ genannt wird. In der Nähe befindet sich die Staatsdomäne Mittelhof." Wikipedia | null | image/jpeg | 1,535 | 2,685 | true | true | true | Die Kartause Eppenberg ist eine Klosterruine in der Nähe von Gensungen, einem Ortsteil der Stadt Felsberg in Nordhessen. Der Ort wird noch heute „Kartause“ genannt, nach den zuletzt im Kloster Eppenberg lebenden Mönchen des Kartäuserordens. In der Nähe befindet sich die Staatsdomäne Mittelhof. | Die Kartause Eppenberg ist eine Klosterruine in der Nähe von Gensungen, einem Ortsteil der Stadt Felsberg in Nordhessen. Der Ort wird noch heute „Kartause“ genannt, nach den zuletzt im Kloster Eppenberg lebenden Mönchen des Kartäuserordens. In der Nähe befindet sich die Staatsdomäne Mittelhof. |
|
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0_(%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4) | Белица (Македонски Брод) | Галерија | Белица (Македонски Брод) / Галерија | null | English: Village of Belica, Poreche region, Republic Macedonia | null | image/jpeg | 768 | 576 | true | true | true | Белица је насеље у Северној Македонији, у средишњем делу државе. Белица припада општини Македонски Брод. | null |
|
ast | https://ast.wikipedia.org/wiki/Commiphora_myrrha | Commiphora myrrha | null | Commiphora myrrha | null | Deutsch: Myrrhe. A Theil eines beblätterten Astes in natürl. Grösse; B Zweigende mit Früchten, desgl.; 1 Blatt, vergrössert; 2 männliche Blüthe von Bals. Ehrenbergianum, nach Berg, desgl.; 3 weibliche Blüthe derselben Art, gleichfalls nach Berg, desgl.; 4 und 5 Frucht, natürl. Grösse. Latina: Commiphora myrrha. Русский: Мирра. A — часть облиственной ветви; B — верхушка ветви с плодами; 1 — лист; 2 — мужской цветок растения вида Balsamodendron Ehrenbergianum, по Бергу; 3 — женский цветок, того же вида, тоже по Бергу; 4 и 5 — плод. | null | image/jpeg | 591 | 439 | true | true | true | Commiphora myrrha ye una especie de la familia Burseraceae, natural de Somalia y otres rexones d'África. De la so resina llógrase la mirra. | Commiphora myrrha ye una especie de la familia Burseraceae, natural de Somalia y otres rexones d'África. De la so resina llógrase la mirra. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Aonia_Terra | Aonia Terra | List of craters | Aonia Terra / Craters / List of craters | Ross crater, CTX image | English: Ross Crater, as seen by CTX | null | image/jpeg | 1,080 | 816 | true | true | true | Aonia Terra is a region in the southern hemisphere of the planet Mars. It is named after a classical albedo feature Aonia, that was named after the ancient Greek region Aonia.
It is centered at 60°S 97°W and covers 3900 km at its broadest extent. It covers latitudes 30 to 81 South and longitudes 60 to 163 W. Aonia Terra lies in the Phaethontis, Thaumasia and the Australe quadrangles of Mars. Aonia Terra is an upland area notable for massive cratering including the large Lowell Crater, parts of the region features small craters, in the plain areas, Thaumasia Fossae and parts of the southern area. The feature are bordered by Terra Sirenum within the range of Icaria Fossae to the northwest the highland area which includes Claritas and Coracis Fossae as well as Warrego Valles towards the north, Argyre Planitia to the east and Cavi Angusti, Australe Scopuli and Australe Planum to the south. | The following is a list of craters in Aonia Terra. The crater's central location is of the feature, craters that its central location is in another feature are listed by eastern, western, northern or southern part. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Reynolds_Peak_(Washington) | Reynolds Peak (Washington) | Geology | Reynolds Peak (Washington) / Geology | Reynolds Peak seen from Courtney Peak | English: Reynolds Peak seen from Courtney Peak | null | image/jpeg | 849 | 1,272 | true | true | true | Reynolds Peak is an 8,517-foot mountain summit located in the Methow Mountains, a sub-range of the North Cascades in Washington state. It is protected by the Lake Chelan-Sawtooth Wilderness within the Okanogan National Forest. Reynolds Peak has a subsidiary peak, North Peak, which is .3 miles north of the summit. The nearest higher peak is Oval Peak, 8.55 miles to the southeast. Precipitation runoff on the east side of the mountain drains into the Twisp River via Reynolds Creek, whereas the west side of the mountain drains into the Stehekin River via Boulder Creek. | The North Cascades features some of the most rugged topography in the Cascade Range with craggy peaks, ridges, and deep glacial valleys. Geological events occurring many years ago created the diverse topography and drastic elevation changes over the Cascade Range leading to the various climate differences. These climate differences lead to vegetation variety defining the ecoregions in this area.
The history of the formation of the Cascade Mountains dates back millions of years ago to the late Eocene Epoch. With the North American Plate overriding the Pacific Plate, episodes of volcanic igneous activity persisted. In addition, small fragments of the oceanic and continental lithosphere called terranes created the North Cascades about 50 million years ago.
During the Pleistocene period dating back over two million years ago, glaciation advancing and retreating repeatedly scoured the landscape leaving deposits of rock debris. The "U"-shaped cross section of the river valleys are a result of recent glaciation. Uplift and faulting in combination with glaciation have been the dominant processes which have created the tall peaks and deep valleys of the North Cascades area. |
|
hr | https://hr.wikipedia.org/wiki/International_Commerce_Centre | International Commerce Centre | Galerija | International Commerce Centre / Galerija | null | International Commerce Centre 環球貿易廣場 | null | image/jpeg | 2,209 | 1,100 | true | true | true | International Commerce Centre neboder je u Hong Kongu. | null |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/4-Pf%C3%BCnder-Feldkanone_C/67 | 4-Pfünder-Feldkanone C/67 | Technik | 4-Pfünder-Feldkanone C/67 / Technik | Richtmaschine nach Richter mit Doppelschraube | Deutsch: Richtmaschine einer C/64/67 | null | image/png | 1,517 | 2,799 | true | true | true | Die 4-Pfünder-Feldkanone C/67 war eine preußische Feldkanone, die 1867 eingeführt und im Deutsch-Französischen Krieg eingesetzt wurde. Sie war das Nachfolgemodell zur 4-Pfünder-Feldkanone C/64. Aufgrund des Versagens einiger 4-Pfünder C/64 im Krieg 1866 sah man sich in Preußen gezwungen, einen Ersatztyp zu beschaffen, und so entstand die 4-Pfünder-Feldkanone C/67. Die korrekte Bezeichnung für das Geschütz lautete: gezogener Gussstahl 4-Pfünder C/67 oder im militärischen Schriftverkehr: gez. Gussstahl 4pfdr. 1871 wurde im Rahmen einer Neuorganisation die Typenbezeichnung geändert in: „8 cm Stahlkanone C/67“. Eine alternative Bezeichnung ist C/64/67. | Die Änderungen betrafen im Wesentlichen den Verschluss sowie einige mit ihm zusammenhängende Details des Rohres. Beim Verschluss übernahm man wieder die annähernd gleich großen Keile von 1862, jedoch mit dem Unterschied, dass jetzt der feste Keil am Ladungsraum anlag und der hintere Keil der bewegliche war. Auch wurde er jetzt mit einem Muttergewinde versehen, in dem die Spindel eingeschraubt wurde. Der hintere Keil erhielt nun an der hinteren Seite eine starke Rundung und wurde auf der Rückseite mit einer Nut für die Ziehklinke versehen. Das Keilloch wurde entsprechend geformt, und es entfielen die hinteren Führungsnuten. Im vorderen Keil war ebenso wie beim Verschluss C/64 eine Ausdrehung für eine Stahlscheibe vorgenommen worden. Diese war in zwei Ausführungen vorhanden, einmal als volle Scheibe und einmal als ausgedrehte Scheibe, geeignet für den Einsatz der Kupfer-Liderung. Gemäß einer Anweisung musste mit der vollen Scheibe geschossen werden. Die Kupfer-Liderung durfte nur benutzt werden, falls keine Pressspanscheiben vorhanden waren. Auf der Spindel war nun eine glockenförmige Haube montiert, welche auf einem Teil ihres Umfanges mit rechteckigen Aussparungen versehen war, in die eine federnd gelagerte Sperrklinke eingreifen konnte und so ein unbeabsichtigtes Öffnen des Verschlusses verhinderte. Der andere Teil der Haube war in seinem Durchmesser reduziert.
Am Rohr wurden ebenfalls Änderungen vorgenommen. So wurde das Rohrgewicht um ca. 26,5 kg erhöht. Als weiteres wurde in der hinteren Fläche des Vierkants eine Bohrung für die Ziehklinke angebracht, dafür entfiel auf der oberen Fläche die Bohrung für die Grenzschraube. Auf der rechten Fläche des Vierkants wurde jetzt ein runder Verschlussrahmen montiert, auf dem eine lederne Verschlusskappe montiert werden konnte. Auf der linken Fläche befand sich jetzt anstelle des Grenzstücks die Sperrklinke mit Sperrfeder und die Grenzschraube.
Ebenfalls neu war die verbesserte Richtmaschine nach Hauptmann Richter. Die Kurbel wirkte nicht mehr direkt auf eine Schraube unter dem Geschützrohr, sondern über eine Doppelschraube auf eine Wiege, auf der das Geschützrohr auflag. Das Richten wurde durch die Wiege erleichtert und sein Zeitbedarf um die Hälfte reduziert.
Das Zubehör wie Lafette und Protze entsprach weitestgehend dem Material C/64.
Die 4-Pfünder-Feldkanone wurde von der 8-cm-Stahlkanone C/73 abgelöst. Die vorhandenen Bestände wurden an die Festungsartillerie abgegeben und kamen dort mit der Kasematten-Rahmenlafette C/73 zum Einsatz.
Der Ladevorgang der C/67 spielte sich folgendermaßen ab:
Anheben der Sperrklinke bzw. Ziehklinke
Drehen der Glockenhaube mittels der Kurbel, bis diese mit ihrer im Durchmesser reduzierten Seite frei unter der Grenzschraube liegt.
Herausziehen des Verschlusses. Das kalibergroße Loch des Verschlusses ist nun deckungsgleich mit der Seelenachse des Rohres.
Einschieben der Granate und der Pulverbeutel.
Hineinschieben des Verschlusses und Drehen der Kurbel im Uhrzeigersinn. Der Doppelkeilverschluss dichtet das Kartuschlager des Geschützes gasdicht ab.
Einstecken der Schlagröhre (oder der Reibzündschraube).
Das Geschütz ist feuerbereit. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Elecciones_presidenciales_de_Estados_Unidos_de_1896 | Elecciones presidenciales de Estados Unidos de 1896 | null | Elecciones presidenciales de Estados Unidos de 1896 | null | English: Photograph of William Jennings Bryan as a young man. | null | image/jpeg | 619 | 496 | true | true | true | En las elecciones presidenciales de Estados Unidos de 1896 el republicano William McKinley derrotó al demócrata William Jennings Bryan en una campaña considerada por los historiadores como una de las más dramáticas y complejas de la historia americana.
McKinley forjó una coalición en la que empresarios, profesionales, obreros calificados y agricultores prósperos eran representados en gran medida; McKinley era el más fuerte del Noroeste, Alto Medio Oeste y en la Costa del Pacífico. Bryan fue el candidato demócrata y del Partido Popular. Bryan era el más fuerte en el Sur, en Medio Oeste rural, y en los estados de las Montañas Rocosas.
Las cuestiones económicas incluyendo el bimetalismo, el patrón oro, la plata libre, y las tarifas, fueron cruciales. El director de la campaña republicana, Mark Hanna, promovió muchas técnicas de campañas modernas y facilitó por un presupuesto de $ 3,5 millones. Superó a Bryan por un factor de cinco. El rechazo del Partido Demócrata de los demócratas borbónicos, sentó las bases para 16 años de control republicano de la Casa Blanca, que finalizó sólo mediante una división republicana en 1912 que terminó con la elección del demócrata, Woodrow Wilson. | En las elecciones presidenciales de Estados Unidos de 1896 el republicano William McKinley derrotó al demócrata William Jennings Bryan en una campaña considerada por los historiadores como una de las más dramáticas y complejas de la historia americana.
McKinley forjó una coalición en la que empresarios, profesionales, obreros calificados y agricultores prósperos eran representados en gran medida; McKinley era el más fuerte del Noroeste, Alto Medio Oeste y en la Costa del Pacífico. Bryan fue el candidato demócrata y del Partido Popular. Bryan era el más fuerte en el Sur, en Medio Oeste rural, y en los estados de las Montañas Rocosas.
Las cuestiones económicas incluyendo el bimetalismo, el patrón oro, la plata libre, y las tarifas, fueron cruciales. El director de la campaña republicana, Mark Hanna, promovió muchas técnicas de campañas modernas y facilitó por un presupuesto de $ 3,5 millones. Superó a Bryan por un factor de cinco. El rechazo del Partido Demócrata de los demócratas borbónicos (el ala pro-empresarial, representada por el presidente Grover Cleveland), sentó las bases para 16 años de control republicano de la Casa Blanca, que finalizó sólo mediante una división republicana en 1912 que terminó con la elección del demócrata, Woodrow Wilson. Aunque Bryan perdió las elecciones, la coalición de los "forasteros" dominó el Partido Demócrata hasta mediados del siglo XX, y desempeñaría un papel crucial en los programas económicos y liberales de los presidentes Woodrow Wilson, Franklin D. Roosevelt y Lyndon B. Johnson. McKinley ganó, y su política de promover el pluralismo, el crecimiento industrial, y el patrón oro determinó las políticas nacionales republicanas durante dos décadas.
