language
stringlengths 2
9
| page_url
stringlengths 25
757
| image_url
stringlengths 54
738
| page_title
stringlengths 1
239
| section_title
stringlengths 1
674
⌀ | hierarchical_section_title
stringlengths 1
1.2k
⌀ | caption_reference_description
stringlengths 1
15.6k
⌀ | caption_attribution_description
stringlengths 1
47.4k
⌀ | caption_alt_text_description
stringlengths 1
2.08k
⌀ | mime_type
stringclasses 7
values | original_height
int32 100
25.5k
| original_width
int32 100
46.6k
| is_main_image
bool 1
class | attribution_passes_lang_id
bool 1
class | page_changed_recently
bool 1
class | context_page_description
stringlengths 1
2.87k
⌀ | context_section_description
stringlengths 1
4.1k
⌀ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
bg | https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D1%8A%D1%80%D1%82_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%8A%D1%80 | Робърт Паркър | null | Робърт Паркър | null | NASA astronaut Robert Allan Ridley Parker | null | image/jpeg | 3,653 | 2,922 | true | true | true | Робърт Алън Ридли Паркър е американски учен и астронавт на НАСА, участник в два космически полета. | Робърт Алън Ридли Паркър (на английски: Robert Allan Ridley Parker) е американски учен и астронавт на НАСА, участник в два космически полета. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Parafia_Matki_Bo%C5%BCej_Cz%C4%99stochowskiej_w_Grabownie_Wielkim | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/34/Grabowno_wielkie_ko%C5%9Bci%C3%B3%C5%82.jpg | Parafia Matki Bożej Częstochowskiej w Grabownie Wielkim | null | Parafia Matki Bożej Częstochowskiej w Grabownie Wielkim | null | Polski: Kościół parafialny pod wezwaniem M.B. Częstochowskiej w Grabownie Wielkim | Ilustracja | image/jpeg | 1,310 | 1,000 | true | true | true | Parafia Matki Bożej Częstochowskiej w Grabownie Wielkim – parafia rzymskokatolicka należąca do dekanatu Twardogóra diecezji kaliskiej.
Została utworzona w 1972. Prowadzona przez księży salezjanów.
Kościół parafialny murowany zbudowany w XVII wieku. Mieści się pod numerem 100. | Parafia Matki Bożej Częstochowskiej w Grabownie Wielkim – parafia rzymskokatolicka należąca do dekanatu Twardogóra diecezji kaliskiej.
Została utworzona w 1972. Prowadzona przez księży salezjanów.
Kościół parafialny murowany zbudowany w XVII wieku. Mieści się pod numerem 100. |
pt | https://pt.wikipedia.org/wiki/Festa_junina_no_Brasil | Festa junina no Brasil | Costumes populares | Festa junina no Brasil / Tradições e costumes / Costumes populares | Menina com roupas típicas de festa junina | Um click de festa junina. | null | image/jpeg | 768 | 1,024 | true | true | true | As festas juninas no Brasil são, em sua essência, multiculturais, embora o formato com que hoje as conhecemos tenha se originado nas festas dos santos populares em Portugal: a Festa de Santo Antônio, a Festa de São João e a Festa de São Pedro e São Paulo principalmente. A música e os instrumentos usados estão na base da música popular e folclórica portuguesa e foram trazidos ao Brasil pelos povoadores e imigrantes do país irmão. As roupas caipiras ou saloias são uma clara referência ao povo campestre que povoou principalmente o nordeste do Brasil e pode-se encontrar muitíssimas semelhanças no modo de vestir caipira no Brasil e em Portugal. Do mesmo modo, as decorações com que se enfeitam os arraiais iniciaram-se em Portugal, junto com as novidades que, na época dos descobrimentos, os portugueses trouxeram da Ásia, tais como enfeites de papel, balões de ar quente e pólvora. Embora os balões tenham sido proibidos em muitos lugares do Brasil, são usados na cidade do Porto em Portugal com muita abundância e o céu se enche com milhares deles durante toda a noite. A dança de fitas e o pau de sebo, típicos das festas juninas no Brasil, são originários da Península Ibérica. | As festas juninas brasileiras podem ser divididas em dois tipos distintos: as festas da Região Nordeste e as festas do Brasil caipira, ou seja, dos estados de São Paulo, Paraná (norte), Minas Gerais (sobretudo na parte sul) e da Região Centro-Oeste.
No Nordeste brasileiro, pequenas ou grandes festas reúnem toda a comunidade e muitos turistas, com fartura de comida, quadrilhas, casamento matuto e forró. É comum os participantes das festas se vestirem de matuto, os homens com camisa quadriculada, calça remendada com panos coloridos, e chapéu de palha, e as mulheres com vestido colorido de chita e chapéu de palha. No interior de São Paulo, ainda se mantém a tradição da realização de quermesses e danças de quadrilha em torno de fogueiras. |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B3_%D0%9B%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6a/Kaissy_Flag.png | Флаг Ливана | Варианты флагов Ливана | Флаг Ливана / История / Варианты флагов Ливана | null | English: Flag Português: Bandeira | null | image/png | 216 | 324 | true | true | true | Флаг Ливана представляет собой прямоугольное полотнище с соотношением сторон 2:3, состоящее из полос красного и белого цветов. В центре флага на белой полосе помещено изображение ливанского кедра зелёного цвета. Красный цвет символизирует кровь, пролитую в борьбе за независимость, белый — чистоту и мир. Флаг принят в 1943 году сразу после обретения Ливаном независимости. Позднее в 1967 году был несколько изменён.
Кедр — традиционный символ Ливана, связанный также с христианством. Кедр является также символом бессмертия. В XVIII веке кедр становится символом христианской церкви Маронитов, распространившей своё влияние преимущественно в Сирии и Ливане. Позже, когда Ливан стал частью французских владений, использовался французский триколор с изображением кедра в центре флага. Красный и белый цвет отождествляются с кланами каузитов и йеменитов соответственно. Эти кланы были наиболее влиятельными в Ливане с VII по XVIII вв. Позже белый цвет флага стал означать чистоту снега ливанских гор, красный — кровь, пролитую в борьбе за независимости против французских захватчиков. | Ниже приведен список вариантов флагов, используемых в Ливане. |
cy | https://cy.wikipedia.org/wiki/Trowsus | Trowsus | Delweddau | Trowsus / Delweddau | null | A guy at the beach, summer 2009 | null | image/jpeg | 1,338 | 584 | true | true | true | Dilledyn ydy trowsus neu llodrau, sy'n ymestyn o'r cluniau i'r migyrnau gan orchuddio'r coesau'n unigol. Yn y gorllewin, dilledyn ar gyfer dynion oedd trowsus ers yr 16eg ganrif, ond erbyn yr 20fed ganrif caent eu gwisgo'n gyffredin gan ferched yn ogystal.
Yn y 15fed ganrif cysylltid trywsusau llac gwlanog gyda’r dosbarth cymdeithasol isaf a'r enw arnynt oedd llawdr neu llodrau. Cysylltir hwy â lladron a dyna darddiad y gair. Ar y llaw arall, daeth trywsusau tynn iawn a elwid yn hose yn Saesneg neu'n 'hosan' yn y Gymraeg yn boblogaidd gan yr uchelwyr. Roedd yr 'hosanau' canoloesol yn wahanol iawn i'r hyn a wisgir heddiw. Arferid eu gwisgo gyda'r 'ddwbled gwta' ac roeddent yn ffyrnigo rhai pobl gan eu bod yn dangos gormod o siâp y corff, gan eu bod yn ymestyn o’r esgid hyd at dop y goes. | null |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Nationaal_park_Khao_Yai | Nationaal park Khao Yai | null | Nationaal park Khao Yai | null | Heo Suwat waterval in Khao Yai NP Thailand. Foto door Jacco van Trigt | Heo Suwat waterval in Khao Yai | image/jpeg | 1,704 | 2,272 | true | true | true | Khao Yai was Thailands eerste nationale park. Het werd opgericht in 1962.
In het park is geen permanente menselijke bewoning. De bewoners van het gebied zijn in 1962 rondom het park geherhuisvest.
Khao Yai nationaal park heeft een oppervlakte van 2168 vierkante kilometer en is gelegen op zo'n 180 kilometer ten noordoosten van Thailands hoofdstad Bangkok. Het nationaal park ligt voor het grootste deel in de provincie Nakhon Ratchasima. Delen liggen ook in de provincies Saraburi, Prachinburi en Nakhon Nayok. Het is met circa 2168 km² het op twee na grootste nationale park in Thailand.
De vegetatie van het park is voornamelijk tropisch regenwoud. De ingang van het park bevindt zich op een hoogte van 400 meter, maar grote delen van het park liggen hoger dan 1000m met als hoogste bergtop 1351 meter.
Behalve een flora van 3000 soorten is ook de fauna binnen het park vrij uitgebreid aanwezig. Hier leven bijvoorbeeld nog tijgers in het wild, hun aantal wordt geschat op zo'n 20. Naast tijgers leven er in het park onder andere ook beren | Khao Yai was Thailands eerste nationale park. Het werd opgericht in 1962.
In het park is geen permanente menselijke bewoning. De bewoners van het gebied (voornamelijk boeren) zijn in 1962 rondom het park geherhuisvest.
Khao Yai nationaal park heeft een oppervlakte van 2168 vierkante kilometer en is gelegen op zo'n 180 kilometer ten noordoosten van Thailands hoofdstad Bangkok. Het nationaal park ligt voor het grootste deel in de provincie Nakhon Ratchasima. Delen liggen ook in de provincies Saraburi, Prachinburi en Nakhon Nayok. Het is met circa 2168 km² het op twee na grootste nationale park in Thailand.
De vegetatie van het park is voornamelijk tropisch regenwoud. De ingang van het park bevindt zich op een hoogte van 400 meter, maar grote delen van het park liggen hoger dan 1000m met als hoogste bergtop 1351 meter.
Behalve een flora van 3000 soorten is ook de fauna binnen het park vrij uitgebreid aanwezig. Hier leven bijvoorbeeld nog tijgers in het wild, hun aantal wordt geschat op zo'n 20. Naast tijgers leven er in het park onder andere ook beren (Maleise beer en Aziatische zwarte beer, Aziatische olifant, makaken, gibbons, wilde zwijnen, herten, wilde honden en wilde katten (Bengaalse tijgerkat, Marmerkat, Vissende kat en Aziatische goudkat Onder de vele vogelsoorten bevinden zich Neushoornvogels zoals de Dubbelhoornige neushoornvogel. In totaal meer dan 70 soorten zoogdieren en 300 vogelsoorten.
Een andere bezienswaardigheid van het park zijn de vele watervallen. De watervallen worden gevoed door de vijf rivieren welke in het park ontspringen de Nakon Nayok, de Prachin Buri, de Lamtacong, de Lamtaplung en de Hui Muak Lek.
De bekendste waterval is de Namtok Heo Suwat; deze werd namelijk gebruikt bij de filmopnamen van de film The Beach.
Khao Yai nationaal park is aangemerkt als UNESCO-werelderfgoed.
De toegang tot het park kost 400 Thaise Baht per persoon (prijs 2010) |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Villers-l%C3%A8s-Cagnicourt | Villers-lès-Cagnicourt | null | Villers-lès-Cagnicourt | null | Français : Vue de la mairie de Villers-lès-Cagnicourt. L'église est visible. | Ilustracja | image/jpeg | 3,000 | 4,000 | true | true | true | Villers-lès-Cagnicourt – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Hauts-de-France, w departamencie Pas-de-Calais.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwało 201 osób, a gęstość zaludnienia wynosiła 46 osób/km². | Villers-lès-Cagnicourt – miejscowość i gmina we Francji, w regionie Hauts-de-France, w departamencie Pas-de-Calais.
Według danych na rok 1990 gminę zamieszkiwało 201 osób, a gęstość zaludnienia wynosiła 46 osób/km² (wśród 1549 gmin regionu Nord-Pas-de-Calais Villers-lès-Cagnicourt plasuje się na 1013. miejscu pod względem liczby ludności, natomiast pod względem powierzchni na miejscu 734.). |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Lista_antrenorilor_care_au_c%C3%A2%C8%99tigat_Cupa_UEFA_sau_UEFA_Europa_League | Lista antrenorilor care au câștigat Cupa UEFA sau UEFA Europa League | null | Lista antrenorilor care au câștigat Cupa UEFA sau UEFA Europa League | José Mourinho, antrenorul câștigător în 2003 | Português: O treinador de futebol português José Mourinho. | null | image/jpeg | 411 | 272 | true | true | true | Cupa UEFA a fost o competiție fotbalistică anuală, destinată cluburilor din Europa, ce s-a desfășurat din 1972 până în 2009.
Antrenorul englez Bill Nicholson a condus Tottenham Hotspur spre succes în ediția inaugurală a turneului, într-o finală pur englezească contra celor de la Wolverhampton Wanderers. În primii 25 de ani ai competiției, finala se disputa în dublă manșă, câte un meci pe stadionul fiecărei finaliste. Începând din 1998, finala competiției se joacă într-o singură manșă, iar antrenorul italian Luigi Simoni a fost cel ce a condus-o pe Inter Milano spre victorie în meciul contra lui Lazio, meciul disputându-se pe teren neutru, pe stadionul Parc des Princes din Paris.
În sezonul 2009-2010 competiția a fost redenumită în UEFA Europa League, schimbându-și parțial și formatul, iar primul antrenor ce a cucerit-o a fost Quique Sánchez Flores, timonierul echipei Atlético Madrid.
Doar cinci antrenori au câștigat competiția de mai multe ori. Recordul îi aparține lui Giovanni Trapattoni, care a condus Juventus spre victorie în turneu în 1977, Inter Milano în 1991, și din nou pe Juventus în 1993. | Cupa UEFA a fost o competiție fotbalistică anuală, destinată cluburilor din Europa, ce s-a desfășurat din 1972 până în 2009.