Datos: Q699201
Multimedia: United States presidential election, 1896 |
|
zh-TW | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A7%E4%BC%97%E6%B1%BD%E8%BD%A6 | 大众汽车 | 圖庫 | 大众汽车 / 圖庫 | null | English: Volkswagen Lamando GTS photographed in Shenyang, Liaoning province, China. | null | image/jpeg | 814 | 1,300 | true | true | true | 福斯汽車，是一家總部位於德國狼堡的汽車製造公司，為福斯集團的核心企業及原始品牌，也是該集團最暢銷品牌及全球第一大汽車製造商。在德語中，Volks為人民之意，Wagen為汽車之意，因此，其全名之意即是「人民的汽車」。中國大陸意譯為大众汽车、臺灣音譯為福斯汽車、香港音譯為福士汽車、新加坡音譯全名為福士伟根。 | null |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BC%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%8C | Импульсная нейронная сеть | Устройство | Импульсная нейронная сеть / Устройство | Импульсная нейронная сеть с одним скрытым слоем | Русский: Импульсная нейронная сеть с одним скрытым слоем | null | image/png | 504 | 791 | true | true | true | Импульсная нейронная сеть или Спайковая нейронная сеть — третье поколение искусственных нейронных сетей, которое отличается от бинарных и частотных/скоростных ИНС тем, что в нем нейроны обмениваются короткими импульсами одинаковой амплитуды. Является самой реалистичной, с точки зрения физиологии, моделью ИНС. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Alberta_Electoral_Boundary_Re-distribution,_2010 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/db/CalgaryFishCreek_in_Calgary.jpg | Alberta Electoral Boundary Re-distribution, 2010 | List of electoral districts | Alberta Electoral Boundary Re-distribution, 2010 / List of electoral districts | null | English: A map of Alberta provincial electoral districts, effective 2010, in the Calgary area. Calgary-Fish Creek is highlighted in red. | null | image/jpeg | 3,948 | 3,088 | true | true | true | The Alberta Electoral Boundary Re-distribution, 2010 was a re-distribution of the boundaries of 87 Alberta electoral districts which elect a single member to the Legislative Assembly of Alberta.
The Electoral Boundaries Commission Act requires the Legislative Assembly to create a Electoral Boundaries Commission to review and provide recommendations for provincial representation in Alberta. The Current electoral laws in Alberta fix the number of seats in the Legislative Assembly of Alberta at 87.
The 2009/2010 Alberta Electoral Boundaries Commission was established on July 31, 2009, and was chaired by Justice J. M. Walter and members included Keith Archer, Peter Dobbie, Brian Evans and Allyson Jeffs. The Final Report by the commission with recommendations was submitted to the legislature on June 24, 2010. The recommendations of the Commission were accepted and the electoral division boundaries were implemented by Bill 28, Electoral Divisions Act.: | null |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Dashain | Dashain | Forms of celebration | Dashain / Forms of celebration | Children playing on traditional bamboo swings | English: kids enjoying in the traditional nepali swing in a park | null | image/jpeg | 2,448 | 3,264 | true | true | true | Dashain, also Bijayā Daśamī is a festival originating from Nepal. In parts of India, it is called Dashera. Dashain is celebrated by the Hindus and Kirats of Nepal and the ethnic Nepali speaking Indian Gorkhas of Darjeeling hills, Sikkim, Assam and other North-Eastern states of India and among the Lhotshampa of Bhutan and the Burmese Gurkhas of Myanmar.
It is the longest and the most auspicious festival in the Bikram Sambat and Nepal Sambat annual calendar, celebrated by Nepalese people, along with their diaspora throughout the globe. It is the most anticipated festival in Nepal, Bhutan, Burma, and North Indian hills. People return from all parts of the world, as well as different parts of the country, to celebrate together. All government offices, educational institutions and other offices remain closed during the festival period. The festival falls in September or October, starting from the shukla paksha of the month of Ashwin and ending on Purnima, the full moon. Among the fifteen days on which it is celebrated, the most important days are the first, seventh, eighth, ninth, tenth and the fifteenth. | The Malshree dhun is incorporated into mainstream Nepalese music as the music of Dashain. It is the tune that announces the Dashain has arrived. Malashree dhun is one of the oldest surviving devotional music of Newa artform, with its origin in the 17th century.In due time and also the fact that Dashain happens to be celebrated not just by Newars but by all Nepalese, this dhoon caught up and now is part of the national culture and played during Dashain.
As Dashain approaches, kite flying becomes more and more common. Riding kites has been a very important part of celebrating Dasain in the country, as it is considered to be one way of reminding God not to send rain anymore. During the festival people of all ages fly kites from their roofs. Colorful kites and voices shouting out 'change cheat' (this phrase is usually used when one cuts the other person's kite string) fill the days during the festival.
Playing cards is another way of celebrating Dasain. While children be busy flying kites during Dasain, the older members of the family pass their time by getting together and playing cards with each other for money and fun.
Buying and wearing new clothes is an important part of the festival. As many people living in the villages are below the poverty line, for them it is often the case that new clothes come only with Dasain. Almost all the shops have festival offers and discounts. This makes shopping more attractive. Clothes is the item which has the highest sales during the festival.
Bamboo swings are constructed in many parts of the country as a way of celebration. Dashian swings are called 'ping' in Nepali. They present the best of local culture, tradition, community spirit and fun. These swings are constructed by community members with traditional methods which use ropes made from tough grass, bamboo sticks and wood, etc. The swings are normally constructed a week before Ghatasthapana and dismantled only after the festival of Tihar which comes after Dasain. The height of some swings exceeds twenty feet. People of all ages enjoy in the swings. They are especially famous with children.
Fairs and celebrations are organized during the festival. Usually, small fairs are organized in the villages with Ferris wheels for children and other entertainment for the adults. However, in the city commercial fairs and celebrations are usually organized.
Thousands of animals including buffalo, ducks, and rams are slaughtered in Dasain every year. It has been considered an important ritual since it is believed that the goddesses are appeased by such sacrifices. Almost all the temples, especially the Durga and Kali temples, are offered with thousands of sacrifices. Ashtami and Navami are the days when the sacrifices reach a peak. While thousands of animals are sacrificed to appease the goddesses, people also slaughter animals for feasts. Since many feasts and gatherings are organized throughout the fifteen days of the festival, the demand for meat goes up considerably. To meet the demand, the slaughtering of animals becomes considerably high and necessary.
However, for the past few years, the animal rights activists in the country have been continuously opposing these acts of slaughter. They have been requesting people to stop such inhuman acts and instead have suggested them to offer fruits and vegetables to the goddesses since they believe that it is mentioned nowhere in the Hindu religious books that animal sacrifices appease the gods and goddesses. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Taraval_and_Sunset_station | Taraval and Sunset station | Planned changes | Taraval and Sunset station / Planned changes | Outbound mini-high platform | English: Outbound platform at Taraval and Sunset in May 2018 | null | image/jpeg | 3,553 | 4,727 | true | true | true | Taraval and Sunset is a light rail stop on the Muni Metro L Taraval line, located in the Parkside neighborhood of San Francisco, California. The station opened with the second section of the L Taraval line on January 14, 1923. | The station is located at the intersection of Taraval Street with the Sunset Boulevard parkway, which is flanked by 37th Avenue on the west and 36th Avenue on the east. The station has the same layout as Judah and Sunset: a curb-level inbound platform is located between 37th Avenue and Sunset, with the accessible mini-high platform west of 37th Avenue. Both the curb-level and accessible portions of the outbound platform are located between Sunset and 36th Avenue.
In March 2014, Muni released details of the proposed implementation of their Transit Effectiveness Project (later rebranded MuniForward), which included a variety of stop changes for the L Taraval line. Because Taraval and Sunset already had platforms - unlike most stops on the line - no changes to the stop were proposed.
On September 20, 2016, the SFMTA Board approved the L Taraval Rapid Project. The current platforms will be extended to the full length of a train, necessitating left-turn prohibitions at 36th and 37th Avenues. Service west of Sunset was temporarily replaced by buses beginning on August 22, 2020, to allow construction of the L Taraval Rapid project. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(%D0%A1%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) | Попівка (Смілянський район) | Пам'ятки культури | Попівка (Смілянський район) / Пам'ятки культури | null | Українська: Водяний млин (мур.), с. Попівка, все що від нього залишилось. This is a photo of a monument in Ukraine, number: 71-237-0006 | null | image/jpeg | 1,944 | 2,592 | true | true | true | Попі́вка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області. У селі мешкає 1039 людей. На території Попівки знаходиться одне з двох водосховищ колишнього Смілянського району, на р. Гнилий Ташлик. Мінерально-сировинні запаси: сірий граніт, площею 28,0 тис. м²; пісок, площею 14,0 тис. м². | null |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Apteria_aphylla | Apteria aphylla | null | Apteria aphylla | null | English: Apteria aphylla Species from Texas, Louisiana, Mississippi, Alabama, Florida Common name: Nodding Nixie Photographed in the Canyonlands Unit of the Big Thicket National Preserve, Tyler County, Texas | Ilustracja | image/jpeg | 4,886 | 3,258 | true | true | true | Apteria aphylla Barnhart ex Small – gatunek myko-heterotroficznych, ziemnopączkowych roślin bezzieleniowych z monotypowego rodzaju Apteria z rodziny trójżeńcowatych, występujący w Ameryce, od południowych Stanów Zjednoczonych do Brazylii i Paragwaju.
Nazwa naukowa rodzaju pochodzi od greckiego słowa πτερών, do którego dodano przedrostek α. Epitet gatunkowy aphylla w języku łacińskim oznacza bezlistna. | Apteria aphylla (Nutt.) Barnhart ex Small – gatunek myko-heterotroficznych, ziemnopączkowych roślin bezzieleniowych z monotypowego rodzaju Apteria z rodziny trójżeńcowatych (Burmanniaceae), występujący w Ameryce, od południowych Stanów Zjednoczonych do Brazylii i Paragwaju.
Nazwa naukowa rodzaju pochodzi od greckiego słowa πτερών (pteron – skrzydło, pierze), do którego dodano przedrostek α (a – bez). Epitet gatunkowy aphylla w języku łacińskim oznacza bezlistna. |
|
ms | https://ms.wikipedia.org/wiki/Peguam_Diraja | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/13/QC_Court_robes_crop.jpg | Peguam Diraja | null | Peguam Diraja | Karikatur 1903 Robert McCall KC (dahulunya QC) memakai jubah mahkamahnya di Bar of England dan Wales. Untuk mahkamah, dia memakai rambut palsu pendek, dan band bukannya renda di kolar, tetapi dia mengekalkan gaun sutra dan ekor mahkamah yang dipakai pada majlis upacara. | Caricature of Sir Robert Alfred McCall, KCVO, KC (1849-1934). Caption read "Ulsterman KC". | null | image/jpeg | 447 | 342 | true | true | true | Seorang Peguam Diraja adalah seorang pengacara terkemuka yang dilantik oleh raja sebagai salah seorang "Peguam Diraja yang terpelajar dalam undang-undang." Istilah ini diiktiraf sebagai penghormatan. Kedudukan itu wujud di beberapa bidang kuasa Komanwel di seluruh dunia, tetapi negara-negara Komanwel lain sama ada menghapuskan kedudukan itu, atau menamakan semulanya untuk menghapuskan konotasi monarki, seperti " Peguam Kanan " atau "Peguambela Kanan". Penasihat Queen adalah pejabat, yang diberikan oleh Mahkota, yang diakui oleh mahkamah. Ahli mempunyai keistimewaan duduk di dalam bar mahkamah.
Memandangkan anggota memakai gaun sutera reka bentuk tertentu, pelantikan sebagai Peguam Diraja diketahui secara tidak formal sebagai mengambil sutera, dan oleh itu QCs sering dipanggil sutera. Pelantikan dibuat dari dalam profesion undang-undang berdasarkan merit dan bukannya tahap pengalaman tertentu. Walau bagaimanapun, pemohon yang berjaya cenderung menjadi barristers, atau yang menyokong 15 tahun pengalaman atau lebih. | Seorang Peguam Diraja (bahasa Inggeris: King's Counsel (KC) semasa pemerintahan seorang raja dan Queen's Counsel (QC) semasa pemerintahan seorang ratu) adalah seorang pengacara terkemuka (biasanya seorang peguam atau peguam bela) yang dilantik oleh raja sebagai salah seorang "Peguam Diraja yang terpelajar dalam undang-undang." Istilah ini diiktiraf sebagai penghormatan. Kedudukan itu wujud di beberapa bidang kuasa Komanwel di seluruh dunia, tetapi negara-negara Komanwel lain sama ada menghapuskan kedudukan itu, atau menamakan semulanya untuk menghapuskan konotasi monarki, seperti " Peguam Kanan " atau "Peguambela Kanan". Penasihat Queen adalah pejabat, yang diberikan oleh Mahkota, yang diakui oleh mahkamah . Ahli mempunyai keistimewaan duduk di dalam bar mahkamah.
Memandangkan anggota memakai gaun sutera reka bentuk tertentu (lihat pakaian mahkamah), pelantikan sebagai Peguam Diraja diketahui secara tidak formal sebagai mengambil sutera, dan oleh itu QCs sering dipanggil sutera . Pelantikan dibuat dari dalam profesion undang-undang berdasarkan merit dan bukannya tahap pengalaman tertentu. Walau bagaimanapun, pemohon yang berjaya cenderung menjadi barristers, atau (di Scotland) yang menyokong 15 tahun pengalaman atau lebih. |
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Repubblica_di_San_Marco | Repubblica di San Marco | La rivolta nelle province | Repubblica di San Marco / Lo scoppio della rivolta e la proclamazione della Repubblica / La rivolta nelle province | Il viceré del Regno Lombardo-Veneto Ranieri Giuseppe d'Asburgo-Lorena. | Deutsch: Erzherzog Rainer - unbekannter Künstler um 1840-1850 | null | image/jpeg | 989 | 673 | true | true | true | La Repubblica di San Marco fu uno Stato costituito a Venezia il 22 marzo del 1848 a seguito dell'insurrezione della città, che aveva avuto inizio il 17 marzo dello stesso anno, contro il governo austriaco. Ideatore della rivolta e figura chiave della Repubblica fu l'avvocato veneziano di origine ebraica Daniele Manin. L'episodio è uno dei più significativi nel contesto dei moti insurrezionali del 1848 che coinvolsero numerose città italiane ed europee. È inoltre inscindibilmente legato agli eventi della fallimentare prima guerra di indipendenza italiana. La Repubblica sopravvisse fino al 22 agosto 1849 quando, dopo una strenua resistenza, la città tornò sotto il dominio asburgico. | I fatti di Venezia ebbero subito larga eco in tutto il Veneto. Anche nella terra ferma si vennero così a creare due diverse fazioni tra coloro che volevano evitare il conflitto con gli austriaci, e che ritenevano soddisfacente la concessione della costituzione, e coloro che erano pronti a dar battaglia per cacciare lo straniero. Del primo gruppo facevano parte i membri delle municipalità delle principali città venete, appartenenti tutti alla aristocrazia e alle fasce più ricche della borghesia, spesso con anni di fedele servizio presso le istituzioni austriache. Queste, preoccupate che la situazione potesse degenerare, si affrettarono ad istituire guardie civiche conformandosi al decreto del viceré del Lombardo-Veneto Giuseppe Ranieri, emanato il 19 marzo, che ne autorizzava la istituzione. Queste guardie avevano il principale scopo di assicurare le proprietà delle classi più ricche da possibili attacchi delle classi meno abbienti. Per tale ragione si fece in modo che fossero numericamente limitate e costituite solo da cittadini "scelti", per lo più possidenti, commercianti e professionisti. Anche nelle campagne si istituirono guardie civiche, ma queste avevano un carattere più popolare ed erano spesso numericamente più consistenti. Alla guida di tali guardie si trovavano sovente uomini della stessa municipalità e addirittura membri del clero rurale. Questa diversa natura dei due corpi rispecchiava la radicata ostilità verso gli austriaci delle zone rurali, sottoposte dal governo di Vienna ad una forte pressione fiscale. La causa nazionale si intrecciava in tali zone con la speranza di abbassamento del carico fiscale e di migliori condizioni economiche.