Antrenorul englez Bill Nicholson a condus Tottenham Hotspur spre succes în ediția inaugurală a turneului, într-o finală pur englezească contra celor de la Wolverhampton Wanderers. În primii 25 de ani ai competiției, finala se disputa în dublă manșă, câte un meci pe stadionul fiecărei finaliste. Începând din 1998, finala competiției se joacă într-o singură manșă, iar antrenorul italian Luigi Simoni a fost cel ce a condus-o pe Inter Milano spre victorie în meciul contra lui Lazio, meciul disputându-se pe teren neutru, pe stadionul Parc des Princes din Paris.
În sezonul 2009-2010 competiția a fost redenumită în UEFA Europa League, schimbându-și parțial și formatul, iar primul antrenor ce a cucerit-o a fost Quique Sánchez Flores, timonierul echipei Atlético Madrid.
Doar cinci antrenori au câștigat competiția de mai multe ori. Recordul îi aparține lui Giovanni Trapattoni, care a condus Juventus spre victorie în turneu în 1977, Inter Milano în 1991, și din nou pe Juventus în 1993. Luis Molowny a câștigat cu Real Madrid două ediții consecutive în 1985 și 1986, performanță egalată de către spaniolul Juande Ramos care a condus Sevilla spre succes în Finala Cupei UEFA 2006 și Finala Cupei UEFA 2007. Rafael Benítez a câștigat competiția o dată în perioada Cupei UEFA în anul 2004 și o dată în perioada UEFA Europa League în 2013, iar Unai Emery a câștigat ultimele trei ediții ale UEFA Europa League, în 2014, 2015 și 2016.
Antrenorii italieni și spanioli au câștigat mai multe trofee decât alte naționalități. Finalele recente au fost dominate de antrenori spanioli, care au câștigat 7 ediții între anii 2004 și 2015. Șapte antrenori au câștigat titlul cu echipe din alte țări decât ale lor natale, cel mai recent caz fiind în 2013, când spaniloul Rafael Benítez a câștigat trofeul conducând clubul englez Chelsea. |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%B8%95%E7%89%B9%E7%BA%B3-%E5%BE%B7%E9%87%8C%E9%9F%A6%E6%8B%89 | 帕特纳-德里韦拉 | 图集 | 帕特纳-德里韦拉 / 图集 | null | Español: Paterna de Rivera, provincia de Cádiz, Andalucía, España | null | image/jpeg | 3,072 | 4,608 | true | true | true | 帕特纳-德里韦拉是西班牙安达卢西亚自治区加的斯省的一个市镇。总面积14平方公里，总人口5577人，人口密度400人/平方公里。该镇据说是弗拉门戈曲式佩特内拉调的发源地。 | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/NGC_1297 | NGC 1297 | null | NGC 1297 | null | Français : Image créée à l'aide du logiciel Aladin Sky Atlas du Centre de Données astronomiques de Strasbourg et des données de DSS (Digitized Sky Survey). | Image illustrative de l’article NGC 1297 | image/jpeg | 785 | 1,187 | true | true | true | NGC 1297 est une galaxie lenticulaire située dans la constellation de l'Éridan à environ 72 millions d'années-lumière de la Voie lactée. Elle a été découverte par l'astronome américain Edward Barnard en 1885.
NGC 1297 a été utilisé par Gérard de Vaucouleurs comme une galaxie de type morphologique SA0⁺ pec dans son atlas des galaxies.
Des mesures non basées sur le décalage vers le rouge donnent une distance de 25,325 ± 4,730 Mpc
, ce qui est à l'intérieur des distances calculées en employant la valeur du décalage. | NGC 1297 est une galaxie lenticulaire située dans la constellation de l'Éridan à environ 72 millions d'années-lumière de la Voie lactée. Elle a été découverte par l'astronome américain Edward Barnard en 1885.
NGC 1297 a été utilisé par Gérard de Vaucouleurs comme une galaxie de type morphologique SA0⁺ pec dans son atlas des galaxies.
Des mesures non basées sur le décalage vers le rouge (redshift) donnent une distance de 25,325 ± 4,730 Mpc (∼82,6 millions d'a.l.)
, ce qui est à l'intérieur des distances calculées en employant la valeur du décalage . |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Bergrevier_Dillenburg | Bergrevier Dillenburg | null | Bergrevier Dillenburg | Karte des Bergreviers Dillenburg von 1884 | English: Map of the' mining district Dillenburg' of 1884, PrussiaDeutsch: Karte des 'Bergreviers Dillenburg' von 1884 unter Preussischer Herrschaft. Übersichtskarte des Vorkommens nutzbarer Mineral-Lagerstätten im Bergrevier Dillenburg | null | image/jpeg | 1,331 | 1,504 | true | true | true | Das Bergrevier Dillenburg war ein zum Oberbergamt Bonn gehöriges Bergbaurevier. | Das Bergrevier Dillenburg war ein zum Oberbergamt Bonn gehöriges Bergbaurevier. |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A9%E6%B4%A5%E5%B8%82%E5%8E%86%E5%8F%B2%E9%A3%8E%E8%B2%8C%E5%BB%BA%E7%AD%91%E5%88%97%E8%A1%A8 | 天津市历史风貌建筑列表 | 首批入选建筑 | 天津市历史风貌建筑列表 / 列表 / 首批入选建筑 | null | 中文（中国大陆）: 睦南道44-48号铭牌English: Munan Dao No. 44–48 | null | image/jpeg | 1,936 | 2,592 | true | true | true | 天津市历经600多年的建城史和近代租界的城市规划发展，出现了一大批具有较高的历史、文化、科学、艺术和人文价值并反映时代特色和地域特色的建筑和著名建筑师的代表作，市中心城区形成了包括法国、意大利、英国风格等在内的浓郁的异国风情以及民国时期的建筑风格，具有与中国其他城市截然不同的城市风情。尽管一直遭到自然和人为的损毁，这些建筑中完好保留下来的仍有很多。传统上，城市通过设立“文物保护单位”的方法对其进行保护，但随着21世纪初中国城市房地产开发的热潮，这些建筑的存在受到严重威胁。为了平衡对这些建筑的保护同市中心土地开发之间的关系，天津市第十四届人民代表大会常务委员会第二十一次会议于2005年7月20日通过名为《天津市历史风貌建筑保护条例》的地方性法规，受其保护的建筑则称为天津市历史风貌建筑。 | 该名单列举了依据《天津市历史风貌建筑保护条例》规定，经天津市国土资源和房屋管理局提名，天津市历史风貌建筑保护专家咨询委员会评审，天津市人民政府批准，首批323幢建筑被确定为历史风貌建筑。 |
|
fa | https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%BE%DB%8C%D9%86%D9%87%D8%A7%D8%B3_%D8%B3%D8%A7%D9%BE%DB%8C%D8%B1 | پینهاس ساپیر | null | پینهاس ساپیر | null | English: MR. PINHAS SAPIR, MINISTER OF COMMERCE AND INDUSTRY, MEMBER OF KNESSET, MAPAI PARTY. עברית: שר התעשייה והמסחר ח"כ פנחס ספיר, מסיעת מפא"י בכנסת. | null | image/jpeg | 3,066 | 2,052 | true | true | true | پینهاس ساپیر سیاستمدار، و وزیر اهل اسرائیل بود. | پینهاس ساپیر (به زبان عبری: פנחס ספיר؛ ۱۵ اکتبر ۱۹۰۶ – ۱۲ اوت ۱۹۷۵) سیاستمدار، و وزیر (دولت) اهل اسرائیل بود. |
|
lt | https://lt.wikipedia.org/wiki/Petras_Klimas | Petras Klimas | null | Petras Klimas | Lietuvos atstovybės Paryžiuje darbuotojai. Petras Klimas sėdi centre, 1930 m. | Lietuvių: Lietuvos atstovybė Paryžiuje. English: Representation of Lithuania in Paris, 1930. From Left siting - Vaitaitė, Defo, O. Milašius, P. Klimas, K. Dobkevičius; standing - J. Baltrušaitis (jr.), B. Blaveščiūnas. | null | image/jpeg | 676 | 929 | true | true | true | Petras Klimas – Lietuvos teisininkas, istorikas, publicistas, redaktorius, diplomatas, užsienio reikalų ministras, Vasario 16-osios akto signataras. | Petras Klimas (1891 m. vasario 23 d. Kušliškiuose, Kalvarijos valsčius – 1969 m. sausio 16 d. Kaune) – Lietuvos teisininkas, istorikas, publicistas, redaktorius, diplomatas, užsienio reikalų ministras, Vasario 16-osios akto signataras. |
|
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%80%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%A1%D5%BC%D5%AB%D5%A9%D5%B4%D5%AB%D5%AF_%D5%A4%D5%A5%D5%B2%D5%A1%D5%B4%D5%AB%D5%BB%D5%B8%D6%81%D5%B6%D5%A5%D6%80 | Հակաառիթմիկ դեղամիջոցներ | ԽումբIII. Գործողության պոտենցիալի տևողությունը երկարացնող դեղամիջոցներ | Հակաառիթմիկ դեղամիջոցներ / Տախիառթմիների և էքստրասիստոլաների դեպքում կիրառվող դեղամիջոցներ / ԽումբIII. Գործողության պոտենցիալի տևողությունը երկարացնող դեղամիջոցներ | նկար 11․ Ամիոդարոնի ազդեցության մեխանիզմ․ Շնորհիվ կալիումական, նատրիումական մղանցքների պաշարման՝ ոչ միայն միակողմանի պաշարումը դարձնում է երկկողմանի, այլ նաև իմպուլսի դանդաղ հաղորդման հատվածը դարձնում է լրիվ երկկողմանի պաշարում | English: III class antiarrythmic action Русский: Механизм действия амиодарона. Благодаря блокаде и калиевых, и натриевых каналов, препарат не только переводит однонаправленный блок в двунаправленный, но и зону замедленного проведения сразу в полный двунаправленный блок | null | image/jpeg | 1,089 | 1,689 | true | true | true | Հակաառիթմիկ դեղամիջոցներ, դեղորայքային խումբ, որը կիրառվում է սրտի ռիթմի տարբեր խանգարումների դեպքում, ինչպիսիք են էքստրասիստոլան, շողացող առիթմիան, պարոքսիզմալ տախիկարդիան, փորոքների ֆիբրիլյացիան և այլն։ | Այդ խմբի պրեպարատները պաշարում են կալիումական մղանցքները։ Շնորհիվ դրա երկարում է վերաբևեռացման պրոցեսը (3 փուլ) և էֆեկտիվ ռեֆրակտեր շրջանը։ Առավել լավ հետազոտված պրեպարատներից է հանդիսանում ամիոդարոնը։ Բացի կալիումական մղանցքների պաշարումից, ամիոդարոնը պաշարում է նատրիումական, կալցիումական մղանցքները։ Ազդեցություն է ունենում սրտամկանի և սրտի հաղորդչական համակարգի բոլոր հատվածների վրա։ Ցուցաբերում է բացասական բաթմոտրոպ, ինոտրոպ, խրոնոտրոպ և դրոմոտրոպ ազդեցություն։ ԷՌՇ նշանակալի երկարեցման շնորհիվ (նկար 10), ամիոդարոնը օժտված է արտահայտված հակաառիթմիկ ազդեցությամբ, որն ամրապնդվում է նաև նատրիումական մղանցքների պաշարմամբ։ Ի տարբերություն I խմբի պրեպարատների, ամիոդարոնը ցուցաբերում է աննշան առիթմոգենություն։ Դա կապված է նրա հետ, որ նատրիումական և կալիումական մղանցքների միաժամանակյա պաշարման ժամանակ առաջանում է հաղորդականության դանդաղում և ԷՌՇ տևողության աճ, ինչը պաշարում է գրգիռի կրկնակի մուտքը և դանդաղ հաղորդականության հատվածները դարձնում է լրիվ, երկկողմանի պաշարում (նկար 11)։ Ամիոդարոնը նաև ոչ մրցակցային կերպով պաշարում է α–ադրենոընկյալիչները՝ նվազեցնելով ԸԾԱԴ և սրտի նկատմամբ ծանրաբեռնվածությունը, β–ադրենոընկյալիչները՝ ցուցաբերելով հավելյալ հակառիթիկ ազդեցություն։ Կալցիումական մղանցքների մասնակի պաշարման շնորհիվ, ամիոդարոնը ճնշում է սինոատրիալ հանգույցը՝ առաջացնելով բրադիկարդիա և նախասիրտ–փորոքային հանգույցը՝ նվազեցնելով հաղորդականությունը։ Սրտամկանի ինֆարկտի դեպքում, իշեմիայի ենթարկված հատվածներում առաջանում է մկանաբջիջների կայուն ապաբևեռացում։ Ընդ որում, փակվում են նատրիումական մղանցքները, քանի որ նրանք «աշխատում» են 90մՎ–ից ցածր հանգստի պոտենցիալի պայմաններում։ Եթե հանգստի պոտենցիալը Պուրկիների թելերում բարձրանում է մինչև 70մՎ ակտիվանում են դանդաղ կալցիումական մղանցքները։ Նրանց գործողության պոտենցիալը դառնում է հանգուցային գործողության պոտենցիալի պես։ Նատրիումական մղանքցերի պաշարիչնեչն այս դեպքում չեն աշխատում։ «Դանդաղ կալցիումական ախտաբանական պոտենցիալով» պայմանավորված առիթմիաների դեպքում էֆեկտիվ են ամիոդարոնը և կալցիումական մղանցքների պաշարիչները։ Սակայն ամիոդարոնի կիրառումը սահմանափակվում է ինչպես սրտային (սրտային անբավարարության դեկոմպենսացիա, նախասիրտ–փորոքային պաշարում), այնպես էլ արտասրտային կողմնակի ազդեցություններով (վահանաձև գեղձի ֆունկցիայի խանգարում, քանի որ յոդ է պորունակում, ֆիբրոզացնող ալվեոլիտի զարգացում, եղջերաթաղանթում դեղամիջոցի նստեցումներ, պարէսթեզիաներ, տրեմոր, ֆոտոսենսիբիլիզացիա, երբ մաշկը արևի լույսի ազդեցությամբ դառնում է կապույտ գույն)։ |
|
ka | https://ka.wikipedia.org/wiki/%E1%83%9B%E1%83%94%E1%83%A5%E1%83%9C%E1%83%94%E1%83%A1%E1%83%98 | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/62/Mekn%C3%A8s_-_Madrassa_Bou_Inania_-_Pati.JPG | მექნესი | გალერეა | მექნესი / გალერეა | null | Meknès - Madrassa Bou Inania - Pati | null | image/jpeg | 465 | 700 | true | true | true | მექნესი — ქალაქი ჩრდილოეთ მაროკოში, დედაქალაქ რაბატიდან დაშორებულია 130 კილომეტრით, ხოლო ფესიდან 60 კმ-ით. მულაი ისმაილის მმართველობისას, მექნესი მაროკოს დედაქალაქი იყო, სანამ ის მარაქეშში გადავიდოდა. 2010 წლის მონაცემებით, ქალაქის მოსახლეობა 985 000 ადამიანს შეადგენს. ამჟამად ის მექნეს-ტაფილალეტის რეგიონის დედაქალაქია. სახელწოდება მექნესი მომდინარეობს ბერბერული ტომის სახელიდან, რომელსაც შუა საუკუნეების ჩრდილოაფრიკული წყაროების მიხედვით მიკნასა ერქვა.