Tuttavia la repentina rivoluzione veneziana e lo stato di sbandamento in cui si trovò l'esercito austriaco fecero sì che quasi ovunque nelle province le autorità civili e militari austriache seguissero l'esempio di Palffy e Zichy a Venezia e abbandonassero le città senza che vi fu necessità di conflitti a fuoco. Anche nelle province si vennero così a formare dei governi provvisori che, immediatamente, inviarono i loro emissari a Venezia. L'atteggiamento di questi governi nei confronti della repubblica veneziana fu tuttavia da subito molto diffidente, sia per via della forma di governo repubblicana assunta; sia per il timore che la città lagunare volesse tornare al suo antico isolazionismo, tradendo così la causa italiana; sia per il ricordo, ancora vivo, dell'antico dominio della vecchia Repubblica di Venezia sulle città della terraferma. Comunque già il 24 marzo Manin invitò formalmente le province a far parte della neonata repubblica. Per rassicurare i membri dei governi egli scrisse:
Gli emissari dei vari governi giunti a Venezia poterono inoltre constatare la natura moderata degli esponenti della nuova Repubblica e furono ulteriormente rassicurati sull'atteggiamento che questa intendeva perseguire nei confronti delle province e sull'appoggio alla causa della unità nazionale. Per assicurarsi inoltre l'appoggio del popolo Manin fece seguire due decreti con i quali aboliva la tassa personale e riduceva di un terzo l'imposta sul sale. Questi decreti destarono grande entusiasmo in tutto il Veneto. Così tra il 24 e il 29 marzo Treviso, Padova, Belluno, Rovigo, Udine e Vicenza aderirono alla Repubblica. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_denkmalgesch%C3%BCtzten_Objekte_in_Ko%C5%A1ice_I-Star%C3%A9_Mesto_(Ko%C5%A1ice)/Stredn%C3%A9_Mesto_(N%E2%80%93Z) | Liste der denkmalgeschützten Objekte in Košice I-Staré Mesto (Košice)/Stredné Mesto (N–Z) | Denkmäler | Liste der denkmalgeschützten Objekte in Košice I-Staré Mesto (Košice)/Stredné Mesto (N–Z) / Denkmäler | null | Slovenčina: Pamätný dom v ulici Pri Miklušovej väznici 6 This media shows the protected monument with the number 802-3508/0 (other) in the Slovak Republic. This image was uploaded as part of Wiki Loves Monuments 2017. Afrikaans | Alemannisch | العربية | جازايرية | azərbaycanca | Bikol Central | беларуская | беларуская (тарашкевіца) | български | বাংলা | brezhoneg | català | čeština | Cymraeg | dansk | Deutsch | Zazaki | Ελληνικά | English | Esperanto | español | eesti | euskara | فارسی | suomi | français | Frysk | Gaeilge | galego | עברית | हिन्दी | hrvatski | magyar | հայերեն | Bahasa Indonesia | Ido | italiano | 日本語 | ქართული | 한국어 | Кыргызча | Lëtzebuergesch | latviešu | Malagasy | македонски | മലയാളം | Bahasa Melayu | Malti | norsk bokmål | नेपाली | Nederlands | norsk nynorsk | norsk | polski | português | português do Brasil | română | русский | sicilianu | davvisámegiella | slovenčina | slovenščina | shqip | српски / srpski | svenska | ไทย | Tagalog | Türkçe | українська | اردو | 中文 | 中文（中国大陆） | 中文（简体） | 中文（繁體） | 中文（香港） | 中文（台灣） | +/− | DOM MEŠTIANSKY | image/jpeg | 4,608 | 3,072 | true | true | true | Die Liste der denkmalgeschützten Objekte in Košice I-Staré Mesto (Košice)/Stredné Mesto (N–Z) enthält 146 nach slowakischen Denkmalschutzvorschriften geschützten Objekte im Stadtteil Staré Mesto der Stadt Košice der Straßen mit dem Anfangsbuchstaben N–Z. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Christopher_Pincher | Christopher Pincher | null | Christopher Pincher | Pincher in 2020 | English: Official portrait of Rt Hon Christopher Pincher MP 3×4 portrait of Christopher Pincher | null | image/jpeg | 2,000 | 1,500 | true | true | true | Christopher John Pincher PC is a British Conservative Party politician serving as Minister of State for Housing since February 2020. Prior to this, he served as Minister of State for Europe and the Americas and Deputy Chief Government Whip and has served as Member of Parliament for Tamworth since 2010.
Pincher was first elected as MP for Tamworth at the 2010 general election, when he gained the seat from the Labour Party. He first contested the seat in 2005. He served as a Parliamentary Private Secretary to Foreign Secretary Philip Hammond from 2015 to 2016.
Pincher served as an Assistant Whip and Comptroller of the Household in 2017, before he resigned after being implicated in the 2017 Westminster sexual misconduct allegations. Two months later, in January 2018, he was appointed by Theresa May as Deputy Chief Government Whip and Treasurer of the Household. He was Minister of State for Europe and the Americas from 2019 to 2020 under Boris Johnson. | Christopher John Pincher PC (born 24 September 1969) is a British Conservative Party politician serving as Minister of State for Housing since February 2020. Prior to this, he served as Minister of State for Europe and the Americas and Deputy Chief Government Whip and has served as Member of Parliament (MP) for Tamworth since 2010.
Pincher was first elected as MP for Tamworth at the 2010 general election, when he gained the seat from the Labour Party. He first contested the seat in 2005. He served as a Parliamentary Private Secretary to Foreign Secretary Philip Hammond from 2015 to 2016.
Pincher served as an Assistant Whip and Comptroller of the Household in 2017, before he resigned after being implicated in the 2017 Westminster sexual misconduct allegations. Two months later, in January 2018, he was appointed by Theresa May as Deputy Chief Government Whip and Treasurer of the Household. He was Minister of State for Europe and the Americas from 2019 to 2020 under Boris Johnson. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Venise_n%27est_pas_en_Italie | Venise n'est pas en Italie | null | Venise n'est pas en Italie | Valérie Bonneton, vedette et maman dans le film. | Français : Valérie Bonneton, vedette et maman dans le film. | null | image/jpeg | 1,539 | 967 | true | true | true | Venise n'est pas en Italie est une comédie française réalisée par Ivan Calbérac sortie en 2019. Le titre du film reprend le titre d'une chanson interprétée par Serge Reggiani et écrite par Claude Lemesle et Christian Piget en 1977. C'est également l'adaptation par Ivan Calbérac de son roman homonyme, sorti en 2015.
Il est le film de clôture du Festival 2 Valenciennes 2019. | Venise n'est pas en Italie est une comédie française réalisée par Ivan Calbérac sortie en 2019. Le titre du film reprend le titre d'une chanson interprétée par Serge Reggiani et écrite par Claude Lemesle et Christian Piget en 1977. C'est également l'adaptation par Ivan Calbérac de son roman homonyme, sorti en 2015.
Il est le film de clôture du Festival 2 Valenciennes 2019. |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E6%9C%BA%E5%BC%A0%E7%AB%99 | 机张站 | null | 机张站 | 车站站舍 | English: Korail Gijang Station 한국어: 한국철도공사 기장역 | 车站站舍 | image/jpeg | 768 | 1,024 | true | true | true | 机张站是位于韩国釜山机张郡机张邑清江里的一个铁路车站，属于东海线。 | 机张站（朝鲜语：기장역／機張驛 ᴳⁱʲᵃⁿᵍ ʸᵉᵒᵏ /）是位于韩国釜山机张郡机张邑清江里的一个铁路车站，属于东海线。 |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Gibraltar | Gibraltar | Verkeer | Gibraltar / Verkeer | Men rijdt in Gibraltar rechts. | Gibraltar: "Look Left" - British territory with right-hand-traffic | null | image/jpeg | 800 | 600 | true | true | true | Gibraltar is een Brits overzees gebied gelegen aan het zuidelijke eind van het Iberisch Schiereiland bij de ingang van de Middellandse Zee. Het heeft een oppervlakte van 6,8 km² en een noordelijke grens met Andalusië, Spanje. De Rots van Gibraltar is de belangrijkste bezienswaardigheid van het gebied. De economie is vooral gebaseerd op toerisme, financiële diensten en de scheepvaart. De naam komt uit het Arabisch: جبل طارق - jabal Tariq: de berg van Tariq, naar de Moorse legerleider Tariq ibn Zijad.
Gibraltar werd in 1704 tijdens de Spaanse Successieoorlog door een Engels-Nederlandse troepenmacht op Spanje veroverd. Het gebied werd vervolgens in 1713 onder de Vrede van Utrecht "voor altijd" overgedragen aan het Koninkrijk Groot-Brittannië. Het was een belangrijke basis voor de Royal Navy.
De soevereiniteit van Gibraltar is een belangrijk twistpunt van de Brits-Spaanse relatie omdat Spanje aanspraak maakt op Gibraltar. Gibraltarezen verwierpen voorstellen voor Spaanse soevereiniteit bij referenda in 1967 en opnieuw in 2002. | Gibraltar heeft beperkte mogelijkheden tot het verstrekken van openbaar vervoer wegens de kleine oppervlakte en vanwege het grensconflict met Spanje.
Gibraltar heeft 49,9 kilometer aan geasfalteerde weg. Het land heeft het hoogste percentage inwoners die in het bezit zijn van een gemotoriseerd voertuig ter wereld. Het verkeer op Gibraltar rijdt rechts, wat voor landen onder Brits bestuur uitzonderlijk is. Het rechtsrijden werd door de toegenomen continentaal Europese invloed ingevoerd op 16 juni 1929. Het gros van de straten is eenrichtingsverkeer.
De maximumsnelheid in Gibraltar bedraagt 50 kilometer per uur.
Er zijn in Gibraltar 10 benzinestations. De brandstofprijzen zijn er aanzienlijk lager dan die in Spanje. Veel inwoners van het Spaanse San Roque en La Línea de la Concepción komen enkel de grens over om te tanken.
Gibraltars internationale kentekencode is GBZ en de gele nummerplaten met zwarte opdruk zijn voorzien van de letter 'G', gevolgd door 4 cijfers en dan een letter. Tevens zijn er nog oudere nummerplaten met enkel (tot) 5 cijfers in gebruik. De kleur en lettertekens zijn dezelfde als de nummerplaten die in het Verenigd Koninkrijk worden toegepast. De auto van de Chief Minister is voorzien van de kentekencode G1 en de auto van de Gouverneur heeft de Engelse kroon. |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F) | Хуана Арагонская (королева Неаполя) | Вдова | Хуана Арагонская (королева Неаполя) / Вдова | Италия во время войн | Español: Cambios territoriales en los distintoes estados de Italia durante las guerras de finales del siglo XV y primer tercio del XVI | null | image/png | 1,381 | 1,500 | true | true | true | Хуана Арагонская, дочь Хуана II короля Арагона и Наварры, а также вторая жена Фердинанда I короля Неаполя. | Казалось внешние и внутренние проблемы решены, но 25 января 1494 года неаполитанский король умирает. Его преемником под тронным именем Альфонс II стал старший сын Альфонсо де Калабр. Хуана стала вдовой и с этого момента свои письма подписывала как «грустная королева» (Старый итальянский язык: «la triste reyna»). По причине траура Хуана не посетила коронацию своего пасынка 8 мая 1494 года. Альфонс дал мачехе титул «наместницы королевства Неаполь» (итал. luogotenente generale del Regno).
Когда войска Карла VIII заняли Рим Альфонс II, желая поднять престиж династии среди подданных, отрекся в пользу своего сына, который стал Фердинандом II Неаполитанским. Перед отъездом в Мессину Альфонс порекомендовал сыну обращаться за советами к Хуане и слушать её предостережения.
Когда Карл VIII взял Неаполь, Фердинанд II взяв Хуану и её дочь Джованну (свою тетку и будущую жену), направился на юг. Во время французского господства в Неаполитанском королевстве владения Хуаны оказались под угрозой. Хотя Карл VIII и уважал вдовью долю Хуаны (после того как выделив Бриконетту — Мартину и Франкавиллу Фонтану король узнал, что последняя принадлежит вдове заменил её на Франкавилла-аль-Маре) его чиновники были менее щепетильны.
После ухода французов из Неаполитанского королевства Фердинанд вернулся в Неаполь. Это произошло 7 июля 1495 года. А 13 октября 1495 года из Мессины в Неаполь на венецианском корабле отплыли Хуана с дочерью. Вскоре после их возвращения — 28 февраля 1496 года Фердинанд II женился на Джованне. К этому моменту неаполитанцам удалось, опираясь на испанскую и папскую поддержку отвоевать королевство у французов. Но 7 сентября 1496 года Фердинанд II тоже умер.
Хуана попыталась выдвинуть в короли своего брата Фердинанда Арагонского или свою дочь. Но неаполитанские бароны опасавшиеся её правления объединились вокруг младшего брата Фердинанда II Неаполитанского — её пасынка принца Федериго. Тот стал новым королем. Первоначально, отношения Хуаны с новым королем были весьма прохладными. Хуана даже попросила разрешения удалится в Аверсу. Лишь вмешательство папского легата Кастариота (итал. Giorgio Castriota) удержало её от этого. Новый разрыв произошел после того как Федериго лишил Хуану Соррренто, Масса-ди-Сомма. И хотя он затем их ей вернул в личное владение, но выступал против брака дочери Хуаны — Джованны с иностранным принцем. Опасаясь появления нового претендента.
Хуана с Джованной направились в Поджореале оттуда в Сан-Себастьяно-аль-Везувио. Лишь в ноябре 1496 года они вернулись в Неаполь. Хуана вновь была признана наместницей королевства Неаполь. Благодаря её возвращению удалось освободить занятую французами Гаэту. Вскоре после возвращения Хуана и Джованна заболели, но несмотря на это вдовствующая королева продолжала помогать советами своему пасынку.