თავდაპირველი საზოგადოება, რომლის ირგვლივაც მექნესი გავითარდა, იყო VIII საუკუნის კასბაჰი. ბერბერული ტომი მიკნასა, რომელიც სამხრეთ ტუნისის ტერიტორიაზე სახლობდა, აქ IX საუკუნეში გადმოსახლდა და ქალაქმა სწრაფად ზრდა იწყო.
ალმორავიდებმა აქ IX საუკუნეში ციხესიმაგრე დააარსეს. იგი ალმოჰადების გაძლიერებას ეწინააღმდეგებოდა, რომლებმაც ის შემდგომში დაანგრიეს. ამის შემდეგ ციხე უფრო დიდი ზომით, მეჩეთით და გაძლიერებული ფორტიფიკაციით აღდგა. ქალაქმა აყვავება განაგრძო XIV საუკუნეში ვატასიდების დინასტიის დროს. მექნესმა თავის ოქროს ხანას მულაი ისმაილის მმართველობისას მიაღწია, როდესაც ის მაროკოს სულთანატის დედაქალაქი იყო. ისმაილმა ქალაქის ძველ ნაწილში ზღვაში დატყვევებული ქრისტიანი მეზღვაურებისთვის ციხე ააგო. | null |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Normalh%C3%B6henpunkt_1879 | Normalhöhenpunkt 1879 | Beschreibung der Anlage | Normalhöhenpunkt 1879 / Beschreibung der Anlage | Tafel X: Normalhöhenpunkt 1879 (Gehäuse) | English: Mean sea level benchmark 1879, front view of cabinet Deutsch: Normalhöhenpunkt 1879, Vorderansicht des Gehäuses | null | image/jpeg | 5,263 | 4,349 | true | true | true | Der Normalhöhenpunkt 1879 markierte die Höhenbezugsfläche Normalnull, die nach Definition 37,000 m unterhalb dieses Punktes verläuft.
Er befand sich bis zum Abriss des Gebäudes im Jahr 1912 an der Nordseite der Neuen Berliner Sternwarte. Die Höhe des Normalhöhenpunktes von 37 m wurde vom Amsterdamer Pegel mit einer Genauigkeit von etwa einem Zentimeter durch Präzisions-Nivellements übertragen, wobei Normalnull ca. 30 mm über dem Nullpunkt des Amsterdamer Pegels liegen sollte.
NHP 1879 wurde 1912 durch den Normalhöhenpunkt 1912 etwa 40 km östlich von Berlin ersetzt. | Das Gebäude der Königliche Sternwarte in der Nähe des Halleschen Tores in Berlin hatte vier zur Aufstellung ihrer Hauptinstrumente bestimmte Pfeiler: einen Mittel-, einen Nord-, einen Süd- und einen Westpfeiler. Diese waren – voneinander und von den Mauern des Gebäudes vollständig isoliert – aus Ziegelsteinen erbaut und zwei Meter unter dem natürlichen Boden gegründet. Da das Grundstück, worauf die Sternwarte in den Jahren 1832 bis 1835 erbaut wurde, so tief lag, dass das Grundwasser bei ungewöhnlich hohem Stand bis nahe an die Oberfläche des natürlichen Bodens stieg, wurde um das Gebäude ein sehr breiter Fahrweg zwei Meter hoch aufgeschüttet. Damit lag die Gründung der Pfeiler vier Meter unter dem Niveau des Weges.
Über die seitdem gemachten Erfahrungen bezüglich der Festigkeit der Pfeiler äußert sich der damalige Direktor der Sternwarte, Wilhelm Foerster, in einem Gutachten, wie folgt:
„Die nunmehr über 40 Jahre hindurch systematisch angestellten Ablesungen zahlreicher Wasserwaagen auf den Pfeilern der Sternwarte, insbesondere die fortgehende Beobachtung der Lage des Mittelpfeilers gegen die Vertikale und den Meridian, bestätigen die außerordentliche Beständigkeit des Baugrundes auf unwiderlegliche Weise, obgleich in der benachbarten Bessel- und Charlottenstraße der Baugrund in der Tat ein ungünstiger ist. Auch hat die Sternwarte bereits eine sehr bedeutende Grundwasserkrise durchgemacht, ohne dass dabei irgend welche Veränderung des Mauerwerkes oder Veränderungen der Lage der Pfeiler gegen die Vertikale und den Meridian eingetreten wären. Als nämlich im Jahre 1848 der gegenwärtige Schifffahrtskanal, welcher am Halleschen Thore vorbeigeht, angelegt wurde, sank das Grundwasser, dessen Stand bis dahin in der Nähe eines der Pfeilerfundamente mit einem Schwimmer hatte beobachtet werden können, plötzlich und andauernd um mehr als 5 Fuß, so dass der Schwimmer später niemals wieder Wasser gezeigt hat.“
Der Normal-Höhenpunkt war am Nordpfeiler der Sternwarte auf folgende Art bezeichnet und festgelegt:
Ein 1,70 m langer Syenitbalken (Tafel VII), welcher bei horizontaler Lage seiner Längenachse bis über deren Mitte hinaus in den genannten Pfeiler der Sternwarte eingemauert war, trat mit seinem hervorstehenden vorderen Teil frei durch die durchbrochene nördliche Außenwand des Gebäudes. An seiner vertikalen, fein geschliffenen Stirnfläche auf einem von oben darin eingeschobenen Körper aus weißem Emailleglas trug er eine lotrechte Millimeterskala von 20 cm Länge, deren Mittelstrich den Normal-Höhenpunkt bezeichnete.
Der aus dem Mauerwerk des Pfeilers hervorstehende Teil des Balkens war 0,65 m lang, und sein Querschnitt hatte die Form eines oben abgerundeten Quadrates von 0,32 m Seitenlänge. In seine ebene Kopffläche war eine schwalbenschwanzförmige Nute zur Aufnahme des Glaskörpers eingearbeitet (Tafel IX), auf dessen sichtbarer Vorderfläche sich die Skala befand. Der obere vom Glaskörper nicht ausgefüllte Teil der Nute war mit einem eingeschliffenen und verkitteten Syenitstückchen ausgefüllt. Die Kopffläche des Syenitbalkens (Skalastein) trug in vergoldeten Bronzeinitialen die Inschrift 37 METER ÜBER NORMAL-NULL mit Bezug auf den Mittelstrich der Skala. Die Höhe des Mittelstrichs über dem Erdboden wurde so gewählt, dass mit einem in geringer Entfernung (etwa 10 m) im Garten der Sternwarte auf einem Stativ befindlichen Nivellierinstrument die Höhe der Visierlinie unmittelbar von der Skala abgelesen werden konnte. Zu diesem Zwecke war eine entsprechende Bezifferung vorhanden.
Das Gehäuse des Normal-Höhenpunktes und dessen Verschluss war vom Regierungsbaumeister Gérard in monumentalem Stil und in einer der Bedeutung der Anlage entsprechenden künstlerischen Ausstattung entworfen und ausgeführt worden.
Der aus dem Pfeiler der Sternwarte frei heraustretende Skalastein (Tafel VII) war in der durchbrochenen Umfassungswand in einem Abstand von 8 cm von seiner Peripherie ummauert und umwölbt worden. Die Stirnfläche dieses Gewölbes war mit einer aus geschliffenem Strehlener Granit bestehenden Platte verkleidet. Diese war entsprechend der For |
|
da | https://da.wikipedia.org/wiki/Fjerritslev-Frederikshavn_Jernbane | Fjerritslev-Frederikshavn Jernbane | null | Fjerritslev-Frederikshavn Jernbane | Personvognen FFJ CB 1, der nu tilhører Nordsjællands Jernbaneklub | Old Danish Railway coach FFJ CB 1, origanally belonging to Fjerritslev-Frederikshavn Jernbane, now belonging to Nordsjællands Jernbaneklub, in Mårum. | null | image/jpeg | 1,920 | 2,560 | true | true | true | Fjerritslev-Frederikshavn Jernbane var et dansk jernbaneselskab, der drev Nørresundby-Fjerritslev Banen og Nørresundby-Sæby-Frederikshavn Banen samt dennes sidebane Ørsø-Asaa. Den vestlige gren blev i Aalborg også kaldt "Fjerritslevbanen", men det navn er ikke entydigt, da det i Thisted blev brugt om Thisted-Fjerritslev Jernbane. | Fjerritslev-Frederikshavn Jernbane (FFJ) var et dansk jernbaneselskab, der drev Nørresundby-Fjerritslev Banen og Nørresundby-Sæby-Frederikshavn Banen (Sæbybanen) samt dennes sidebane Ørsø-Asaa (Asaabanen). Den vestlige gren blev i Aalborg også kaldt "Fjerritslevbanen", men det navn er ikke entydigt, da det i Thisted blev brugt om Thisted-Fjerritslev Jernbane (TFJ). |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_(%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B5%D1%80) | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/10/NoC_Peep_Show.jpg | Крістіан (реслер) | Закінчення кар’єри і періодичні появи (2014—) | Крістіан (реслер) / Професійна кар'єра реслера / Повернення до WWE / Закінчення кар’єри і періодичні появи (2014—) | Крістіан веде The Peep Show з гостем Крісом Джеріко у вересні 2014 року | Christian's Peep Show on the Night of Champions pre-show featuring Chris Jericho. Cropped from original. | null | image/jpeg | 2,390 | 2,342 | true | true | true | Вільям Джейсон "Джей" Ресо — канадський актор і колишній професійний реслер, найбільш відомий своїми виступами у WWE під сценічним ім'ям Крістіан, яке є скороченим варіантом його оригінального сценічного ім’я Крістіан Кейдж, яке також використовувалося під час його перебування в Total Nonstop Action Wrestling. Ресо тренувався під керівництвом Рона Хатчісона і Дорі Фанка Мол. і дебютував у професійному реслінгу в червні 1995 року.
На початку своєї кар’єри Ресо виступав у незалежних канадських промоушенах, де часто брав участь як в одиночних, так і в командних змаганнях з його найкращим другом Адамом Коуплендом. У 1998 році Ресо підписав контракт з World Wrestling Federation і був ребрендований в сюжетного брата Еджа. Він дебютував того ж року і невдовзі завоював свій перший титул в компанії—Чемпіонство у легкій вазі WWF. Едж і Крістіан прославились як команда за їхню участь у поєдинках зі Столами, Драбинами і Стільцями і виграш семи Командних чемпіонств WWF. У 2001 році команда розпалася, після чого Ресо здобув різні одиночні титули, включаючи Європейське, Хардкорне й Інтерконтинентальне Чемпіонства. | Після отримання струсу мозку, Крістіан з’являвся як фейс, щоб взяти участь в обговореннях на пре-шоу до NXT TakeOver, Money in the Bank і Battleground. У 2014 році він продовжив вести програму The Peep Show з Крісом Джеріко на Night of Champions у вересні і з Діном Емброусом 7 листопада на SmackDown!
Едж і Крістіан були запрошеними гостями на Raw 29 грудня, де коментатор WWE Джеррі Лоулер заявив, що Крістіан завершив кар’єру через велику кількість струсів мозку, які він одержав на ринзі. Pro Wrestling Insider підтвердив заяву Лоулера, додаючи, що через численні струси мозку та інші травми компанія розглядала відхід Крістіана в ролі активного реслера. 27 жовтня 2015 року профіль Крістіана був переміщений до секції колишніх реслерів на WWE.com і було зазначено, що він закінчив активні виступи. 2 березня 2016 року в епізоді Talk Is Jericho, Крістіан заявив, що, хоча у нього не було офіційної дискусії з керівництвом щодо виходу на пенсію, він навряд чи зможе знову займатися реслінгом. Він підтвердив свій статус 22 вересня 2017 року у випуску E&C's Pod of Awesomeness, сказавши: "Мені довелося вийти на пенсію, десь, приблизно, через 40 ... "причин струсу мозку ".
Починаючи з 21 лютого 2016 року, Ресо почав з’являтися разом з Еджем в ексклюзивному для WWE Network The Edge and Christian Show That Totally Reeks of Awesomeness, але в липні 2017 року було оголошено, що шоу було скасовано.
У середині травня 2016 року стало відомо, що Ресо був звільнений від свого контракту. 22 червня в подкасті Talk Is Jericho, присвяченому трагедії Кріса Бенуа, Джеріко згадав Крістіана як приклад сучасних реслерів, які змушені були піти на пенсію, оскільки WWE більше не даватиме їм медичних дозволів через травми, пов’язані зі струсом мозку (це значною мірою було наслідком інциденту з Бенуа, а також кращого знання хронічної травматичної енцефалопатії та інших ризиків, пов’язаних зі струсом).