С первых дней у Хуаны не сложились отношения с женой Федериго — Изабеллой дель Бальцо. Обе дамы отсутствовали на коронации Федериго проходившей 10 августа 1497 года в Неаполе. Изабелла задержалась в Лечче, а Хуана в Сорренто, где её 14 августа посетил пасынок ставший королём. Отсутствию королев на коронации объяснялось как бушевавшей чумой, так и желанием не поднимать на коронации вопрос — «какая из королев главнее».
После переговоров с Хуаной Федериго удалось добиться от неё согласия на въезд Изабеллы в Неаполь, который и произошел 15 октября.
Когда вскоре Федериго Неаполитанский оказался втянут в конфликт с Антонелло Сан-Северино принцем Салернским, он вновь «наместницей королевства» назначил Хуану, а не свою жену Изабеллу. Но победив внутренних врагов Федериго оказался перед лицом новой опасности пришедшей со стороны Франции. Её король решил выдвинуть претензии на Милан и Неаполь.
Хуана, желая укрепить арагоно-неаполитанские связи предлагает пасынку прожект брака между её дочерью Джованной и его первенцем Фердинандом, герцогом Калабрийским. Хуана рассчитывала, что этот брак удержит её брата от союза с Францией. Но Федериго отверг проект. В 1497 и 1498 году двойное несчастье постигло семью брата Хуаны. Сначала у Фердинанда Арагонского и Изабеллы Кастильской умер сын Хуан, а потом |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Ca%27_Foscari | Ca' Foscari | null | Ca' Foscari | Enfront de la "Carrer Foscari" | English:  Ca' Foscari, Venice. Facade on Calle Foscari.Français :  Ca' Foscari, façade sur la Calle Foscari.Italiano :  Ca' Foscari, Venezia. Facciata sul Calle Foscari. | null | image/jpeg | 4,974 | 6,059 | true | true | true | Ca' Foscari o Palau Foscari és un palau gòtic a la ciutat de Venècia del sestiere de Dorsoduro a la part exterior del revolt més ampli del Gran Canal. Construït el 1452 per ordre del dux Francesco Foscari, actualment és la seu de la Universitat Ca' Foscari de Venècia. | Ca' Foscari o Palau Foscari és un palau gòtic a la ciutat de Venècia del sestiere de Dorsoduro a la part exterior del revolt més ampli del Gran Canal (la volta del canal). Construït el 1452 per ordre del dux Francesco Foscari, actualment és la seu de la Universitat Ca' Foscari de Venècia. |
|
hi | https://hi.wikipedia.org/wiki/%E0%A4%8F%E0%A4%AE.%E0%A5%A8 | एम.२ | फार्म फैक्टर और कुंजीयन(keying) | एम.२ / फार्म फैक्टर और कुंजीयन(keying) | कंप्यूटर के मदरबोर्ड पर एक M.2 सॉकेट, जो चित्र के ऊपरी-बाएँ भाग में दिखाई देता है। सॉकेट को एम(M) पोजीशन में रखा गया है और यह पेंच लगाने के लिए दो जगह प्रदान करता है, तथा एम 26 मॉड्यूल के 2260 और 2280 आकार को स्वीकार (support) करता है। | English: M.2 connector on an Asus X99-E WS motherboard with the key in "M" position, supporting 2260 and 2280 sizes of M.2 cards | null | image/jpeg | 768 | 1,024 | true | true | true | एम.२, जिसे पहले नेक्स्ट जनरेशन फॉर्म फैक्टर' के रूप में जाना जाता था, आंतरिक रूप से जोडे गए कंप्यूटर विस्तार कार्ड और संबंधित कनेक्टर्स के लिए एक विनिर्देश है। M.2 mSATA मानक को बदलता है, जो PCI एक्सप्रेस मिनी कार्ड नामक भौतिक कार्ड लेआउट और कनेक्टर्स का उपयोग करता है। अधिक लचीले भौतिक विनिर्देशन को नियुक्त करते हुए, M.2 विभिन्न चौड़ाई और लंबाई के मॉड्यूलो को अनुमति देता है, और, अधिक उन्नत इंटरफेसिंग सुविधाओं की उपलब्धता के कारण M.2 को सॉलिड-स्टेट भंडारण अनुप्रयोगों के लिए सामान्य रूप से mSATA से अधिक उपयुक्त बनाता है, तथा विशेष रूप से अल्ट्राबुक और टैबलेट जैसे छोटे उपकरणों के उपयुक्त बनाता है। | null |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Thomas_Delaney | Thomas Delaney | null | Thomas Delaney | Thomas Delaney bei Werder Bremen 2017 | Deutsch: Thomas Delaney, Werder Bremen | null | image/jpeg | 2,764 | 1,909 | true | true | true | Thomas Joseph Delaney ist ein dänischer Fußballspieler. Er steht in Deutschland bei Borussia Dortmund unter Vertrag und ist dänischer Nationalspieler. | Thomas Joseph Delaney (* 3. September 1991 in Frederiksberg) ist ein dänischer Fußballspieler. Er steht in Deutschland bei Borussia Dortmund unter Vertrag und ist dänischer Nationalspieler. |
|
hr | https://hr.wikipedia.org/wiki/%C4%90or%C4%91e_Kratovac | Đorđe Kratovac | null | Đorđe Kratovac | Sv. Đorđe Kratovac | English: Фреска Св. Ѓорѓи Кратовски, црква „Св. Атанасиј Александриски“ во с. Журче | null | image/jpeg | 296 | 210 | true | true | true | Sveti Đorđe Kratovac je kršćanski svetac iz grada Kratova u Sjevernoj Makedoniji.
Srpski izvori navode da je bio Srbin, bugarski da je Bugarin, a makedonski da je Makedonac. Đorđe je bio zlatar po zanimanju.
Kada je imao osamnaest godina, Turci su ga htjeli poturčiti, međutim Đorđe se nije htio odreći kršćanske vjere. Zbog toga su ga Turci mučili, a potom i živog spalili na lomači 11. veljače 1515. godine u Sofiji, za vrijeme sultana Selima I. Tada je svećenik Peja napisao njegovo žitije u Sofiji, a potom i jeromonah Ilija 1539. godine u Rusiji.
Pored svetog Igumana Paisija, svete Zlate Meglenske i Đakona Avakuma spada u red najpoznatijih Novomučenika među Srbima pravoslavne vjere.
Srpska pravoslavna crkva slavi ga 11. veljače po crkvenom, a 24. veljače po gregorijanskom kalendaru. Bugarska pravoslavna crkva slavi ga 11. veljače. | Sveti Đorđe Kratovac (Kratovo, 1497. - Sofija, 11. veljače 1515.) je kršćanski svetac iz grada Kratova u Sjevernoj Makedoniji.
Srpski izvori navode da je bio Srbin, bugarski da je Bugarin, a makedonski da je Makedonac. Đorđe je bio zlatar po zanimanju.
Kada je imao osamnaest godina, Turci su ga htjeli poturčiti, međutim Đorđe se nije htio odreći kršćanske vjere. Zbog toga su ga Turci mučili, a potom i živog spalili na lomači 11. veljače 1515. godine u Sofiji, za vrijeme sultana Selima I. Tada je svećenik Peja napisao njegovo žitije u Sofiji, a potom i jeromonah Ilija 1539. godine u Rusiji.
Pored svetog Igumana Paisija, svete Zlate Meglenske i Đakona Avakuma spada u red najpoznatijih Novomučenika među Srbima pravoslavne vjere.
Srpska pravoslavna crkva slavi ga 11. veljače po crkvenom, a 24. veljače po gregorijanskom kalendaru. Bugarska pravoslavna crkva slavi ga 11. veljače. |
|
ko | https://ko.wikipedia.org/wiki/%EC%BD%9C%EB%A1%AC%EB%B9%84%EC%95%84%EC%9D%98_%EC%9E%AC%EC%99%B8%EA%B3%B5%EA%B4%80_%EB%AA%A9%EB%A1%9D | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/74/Colombias_ambassad.JPG | 콜롬비아의 재외공관 목록 | null | 콜롬비아의 재외공관 목록 | 스톡홀름 주재 콜롬비아 대사관 | Svenska: Colombias ambassad. Östermalmsgatan 44-46, Floragatan 9. Byggnadsår 1892-93 , arkitekt Johan Laurentz, byggherre och byggmästare P A Wersén. | null | image/jpeg | 2,848 | 4,288 | true | true | true | 콜롬비아의 재외공관 목록은 콜롬비아 주재 대사관을 각국에 상주시켜 놓는 것을 의미하며 콜롬비아의 재외공관을 나열한 목록이다. | 콜롬비아의 재외공관 목록은 콜롬비아 주재 대사관을 각국에 상주시켜 놓는 것을 의미하며 콜롬비아의 재외공관을 나열한 목록이다. |
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%8C%D5%B8%D6%82%D5%B4%D5%AB%D5%B6%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B6_%D5%AC%D5%A5%D5%B5 | Ռումինական լեյ | null | Ռումինական լեյ | null | 500 Leu anverse | 500 լեյ արժողության թղթադրամ (2005) | image/jpeg | 422 | 800 | true | true | true | Ռումինական լեյը Ռումինիայի ազգային արժույթն է: Լեյի արտադրյալը բանն է՝ «1 լեյ = 100 բան» հարաբերակցությամբ։ Կոդ՝ ISO 4217 RON:
Համառուսական արժութային դասակարգչի համաձայն՝ Ռումինիայի ազգային արժույթը կոչվել է.
ROL -սկզբում՝ լեյ, իսկ 2005 թվականի հունիսի 1-ից մինչև 2007 թվականի փետրվարի 1-ը հին ռումինական լեյ,
RON - 2005 թվականի հունիսի 1-ից նոր ռումինական լեյ, հետո պարզապես լեյ, ավելի ուշ դարձյալ նոր ռումինական լեյ, ներկայում՝ ռումինական լեյ: | Ռումինական լեյը (ռում.՝ leu-առյուծ, հոգն. lei) Ռումինիայի ազգային արժույթն է: Լեյի արտադրյալը բանն է՝ «1 լեյ = 100 բան» հարաբերակցությամբ։ Կոդ՝ ISO 4217 RON (ROmanian New Leu, մինչև 2005 թ. - ROL, ROmanian Leu, 2015 թվականից - RON, Romanian Leu):
Համառուսական արժութային դասակարգչի համաձայն՝ Ռումինիայի ազգային արժույթը կոչվել է.
ROL -սկզբում՝ լեյ, իսկ 2005 թվականի հունիսի 1-ից մինչև 2007 թվականի փետրվարի 1-ը հին ռումինական լեյ,
RON - 2005 թվականի հունիսի 1-ից նոր ռումինական լեյ, հետո պարզապես լեյ, ավելի ուշ դարձյալ նոր ռումինական լեյ, ներկայում՝ ռումինական լեյ: |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_von_Denkm%C3%A4lern_des_Iran | Liste von Denkmälern des Iran | Heilige Schreine und historische Mausoleen | Liste von Denkmälern des Iran / Übersicht / Heilige Schreine und historische Mausoleen | null | English: I took this picture in Summer 2005. | null | image/jpeg | 480 | 640 | true | true | true | Dies ist eine Liste von Denkmälern des Iran. Sie folgt der List of the Archaeological Sites and Historical Monuments in Nosratollah Meshkati: A List of the Historical Sites and Ancient Monuments of Iran. Translated by Mr. H.A.S. Pessyan. 1974. Die englischen Schreibungen des Originals wurden der Einheitlichkeit und Übersichtlichkeit halber bei den Namen der Denkmäler beibehalten. Die Schreibungen der Ortsnamen entsprechen dem aktuellen Stand, da in der Zwischenzeit mehrere administrative Änderungen in der Verwaltungsgliederung vorgenommen worden sind.
Einen vollständigeren Überblick über die Nationalen Denkmäler des Iran liefert Iranshahr, Encyclopaedia of the Iranian Architectural History mit über 20.000 Denkmälern.
Die folgende Übersicht bietet a Namen, b Ort und c Zeit. Zusätzlich finden sich weitere Hinweise. | Diese Liste der heiligen Schreine und Mausoleen stammt aus dem Werk von Meshkati, S. 301 f.
Weblinks
siris-archives.si.edu |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Jeddah | Jeddah | Jeddah Waterfront | Jeddah / Landmarks / Jeddah Waterfront | Quran Gate, Entrance to Makkah, Makkah Gate | English: Quran Gate, Entrance to Makkah, Makkah Gate | null | image/jpeg | 420 | 800 | true | true | true | Jeddah, also spelled Jedda, Jiddah or Jidda, is a city in the Hejaz region of Saudi Arabia and the country's commercial center. With a population of about 3 million and half people, Jeddah is the largest city in Makkah Province, the second-largest in Saudi Arabia, and the tenth-largest in the Arab world. Jeddah Islamic Port, located on the Red Sea, is the second-largest and second-busiest seaport in the Arab world.
Jeddah is the principal gateway to Mecca, the holiest city in Islam, located just 65 kilometres to the east, while Medina, the second-holiest city, is located 360 kilometres to the north.
Economically, Jeddah is focusing on further developing capital investment in scientific and engineering leadership within Saudi Arabia, and the Middle East. Jeddah was independently ranked fourth in the Africa – Mid-East region in terms of innovation in 2009 in the Innovation Cities Index.
Jeddah is of Saudi Arabia's primary resort cities and was named a Beta world city by the Globalization and World Cities Study Group and Network. Given the city's close proximity to the Red Sea, fishing and seafood dominates the food culture unlike other parts of the country. | The new waterfront was inaugurated November 2017, by Makkah Governor, Prince Khaled Al-Faisal.
It spans an area of 730,000 kilometres on the Red Sea. It has many facilities including: swimming beaches, huts, floating marina dock, washrooms, restaurants, parks, dancing fountains, playgrounds and access to wifi.
This project of developing JW (Jeddah Waterfront) has been awarded as Jeddah Innovation Award of the year 1439H in the field of government innovation, by the province of Jeddah. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E3%82%B8%E3%83%A7%E3%83%8A%E3%82%B5%E3%83%B3%E3%83%BB%E3%83%99%E3%83%AB%E3%83%81%E3%83%A3%E3%83%BC | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/50/GovernorJonathanBelcher.gif | ジョナサン・ベルチャー | null | ジョナサン・ベルチャー | 19世紀に描かれたベルチャーの肖像画、ジェイムズ・I・ボーン画 | Detail from a larger portrait of colonial governor of Massachusetts and New Jersey Jonathan Belcher. | null | image/gif | 302 | 200 | true | true | true | ジョナサン・ベルチャーは、アメリカの植民地時代、マサチューセッツ湾直轄植民地の商人、政治家である。イギリスの植民地であるニューハンプシャー植民地とマサチューセッツ湾直轄植民地の総督を同時に10年間以上務めた。また1747年から1757年の10年間はニュージャージー植民地総督も務めた。
マサチューセッツの裕福な商人の家に生まれ、ハーバード・カレッジで学び、その後に家業と地方政治の世界に入った。1715年、サミュエル・シュートをマサチューセッツ総督に推す推進者となり、植民地の評議員となったが、時間の経過と共にシュートに幻滅するようになり、その後はエリシャ・クック・ジュニアの人民主義派に加わった。1729年、ウィリアム・バーネット総督が急死した後、ベルチャーがニューハンプシャーとマサチューセッツの総督になった。その任期中に政敵と考える者達を過小評価することとなり、両植民地で多くの強力な敵を作った。マサチューセッツとニューハンプシャーの間で長く続いていた境界紛争では、公式には中立を標榜していたものの、実際にはマサチューセッツの利益の側に付いた。後に王室領で政治的な同盟者に違法な伐採を許していたことが発覚した。ウィリアム・シャーリーやサミュエル・ウォルドが率いた反対党が、貿易委員会を説得してベルチャーを失脚させ、境界論争はニューハンプシャー有利に解決された。
1747年、ベルチャーはニュージャージーのクエーカー教徒社会に支持されてニュージャージー植民地の総督に指名された。ここではクエーカー教徒と大規模土地所有者との党派闘争を鎮めることに失敗した。またカレッジ・オブ・ニュージャージー、現在のプリンストン大学の設立を推進した。ベルチャーはその総督であった時期の大半を通じて進行性の神経疾患を患い、1757年に死んだ。マサチューセッツ州ベルチャータウンはベルチャーにちなむ命名である。 | ジョナサン・ベルチャー（英: Jonathan Belcher、1681/1682年1月8日 – 1757年8月31日）は、アメリカの植民地時代、マサチューセッツ湾直轄植民地の商人、政治家である。イギリスの植民地であるニューハンプシャー植民地（1729年-1741年）とマサチューセッツ湾直轄植民地（1730年-1741年）の総督を同時に10年間以上務めた。また1747年から1757年の10年間はニュージャージー植民地総督も務めた。
マサチューセッツの裕福な商人の家に生まれ、ハーバード・カレッジで学び、その後に家業と地方政治の世界に入った。1715年、サミュエル・シュートをマサチューセッツ総督に推す推進者となり、植民地の評議員となったが、時間の経過と共にシュートに幻滅するようになり、その後はエリシャ・クック・ジュニアの人民主義派に加わった。1729年、ウィリアム・バーネット総督が急死した後、ベルチャーがニューハンプシャーとマサチューセッツの総督になった。その任期中に政敵と考える者達を過小評価することとなり、両植民地で多くの強力な敵を作った。マサチューセッツとニューハンプシャーの間で長く続いていた境界紛争では、公式には中立を標榜していたものの、実際にはマサチューセッツの利益の側に付いた。後に王室領で政治的な同盟者に違法な伐採を許していたことが発覚した。ウィリアム・シャーリーやサミュエル・ウォルドが率いた反対党が、貿易委員会を説得してベルチャーを失脚させ（マサチューセッツはシャーリーが、ニューハンプシャーはベニング・ウェントワースが後任総督になった）、境界論争はニューハンプシャー有利に解決された。
1747年、ベルチャーはニュージャージーのクエーカー教徒社会に支持されてニュージャージー植民地の総督に指名された。ここではクエーカー教徒と大規模土地所有者との党派闘争を鎮めることに失敗した。またカレッジ・オブ・ニュージャージー、現在のプリンストン大学の設立を推進した。ベルチャーはその総督であった時期の大半を通じて進行性の神経疾患を患い、1757年に死んだ。マサチューセッツ州ベルチャータウンはベルチャーにちなむ命名である。 |
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E7%99%BD%E9%A1%B6%E6%9E%97%E9%B5%99 | 白顶林鵙 | null | 白顶林鵙 | null | Southern White-crowned Shrike (Eurocephalus anguitimens), Namibia | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | 白顶林鵙是伯劳科林鵙属的一种。分布于安哥拉、博茨瓦纳、纳米比亚、南非和津巴布韦。其自然栖息地为亚热带或热带的干燥森林及干燥稀树草原。 | 白顶林鵙（学名：Eurocephalus anguitimens）是伯劳科林鵙属的一种。分布于安哥拉、博茨瓦纳、纳米比亚、南非和津巴布韦。其自然栖息地为亚热带或热带的干燥森林及干燥稀树草原。 |
|
vec | https://vec.wikipedia.org/wiki/C%C3%A9xa_de_l%27Anzo%C5%82o_Rafael | Céxa de l'Anzoło Rafael | Gałarìa de imàxeni | Céxa de l'Anzoło Rafael / Gałarìa de imàxeni | null | English: Saint Raphael churches in Venice - ceiling of the choir Français : Église dell'Angelo Raffaele Venise - Plafond du Chœur Angelo San Raffaele   Native nameItaliano: Chiesa dell'Angelo Raffaele, VeniceLocationVeniceCoordinates45° 25′ 57.02″ N, 12° 19′ 08.37″ E  Established1618 Authority control : Q1255964 VIAF: 235738514 GND: 7703638-4 institution QS:P195,Q1255964 | null | image/jpeg | 2,979 | 3,083 | true | true | true | La céxa de San Rafael Arcanzoło, conosùa anca cofà céxa de l'anzoło Rafael, xe un edificio lerigióxo de ła çità de Venesia situà 'ntel sestièr de Dorsoduro. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Kalanchoe_thyrsiflora | Kalanchoe thyrsiflora | Photos | Kalanchoe thyrsiflora / Photos | null | English: Kalanchoe thyrsiflora (habit). Location: Maui, Kalepolepo | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | Kalanchoe thyrsiflora, le Kalanchoé à fleurs en thyrse est une plante succulente de la famille des Crassulaceae, originaire d'Afrique du Sud. | null |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Spirotetramat | Spirotetramat | null | Spirotetramat | null | Nederlands: Spirotetramat | Structuurformule van spirotetramat | image/png | 557 | 695 | true | true | true | Spirotetramat is een insecticide uit de groep van keto-enolen, ontwikkeld door Bayer CropScience. Bayer brengt het op de markt onder de merknamen Movento en Batavia. | Spirotetramat (ISO-naam) is een insecticide uit de groep van keto-enolen, ontwikkeld door Bayer CropScience. Bayer brengt het op de markt onder de merknamen Movento en Batavia. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%A8%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8F | Нижня Штирія | null | Нижня Штирія | Нижня Штирія (червоним) один з п'яти історичних регіонів Словенії | carte de la Basse Styrie = Styrie slovène / map of Lower Styria = Slovenian Styria | null | image/png | 463 | 640 | true | true | true | Нижня Штирія або Словенська Штирія — історичний регіон на північному сході Словенії, включає південну третину колишнього герцогства Штирія. | Нижня Штирія (словен. Štajerska; нім. Untersteiermark) або Словенська Штирія — історичний регіон на північному сході Словенії, включає південну третину колишнього герцогства Штирія. |
|
arz | https://arz.wikipedia.org/wiki/%D8%B1%D9%88%D9%8A%D8%B3_%D8%B1%D9%8A%D9%86%D8%AC | رويس رينج | null | رويس رينج | null | Please attribute this photo by name if used in places other than Wikipedia. 07:12, 29 May 2008 . . Chrisjnelson . . 442×524 (236 KB) | null | image/jpeg | 524 | 442 | true | true | true | رويس رينج لاعب بيسبول من امريكا. | رويس رينج (Royce Ring) لاعب بيسبول من امريكا. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/27._Juni | 27. Juni | Politik und Weltgeschehen | 27. Juni / Ereignisse / Politik und Weltgeschehen | 1905: Linienschiff Knjas Potjomkin Tawritscheski | English: The Imperial Russian battleship Panteleimon (former Knyaz' Potemkin-Tavricheskiy), 1906. Русский: Эскадренный броненосец Пантелеймон (бывший Князь Потемкин-Таврический), кампания 1906 года. Корабль перекрашен в "боевой" темно-оливковый цвет. Хорошо видны уникальные для российского флота шлюпочные краны характерной формы и наискось отходящие к бортам крылья ходового мостика. (см. также Война на море.) | null | image/jpeg | 1,263 | 1,840 | true | true | true | Der 27. Juni ist der 178. Tag des gregorianischen Kalenders, somit bleiben 187 Tage bis zum Jahresende.
Im deutschsprachigen Raum wird der 27. Juni auch als der Siebenschläfertag bezeichnet. Nach einer Bauernregel wird das Wetter der nächsten sieben Wochen an diesem Tag bestimmt. Diese Bezeichnung für den 27. Juni gibt es auch in Russland. | 1629: In der Schlacht bei Stuhm während des Schwedisch-Polnischen Krieges 1600–1629 erleiden die Schweden unter König Gustav Adolf eine schwere Niederlage gegen polnische und kaiserliche Truppen unter Hetman Stanisław Koniecpolski.
1697: Der zum katholischen Glauben konvertierte sächsische Kurfürst Friedrich August I. wird als August II. zum König von Polen gewählt.
1713: Sultan Ahmed III. bestätigt im Frieden von Adrianopel den Frieden vom Pruth. Das Osmanische Reich und Russland vereinbaren eine 25-jährige Waffenruhe.
1715: Im Krieg mit Venedig landen etwa 40.000 Soldaten des Osmanischen Reichs auf dem Peloponnes.
1743: In der Schlacht bei Dettingen im Österreichischen Erbfolgekrieg besiegen die verbündeten Österreicher und Briten die Franzosen.
1759: Der britische General James Wolfe beginnt im Zuge des nordamerikanischen Franzosen- und Indianerkriegs mit der erfolgreichen Belagerung des französischen Quebec.
1794: Der französische Schriftsteller Simon Nicolas Henri Linguet wird in Paris hingerichtet, weil er „den Tyrannen zu London und Wien geschmeichelt“ habe.
1801: Ein Teil der französischen Truppen, die mit Napoleon Bonapartes Expedition nach Ägypten gekommen sind, kapituliert unter General Augustin-Daniel Belliard in Kairo gegenüber osmanischen Einheiten. Der andere Teil hält vorerst die Hafenstadt Alexandria.
1806: Die Koalitionskriege lösen die britische Invasionen am Río de la Plata aus. Die Briten erobern in diesem Zusammenhang das spanisch regierte Buenos Aires.
1844: Joseph Smith, Gründer und erster Prophet der Mormonen sowie US-Präsidentschaftskandidat, wird zusammen mit seinem älteren Bruder Hyrum bei einem Fluchtversuch aus dem Gefängnis von Carthage, Bundesstaat Illinois, durch Schüsse aus einer aufgebrachten Menschenmenge getötet. Smith ist der erste während einer Wahlkampagne ermordete Präsidentschaftskandidat in den Vereinigten Staaten.
1857: In Kanpur kommt es beim Indischen Aufstand zum Massaker am Sati Chowra.
1857: Die Transvaal-Republik im Süden Afrikas erklärt sich für unabhängig.
1858: Im Vertrag von Tianjin wird China zur Öffnung weiterer Häfen für den Handel durch Großbritannien und Frankreich gezwungen.
1859: Der Basler Grossrat beschließt mit seinem Gesetz zur Stadterweiterung den Abriss der Basler Stadtmauer.
1862: Die Schlacht bei Gaines Mill, die dritte Schlacht der Sieben-Tage-Schlacht während des Halbinsel-Feldzuges der Union unter George B. McClellan im Sezessionskrieg, endet mit einem Sieg der Konföderierten unter Robert Edward Lee.
1864: Die Konföderierten siegen in der Schlacht am Kennesaw Mountain.
1866: In der Schlacht bei Langensalza im Deutschen Krieg gewinnt das Königreich Hannover gegen Preußen, kann diesen Sieg jedoch nicht ausnutzen.
1869: In Japan hört nach einem halben Jahr des Bestehens die abgespaltene Republik Ezo zu existieren auf.
1877: Mit der Überquerung der Donau durch russische Truppen beginnt ein weiterer Russisch-Türkischer Krieg gegen das Osmanische Reich.
1905: Auf dem russischen Linienschiff Knjas Potjomkin Tawritscheski kommt es aufgrund der schlechten Versorgung zu einer Meuterei der Mannschaft. Das Ereignis ist später Grundlage für den Film Panzerkreuzer Potemkin.
1918: Das deutsche U-Boot U 86 torpediert im Nordatlantik das deutlich als Hospitalschiff gekennzeichnete britische Schiff Llandovery Castle. Von den 258 Menschen an Bord überleben nur 24, da U 86 die Rettungsboote rammt und auf die Schiffbrüchigen schießt.
1941: Das deutsche Polizei-Bataillon 309 brennt in Białystok die Große Synagoge nieder, in der etwa zweitausend zusammengetriebene Juden eingesperrt sind.
1954: Staatspräsident Jacobo Árbenz Guzmán wird in Guatemala unter Mitwirkung der USA gestürzt.
1966: Mit einem unblutigen Staatsstreich übernimmt das Militär in Argentinien die Macht.
1973: Militärischer Staatsstreich in Uruguay.