На Raw 25 Years 22 січня 2018 року Крістіан провів The Peep Show із спеціальними гостями Джейсоном Джорданом та Сетом Роллінсом, але пізніше воно було перервано через The Bar (Сезаро та Шеймус). 7 квітня Крістіан з'явився разом з Еджем, щоб ввести Дадлі Бойз у Зал слави WWE. У жовтні 2019 року Крістіан почав з’являтися як постійний учасник на WWE Backstage. |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_the_largest_evangelical_church_auditoriums | List of the largest evangelical church auditoriums | List | List of the largest evangelical church auditoriums / List | Christ's Commission Fellowship Pasig | English: Upload Wizard photos of - Christ's Commission Fellowship [1] CCF Center, Frontera Verde, Ortigas Avenue [2] corner C5 Road, [3] Pasig City[4] Dr. Peter Tan-Chi (Senior Pastor/Elder) Ptr. Ricky Sarthou (Executive Pastor). | null | image/jpeg | 3,456 | 4,608 | true | true | true | This is a list of the largest evangelical church auditoriums. The list is based on the human seating capacity of the evangelical church auditoriums. | null |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Tintoretto | Tintoretto | I primi successi | Tintoretto / Biografia / I primi successi | Trafugamento del corpo di san Marco, 1562 circa, Gallerie dell'Accademia | null | null | image/jpeg | 5,576 | 4,417 | true | true | true | Il Tintoretto, pseudonimo di Jacopo Robusti, è stato un pittore italiano, cittadino della Repubblica di Venezia e uno dei massimi esponenti della pittura veneta e dell'arte manierista in generale. Il soprannome "Tintoretto" gli derivò dal mestiere paterno, tintore di tessuti di seta.
Per la sua energia fenomenale nella pittura è stato soprannominato Il furioso o il terribile come lo definì il Vasari per il suo carattere forte, e il suo uso drammatico della prospettiva e della luce lo ha fatto considerare il precursore dell'arte barocca. | Si pensa che Tintoretto avesse cercato un contratto con la Scuola Grande di San Marco nel 1542, quando venne commissionata la decorazione della sala capitolare: all'artista vennero preferiti dei decoratori, che avrebbero impiegato meno tempo per la realizzazione delle opere richieste.
Cinque anni dopo Marco Episcopi, padre della promessa sposa dell'artista, venne nominato guardian da matin e questo facilitò una commissione favorevole per Jacopo. Episcopi era figlio di Pietro, farmacista a campo Santo Stefano, che aveva delle proprietà date in affitto a tintori di sete e velluti: per questo, o per il semplice fatto che in qualità di farmacista commerciasse anche pigmenti, si suppone che avesse dei contatti con Battista Robusti.
Nell'aprile del 1548 venne collocata, sulla parete rivolta verso campo Santi Giovanni e Paolo, la tela raffigurante Il miracolo di San Marco: subito Tintoretto ricevette le lodi dell'Aretino.
Nel frattempo, nel 1547, Tintoretto si trasferì a Cannaregio, vicino alla chiesa della Madonna dell'Orto: qui iniziò una collaborazione con i canonici di San Giorgio in Alga, responsabili della chiesa, che avevano intenzione di rinnovarla. Realizzò così diverse opere, che vanno dalla decorazione dell'organo con la Presentazione della Vergine al Tempio, alla Cappella Contarini, ultimata nel 1563; collaborò anche con i fratelli Cristoforo e Stefano Rosa, che si occuparono del soffitto trompe-l'œil in legno, in cui Tintoretto inserì dipinti raffiguranti episodi dell'Antico Testamento e, nel cleristorio, dodici nicchie contenenti ritratti di profeti e sibille, aperto riferimento alla Cappella Sistina di Michelangelo. La maggior parte di queste opere andò perduta durante il restauro in stile neogotico del XIX secolo. Per ottenere questa commissione, Tintoretto chiese un pagamento che poteva coprire a malapena le spese dei materiali: è però probabile che un successivo compenso gli giunse dalla famiglia Grimani, che aveva una cappella all'interno della chiesa.
I rapporti con la Scuola grande di San Marco continuano fino al 1566 circa, con l'esecuzione di altre tre tele raffiguranti miracoli postumi del santo: San Marco salva un saraceno durante un naufragio, Trafugamento del corpo di san Marco e Ritrovamento del corpo di san Marco. Questi dipinti furono pagati dall'allora Guardian Grande della Scuola, Tommaso Rangone: il lavoro fu terminato presumibilmente nel 1566, data in cui il Vasari annota di averli visti. A queste tele si aggiungono anche dei dipinti murali, raffiguranti i sette Vizi e le sette Virtù, di cui, però, non resta traccia.
Conclusi per il momento i rapporti con la Scuola Grande di San Marco, il pittore ottenne un incarico importante per l'Albergo della Scuola della Trinità, una confraternita minore: l'edificio si trovava dove ora sorge la Basilica di Santa Maria della Salute. Inizialmente, la commissione era stata affidata a Francesco Torbido: non si conosce il motivo della rescissione del contratto, ma si può supporre che sia stato preferito Tintoretto per un'offerta più vantaggiosa, come egli era solito procurarsi le commissioni.
Per l'Albergo della Scuola, tra il 1551 e il 1552, eseguì un ciclo di dipinti ispirati alle storie della Genesi, tra cui la Creazione degli animali, il Peccato originale e Caino e Abele: nell'ideazione delle composizioni, prese spunto da opere di artisti contemporanei, come Tiziano e il suo collaboratore Gerolamo Tessari, o del passato di Venezia, come Vittore Carpaccio e le sue Storie di sant'Orsola. Il dipinto del Peccato originale influenzerà in seguito un artista come Giambattista Tiepolo.
Nelle tele che dipinge per le Scuole Grandi a Venezia, Tintoretto realizza quadri che sembrano grandi palcoscenici in cui si materializzano gli episodi miracolosi in cui dominano la gestualità drammatica dei personaggi, i forti e antinaturalistici contrasti fra luci e tenebre che evidenziano anche simbolicamente l'eccezionalità dell'evento rappresentato. |
|
az | https://az.wikipedia.org/wiki/Donjon | Donjon | Qalereya | Donjon / Qalereya | null | English: Walls and the tower of Castelvecchio. Verona, Italy | null | image/jpeg | 3,837 | 4,869 | true | true | true | Donjon — Avropa feodal qalalarında əsas qüllə.
Qala divarlarındakı qüllələrdən fərqli olaraq, donjon qala divarlarının içərisində yerləşir və ümumiyyətlə onlarla bağlı deyildir - qalanın içərisindəki bir qala kimidir. Donjonlar ağacdan və ya daşdan tikilmiş, üç mərtəbəli idi, lakin əksər hallarda yaşayış üçün nəzərdə tutulmayan çox dar otaqlar var idi. Bir məsafədə yaşayış binası tikildi və əsas qüllə simvolik və hərbi missiyaya sahib oldu. Bundan əlavə, donjon tez-tez qalanın müxtəlif vacib yerlərini - silah, əsas quyu və ərzaq mağazalarını yerləşdirirdi.
Bundan əlavə, adətən qalalar qüllələr və içərisində bir donjon ilə divarlarla əhatə olunmuş müəyyən bir ərazini təmsil etsələr də, əksəriyyəti mahiyyətcə yalnız "mərkəzi" qüllələrdən ibarətdir - buna misal XIV-cü əsr Estoniyada yerləşən Vao qalasıdır.
Donjonların formaları çox müxtəlifdir: dördbucaqlı qüllələr İngiltərədə məşhur idi, lakin dəyirmi, səkkizguşəli, müntəzəm və düzensiz çoxbucaqlı donjonlar, həmçinin bu formaların bir neçəsinin birləşmələri də tapılmışdır. Zindanların şəklinin dəyişdirilməsi memarlıq və mühasirə texnologiyasının inkişafı ilə əlaqədardır. | null |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Indigofera_suffruticosa | Indigofera suffruticosa | Bildgalleri | Indigofera suffruticosa / Bildgalleri | null | English: Indigofera suffruticosa (habit along road). Location: Maui, Wailea 670 | null | image/jpeg | 1,200 | 1,600 | true | true | true | Indigofera suffruticosa är en ärtväxtart som beskrevs av Philip Miller. Indigofera suffruticosa ingår i släktet indigosläktet, och familjen ärtväxter. Utöver nominatformen finns också underarten I. s. suffruticosa. | null |
|
sv | https://sv.wikipedia.org/wiki/Bastelica | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ee/Map_commune_FR_insee_code_2A031.png | Bastelica | null | Bastelica | Detaljkarta över kommunen. | Map commune FR insee code 2A031.png | null | image/png | 605 | 756 | true | true | true | Bastelica är en kommun i departementet Corse-du-Sud på ön Korsika i Frankrike. Kommunen ligger i kantonen Bastelica som tillhör arrondissementet Ajaccio. År 2009 hade Bastelica 542 invånare. | Bastelica är en kommun i departementet Corse-du-Sud på ön Korsika i Frankrike. Kommunen ligger i kantonen Bastelica som tillhör arrondissementet Ajaccio. År 2009 hade Bastelica 542 invånare. |
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Matthew_Pavlich | Matthew Pavlich | null | Matthew Pavlich | Matthew Pavlich bei einem Kick 2006. | English: Matthew Pavlich prepares to kick for goal. | null | image/jpeg | 555 | 372 | true | true | true | Matthew Pavlich ist ein Australian-Football-Spieler, der für die Fremantle Dockers in der Australian Football League aktiv ist. Mit sechs Nominierungen für das All-Australian-Team ist er einer der erfolgreichsten Australian-Football-Spieler dieser Zeit. Der 1,92 Meter große und 99 Kilogramm schwere Australier spielt auf der Position des Centre-half-foward, trägt die Nummer 29 und ist seit 2007 Kapitän der Dockers. | Matthew Pavlich (* 31. Dezember 1981 in Adelaide) ist ein Australian-Football-Spieler, der für die Fremantle Dockers in der Australian Football League aktiv ist. Mit sechs Nominierungen für das All-Australian-Team ist er einer der erfolgreichsten Australian-Football-Spieler dieser Zeit. Der 1,92 Meter große und 99 Kilogramm schwere Australier spielt auf der Position des Centre-half-foward, trägt die Nummer 29 und ist seit 2007 Kapitän der Dockers. |
|
hr | https://hr.wikipedia.org/wiki/%C5%A0port_u_Hrvatskoj | Šport u Hrvatskoj | null | Šport u Hrvatskoj | Sportska dvorana Graditeljske škole u Čakovcu | English: Sports hall of the High School for Construction in Čakovec, Medjimurje County, Croatia - southwest viewHrvatski: Športska dvorana Graditeljske škole Čakovec, Međimurska županija, Hrvatska - jugozapadna strana | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | Hrvatska je specifična po tome što s obzirom na broj stanovnika postiže značajne športske rezultate. Naravno da najveći broj medalja na velikim natjecanjima osvajaju velike države tipa SAD-a, Rusije ili Njemačke, no zapažen je uspjeh naših športaša i u ekipnim športovima i u pojedinačnim športovima.
U skupnim su športovima svjetska zlata hrvatski športaši kao dio Jugoslavije ili kao samostalna Hrvatska osvajali u košarci, rukometu, vaterpolu i rukometu na pijesku. Olimpijskim su se zlatom okitili u nogometu, košarci, rukometu i vaterpolu. Europska su zlata osvajali u košarci, vaterpolu i australskom nogometu.
U skupnim su športovima svjetska zlata hrvatske športašice kao dio Jugoslavije ili kao samostalna Hrvatska osvajale u rukometu i rukometu na pijesku. Olimpijskim su se zlatom okitile u rukometu. Ostala odličja su osvajale u odbojci i košarci. | Hrvatska je specifična po tome što s obzirom na broj stanovnika postiže značajne športske rezultate. Naravno da najveći broj medalja na velikim natjecanjima (Olimpijadama) osvajaju velike države tipa SAD-a, Rusije ili Njemačke, no zapažen je uspjeh naših športaša i u ekipnim športovima (nogomet, rukomet, vaterpolo, veslanje) i u pojedinačnim športovima (tenis, skijanje).
U skupnim su športovima svjetska zlata hrvatski športaši kao dio Jugoslavije ili kao samostalna Hrvatska osvajali u košarci, rukometu, vaterpolu i rukometu na pijesku. Olimpijskim su se zlatom okitili u nogometu, košarci, rukometu i vaterpolu. Europska su zlata osvajali u košarci, vaterpolu i australskom nogometu.
U skupnim su športovima svjetska zlata hrvatske športašice kao dio Jugoslavije ili kao samostalna Hrvatska osvajale u rukometu i rukometu na pijesku. Olimpijskim su se zlatom okitile u rukometu. Ostala odličja su osvajale u odbojci i košarci. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D1%83_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%85_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 | Євромайдан у регіонах України | Одеса | Євромайдан у регіонах України / Події за регіонами України / Одеська область / Одеса | Євромайдан в Одесі | Українська: Євромайдан в Одесі English: Euromaidan in Odessa, Ukraine | null | image/jpeg | 3,240 | 4,320 | true | true | true | Євромайдан у регіонах України — акції протестів проти режиму Віктора Януковича в містах та селах України під час Єврореволюції в період з листопада 2013 по лютий 2014 року. | Акція за ЄС в Одесі проходить без політичної символіки — виключно під прапорами України, Євросоюзу та Одеси. Одесити вимагають відставки уряду Азарова повністю підтримують вимоги «Київського Майдану». Безстрокову акцію протесту вирішено проводити до 29 листопада — до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Здебільшого активісти збираються на Приморському бульварі біля Дюка. До речі, саме на пам'ятник герцогу де Рішельє місцеві жителі прикріпили прапор Європи. Серед гасел одеського євромайдану окрім звичних можна також почути типовий одеський гумор:
«
Виктор Фёдорович, мы поняли ваш тонкий намек, поэтому, батя, мы стараемся.