1976: Air France-Flug 139 wird auf dem Weg nach Paris nach dem Zwischenstopp in Athen von Terroristen der Volksfront zur Befreiung Palästinas gekapert und zum Flughafen Entebbe in Uganda entführt. Am 3. Juli sorgt die Operation Entebbe für das Ende dieses Aktes v |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Bauhinia_ungulata | Bauhinia ungulata | null | Bauhinia ungulata | Bauhinia ungulata | Bauhinia ungulata - FABACEAE Parque Olhos D'Água - Brasília - Distrito Federal - Brasil. | null | image/jpeg | 768 | 903 | true | true | true | bauhinia ungulata, llamada popularmente pata de venado o escalera de mono, es una especie de la familia de las fabáceas, originaria de México a Paraguay en América Central y América del Sur, sobre todo en zonas de abundante sol y pocas heladas. | bauhinia ungulata, llamada popularmente pata de venado o escalera de mono, es una especie de la familia de las fabáceas, originaria de México a Paraguay en América Central y América del Sur, sobre todo en zonas de abundante sol y pocas heladas. |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Tanabi | Tanabi | null | Tanabi | null | Português: Brasão da cidade de Tanabi, SP | Stemă | image/jpeg | 160 | 160 | true | true | true | Tanabi este un oraș în São Paulo, Brazilia. | Tanabi este un oraș în São Paulo (SP), Brazilia. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Lelio_Falconieri | Lelio Falconieri | null | Lelio Falconieri | null | English: Gules, a three rungs ladder of checky argent and azure. Português: Goles, uma escada de tres degraus, axadrezado argento e blau. Italiano: Di rosso, alla scala di tre pioli, staccata di due file d’azzurro e d’argento. | null | image/jpeg | 603 | 682 | true | true | true | Lelio Falconieri è stato un cardinale e arcivescovo cattolico italiano. | Lelio Falconieri (Firenze, 1585 – Viterbo, 14 dicembre 1648) è stato un cardinale e arcivescovo cattolico italiano. |
|
io | https://io.wikipedia.org/wiki/Kelley,_Iowa | Kelley, Iowa | Geografio | Kelley, Iowa / Geografio | null | Adapted from Wikipedia's IA county maps by Seth Ilys. | Loko di Kelley, Iowa | image/png | 194 | 300 | true | true | true | Kelley esas urbo en la komtio Story, Iowa, Usa. Segun la demografiala kontado di 2000, ol havis 300 habitanti. | Kelley jacas a 41.95° N 93.66° W.
Segun l'Usana Kontado Ministerio, l'urbo havas entote 0.7 km², equivalanta a 0.3 mi², di qui 0.7 km² (0.3 mi²) esas lando e nulo esas aquo. |
|
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE_%D1%98%D0%B5%D0%B7%D0%B3%D1%80%D0%BE_%D0%97%D1%80%D0%B5%D1%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 | Старо језгро Зрењанина | Галерија | Старо језгро Зрењанина / Галерија | null | English: Serbian Co-operative Bank branch in Zrenjanin Српски / srpski: Srpska zadružna banka u Zrenjaninu | null | image/jpeg | 1,500 | 2,000 | true | true | true | Старо језгро Зрењанина је просторна културно-историјска целина од великог значаја који обухвата историјски вредне средишње градске делове у виду низа амбијената и зграда у средишњем делу Зрењанина. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Spencer_Cavendish,_8th_Duke_of_Devonshire | Spencer Cavendish, 8th Duke of Devonshire | Liberal Unionist, 1886–1908 | Spencer Cavendish, 8th Duke of Devonshire / Liberal Unionist, 1886–1908 | The Duke of Devonshire by Sir Hubert von Herkomer | Portrait of Spencer Compton Cavendish, 8th Duke of Devonshire | null | image/jpeg | 3,064 | 2,400 | true | true | true | Spencer Compton Cavendish, 8th Duke of Devonshire KG GCVO PC PC FRS, styled Lord Cavendish of Keighley between 1834 and 1858 and Marquess of Hartington between 1858 and 1891, was a British statesman. He has the distinction of having served as leader of three political parties: as Leader of the Liberal Party in the House of Commons, of the Liberal Unionist Party and of the Unionists in the House of Lords. He also declined to become prime minister on three occasions, not because he was not a serious politician but because the circumstances were never right. | Hartington became increasingly uneasy with Gladstone's Irish policies, especially after the murder of his younger brother Lord Frederick Cavendish in Phoenix Park. After being elected in December 1885 for the newly created Rossendale Division of Lancashire, he broke with Gladstone altogether. He declined to serve in Gladstone's third government, formed after Gladstone came out in favour of Irish Home Rule (unlike Joseph Chamberlain, who accepted the Local Government Board but then resigned), and after opposing the First Home Rule Bill became the leader of the Liberal Unionists. After the general election of 1886 Hartington declined to become Prime Minister, preferring instead to hold the balance of power in the House of Commons and give support from the back benches to the second Conservative government of Lord Salisbury. Early in 1887, after the resignation of Lord Randolph Churchill, Salisbury offered to step down and serve in a government under Hartington, who now declined the premiership for the third time. Instead the Liberal Unionist George Goschen accepted the Exchequer in Churchill's place.
Having succeeded as Duke of Devonshire in 1891 and entered the House of Lords where, in 1893, he formally moved for the rejection of the Second Home Rule Bill. Devonshire eventually joined Salisbury's third government in 1895 as Lord President of the Council. Devonshire was not asked to become Prime Minister when Lord Salisbury retired in favour of his nephew Arthur Balfour in 1902. He resigned from the government in 1903, and from the Liberal Unionist Association the following spring, in protest at Joseph Chamberlain's Tariff Reform scheme. Devonshire said of Chamberlain's proposals:
I venture to express the opinion that [Chamberlain] will find among the projects and plans which he will be called upon to discuss none containing a more Socialistic principle than that which is embodied in his own scheme, which, whether it can properly be described as a scheme of protection or not, is certainly a scheme under which the State is to undertake to regulate the course of commerce and of industry, and tell us where we are to buy, where we are to sell, what commodities we are to manufacture at home, and what we may continue, if we think right, to import from other countries.
Balfour, trying to juggle different factions, had allowed both Chamberlain and Free Trade supporters to resign from the government, hoping that Devonshire would remain for the sake of balance, but the latter eventually resigned under pressure from Charles Thomson Ritchie and from his wife, who still hoped that he might lead a government including leading Liberals. But in the autumn of 1907 his health gave way, and grave symptoms of cardiac weakness necessitated his abstaining from public effort and spending the winter abroad. He died, rather suddenly, at Cannes on 24 March 1908. |
|
iw | https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%A2%D7%99%D7%9F_%D7%94%D7%A1%D7%A2%D7%A8%D7%94 | עין הסערה | null | עין הסערה | בדרך כלל, העיניים קלים לאיתור באמצעות מכ"ם מזג אוויר. תמונת המכ"ם למעלה, של הוריקן אנדרו מראה בבירור את העין מעל דרום פלורידה. | This is a radar image of Hurricane Andrew from NWS Melobourne NEXRAD radar and was made using JAVA NEXRAD tool. | null | image/png | 455 | 598 | true | true | true | עֵין הַסְּעָרָה הוא אזור של מזג האוויר נח יחסית במרכז סופות טרופיות חזקות. עין של הסופה עגול פחות או יותר, בדרך כלל בקוטר של 30-65 ק"מ. הוא מוקף בחומת העין, טבעת מתנשאת של סופות רעמים בה מתרחשים הפגעים הקשים ביותר של מזג האוויר. הלחץ הברומטרי הנמוך ביותר נמצא בעין, ויכול להיות כ-15% נמוך יותר מאשר הלחץ מחוץ לסערה.
טעות נפוצה, במיוחד באזורים שבהם הוריקנים הם נדירים, היא של תושבים היוצאים מבתיהם כדי לבדוק את הנזק בזמן שהעין חולפת על פניהם, כי נדמה שחלפה הסערה פתאום, אולם, בכך הם מסתכנים את הסיכון הרב ביותר מפני שהם עלולים תוך זמן קצרצר להיתפס במזג האוויר האלים ביותר בחומת העין הנגדית. | עֵין הַסְּעָרָה הוא אזור של מזג האוויר נח יחסית במרכז סופות טרופיות חזקות. עין של הסופה עגול פחות או יותר, בדרך כלל בקוטר של 30-65 ק"מ. הוא מוקף בחומת העין (eyewall), טבעת מתנשאת של סופות רעמים בה מתרחשים הפגעים הקשים ביותר של מזג האוויר. הלחץ הברומטרי הנמוך ביותר נמצא בעין, ויכול להיות כ-15% נמוך יותר מאשר הלחץ מחוץ לסערה.
טעות נפוצה, במיוחד באזורים שבהם הוריקנים הם נדירים, היא של תושבים היוצאים מבתיהם כדי לבדוק את הנזק בזמן שהעין חולפת על פניהם, כי נדמה שחלפה הסערה פתאום, אולם, בכך הם מסתכנים את הסיכון הרב ביותר מפני שהם עלולים תוך זמן קצרצר להיתפס במזג האוויר האלים ביותר בחומת העין הנגדית. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Chapelle_Notre-Dame_de_Kerven | Chapelle Notre-Dame de Kerven | Galerie | Chapelle Notre-Dame de Kerven / Galerie | null | Français : Chapelle Notre-Dame de Kerven (Inscrit) This building is indexed in the Base Mérimée, a database of architectural heritage maintained by the French Ministry of Culture, under the reference PA00090466 . беларуская (тарашкевіца) | বাংলা | brezhoneg | català | Deutsch | Ελληνικά | English | Esperanto | español | euskara | suomi | français | magyar | italiano | 日本語 | македонски | Nederlands | português | português do Brasil | română | русский | sicilianu | svenska | українська | +/− | null | image/jpeg | 4,000 | 6,000 | true | true | true | La Chapelle Notre-Dame de Kerven est une chapelle situé sur la commune française de Trégunc, dans le Finistère. Elle est inscrite monument historique depuis 1932. | null |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B0%D0%B4 | Лейденський ботанічний сад | Опис | Лейденський ботанічний сад / Опис | Зимовий сад | Українська: Будівля Зимового саду у Лейденському ботанічному саду | null | image/jpeg | 2,789 | 4,185 | true | true | true | Ле́йденський ботані́чний сад — ботанічний сад у нідерландському місті Лейден, найстаріший ботанічний сад в Нідерландах і один з найстаріших в Європі. Розташований у південно-західній частині історичного центру міста, між головною будівлею Лейденського університету і Лейденською обсерваторією. Заснований у 1590 році, сад із самого початку був відкритий для відвідувачів. Є частиною Лейденського університету.
Ботанічний сад тісно співпрацює з іншими ботанічними садами країни, Лейденським університетом, природознавчими музеями, різними державними установами тощо. Директор з наукової роботи Лейденського ботанічного саду одночасно є керівником Національного гербарію Нідерландів та директором із наукової роботи Центру біорізноманіття «Натураліс». Більша частина колекцій рослин ботанічного саду входить до Національного гербарію Нідерландів.
Лейденських ботанічний сад є членом Міжнародної ради ботанічних садів та Нідерландської спілки ботанічних садів. Міжнародний ідентифікаційний код ботанічного саду — HBL.
З 2003 року Лейденських ботанічний сад є зареєстрованим музеєм і входить до Нідерландської асоціації музеїв. | Лейденський ботанічний сад складається із шести основних частин: переднього двору із садом Клузіуса, Зимового саду, Меморіального саду Зібольда, Головної оранжереї, Систематичного саду і комплексу теплиць із тропічними рослинами.
На передньому дворі, куди веде з каналу Рапенбург головний вхід, розташована найстаріша частина саду, так званий Передній сад (нід. De Voortuin). Серед ботанічних цікавинок тут можна зазначити ліванський кедр, який росте з 1990 року на місці 160-річного бука, так званий «золотий дощ», висаджений 1601 року, за легендою, самим Карлом Клузіусом та тюльпанове дерево, висаджене 1682 року. У 2009 році пройшла реконструкція Переднього саду, під час якої сюди перенесли сад Клузіуса — відтворений у 1931 році первісний сад 1594 року із тим самим переліком рослин. Усі рослини, перегородки та паркани розташовані у відповідності до плану 1594 року. Тут росте близько 700 видів рослин загальною кількістю 1 585 штук.
Наймолодшою частиною ботанічного саду є Зимовий сад (нід. De Wintertuin) — «холодна» оранжерея, де взимку температура може падати до 5-8 °C. Її збудував 2000 року архітектор Хуберт-Ян Хенкет (Hubert-Jan Henket). В Зимовому саду ростуть переважно саговникоподібні, рослини роду Конофітум та рослини-хижаки — росичка, товстянка і сарраценія. Також у будівлі Зимового саду розташовані каса, інформаційний центр, музейний магазин і кафе.
За будівлею Зимового саду розташована Головна оранжерея, зведена між 1740 та 1744 роками, за проектом архітектора Даніеля Маро (Daniël Marot). Тут з кінця жовтня по кінець березня зберігаються субтропічні рослини, які в теплу пору року виставляються на свіжому повітрі: лаврове дерево, оливкове дерево, гранатове дерево та інші теплолюбні рослини Середземномор'я, Азії, Америки та Австралії.
Зліва від Головної оранжереї розташований новий оранжерейний комплекс, зведений у 1930-х роках. Він складається з двох з'єднаних між собою будівель — Високої оранжереї (нід. Hoge Kas) та оранжереї «Вікторія» (нід. Victoriakas). Тут ростуть такі тропічні рослини, як хойя, Aristolochia grandiflora, мімоза сором'язлива, Passiflora racemosa, Strongylodon macrobotrys, непентес, рослини родини Ароїдні, зокрема, аморфофалюс велетенський, тропічні орхідеї та папороті. У будівлі оранжереї «Вікторія» найяскравішим експонатом є лілія Victoria amazonica, яку вперше висадили в ботанічному саду 8 липня 1872 року. Поблизу будівель оранжерей ростуть хурма, висаджена 1736 року, та дерево гінкго, висаджене 1785 року.
На схід від оранжереї «Вікторія» лежить розарій, де росте близько двохсот різновидів троянд.
Південніше оранжерей влаштовано Меморіальний сад Зібольда, створений 1990 року на честь Філіпа Франца фон Зібольда, дослідника Японії, який свого часу збагатив колекцію Лейденського ботанічного саду зразками рослин Японського архіпелагу та Східної Азії. Сад створений у традиційному для японських садів стилі каресансуй («сад каміння»), за проектом японського ландшафтного дизайнера Макото Накамури. Інший японський майстер Хіромаса Амасакі розмістив у саду каміння зі штучного острову Нелтьє-Янс у провінції Зеландія. Доріжки з гравію, які у стилі каресансуй означають воду, символізують річку Майн, що протікає у рідному місті Зібольда Вюрцбурзі і впадає до Рейну, на якому стоїть Лейден, де мешкав Зібольд. Сад оточений червоною стіною, біля входу розташовані японський чайний будиночок та бюст фон Зібольда. У саду росте близько ста видів азійських рослин, зокрема, японські клени, хости та гортензії. В центрі саду росте старе дерево Zelkova serrata (японський в'яз), привезене ще Зібольдом. Сад спланований таким чином, що неможливо побачити усі експонати одночасно, тобто у традиціях японських садів. Також з цією метою біля експонатів не розташовані таблички з описом.
Ще далі на південь розташований Сад китайських трав і сад папороті. В останньому зростає кілька сотень різних видів папороті, переважно з Північної півкулі.