»
Серед одеситів, що бажали поїхати до Києва та підтримати тамтешніх однодумців, майже усі дісталися до столиці. Єдиний інцидент пройшов у місті Котовськ, де автобус, на якому їхали активісти у Київ, невідомі закидали камінням, про що заявив голова одеського Фронту Змін та депутат Одеської міської ради, Олександр Остапенко.
24 листопада — на одеський «Євромайдан» зібралося близько 300 людей. На цей час люди розбили 11 наметів, розвісили малюнки на підтримку асоціації та демотиватори на главу держави Віктора Януковича. Крім того, в ході акції організатори заходу активісти партії «Демократичний Альянс» зібрали пожертвування в розмірі 7864 гривень на продовження безстрокової акції біля Дюка. Як заявили активісти, на ці гроші будуть куплені намети та спальники, щоб активісти не мерзли ночами.
25 листопада — близько 2-ї години ночі Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов виконавчого комітету Одеської міської ради і заборонив проведення будь-яких масових заходів у місті до 31 грудня 2013 року. Заборона суду поширилася на центральні вулиці міста: Дерибасівську, Маразліївську, Приморський бульвар, Пушкінську та Рішельєвську, а також на площі: Думську, Соборну, Театральну, Катерининську і на великі ділянки центра міста: Міський сад, Потьомкінські сходи та декілька інших місць, зокрема ділянки біля будівель державних структур. Позивач, Олександр Іщенко, що працює начальником юридичного департаменту міської ради, заявив, що «заборона будь-яких акцій в Одесі є єдиною можливістю забезпечити добробут і розвиток міста». Підставою для звернення до суду став той факт, що відразу кілька організацій подали в мерію заявки на проведення масових заходів в один і той же час.
У ранці 25 листопада, близько сотні міліціонерів оточили одеський «Євромайдан», після чого, не пропускаючи журналістів та помічників народних депутатів України, силовики пропустили у коло протестуючих близько 30-ти невідомих людей «спортивного вигляду». Невідомі силою розгромили наметове містечко та заштовхали намети у вантажівку. Перед цим депутат Одеської міської ради, Георгій Селянин, попросив міліцію дізнатися хто ці люди. У відповідь міліціянти заявили, що це туристи. Також відомо, що невідомі люди розмовляли болгарською мовою. Щоправда, ще до цих подій наметове містечко було вже майже згорнуто самими протестуючими, а вони самі не чинили опір міліції. Відомо також, що перед цим міліціянти, що чергували біля наметового містечка запевняли мітингуючих, що ніякого погрому не буде, це ж говорив і начальник юридичного департаменту міської ради, Олександр Іщенко. Однак, все ж, міліція відвезла трьох активістів у Портофранківський РВВС. Серед затриманих: голова одеської обласної організації партії «Демократичний альянс», Олексій Чорний та ще два активісти. Згодом з'явилася інформація, що політика у РВВС побили, а також труїли газом, до того ж міліція порушила процедури, не записавши у журналі затриманого. Після цього інциденту Чорний закликав місцевих жителів продовжити мітинг того ж дня.
26 листопада — місцеві громадські організації заявили, що в Одесі порушують права людини і вирішили скликати круглий стіл. У прес-релізі громадських діячів йшлося:
«
В Одесі осінь 2013 року видалася на рідкість складна і небезпечна для людей з активною громадянською позицією: розгін демонстрацій, арешти, побиття. Дійшло до того, що одеситам заборонили мирні зібрання. Так одеський суд вже вдруге забороняє в місті проводити мирні зібрання демонстрації |
|
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Tobruk | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c5/Tobruk_Night_View.jpg | Tobruk | null | Tobruk | Tobruk về đêm | null | Tobruk về đêm | image/jpeg | 649 | 867 | true | true | true | Tobruk hay Tubruq trước đây là quận Tobruk). Dân số của Tobruk là 110,000 (2006).
Tobruk vốn là một thuộc địa của người Hy Lạp cổ đại và sau đó Tobruk trở thành một Pháo đại La Mã cổ đại để bảo vệ vùng biên giới Cyrenaic. Trải qua nhiều thế kỷ, Tobuk còn trở thành một trạm dừng vùng duyên hải cho các thương đoàn. Năm 1911, Tobuk trở thành một cảng quân sự của người Ý trong chiến tranh thế giới lần thứ hai, trong năm 1941, phe Đồng Minh và phe Trục đã đánh nhau một trận dài ở đây. Được tái thiết sau chiến tranh, Torbuk trong thập niên 1960 được mở rộng để có thêm một ga đường sắt kết nối với một đường ống dẫn dầu tới mỏ dầu Sarir. | Tobruk hay Tubruq (tiếng Ả Rập: طبرق; là một thành phố nhỏ, cảng biển, và bán đảo ở đông bắc Libya, giáp biên giới Ai Cập, ở Bắc Phi. Nó là thủ phủ của quận Al Butnan (trước đây là quận Tobruk). Dân số của Tobruk là 110,000 (2006).
Tobruk vốn là một thuộc địa của người Hy Lạp cổ đại và sau đó Tobruk trở thành một Pháo đại La Mã cổ đại để bảo vệ vùng biên giới Cyrenaic. Trải qua nhiều thế kỷ, Tobuk còn trở thành một trạm dừng vùng duyên hải cho các thương đoàn. Năm 1911, Tobuk trở thành một cảng quân sự của người Ý trong chiến tranh thế giới lần thứ hai, trong năm 1941, phe Đồng Minh và phe Trục đã đánh nhau một trận dài ở đây. Được tái thiết sau chiến tranh, Torbuk trong thập niên 1960 được mở rộng để có thêm một ga đường sắt kết nối với một đường ống dẫn dầu tới mỏ dầu Sarir. |
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%82 | Бекство у Египат | null | Бекство у Египат | Бекство у Египат (руска икона). | null | null | image/jpeg | 437 | 312 | true | true | true | Бекство у Египат је прича испричана у Јеванђељу по Матеју. Убрзо након посете три мудраца, Јосифу се у сну јавио анђео који му је рекао да са Исусом и Маријом побегне у Египат, јер цар Ирод Велики намерава да га убије. | Бекство у Египат је прича испричана у Јеванђељу по Матеју (Матеј 2:13–23). Убрзо након посете три мудраца, Јосифу се у сну јавио анђео који му је рекао да са Исусом и Маријом побегне у Египат, јер цар Ирод Велики намерава да га убије. |
|
sq | https://sq.wikipedia.org/wiki/Hermion%C3%AB_Grenxh%C3%ABr | Hermionë Grenxhër | null | Hermionë Grenxhër | null | Français : Fan art du personnage Hermione Granger issu de la saga Harry Potter réalisé à l'aquarelle et fusain par Mademoiselle Ortie aka Elodie Tihange. http://mademoiselleortie.deviantart.com English: Fan art reprensenting the character Hermione Granger from the Harry Potter saga made with watercolours and charcoal by Mademoiselle Ortie aka Elodie Tihange. http://mademoiselleortie.deviantart.com This drawing is not affected by any copyright infringement. See the discussion that previously decided on its conservation. | null | image/jpeg | 2,690 | 1,298 | true | true | true | Hermionë Xhin Granxher është një personazh në serinë Harry Potter të Joanne K. Rowling. Ajo së pari shfaqet në Harry Potter dhe Guri Filozofal, si një nxënëse e re në rrugën e saj për në Shkollën e Magjisë dhe Shtrigërisë Hoguorts. Pasi Harri dhe Roni e shpëtojnë atë nga një përbindesh mali në banjën e vajzave, ajo bëhet shoqe e ngushtë me ta dhe shpesh përdor zgjuarsinë, shkathtësinë e kujtesës dhe njohuritë e saj të shumta për të ndihmuar në situata të rrezikshme. Rowling është shprehur se Hermiona i ngjan asaj, me pasigurinë dhe me frikën e dështimit që e karakterizonte atë vetë kur ishte e re.
Personazhi ka pasur një popullaritet të jashtëzakonshëm. Hermiona, e cila portretizohet nga Emma Watson në të tetë filmat e Harri Poterit, që nga Harry Potter dhe Guri Filozofal më 2001 deri te Harry Potter dhe Dhuratat e Vdekjes Pjesa e Dytë, në vitin 2011, u votua si personazhi më i mirë femër i filmave të gjitha kohërave në një sondazh të kryer nga profesionistët e Hollivudit The Hollywood Reporter më 2016. | Hermionë Xhin Granxher është një personazh në serinë Harry Potter të Joanne K. Rowling. Ajo së pari shfaqet në Harry Potter dhe Guri Filozofal, si një nxënëse e re në rrugën e saj për në Shkollën e Magjisë dhe Shtrigërisë Hoguorts. Pasi Harri dhe Roni e shpëtojnë atë nga një përbindesh mali në banjën e vajzave, ajo bëhet shoqe e ngushtë me ta dhe shpesh përdor zgjuarsinë, shkathtësinë e kujtesës dhe njohuritë e saj të shumta për të ndihmuar në situata të rrezikshme. Rowling është shprehur se Hermiona i ngjan asaj, me pasigurinë dhe me frikën e dështimit që e karakterizonte atë vetë kur ishte e re.
Personazhi ka pasur një popullaritet të jashtëzakonshëm. Hermiona, e cila portretizohet nga Emma Watson në të tetë filmat e Harri Poterit,që nga Harry Potter dhe Guri Filozofal më 2001 deri te Harry Potter dhe Dhuratat e Vdekjes Pjesa e Dytë, në vitin 2011, u votua si personazhi më i mirë femër i filmave të gjitha kohërave në një sondazh të kryer nga profesionistët e Hollivudit The Hollywood Reporter më 2016. |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Liste_des_monuments_historiques_de_Vesoul | Liste des monuments historiques de Vesoul | Monuments historiques | Liste des monuments historiques de Vesoul / Monuments historiques | null | Français : L'hôtel de Magnoncourt de Vesoul (Haute-Saône, Franche-Comté) | Hôtel de Magnoncourt Façades et toitures du bâtiment principal, y compris la galerie et le pigeonnier au Nord ; portail sur la rue de Mailly ; tour d'escalier ; deux cheminées à hotte au rez-de-chaussée ; cheminée à hotte du XVIe siècle et cheminée du XVIIIe siècle à l'étage ; lambris de hauteur de la pièce à l'étage jouxtant la tour d'escalier à l'Est ; parquet de la pièce voisine de la précédente à l'angle Sud-Est de l'aile du XVIIIe siècle. | image/jpeg | 2,664 | 4,000 | true | true | true | Cet article recense les monuments historiques de Vesoul, dans le département de la Haute-Saône, en Franche-Comté. | null |
|
sk | https://sk.wikipedia.org/wiki/Skuteck%C3%A9ho_ulica_(Bansk%C3%A1_Bystrica) | Skuteckého ulica (Banská Bystrica) | Galéria | Skuteckého ulica (Banská Bystrica) / Galéria | null | Slovenčina: Konzervatórium Jána Levoslava Bellu na Skuteckého 27 v Banskej Bystrici. English: Konzervatórium Jána Levoslava Bellu (Ján Levoslav Bella Conservatory) in Banská Bystrica, Slovakia. | null | image/jpeg | 3,000 | 4,496 | true | true | true | Skuteckého ulica je ulica v centrálnej časti Banskej Bystrice. Spája sa s ulicami Figuša Bystrého, Rudlovská cesta, Kukučínova, Šoltésovej, Komenského a Horná.
Ulica je pomenovaná po slovenskom maliarovi Dominikovi Skuteckom, ktorý od roku 1889 žil v Banskej Bystrici, z prostredia ktorej maľoval rôzne diela a pričiňoval sa na miestnom kultúrnom živote. | null |
|
fi | https://fi.wikipedia.org/wiki/Helsinki-Vantaan_lentoasema | Helsinki-Vantaan lentoasema | Lentoyhtiöt ja kohteet | Helsinki-Vantaan lentoasema / Lentoyhtiöt ja kohteet | Icelandairin Boeing 757 Helsinki-Vantaalla. | English: A Boeing 757-223 aircraft (TF-ISF; Laki) of Icelandair at the Helsinki-Vantaa International Airport Terminal 2 Suomi: Icelandair Boeing 757-223 -lentokone (TF-ISF; Laki) Helsinki-Vantaan lentoaseman terminaali 2:n edessä kesäkuussa 2015 | null | image/jpeg | 754 | 1,632 | true | true | true | Helsinki-Vantaan lentoasema on Uudenmaan päälentoasema ja samalla koko Suomen suurin lentoasema. Helsinki-Vantaa on myös Pohjois-Euroopan johtava kaukoliikenneasema Euroopan ja Aasian välisessä liikenteessä. Helsinki-Vantaan lentoaseman kautta kulkee noin 90 prosenttia Suomen kansainvälisestä lentoliikenteestä. Lentoonlähtöjä ja laskeutumisia on yhteensä keskimäärin runsaat 600 päivässä ja matkustajia nykyään lähes 21 miljoonaa vuodessa, mikä tekee kentästä matkustajamäärissä mitattuna Pohjoismaiden neljänneksi vilkkaimman.
Lentoasema sijaitsee Vantaalla Lentokentän kaupunginosassa noin viisi kilometriä Tikkurilasta luoteeseen ja 18 kilometriä Helsingin keskustasta pohjoiseen ja on pinta-alaltaan 1 700 hehtaaria.
Lentoasemalla on kolme kiitotietä. Lentoaseman terminaalit sijaitsevat noin 250 metrin päässä toisistaan ja niitä yhdistää käytävä, josta on kulkuyhteys Lentoaseman rautatieasemalle. Helsinki-Vantaan lentoasemalla on useita ostosalueita. Palvelupisteitä on kaikkiaan lähes sata. Lentoasema on sijoittunut Euroopan parhaiden asemien joukkoon useissa vertailuissa. | Helsinki-Vantaa on kansainvälisen ja kotimaan liikenteen keskus Finnairille ja Norwegianille.
Helsinki-Vantaan lentoasemalla on kaksi terminaalia, jotka on yhdistetty toisiinsa käytävällä.