У східній частині Лейденського ботанічного саду розбитий так званий Систематичний сад, створений для вивчення родинних зв'язків між різними видами рослин. Тут росте кілька сотень рослин, згрупо |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/IEEE_1284 | IEEE 1284 | IEEE 1284 connectors and cables | IEEE 1284 / IEEE 1284 connectors and cables | Mini-Centronics 36-pin male connector (right) with Micro ribbon 36-pin male Centronics connector (left). | English: Mini-Centronics 36 pin male connector (right) with Micro ribbon 36 pin male Centronics connector (left). | null | image/jpeg | 1,849 | 3,041 | true | true | true | IEEE 1284 is a standard that defines bi-directional parallel communications between computers and other devices. It was originally developed in the 1970s by Centronics, and was widely known as the Centronics port, both before and after its IEEE standardization. | An IEEE-compliant cable must meet several standards of wiring and quality. Three types of connectors are defined:
Type A: DB-25 25 pin, for the host connection.
Type B: Centronics (officially called "Micro Ribbon") 36-pin, for the printer or device connection.
Type C: Mini-Centronics (MDR36) 36-pin, a smaller alternative for the device connection that has not proven popular.
There are two kinds of IEEE 1284 cables:
IEEE 1284-I: uses IEEE 1284-A and IEEE 1284-B connectors.
IEEE 1284-II: uses IEEE 1284-C connectors.
In IEEE 1284 Daisy Chain Specification, up to eight devices can be connected to a single parallel port.
All modes use TTL voltage logic levels, which limits the possible cable length to a few meters unless expensive special cables are used.
For detailed specifications, including pinouts, refer to the links below. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Cup%C3%A9_2%2B2 | Cupé 2+2 | null | Cupé 2+2 | Asientos traseros de un Jaguar XJS HE cupé de 1982 | English: Rear seats of a 1982 Jaguar XJ-S HE coupe, showing the 2+2 seating layout. | null | image/jpeg | 2,988 | 5,312 | true | true | true | El 2+2 es una versión del estilo de carrocería cupé que tiene dos asientos traseros pequeños para niños o para uso ocasional, junto con dos asientos delanteros para el conductor y el pasajero delantero. Los fabricantes que venden cupés con y sin asientos traseros a menudo comercializan las versiones que incluyen asientos traseros como "2+2"
o como 2-más-2. | El 2+2 es una versión del estilo de carrocería cupé que tiene dos asientos traseros pequeños para niños o para uso ocasional, junto con dos asientos delanteros para el conductor y el pasajero delantero. Los fabricantes que venden cupés con y sin asientos traseros a menudo comercializan las versiones que incluyen asientos traseros como "2+2"
o como 2-más-2. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Liste_der_Stolpersteine_in_Datteln | Liste der Stolpersteine in Datteln | Verlegte Stolpersteine | Liste der Stolpersteine in Datteln / Verlegte Stolpersteine | Stolpersteinlage Datteln Tigg 9 | Deutsch: Stolpersteinlage Datteln Tigg 9 | null | image/jpeg | 2,560 | 1,920 | true | true | true | In der Liste der Stolpersteine in Datteln werden die vorhandenen Gedenksteine aufgeführt, die im Rahmen des Projektes Stolpersteine des Künstlers Gunter Demnig in Datteln bisher verlegt worden sind. | null |
|
mk | https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%81%D1%98%D0%B5%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%98%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8 | Список на Месјеови објекти | Месјеови објекти | Список на Месјеови објекти / Месјеови објекти | null | العربية: تُعدُّ هذه الصُورة لِسديم الجبَّار إحدى أكثر الصُور الفضائيَّة تفصيلًا على الإطلاق، وقد التقطها مقراب (تلسكوپ) هابل الفضائي التابع لِوكالتيّ ناسا والفضاء الأوروپيَّة. تطلَّب التقاط هذه الصُورة وإجراء الدراسة المُتعلِّقة بِهذا المقراب 105 دورات فلكيَّة كاملة لِيقوم بها المسبار سالف الذِكر. استُخدمت جميع أدوات التصوير الموجودة على متن المقراب بِشكلٍ مُتتالٍ في سبيل دراسة السديم المذكور. فُسيفساء الكاميرا المُتطوِّرة تُغطي تقريبًا الزاوية الظاهرة لِلسديم والتي يبلغ حجمها تقريبًا حجم البدر. Deutsch: Ansicht des Orionnebels erstellt durch das Hubble-Weltraumteleskop. Die Aufnahme wurde während105 Erdumläufen des Teleskops erstellt und ist eine der detailliertesten Ansichten des Nebels. Die Gesamtfläche des Fotos entspricht etwa der des Vollmondes. English: In one of the most detailed astronomical images ever produced, NASA/ESA's Hubble Space Telescope captured an unprecedented look at the Orion Nebula. ... This extensive study took 105 Hubble orbits to complete. All imaging instruments aboard the telescope were used simultaneously to study Orion. The Advanced Camera mosaic covers approximately the apparent angular size of the full moon. Coordinates Position (RA): 5 35 9.73 Position (Dec): -5° 24' 50.32" Field of view: 30.03 x 30.03 arcminutes Orientation: North is 0.0° left of vertical Colours & filter Band Wavelength Telescope Optical B 435 nm Hubble Space Telescope ACS Optical V 555 nm Hubble Space Telescope ACS Optical H-alpha 658 nm Hubble Space Telescope ACS Infrared I 775 nm Hubble Space Telescope ACS Infrared Z 850 nm Hubble Space Telescope ACS Notes: Additional observational data from the WFI instrument on the ESO.MPG 2.2-metre telescope. فارسی: یکی از با کیفیتترین تصاویر تلسکوپ فضایی هابل که از سحابی شکارچی گرفته شده است.هابل برای گرفتن این عکس مجبور شد ۱۰۵ بار دور زمین بزند و از لحاظ زاویهای این سحابی به اندازه یک ماه کامل است. Français : Vue par le télescope spatial Hubble de la nébuleuse d'Orion. Cette image est l'une des images spatiales les plus détaillées jamais produites. Elle a nécéssité l'usage de tous les instruments de Hubble au cours de 105 orbites successives. Cette image couvre une surface comparable à celle de la pleine lune. For more translations SEE BELOW | null | image/jpeg | 18,000 | 18,000 | true | true | true | Месјеови објекти — збир од астрономски објекти попишан од францускиот астроном Шарл Месје во неговиот „Каталог на маглини и ѕвездени јата“, издаден за првпат во 1771, а последното дополнето издание е објавено во 1966 г.
Бидејќи Месје бил заинтерсиран да пронаоѓа само комети, составил список на некометни објекти кои го збунувале при ловот на комети. Овој список, составен заедно со неговиот помошник Пјер Мешен е наречен „Месјеов каталог“. Ова е еден од најпознатите списоци н аастрономски објекти, и многу од овие небесни тела и денес се наведуваат по нивниот Месјеов број.
Во првото издание биле попишани 45 објекти, а во конечното издание на самиот Месје се наведени 103 објекти. Користејќи ги прибелешките во неговиот текст, извесни други астрономи додале уште објекти и така станале 110. | Ѕвездено јато Маглина Галаксија Друго |
|
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Gi%E1%BA%A3i_b%C3%B3ng_%C4%91%C3%A1_Ngo%E1%BA%A1i_h%E1%BA%A1ng_H%E1%BB%93ng_K%C3%B4ng | Giải bóng đá Ngoại hạng Hồng Kông | Sân vận động | Giải bóng đá Ngoại hạng Hồng Kông / Sân vận động | null | Siu Sai Wan Sports Ground | null | image/jpeg | 1,408 | 2,112 | true | true | true | Giải bóng đá Ngoại hạng Hồng Kông là giải bóng đá chuyên nghiệp cấp câu lạc bộ của Hồng Kông được tổ chức bởi Hiệp hội bóng đá Hồng Kông. Giải hiện được tài trợ bởi BOCG Life nên có tên gọi chính thức là BOCG Life Hong Kong Premier League. Mùa giải đầu tiên được khởi tranh vào tháng 9 năm 2014.
Đông Phương đang là đương kim vô địch. | Các sân vận động diễn ra Hong Kong Premier League: |
|
fa | https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%81%D8%B3%D8%A7 | فسا | null | فسا | null | Fasa | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | فسا یکی از شهرهای استان فارس و مرکز شهرستان فسا است. فسا سومین شهر بزرگ استان فارس است و با ۱۱۰٬۸۲۵ تن جمعیت، دومین شهر پرجمعیت نیمهٔ جنوبی و چهارمین شهر پرجمعیت استان بهشمار میرود. قدمت این شهر دست کم به زمان هخامنشیان برمیگردد که در آن زمان نام این شهر پسه یا پسا بوده که به فسا تبدیل میشود. فسا به شهر گندم معروف است.
فسا در منطقهٔ نیمهخشک گرم قرار گرفتهاست. بیشترین درجه حرارت در تابستانها به ۴۵ درجه بالای صفر و کمترین آن در زمستانها به ۶ درجه زیر صفر میرسد و میزان بارندگی آن به طور متوسط حدود ۲۹۰ میلیمتر در سال است.
اقتصاد فسا برپایه کشاورزی و دامپروری استوار است. شهرهای جهرم، داراب، سروستان، خرامه و استهبان در همسایگی فسا قرار دارند. شهرستان فسا در مسیر شیراز به کرمان واقع شدهاست و همین اصل آن را به شهری استراتژیکی و پررونق تبدیل کردهاست. | فسا (به پارسی میانه: پسا) یکی از شهرهای استان فارس و مرکز شهرستان فسا است. فسا سومین شهر بزرگ استان فارس است و با ۱۱۰٬۸۲۵ تن جمعیت، دومین شهر پرجمعیت نیمهٔ جنوبی و چهارمین شهر پرجمعیت استان بهشمار میرود. قدمت این شهر دست کم به زمان هخامنشیان برمیگردد که در آن زمان نام این شهر پسه یا پسا بوده که به فسا تبدیل میشود. فسا به شهر گندم معروف است.
فسا در منطقهٔ نیمهخشک گرم قرار گرفتهاست. بیشترین درجه حرارت در تابستانها به ۴۵ درجه بالای صفر و کمترین آن در زمستانها به ۶ درجه زیر صفر میرسد و میزان بارندگی آن به طور متوسط حدود ۲۹۰ میلیمتر در سال است.
اقتصاد فسا برپایه کشاورزی و دامپروری استوار است. شهرهای جهرم، داراب، سروستان، خرامه و استهبان در همسایگی فسا قرار دارند. شهرستان فسا در مسیر شیراز به کرمان واقع شدهاست و همین اصل آن را به شهری استراتژیکی و پررونق تبدیل کردهاست. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Chude%C5%99ice | Chudeřice | null | Chudeřice | null | Čeština: Znak obce Chudeřice | Blason de Chudeřice | image/jpeg | 600 | 603 | true | true | true | Chudeřice est une commune du district de Hradec Králové, dans la région de Hradec Králové, en République tchèque. Sa population s'élevait à 252 habitants en 2017. | Chudeřice (en allemand : Kutterschitz) est une commune du district de Hradec Králové, dans la région de Hradec Králové, en République tchèque. Sa population s'élevait à 252 habitants en 2017. |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Sistema_d%27Identificaci%C3%B3_Autom%C3%A0tica | Sistema d'Identificació Automàtica | null | Sistema d'Identificació Automàtica | Captura de pantalla mostrant el trànsit naval amb dades de l'AIS. | English: Display of maritime traffic provided by AIS. Only vessels equipped with AIS are displayed, which excludes most fishing boats, pleasure craft, inland navigation and vessels less than 300 tons. Location: Dover Straits/English Channel. Français : Affichage du trafic maritime fourni par le système AIS. Seuls les navires équipés du dispositif AIS sont affichés ce qui exclut la plupart des bateaux de pêche et de plaisance ainsi que les cargos n'effectuant que du transport domestique et de moins de 300 tonneaux. Lieu: Manche Est. | null | image/png | 455 | 920 | true | true | true | El Sistema d'Identificació Automàtica o AIS és un estàndard automàtic de transmissió de dades, mitjançant ràdio VHF, utilitzat per a millorar la seguretat i eficàcia del transport marítim.
Totes les embarcacions amb un desplaçament superior a 500 tones tenen l'obligació d'estar equipats amb emissors d'aquesta tecnologia des de l'any 2004, tot seguint la modificació establerta dins del conveni SOLAS. | El Sistema d'Identificació Automàtica o AIS (Automatic Identification System en anglès) és un estàndard automàtic de transmissió de dades, mitjançant ràdio VHF, utilitzat per a millorar la seguretat i eficàcia del transport marítim.
Totes les embarcacions amb un desplaçament superior a 500 tones tenen l'obligació d'estar equipats amb emissors d'aquesta tecnologia des de l'any 2004, tot seguint la modificació establerta dins del conveni SOLAS. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Semana_Santa_en_Granada | Semana Santa en Granada | Hermandad de la Santa Cena | Semana Santa en Granada / Días de Pasión / Domingo de Ramos / Hermandad de la Santa Cena | Hermandad cena granada | Español: Virgen de la victoria y el Cristo de la cena, granada en el templo de Santo Domingo. | null | image/jpeg | 4,032 | 3,024 | true | true | true | La Semana Santa de Granada representa la Pasión de Jesucristo con conjuntos escultóricos que procesionan sobre pasos por las calles de la ciudad, acompañados por penitentes y devotos. La salida procesional de una hermandad durante esta semana recibe el nombre de estación de penitencia.
Fue declarada Fiesta de Interés Turístico Internacional en 2009 y elegida por votación popular como la Semana Santa más espectacular en 2017. Aunque existieron hermandaddes de penitencia granadinas en los siglos XVI y XVII, fue a comienzos del siglo XX cuando esta tradición se amplió y consolidó. En la actualidad, participan treinta y dos cofradías, que conforman treinta y cuatro cortejos nazarenos.
La Real Federación de Hermandades y Cofradías de Semana Santa de Granada es la entidad encargada de la organización y regulación, junto al Arzobispado de Granada, de las estaciones de penitencia del conjunto de hermandades pasionistas de la ciudad, durante las celebraciones de la Semana Santa. | Se funda en 1926 con miembros de hermandades eucarísticas. Tiene su sede en la iglesia de Santo Domingo, en el barrio del Realejo. Las figuras de la Santa Cena en la cual Jesucristo instituye la Eucaristía, fueron hechas entre 1926 y 1928 por Eduardo Espinosa Cuadros. La Virgen de la Victoria fue realizada por Eduardo Espinosa en 1940. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Stadtkirche_Friedberg | Stadtkirche Friedberg | Geschichte | Stadtkirche Friedberg / Geschichte | Innenansicht zur Orgel | Interior of Stadtkirche Friedberg | null | image/jpeg | 2,840 | 4,272 | true | true | true | Die evangelische Stadtkirche Unserer Lieben Frau in Friedberg ist eine gotische Hallenkirche, die zwischen 1260 und 1410 erbaut wurde. | Bereits im späten 12. Jahrhundert entstand an der Stelle der heutigen Stadtkirche eine romanische Basilika. Noch heute sind Teile von deren Lettner in der Kirche erhalten.