Terminaalia 1 käyttävät Star Alliance-allianssiin kuuluvat lentoyhtiöt, kuten Scandinavian Airlines ja Lufthansa, ja terminaalia 2 muut lentoyhtiöt, kuten Finnair, KLM, ja Norwegian. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%8C%97%E4%BA%AC%E5%9C%B0%E4%B8%8B%E9%89%84 | 北京地下鉄 | 運営中の路線 | 北京地下鉄 / 運営中の路線 | null | English: Beijing Subway Line 13 train at Wudaokou | null | image/jpeg | 3,744 | 5,616 | true | true | true | 北京地下鉄は、中華人民共和国北京市の地下鉄である。
2019年9月現在、北京地下鉄は23の路線を有し、北京市の12市轄区と河北省廊坊市広陽区に394駅を有する。2014年以降、平日の一日平均輸送量は1000万人を越えており、世界一輸送量が多い地下鉄となっている。過去最高記録は2019年7月12日の1375万人であり、これは東京都の人口に匹敵する。
北京地下鉄の計画は1953年に始まり、1965年に着工した。最初の路線が竣工したのは1969年であり、中国で最初の地下鉄である。北京地下鉄は多くの国有企業と官民合同企業によってそれぞれの路線を運営しており、その中でも京港地鉄が運営する4号線は、中国大陸で初めて官民パートナーシップにより建設と運営を行う方式を採用した地下鉄路線である。現在も大規模な建設が相次いで進行しており、2023年末に営業キロがおよそ1000kmまで延びる予定である。 | 2019年9月までに、北京地下鉄は23の路線を開業している。北京地下鉄は運営会社が相互に独立する上下分離方式を採用しており、各路線の施設は北京市基礎設施投資が管理している。一方で、各路線の運営は以下の通り複数企業に分かれている。
1号線、2号線、5号線、6号線、7号線、8号線、9号線、10号線、13号線、15号線、八通線、房山線、昌平線、亦荘線、S1線 - 北京市地鉄運営
4号線、14号線、16号線、大興線 - 北京京港地鉄
燕房線、大興機場線 - 北京市軌道交通運営管理
西郊線 - 北京公交有軌電車
首都機場線 - 北京京城地鉄
それぞれ運営している企業の路線に対して北京市軌道交通指揮中心が介入し、北京地下鉄全線の運行管理、配車指揮と乗車券の統計を担当している。 |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/zh-my/%E6%A1%83%E5%9C%92%E9%AB%94%E8%82%B2%E5%9C%92%E5%8D%80%E7%AB%99 | 桃園體育園區站 | 车站结构 | 桃園體育園區站 / 车站结构 | 站名牌。 | 中文（繁體）: 桃園體育園區站出入口站名板（中）、桃園體育園區站出入口（左）、桃園市公車「桃園體育園區站」候車亭（右）。 | null | image/jpeg | 3,456 | 4,608 | true | true | true | 桃园体育园区站是桃园捷运机场线的一座车站，位于桃园市中坜区。桃园体育园区站设有两座侧式月台及两股轨道。 | 桃园体育园区站坐落桃园市中坜区高铁南路二段350号，拥有长约148.8米的站体，内部设有两座宽达27.0米的侧式月台，月台层与穿堂层间设有六座楼梯、两座电扶梯、两座电梯，穿堂层与地面层间也设有两座楼梯、一座电扶梯、一座电梯。 |
|
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/Szegedi_D%C3%B3m_L%C3%A1togat%C3%B3k%C3%B6zpont | Szegedi Dóm Látogatóközpont | Idegenvezetés a Dóm liturgikus terében (templomtér) | Szegedi Dóm Látogatóközpont / A látogatóközpont szolgáltatásai / Idegenvezetés a Dóm liturgikus terében (templomtér) | A Látogatóközpont kiállítótere | Magyar: A Látogatóközpont kiállítótere | null | image/jpeg | 938 | 1,500 | true | true | true | A Szegedi Dóm Látogatóközpont a Fogadalmi templom altemplomában található látogatóközpont multifunkciós turisztikai, kulturális létesítmény. Kiállítóterében egyházi és világi jellegű kiállítások is megtekinthetők, ezen túl pedig közösségi terei alkalmasak kulturális és közösségi rendezvények lebonyolítására is. Innen látogatható a toronykilátóként funkcionáló nyugati torony és a Dömötör-torony is. A létesítmény üzemeltetője a DÓM Fejlesztő- és Turisztikai Szolgáltató Szervezet. | Időpont: 15:00
Időtartam: 60 perc
Idegenvezetés kíséretében megismerhetővé válik Magyarország egyetlen 20. században épült püspöki székesegyháza. Csoportok számára előzetes regisztrációval a fentitől eltérő, előre egyeztetett időpontban is biztosít a Látogatóközpont idegenvezetést a liturgikus térben. Választható 30 perces és 60 perces időtartamú program is. Kizárólag a látogatóközpont által megbízott személy tarthat idegenvezetést a templomban. |
|
vi | https://vi.wikipedia.org/wiki/Robert_Biedro%C5%84 | Robert Biedroń | Sự nghiệp chính trị | Robert Biedroń / Sự nghiệp chính trị | Robert Biedroń tại Sejm, 2014 | Polski: Poseł Robert Biedroń w Sejmie English: Polish deputy Robert Biedroń in the Sejm | null | image/jpeg | 4,341 | 3,158 | true | true | true | Robert Biedroń là một chính khách người Ba Lan, cựu thị trưởng của Słupsk và nhà hoạt động LGBT.
Ông là nghị sĩ của Sejm trong phiên thứ 7. Ông cũng là cựu nghị sĩ của Hội đồng Nghị viện của Hội đồng châu Âu và Đại hội Chính quyền Địa phương và Khu vực của Hội đồng châu Âu. Ông là thị trưởng của Słupsk từ 2014 đến 2018.
Ông đã ra mắt một đảng chính trị mới có tên là Mùa xuân vào tháng 2 năm 2019, và được bầu làm nghị sĩ của Nghị viện châu Âu trong danh sách của đảng của ông vào ngày 26 tháng 5 năm 2019. Ông là một trong ba nhà lãnh đạo của Bên trái, một liên minh chính trị được thành lập để tranh cử bầu cử quốc hội năm 2019 gồm Liên minh cánh tả dân chủ, Mùa xuân và Bên trái Mãi mãi.
Ông sẽ là một trong những ứng cử viên cho bầu cử tổng thống Ba Lan 2020 cho đảng Mùa xuân. | null |
|
ar | https://ar.wikipedia.org/wiki/%D9%83%D9%8A%D9%84%D9%8A_%D8%AF._%D8%A8%D8%B1%D8%A7%D9%88%D9%86%D9%8A%D9%84 | كيلي د. براونيل | null | كيلي د. براونيل | null | English: Kelly D. Brownell | null | image/jpeg | 1,836 | 3,264 | true | true | true | كيلي د. براونيل هو عالم نفس أمريكي، ولد في 31 أكتوبر 1951 في إنديانا في الولايات المتحدة. | كيلي د. براونيل (بالإنجليزية: Kelly D. Brownell) هو عالم نفس أمريكي، ولد في 31 أكتوبر 1951 في إنديانا في الولايات المتحدة. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Schwalbach_am_Taunus | Schwalbach am Taunus | null | Schwalbach am Taunus | null | Wappen von de:Schwalbach_am_Taunus | Wappen der Stadt Schwalbach am Taunus | image/png | 178 | 168 | true | true | true | Schwalbach am Taunus ist eine Stadt im südhessischen Main-Taunus-Kreis. | Schwalbach am Taunus ist eine Stadt im südhessischen Main-Taunus-Kreis. |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D1%81_%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC_%D0%9F%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0 | Список гербов с изображением Пфальцского льва | Пфальцский лев в гербах региональных органов и административных единиц | Список гербов с изображением Пфальцского льва / Пфальцский лев в гербах региональных органов и административных единиц | null | Deutsch: Wappen von de:Gimmeldingen bis 1969 English: Coat of arms of Gimmeldingen (Neustadt an der Weinstraße) till 1969 | null | image/png | 246 | 209 | true | true | true | Этот список гербов с изображением Пфальцского льва включает в себя муниципальные гербы, а также другие гербы и эмблемы, на которых изображен Пфальцский лев. | Ключ к столбцам
Статус:
Федеральная земля = федеральная земля Германии (нем. Bundesland)
адм. округ = Административный округ (нем. Regierungsbezirk)
район = район (нем. Kreis/Landkreis)
выс. адм. = администрация более высокого уровня (нем. höhere Kommunalverwaltung)
управление = объединение нескольких коммун с совместным управлением (нем. Verbandsgemeinde)
округ = деревня / район города / округ и другие административные единицы ниже муниципального уровня (нем. Ortsteil)
коммуна = община или коммуна в Германии (нем. Gemeinde)
Особенности:
Используется только там, где есть варианты от обычного дизайна или ссылки на отдельные статьи |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Isaiah_Hicks | Isaiah Hicks | null | Isaiah Hicks | Hicks playing for the Westchester Knicks | English: Westchester Knicks player Isaiah Hicks | null | image/jpeg | 2,789 | 2,026 | true | true | true | Isaiah Dwayne Hicks is an American professional basketball player for Seoul Samsung Thunders of the Korean Basketball League. He played college basketball for the North Carolina Tar Heels. | Isaiah Dwayne Hicks (born July 13, 1994) is an American professional basketball player for Seoul Samsung Thunders of the Korean Basketball League. He played college basketball for the North Carolina Tar Heels. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/German_fortification_of_Guernsey | German fortification of Guernsey | null | German fortification of Guernsey | Widerstandsnest Grüne Düne bunker/casemate | English: Casemate Guernsey | null | image/jpeg | 3,264 | 4,896 | true | true | true | After the Wehrmacht occupied the Channel Islands on 30 June 1940, they assessed the existing defences to determine if they would be of use. The Germans found the Islands' fortifications antiquated and woefully inadequate for modern warfare.
Because the Germans expected to invade the United Kingdom in the autumn of 1940, they decided that expenditure on defences for the islands would be a waste. Initially the Germans built only feldmässige Anlage positions. By 1941 the prospect of conquering Britain had decreased and the probability of an eastern war increased, requiring defences to be built to reduce the number and quality of troops required to defend the western ocean areas. Whilst the Luftwaffe and Kriegsmarine had their roles in protecting the islands from the Allies, the occupying forces put their main effort into land defences aimed at repelling a seaborne or airborne assault.
The resulting construction work in the Channel Islands was extensive; it required thousands of workers and massive supplies of cement and steel. Tiny Guernsey received special treatment. | After the Wehrmacht occupied the Channel Islands on 30 June 1940, they assessed the existing defences to determine if they would be of use. The Germans found the Islands' fortifications antiquated and woefully inadequate for modern warfare.
Because the Germans expected to invade the United Kingdom in the autumn of 1940, they decided that expenditure on defences for the islands would be a waste. Initially the Germans built only feldmässige Anlage (field-type construction) positions. By 1941 the prospect of conquering Britain had decreased and the probability of an eastern war increased, requiring defences to be built to reduce the number and quality of troops required to defend the western ocean areas. Whilst the Luftwaffe and Kriegsmarine had their roles in protecting the islands from the Allies, the occupying forces put their main effort into land defences aimed at repelling a seaborne or airborne assault.
The resulting construction work in the Channel Islands was extensive; it required thousands of workers and massive supplies of cement and steel. Tiny Guernsey received special treatment. It had the largest artillery pieces in the Channel Islands, tanks, and 12,000 troops: one soldier for every two civilians on the island, compared to France which had a 1:80 ratio, or higher. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Rdza_r%C3%B3%C5%BCy | Rdza róży | Epidemiologia | Rdza róży / Epidemiologia | null | Phragmidium mucronatum on Rosa sp. (location: Poland, Szczawnica) | null | image/jpeg | 2,503 | 3,337 | true | true | true | Rdza róży – grzybowa choroba roślin z grupy rdzy. Występuje na różach, a wywoływana jest przez dwa gatunki grzybów: Phragmidium mucronatum i Phragmidium tuberculatum, a czasami także przez Phragmidium bulbosum. | Obydwa patogeny są pasożytami jednodomowymi, pełnocyklowymi, co znaczy, że ich rozwój odbywa się na jednym tylko żywicielu, i w trakcie tego rozwoju wytwarzają wszystkie 5 właściwych dla rdzy rodzajów zarodników.
U obydwu patogenów zimują powstające w teliach zarodniki przetrwalnikowe zwane teliosporami. Wiosną na kiełkujących teliosporach powstają podstawki wytwarzające zarodniki płciowe – bazydiospory. To one dokonują infekcji pierwotnej zakażając wiosną róże. Na zakażonych różach rozwijają się ecja i trudne do zauważenia spermogonia. Powstające w ecjach ecjospory roznoszone przez wiatr rozprzestrzeniają chorobę dokonując infekcji wtórnej. Na liściach zakażonych przez ecjospory powstają uredinia i telia. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Abtei_Altenberg | Abtei Altenberg | Altenberg als Ruhesitz und Grablege (12.–18. Jahrhundert) | Abtei Altenberg / Geschichte / Altenberg als Ruhesitz und Grablege (12.–18. Jahrhundert) | Der „Herzogenchor“ im nördlichen Querhaus des Doms mit Gräbern des Hauses Berg | English: "Bergischer Dom" in Odenthal-Altenberg, Germany. Northern transept with graves of the house of Berg, so called "Herzogenchor". Deutsch: "Bergischer Dom" in Odenthal-Altenberg, Deutschland. Nord-Querhaus mit Gräbern des Hauses Berg, sogenannter "Herzogenchor". | null | image/jpeg | 3,301 | 2,471 | true | true | true | Die Abtei Altenberg ist ein ehemaliges Kloster der Zisterzienser im Ortsteil Altenberg der Gemeinde Odenthal im Bergischen Land. Sie liegt im Tal der Dhünn. Das Kloster wurde im Jahr 1133 gegründet und im Jahr 1803 säkularisiert. Bis heute erhalten ist die Klosterkirche, der Altenberger Dom. Seit dem Wiederaufbau der Ruine 1847 durch den preußischen König Friedrich Wilhelm IV. wird die Kirche als evangelische und katholische Pfarrkirche simultan genutzt. | Der Stifter Graf Adolf II. trat nach 1160 selbst in das Kloster Altenberg ein, starb dort wenig später und wurde in Altenberg begraben, womit die Tradition der Bestattungen im Altenberger Dom für das Bergische Herrscherhaus bis ins 16. Jahrhundert begründet wurde. Auch Adolfs Sohn, der Kölner Erzbischof Bruno III., wurde nach seinem Amtsverzicht 1193 Mönch in Altenberg und dort um 1200 beigesetzt. Der letzte war Herzog Wilhelm III.; anlässlich seiner Beisetzung am 3. November 1511 war Kaiser Maximilian I. in Altenberg zu Gast. Nur zwei der Grafen und Herzöge von Berg wurden bis zum Erlöschen des jülich-bergischen Hauses (1521) nicht in der Klosterkirche beigesetzt.