Aufgrund enormer wirtschaftlicher Blüte der Stadt Friedberg in der Mitte des 13. Jahrhunderts wurde der romanische Kirchenbau durch einen größeren ersetzt. Ab 1280 wurde zunächst der Chor errichtet. Am 29. Mai 1306, am Sonntag nach Pfingsten, wurde der Hochaltar geweiht. König Albrecht I. war unter den Ehrengästen. Um 1380 war auch das Langhaus fertiggestellt. Wegen militärischer Bedenken der unmittelbar benachbarten Reichsburg Friedberg wurde im Jahr 1410 der Ausbau der ursprünglich geplanten Doppelturmfassade gestoppt. Die Befürchtung war, dass die Kirchtürme als Plattformen für einen gegen die Burg gerichteten Artilleriebeschuss missbraucht werden könnten. Der Nordturm erhielt so nur einen verschieferten Fachwerkaufsatz und erreichte damit eine Gesamthöhe von 62 Metern. Vom Südturm wurde nur die Erdgeschosshalle errichtet.
Nach der Reformation wurde die Kirche lutherisch. Kleinere Schäden am Bauwerk im Dreißigjährigen Krieg wurden in den folgenden Jahrzehnten beseitigt. Nach Jahren des wirtschaftlichen Abstiegs wurde die Kirche im 19. Jahrhundert so baufällig, dass zur Rettung der Kirche der Verkauf des Großteils des Friedberger Kirchenschatzes nötig wurde. Wegen Einsturzgefahr wurden 1896–1901 Chor und Querhäuser abgetragen und wieder aufgebaut, die übrigen Teile der Kirche restauriert. Zusätzlich erhielt der unvollendete Südturm einen neuen, dem Rest der Kirche angepassten, Außenschmuck.
Im Zweiten Weltkrieg erlitt die Kirche nur kleinere Schäden und wurde zwischen 1957 und 1964 erneut umfassend saniert. Dies geschah unter der Aufsicht von Theo Kellner, der auch die neue Sakristei erbaute. Im Jahr 2006 feierte die Kirchengemeinde das 700-jährige Jubiläum der Kirche mit zahlreichen Veranstaltungen. Es finden regelmäßig kirchenmusikalische Konzerte statt. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/10th_OTO_Awards | 10th OTO Awards | Main categories | 10th OTO Awards / Winners and nominees / Main categories | null | English: Slovak TV host, Adela Banášová | null | image/jpeg | 612 | 470 | true | true | true | The 10th OTO Awards, honoring the best in Slovak popular culture for the year 2009, took time and place on March 13, 2010 at the former Opera building of the Slovak National Theater in Bratislava. The ceremony broadcast live STV. The hosts of the show were Michal Hudák and Štefan Skrúcaný. | Television
Music |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Regnbueflagg | Regnbueflagg | Bruk | Regnbueflagg / Homo- og prideflagg / Bruk | To varianter av homoflagg med regnbuefarger under marsjen Gay Freedom Day Parade i San Francisco sommeren 1978. Dette var aller første gang slike flagg ble heist offentlig. | English: Picture of origional rainbow flag flown at 1978 gay freedom day parade in san francisco | null | image/jpeg | 385 | 260 | true | true | true | Regnbueflagg er flagg med felt eller striper i forskjellige farger som etterlikner en fargerik regnbue. Slike flagg har tradisjonelt stått for mangfold og fellesskap.
Regnbueflagg med seks vannrette fargestriper er siden 1978 mest kjent som internasjonalt «homoflagg» og symbol for LHBTI-bevegelsen. Flagget blir særlig brukt i prideparader og arrangementer som feirer skeiv kjærlighet og kjønns- og seksualitetsmangfold.
Andre «regnbueflagg» er blant annet det fargerike buddhistflagget, inkaflagget i Peru og et italiensk fredsflagg. | Homo- eller Gay Pride-flagget ble første gang vist offentlig i sørgeparaden etter den drepte politikeren Harvey Milk under Gay and Lesbian Freedom Day Parade i San Fransisco i California 25. juni 1978. I 1994, under 25-årsmarkeringa av Stonewall-opprøret, ble det lagd et regnbueflagg på flere kilometer som ble båret i mange deler under prideparaden i New York. Flagget har siden blitt brukt i homofestivaler mange steder i verden.
Regnbueflagg, i form av store bannere såvel som håndholdte småflagg, blir brukt både av dem som vil støtte LHBT-bevegelsen og feire mangfold og inkludering generelt, og av dem som vil vise at de identifiserer seg personlig med gruppene.
Mange norske kommuner og kirker heiser regnbueflagg i forbindelse med lokale pridearrangementer om sommeren. Det gjelder for eksempel i forbindelse med Oslo Pride, en festival som under forskjellige navn siden 1982 har markert homokamp, feira skeiv kjærlighet og i vid forstand hylla mangfoldet. Også flere butikker, restauranter, hoteller, foretak og organisasjoner flagger med fargerike homoflagg under pridedagene.
LHBT-symbolet er ikke rettighetsbeskytta, og flagg og farger blir utnytta kommersielt som dekor på en mengde spinoff-produkter og pride-effekter. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Katarzyna_Kozyra | Katarzyna Kozyra | Actividad artística | Katarzyna Kozyra / Actividad artística | Cheerleaderka / Cheerleader por Katarzyna Kozyra de la Colección Permanente de la Galería Nacional de Arte Zachęta (Varsovia, Polonia) | "Cheerleaderka/Cheerleader" by Katarzyna Kozyra from the permanent collection of Zachęta National Gallery of Art (Warsaw, Poland) | null | image/jpeg | 3,328 | 4,992 | true | true | true | Katarzyna Kozyra es una reconocida videoartista polaca. Cursó Estudios de Alemán en la Universidad de Varsovia. En 1993, se graduó de la Academia de Bellas Artes de Varsovia, en donde estudió escultura, y de la Hochshule für Graphik und Buchkunst en Leipzig. Ha expuesto internacionalmente desde 1997 en lugares como la Brown University y el Carnegie International en los Estados Unidos. | "Pirámide de animales", obra con la que se graduó de 1993, se convirtió en una sensación y un "objeto de violenta controversia" por aquellos días en Polonia. La pieza consistía en una instalación con los cuerpos disecados de un caballo, un perro, un gato, un gallo y un vídeo que representaba la muerte del caballo. El trabajo cita al cuento de hadas de los hermanos Grimm, "Los músicos de Bremen", y se refiere a la participación humana en los procedimientos en la matanza industrial de animales y a la normalización del asesinato cuando esta forma parte de la cadena alimentaria. También se mencionó que esta pieza, más allá de ser solo "un trabajo sobre animales, es un trabajo que habla sobre la muerte, sobre el asesinato y su importancia en la cultura actual". Kozyra llegó a ser conocida como una artista polémica por la notoriedad que alcanzó esta instalación, pero también por otras obras como: "Relación de sangre" (1995), "Olympia" (1996), "casa de baño" (1997) y "Casa de baño para hombres" (1999).
En "Olimpia" (1996), Kozyra puso en evidencia su lucha contra el cáncer y el tabú de los cuerpos femeninos desnudos. Como un intento de restaurar la dignidad a un cuerpo enfermo y moribundo al exponer los estereotipos sociales del cuerpo femenino que envejece, Kozyra yuxtapone "Olimpia" (1863) de Édouard Manet —una imagen de un cuerpo sano, fuerte y hermoso— con su propio cuerpo en pleno tratamiento con quimioterapia. Fue una protesta contra la creencia de que las enfermedades corporales o la senilidad condenan a su dueño a la invisibilidad social. El trabajo incluye un tríptico fotográfico de Olimpia y un vídeo del tratamiento de Kozyra. La primera imagen muestra a Kozyra acostada en la misma postura que la "Olimpia", pero su cuerpo no está destinado a ser el objeto de deseo como en la obra de Manet, sino que es pálido, sin cabellos y poco saludable. La segunda imagen muestra a Kozyra desnuda en una cama de hospital: está completamente sin pelo y los efectos de la quimioterapia son evidentes. La tercera imagen muestra a una anciana sentada en una cama. Ella está sola. Su cuerpo es flácido y sus senos están muy caídos. Su cara está arrugada por todas partes y parece que todos sus dientes han desaparecido. Al mismo tiempo, parece muy tranquila, como si se reconciliara con su destino. Las mujeres en todas las fotografías tienen una cosa en común: un lazo negro envuelto alrededor del cuello para simbolizar el luto y el recuerdo de la obra de Manet. El elemento más escandaloso no es presentar el desnudo femenino como tal, sino presentar la realidad de la vida, la enfermedad y la muerte; que el cuerpo femenino no es solo una cosa bella para la admiración de la mirada masculina.
"Casa de baños" (1997) considera un tema similar. La intención de Kozyra era mostrar cómo aparecen realmente las mujeres en situaciones en la que nadie las está mirando y cuando no necesitan seguir los cánones de belleza. Kozyra pudo documentar este comportamiento natural al realizar su trabajo con una cámara de vídeo oculta. Al hacer esto, presentó el cuerpo femenino tal como es y animó a los espectadores a ir en contra de sus ideales y estándares de belleza anteriores. Además, fue una alusión a la historia del arte, con obras de Rembrandt y Jean Ingres abriendo y cerrando el vídeo.
"Casa de baño para hombres" (1999) fue una confrontación y continuación de "Casa de baño". Kozyra entró en una casa de baños para hombres con un pene falso pegado a ella y una toalla colgada de sus hombros cubriendo los senos. Sorprendentemente, descubrió que los hombres, incluso cuando están solos, se centran en su apariencia, se miran los unos a los otros y se comparan.
"El rito de la primavera" (1999-2002) fue una videoinstalación inspirada en la coreografía de ballet de Igor Stravinsky, de 1913, del mismo nombre. Para este trabajo, Kozyra usó a ex bailarines del Ballet Nacional de Polonia que ya no podían bailar. Kozyra fotografió a los ancianos tendidos en el suelo en posiciones de baile y luego animó sus movimientos.
Kozrya ha estado trabajando en su serie "En e |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Ict%C3%ADneo_I | Ictíneo I | null | Ictíneo I | Rèplica de l'Ictíneo I davant del Museu Marítim a Barcelona. Modifica el valor a Wikidata | English: Replica of submarine Ictineu I (1859) from Narcís Monturiol in front of the Museu Marítim in Barcelona. Deutsch: Nachbildung des U-Boots Ictineu I (1859) von Narcís Monturiol vor dem Museu Marítim in Barcelona. Español: Réplica del submarino Ictineu I (1859) de Narcís Monturiol delante del Museu Marítim en Barcelona. Català: Rèplica del submarí Ictineu I (1859) de Narcís Monturiol davant del Museu Marítim a Barcelona. | null | image/jpeg | 1,240 | 1,713 | true | true | true | L'Ictíneo I fou un submarí construït per Narcís Monturiol i Estarriol. Feia 7 metres de llarg, 2,5 d'amplada i 3,5 de profunditat i la seva finalitat era facilitar la pesca de corall. Va ser el primer vaixell a tenir doble buc. El buc interior era esfèric i tenia una capacitat de 7 m³ mentre que el buc exterior tenia forma de peix amb una secció el·líptica inspirada en el prototip de Wilhelm Bauer que navegà ja el 1851. Entre el buc interior i l'exterior hi havia tancs de flotació, un tanc que subministrava oxigen per a la respiració i il·luminació i un tanc d'hidrogen que alimentava una làmpada oxhídrica per il·luminar les profunditats marines. L'Ictíneo I tenia un propulsor pla d'aleta accionat per una tripulació de quatre homes.
La immersió s'aconseguia mitjançant una hèlix horitzontal que podia donar voltes en ambdós sentits i amb bombes de densitat i aire amb la finalitat d'assegurar l'estabilitat i flotació de l'enginy. L'Ictíneo I estava equipat amb un seguit d'eines específiques per a la pesca del corall, ja que aquest era l'objectiu inicial del projecte. | L'Ictíneo I fou un submarí construït per Narcís Monturiol i Estarriol. Feia 7 metres de llarg, 2,5 d'amplada i 3,5 de profunditat i la seva finalitat era facilitar la pesca de corall. Va ser el primer vaixell a tenir doble buc. El buc interior era esfèric i tenia una capacitat de 7 m³ mentre que el buc exterior tenia forma de peix amb una secció el·líptica inspirada en el prototip de Wilhelm Bauer que navegà ja el 1851. Entre el buc interior i l'exterior hi havia tancs de flotació, un tanc que subministrava oxigen per a la respiració i il·luminació i un tanc d'hidrogen que alimentava una làmpada oxhídrica per il·luminar les profunditats marines. L'Ictíneo I tenia un propulsor pla d'aleta accionat per una tripulació de quatre homes.
La immersió s'aconseguia mitjançant una hèlix horitzontal que podia donar voltes en ambdós sentits i amb bombes de densitat i aire amb la finalitat d'assegurar l'estabilitat i flotació de l'enginy. L'Ictíneo I estava equipat amb un seguit d'eines específiques per a la pesca del corall, ja que aquest era l'objectiu inicial del projecte. El primer viatge del submarí tingué lloc el setembre de 1884 al port de Barcelona i el seu codi de registre era 164988DHRA
Les primeres proves de l'Ictíneo van ser en privat, durant tot l'estiu, però la prova pública i per tant el primer viatge del primer submarí d'en Monturiol, tingué lloc el 1859 al port de Barcelona, davant d'un públic expectant. L'Ictíneo, el primer submarí civil amb finalitats no bèl·liques sinó d'exploració i recol·lecció, va fer 69 immersions en total, totes elles sense cap accident, ja que a diferència dels precursors i contemporanis de Monturiol, per aquest la seguretat dels tripulants era necessària. La primera immersió va tenir una durada de 2 hores i 20 minuts.
L'èxit parcial del projecte suposà un gran entusiasme popular. No obstant això, no obtingué cap mena de suport governamental. En conseqüència, Monturiol escrigué una carta a la ciutadania animant una subscripció popular que assolí 300,000 pessetes de ciutadans de l'Estat Espanyol i Cuba. Amb el capital obtingut, es constituí l'empresa La Navegación Submarina amb l'objectiu de desenvolupar l'Ictíneo II. |
Subsets and Splits