Aus dem 17. und 18. Jahrhundert sind im Dom auch die Grablegen der Äbte erhalten. Vorher waren die Äbte im Kapitelsaal beerdigt worden; seit jedoch Abt Melchior von Mondorf 1637 als erster die Pontifikalien verliehen bekam, ging man zur Beisetzung der Äbte in der Kirche über.
Weitere hochgestellte Persönlichkeiten verbrachten ihren Lebensabend in der Abtei: Johannes von Sieberg (Syberg), Weihbischof in Köln und Mainz, Titularbischof von Skopje († 1366 oder 1383) und Kuno, Titularbischof von Megara und Weihbischof von Lüttich († 1366); Daniel von Wichtrich, 1342 von Papst Benedikt XII. zum Bischof von Verden ernannt, zog sich nach Auseinandersetzungen mit seinem Domkapitel 1356 nach Altenberg zurück und starb dort. Ein großer Wohltäter der Abtei war Bischof Wikbold Dobilstein (Dobbelstein) von Kulm, der nach Auseinandersetzungen in seinem Bistum 1385 als Bischof resignierte und in den Altenberger Hof nach Köln kam. Er wurde zwar nicht Mönch der Abtei, aber er unterstützte sie jahrzehntelang großzügig. Durch seine Stiftungen konnte der Altenberger Dom fertiggestellt werden, den Bischof Wikbold selbst 1379 weihte und in dem er 1398 beigesetzt wurde. |
|
mk | https://mk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%98%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 | Славјанка | Галериjа | Славјанка / Галериjа | null | Sideritis scardica | null | image/jpeg | 2,048 | 1,521 | true | true | true | Славјанка — планина на границата на Пиринска и Егејска Македонија, т.е. денешни Бугарија и Грција.
Со планината Пирин на север се поврзува преку Парилското Седло, на запад е поврзана со Сенгелска Планина, на исток со планината Стргач и на jуг со планините Шарлија и Црна Гора. Должината е околу 20 км и ширината 10-12 км. Наjвисоки врвови се Гоцев Врв со висина 2.212 мeтри, врв Шабран, Голем Царев Врв, Мал Царев Врв, Шабран, Саљува џамија. Планината е позната по карстниот релjеф, црната молика, алиботушкиот чаj и резерватот „Алиботуш“.
Традиционалното име на планината е Али Ботуш. Во минатото, истражувачите и патниците ја сметале, целата група на планински висорамни меѓу Парилското Седло и Егејското Море како дел од Пирин планина. Современите научни сфаќања за границите на Пирин се релативно нови и датираат дури од почетокот на XX век. Во Грција Славјанка и досега традиционално се смета за дел од Пирин, и затоа се именува со античкото име на Пирин - Орбелос на новогрчки Орвилос.
На крајот на XIX и почетокот на XX век Али Ботуш е арена на ослободителните борби во Македонија. | null |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Differentialgetriebe | Differentialgetriebe | null | Differentialgetriebe | Schnittmodell eines Hinterachsdifferenzials | Deutsch: Schnittmodell eines BMW 530d, Baujahr 2009 (BMW E60). Ausgestellt im Deutschen Technikmuseum Berlin. Wikipedianische KulTour am 10. Oktober 2015 in der Ausstellung des Museums. | null | image/jpeg | 5,041 | 7,102 | true | true | true | Das Differentialgetriebe, auch Ausgleichsgetriebe oder kurz Differential genannt, ist ein Umlaufrädergetriebe mit einem Antrieb und zwei Abtrieben. | Das Differentialgetriebe (bzw. Differenzialgetriebe), auch Ausgleichsgetriebe oder kurz Differential (bzw. Differenzial) genannt, ist ein Umlaufrädergetriebe (Planetengetriebe) mit einem Antrieb und zwei Abtrieben (Verteilgetriebe). |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Natalia_Janotha | Natalia Janotha | Biography | Natalia Janotha / Biography | Natalia Janotha and "Prince White Heather" (The Girl's Own Paper, Volume 23. Issue 1137.1901-10-12, p.20) | English: Natalia Janotha and her pet("Prince White Heather") | null | image/png | 550 | 414 | true | true | true | Natalia Janotha was a Polish pianist and composer. | Natalia Janotha was born in Warsaw, Poland, the daughter of Juliusz Janotha, who was a composer and teacher at the Music Institute in Warsaw. She started piano lessons with her father at a young age and later studied music in Berlin with Ernst Rudorff and Woldemar Bargiel, with Clara Schumann, and possibly had lessons from Johannes Brahms. She performed her first recital in 1868 and toured Europe as a concert pianist.
She was known as an interpreter of the music of Chopin, whose sister was a very close friend of her mother's; and she received advice from Chopin's pupil Princess Czartoryska née Radziwill. In 1885 she became the Imperial Court pianist in Berlin. She became noted as a mountain climber, sometimes wearing men's trousers. In 1883 she became the first woman to ascend Gerlach, the highest mountain in Carpathians.
She lived in London for a few years, but was deported in 1915 owing to the political circumstances of World War I, because she was the German court pianist. Then, she emigrated to The Hague. In The Hague, she played as accompanist to the dancer Angèle Sydow.
She died in The Hague on 9 June 1932. A few days later, a funeral was held at the Jacob Church in Parkstraat and buried at the Kerkkhoflan Cemetery, a newspaper in The Hague reported.
Mary Drew said, "I am extremely glad to hear that Miss Janotha is giving her aid to the interpretation of Chopin, whom she so deeply venerates, for I feel sure that no one living is more competent to do it."
She was known for had a black cat, named "Prince White Heather", means good luck.
Harold C. Schonberg said, she was known for performing only as long as her dog was on stage within her view and a prayer book was placed on the piano. He also said, after listening her playing("Gavotte impériale", recorded in 1904), "a screamingly funny piece of music, and she bangs it out with great enthusiasm." |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/LM-68M | LM-68M | その他 | LM-68M / 改造 / その他 | null | English: Вагон ПР-51 служебный | null | image/jpeg | 3,456 | 5,184 | true | true | true | LM-68Mは、かつてソビエト連邦に存在した輸送用機器製造メーカーのレニングラード都市電気車両修理工場が、1973年から1988年まで製造した路面電車車両。従来の車両から製造工程・メンテナンスの簡素化や安全性の強化が図られ、2,100両以上の大量生産が行われた。形式名の「M」にちなみ「マシュカ」と言う愛称で呼ばれる事もある。
この項目では、LM-68Mを基に製造された発展形式および近代化工事後の形式についても解説する。 | null |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Zal%C4%99szczycowate | Zalęszczycowate | Biologia i ekologia | Zalęszczycowate / Biologia i ekologia | Ditylus gracilis na materiale lęgowym | Ditylus gracilis | null | image/jpeg | 800 | 1,280 | true | true | true | Zalęszczycowate – rodzina chrząszczy z podrzędu wielożernych, infrarzędu Cucujiformia i nadrodziny czarnuchów. Liczy ponad 1500 opisanych gatunków. Owady dorosłe są pyłkożerne. Larwy większości gatunków są saproksylofagiczne, często związane z drewnem zawilgoconym i mocno przegrzybiałym. W jednym z plemion larwy przystosowały się do żerowania w uschniętych roślinach zielnych. Wielu gatunkom zagraża utrata siedlisk, zwłaszcza wskutek prowadzenia gospodarki leśnej. W zapisie kopalnym rodzina znana jest od albu w kredzie. | Ze względu na pokarm i tryb życia można wśród zalęszczycowatych wyróżnić dwie grupy: saproksylofagi i saproherbifagi.
Większość gatunków należy do saproksylofagów i strategia ta jest pierwotna dla rodziny. Rozwijają się one w drewnie będącym już w różnym stopniu rozkładu. Wybierać mogą zarówno drewno roślin liściastych jak i iglastych, a liczne gatunki są polifagiczne. Jaja umieszczane są przez samicę w szczelinach materiału lęgowego. Larwa początkowo żeruje w jego wierzchniej warstwie, stopniowo schodząc głębiej i tam się przepoczwarczając. Żerowisko ma postać owalnego w przekroju chodnika wypełnionego zbitą mączką z trocin i odchodów. Rozwój trwać może od roku do kilku lat, a zimować mogą różne stadia rozwojowe. Większość gatunków środkowoeuropejskich wybiera drewno silnie zawilgocone i przegrzybiałe, w tym okresowo zalewane wodą czy zalegające na wilgotnym dnie lasu.
Saproherbifagami są larwy z plemienia Oedemerini. Żerują one wewnątrz dolnych partii łodyg uschniętych roślin zielnych (np. chabrów, pałek, sadźców i starców) oraz w ich szyjach korzeniowych i tam się przepoczwarczają.
Imagines w obu przypadkach są pyłkożercami, odwiedzającymi kwiaty m.in. selerowatych i astrowatych. U gatunków endofitofagicznych pędzą one dzienny tryb życia, natomiast wśród gatunków saproksylicznych są takie o osobnikach dorosłych aktywnych o zmierzchu lub nocą i przylatujących do sztucznych źródeł światła. Imagines niektórych gatunków, np. z rodzaju Nacerdes bronią się za pomocą wydzieliny zawierającej kantarydynę. Substancja ta może w kontakcie z ludzką skórą prowadzić do jej podrażnień, a nawet wywoływać długotrwały stan zapalny. |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B4-%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD | Гранд-Бален | null | Гранд-Бален | Естественный бассейн реки Гранд-Бален показан желтым и оранжевым, преобразованный - оранжевым. | English: Drainage basin of the Great Whale River, Quebec, Canada. | null | image/png | 286 | 452 | true | true | true | Гранд-Бален — река в районе Нунавик, Квебек, Канада, течет из озера Сент-Лусон через озеро Бьенвиль на запад до впадения в Гудзонов залив. В нижнем течении река имеет высокую водность, в русле множество водопадов и порогов, верхнее течение представляет собой цепь озёр, соединенных протоками с большим уклоном, либо переливающихся через уступы одно в другое.
Один из притоков реки теперь берёт начало в созданном водохранилище Каниаписко. Этот участок весьма популярен среди начинающих каякеров | Гранд-Бален (англ. Great Whale, фр. Grande rivière de la Baleine) — река в районе Нунавик, Квебек, Канада, течет из озера Сент-Лусон (англ. Lac Saint-Luson) через озеро Бьенвиль на запад до впадения в Гудзонов залив. В нижнем течении (ниже озера Бьенвиль) река имеет высокую водность, в русле множество водопадов (до 15-20 метров высотой) и порогов, верхнее течение представляет собой цепь озёр, соединенных протоками с большим уклоном, либо переливающихся через уступы одно в другое.
Один из притоков реки теперь берёт начало в созданном водохранилище Каниаписко. Этот участок весьма популярен среди начинающих каякеров (от пересечения с дорогой Транстайга до озера Маунтайзер 54°43′53″ с. ш. 70°11′45″ з. д..
В устье реки находятся две деревни коренных народов — Кууджуарапик (инуиты) и Вапмагоостуи (индейцы Кри) — и база канадских королевских ВВС «Грейт-Уэйл».
Участок течения от озера Бьенвиль до устья реки Коутс долгое время назвался рекой Абчигамич, однако этот топоним был отвергнут Комиссией по географическим названиям Квебека (фр. Commission de géographie du Québec) в 1946 году. |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Yunfu | Yunfu | null | Yunfu | Yunfu i Guangdong | The prefecture-level city of Yunfu is highlighted on this map of Guangdong province, People's Republic of China. | null | image/png | 396 | 508 | true | true | true | Yunfu er en by på prefekturnivå i vestlige Guangdong-provinsen i Folkerepublikken Kina. Den grenser til Zhaoqing i nord, Foshan i øst, Jiangmen og Maoming i sydvest, Yangjiang i syd og den autonome regionen Guangxi i vest. | Yunfu (forenklet kinesisk: 云浮, pīnyīn: Yúnfú) er en by på prefekturnivå i vestlige Guangdong-provinsen i Folkerepublikken Kina. Den grenser til Zhaoqing i nord, Foshan i øst, Jiangmen og Maoming i sydvest, Yangjiang i syd og den autonome regionen Guangxi i vest. |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Seznam_c%C3%ADrkv%C3%AD_a_n%C3%A1bo%C5%BEensk%C3%BDch_spole%C4%8Dnost%C3%AD_v_%C4%8Cesku | Seznam církví a náboženských společností v Česku | Církve a náboženské společností registrované podle zákona č. 308/1991 Sb. | Seznam církví a náboženských společností v Česku / Registrované církve a náboženské společnosti / Církve a náboženské společností registrované podle zákona č. 308/1991 Sb. | Bible | English: Christian Bible, rosary, and crucifix. | null | image/jpeg | 960 | 1,280 | true | true | true | Církve a náboženské společnosti v České republice mohou být registrovány podle speciálního zákona, čímž se stávají z hlediska státního práva právnickými osobami speciálního typu a mohou pak zřizovat a nechat si zaevidovat další právnické osoby podle téhož zákona. Případný vztah těchto vnitrostátních právnických osob k nadnárodní církvi nebo jiné organizaci musí být popsán v základním dokumentu, jehož zpracování je jednou z podmínek registrace.
Neregistrované církve a náboženské společnosti mohou na základě sdružovacího práva a dalších lidských práv svých členů působit také, a to buď jako jiný typ právnické osoby nebo neformálně bez společné právní subjektivity, ale pak se na ně nevztahují výsady ani povinnosti stanovené pro registrované církve a náboženské společnosti speciálním zákonem o církvích a náboženských společnostech, například právo požádat o oprávnění působit na státních školách, v armádě atd., o oprávnění být financovány podle zvláštních zákonů atd. Registrace není povinná, úvodní části zákona se vztahují i na neregistrované církve a náboženské společnosti. | Církev řeckokatolická – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství a s výjimkou práva vyučování náboženství ve státních školách a zakládání církevních škol přiznána 7. ledna 2002.
Církev římskokatolická – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, přidružený člen Ekumenické rady církví (ERC), člen Vojenské duchovní služby (VDS).
Českobratrská církev evangelická – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, člen ERC, člen VDS.
Evangelická církev augsburského vyznání v České republice (ECAV, dřívější Slovenská evangelická církev augsburského vyznání) – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství a s výjimkou práva vyučování náboženství ve státních školách a zakládání církevních škol přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Jednota bratrská – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství s výjimkou vyučování náboženství ve státních školách přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Pravoslavná církev v českých zemích – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství a s výjimkou práv vyučovat náboženství ve státních školách a zakládat církevní školy přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Slezská církev evangelická augsburského vyznání – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Starokatolická církev v České republice – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Církev československá husitská – Registrace převzata z roku 1920, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, člen ERC, člen VDS,
Náboženská společnost českých unitářů – Registrace převzata z roku 1930, zvláštní práva být financována, církevních sňatků a zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002.
Bratrská jednota baptistů – Registrace převzata z roku 1951, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství s výjimkou vyučování náboženství ve státních školách přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Federace židovských obcí v České republice – Registrace převzata z Rakousko-Uherska, zvláštní práva být financována, církevních sňatků a zřizování církevních škol přiznána 7. ledna 2002, pozorovatelský člen ERC.
Církev adventistů sedmého dne – Registrace převzata z roku 1951, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, pozorovatelský člen ERC, člen VDS.
Církev bratrská – Registrace převzata z roku 1951, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství s výjimkou vyučování náboženství ve státních školách přiznána 7. ledna 2002, člen ERC, člen VDS.
Evangelická církev metodistická – Registrace převzata z roku 1951, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství a s výjimkou práva vyučování náboženství ve státních školách a zakládání církevních škol přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Křesťanské sbory – Registrace převzata z roku 1956, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství a s výjimkami práva být financována podle zvláštního zákona, práva působení v ozbrojených silách a práva zřizovat církevní školy přiznána 7. ledna 2002
Novoapoštolská církev v České republice – Registrace převzata z roku 1956, zvláštní práva církevních sňatků a zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002.
Apoštolská církev – Registrace převzata z roku 1989, zvláštní práva včetně zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002, člen ERC.
Církev Ježíše Krista Svatých posledních dnů v České republice – Registrace převzata z roku 1990, zvláštní práva církevních sňatků a zpovědního tajemství přiznána 7. ledna 2002.
Náboženská společnost Svědkové Jehovovi – Zaregistrována dne 1. září 1993, zvláštní práva církevních sňatků, duchovní služby ve věznicích a vyučování náboženství ve státních školách přiznána 7. ledna 2002, právo na zpovědní tajemství nejprve zamítnuto (v roce 2008 potvrzeno Ústavním soudem), přiznáno 2011 na základě změny základního dokumentu.
Luterská evangelick |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Fried_chicken | Fried chicken | Description | Fried chicken / Description | Paschal's fried chicken, Atlanta, Georgia | Paschal's fried chicken | null | image/jpeg | 640 | 640 | true | true | true | Southern fried chicken, also known simply as fried chicken, is a dish consisting of chicken pieces which have been coated in a seasoned batter and pan-fried, deep fried, or pressure fried. The breading adds a crisp coating or crust to the exterior of the chicken while retaining juices in the meat. Broiler chickens are most commonly used.
The first dish known to have been deep fried was fritters, which were popular in the European Middle Ages. However, it was the Scottish who were the first Europeans to deep fry their chicken in fat. Meanwhile, a number of West African peoples had traditions of seasoned fried chicken. Scottish frying techniques and West African seasoning techniques were combined by enslaved Africans and African-Americans in the American South. | Fried chicken has been described as being "crunchy" and "juicy", as well as "crispy". In addition, the dish has also been called "spicy" and "salty". Occasionally, fried chicken is also topped with a chili like paprika, or hot sauce to give it a spicy taste. This is especially common in fast food restaurant chains such as KFC. The dish is traditionally served with mashed potatoes, gravy, macaroni and cheese, coleslaw, corn and/or biscuits.
The dish is renowned for being greasy, especially when coming from fast food outlets. It has even been reported that some of those who enjoy eating the food limit themselves to eating it only a certain number of times a year, to keep their fat intake reasonably low. Out of the various parts of the animal used in fried chicken, the wings generally tend to contain the most fat, with almost 40 grams (1.4 oz) of fat for every 100 grams (3.5 oz). However, the average whole fried chicken contains only around 12% fat, or 12 grams (0.42 oz) per every 100 grams (3.5 oz). As well as this, 100 grams (3.5 oz) of fried chicken generally contains around 240 calories of energy. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Paco_Tous | Paco Tous | null | Paco Tous | Paco Tous (2016) | Español: Seminci 2016 | null | image/jpeg | 2,268 | 1,749 | true | true | true | Francisco Martínez „Paco“ Tous ist ein spanischer Schauspieler. | Francisco Martínez „Paco“ Tous (* 1. Mai 1964 in Sevilla, Andalusien) ist ein spanischer Schauspieler. |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Prefectura_de_Kanagawa | Prefectura de Kanagawa | Govern | Prefectura de Kanagawa / Govern | El Govern de Kanagawa abans del Gran terratrèmol de Kantō. | English: Kanagawa Prefectural Office before Great Kanto earthquake 日本語: 震災前の神奈川県庁 | null | image/jpeg | 472 | 692 | true | true | true | La prefectura de Kanagawa és una prefectura del Japó que es troba al sud de l'illa de Honshū, a la regió de Kanto. La capital és Yokohama, segona ciutat més poblada del Japó. Ocupa una superfície de 2.415 km² i té 8.965.000 habitants. Kanagawa és part de la conurbació del Gran Tòquio. L'any 1854 el comodor dels estatunidencs Matthew Perry obligà a signar la Convenció de Kanagawa per forçar l'obertura dels ports japonesos per als Estats Units i el port de Yokohama va ser el primer a obrir-se al comerç estranger l'any 1859. El govern Meiji japonès va establir la primera línia de ferrocarril del Japó l'any 1872 entre Tòquio i Yokohama. | null |
|
sl | https://sl.wikipedia.org/wiki/Kubooktaedrski_graf | Kubooktaedrski graf | null | Kubooktaedrski graf | 4-tera simetrija | English: en:Cuboctahedral graph | null | image/png | 503 | 522 | true | true | true | Kubooktaedrski graf je v teoriji grafov poliedrski graf – graf oglišč in robov kubooktaedra. Ima 12 točk, ki odgovarjajo ogliščem telesa, in 24 povezav, ki odgovarjajo njegovim robovom. Je kvartični arhimedski graf, 3-točkovnopovezan, točkovnoprehoden in povezavnoprehoden. | Kubooktaedrski graf je v teoriji grafov poliedrski graf – graf oglišč in robov kubooktaedra. Ima 12 točk, ki odgovarjajo ogliščem telesa, in 24 povezav, ki odgovarjajo njegovim robovom. Je kvartični arhimedski graf, 3-točkovnopovezan, točkovnoprehoden in povezavnoprehoden. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Sport_of_athletics | Sport of athletics | Road courses | Sport of athletics / Venues / Road courses | A typical road running course on the inner-city roads of Toronto | Sporting Life 10k Run, Toronto, Ontario, Canada. | null | image/jpeg | 2,592 | 3,888 | true | true | true | Athletics is a group of sporting events that involves competitive running, jumping, throwing, and walking. The most common types of athletics competitions are track and field, road running, cross country running, and race walking.
The results of racing events are decided by finishing position, while the jumps and throws are won by the athlete that achieves the highest or furthest measurement from a series of attempts. The simplicity of the competitions, and the lack of a need for expensive equipment, makes athletics one of the most common types of sports in the world. Athletics is mostly an individual sport, with the exception of relay races and competitions which combine athletes' performances for a team score, such as cross country.
Organized athletics are traced back to the Ancient Olympic Games from 776 BC. The rules and format of the modern events in athletics were defined in Western Europe and North America in the 19th and early 20th century, and were then spread to other parts of the world. Most modern top level meetings are held under the auspices of World Athletics, the global governing body for the sport of athletics, or its member continental and national federations. | The surface of road races is highly important and the IAAF dictate that the courses must be along man-made roads, bicycle paths or footpaths. Courses set along major roads of cities are typical of road running events, and traffic is usually cordoned off from the area during the competition. While soft ground, such as grass, is generally avoided, races may start and finish on soft ground or within a track and field stadium. Road racing courses come in two primary types: looped and point-to-point. Courses may be measured and designed to cover a standardised distance, such as 10 km (6.2 mi), or they may simply follow a set route between two landmarks.
Road running courses over 5 km usually offer drinks or refreshment stations for runners at designated points alongside the course and medical professionals are present at the courses of major races due to the health risks involved with long-distance running.
Elite road walks are conducted on closed loop courses (usually loops of 2,000 or 2,500 meters). Refreshment stations are also present over long distance walking competitions, with drinks being available on every lap for races longer than 10 km. |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Nikki_Websterov%C3%A1 | Nikki Websterová | null | Nikki Websterová | null | Nikki Webster | null | image/jpeg | 877 | 1,024 | true | true | true | Nikki Marie Websterová, nepřechýleně Nicole Marie Webster je australská popová zpěvačka. Proslavila se už jako třináctiletá svým vystoupením na slavnostních ceremoniálech Letních olympijských her 2000 v Sydney. | Nikki Marie Websterová, nepřechýleně Nicole Marie Webster (* 30. dubna 1987, Sydney) je australská popová zpěvačka. Proslavila se už jako třináctiletá svým vystoupením na slavnostních ceremoniálech Letních olympijských her 2000 v Sydney. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/1965_British_Honduras_general_election | 1965 British Honduras general election | null | 1965 British Honduras general election | Other countries | null | null | image/svg+xml | 600 | 1,000 | true | true | true | A legislative election was held in British Honduras on 1 March 1965. Belizeans elected 18 members to the British Honduras Legislative Assembly.
The ruling People's United Party won 16 of 18 seats in the election. However, the opposition National Independence Party entered the Legislative Assembly for the first time in the election, with party leader Philip Goldson winning in the Albert constituency and Edwin Morey winning in Toledo North. | A legislative election was held in British Honduras (now Belize) on 1 March 1965. Belizeans elected 18 members to the British Honduras Legislative Assembly.
The ruling People's United Party (PUP) won 16 of 18 seats in the election. However, the opposition National Independence Party entered the Legislative Assembly for the first time in the election, with party leader Philip Goldson winning in the Albert constituency and Edwin Morey winning in Toledo North. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Museo_della_scuola | Museo della scuola | null | Museo della scuola | La prima sede del museo |    This media shows the cultural heritage monument with the number 13948 in South Tyrol.Museo della scuola e scuola elementare "Dante Alighieri" di Bolzano - Schulmuseum und Volksschule "Dante Alighieri" in Bozen - School Museum and primary school "Dante Alighieri" in Bolzano-Bozen | null | image/jpeg | 3,264 | 2,448 | true | true | true | Il Museo della scuola con sede a Bolzano è il primo nel suo genere in Italia su modello di molti altri musei analoghi nella Mitteleuropa, inaugurato nel 1995. | Il Museo della scuola (ted. Schulmuseum) con sede a Bolzano è il primo nel suo genere in Italia su modello di molti altri musei analoghi nella Mitteleuropa, inaugurato nel 1995. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%90%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8 | Список плазунів Аргентини | Черепахи (Testudines) | Список плазунів Аргентини / Черепахи (Testudines) | null | Testudo chilensis = Geochelone chilensis chilensis / Chelonoidis c. chilensis (Gray, 1870) English: Chilean Tortoise | null | image/jpeg | 1,903 | 2,937 | true | true | true | Це список видів плазунів, зареєстрованих в Аргентині. | null |
|
bg | https://bg.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B8%D1%82%D0%B5_%D0%BE%D1%82_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B5_%D0%B2_%D0%9D%D0%90%D0%9C,_%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/08/Barbarian_prisoner_MAN_Napoli_Inv6116.jpg | Каталог на статуите от Колекция Фарнезе в НАМ, Неапол | Експонати | Каталог на статуите от Колекция Фарнезе в НАМ, Неапол / Експонати | null | English: Barbarian, so-called Dacian prisoner, Roman artwork. Français : Prisonnier barbare, statue romaine. Italiano: Barbaro prigioniero, scultura romana. | null | image/jpeg | 4,050 | 1,735 | true | true | true | Каталогът на статуите от Колекция Фарнезе, изложени в Националния археологически музей в Неапол описва експонатите от колекцията, изложени в музея.
Колекция Фарнезе, документираща Древен Рим, няма равна на себе си в световен мащаб. | null |
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Omnibus_issue | Omnibus issue | British Empire and British Overseas Territories issues | Omnibus issue / British Empire and British Overseas Territories issues | null | English: 1953 coronation stamp. | null | image/jpeg | 1,170 | 895 | true | true | true | In philately, an omnibus issue is an issue of stamps by several countries with a common subject and which may share a uniform design. Omnibus issues have often been made by countries under common political control or groups of colonies due to the close co-operation required to produce the issue. Omnibus issues are to be distinguished from joint issues which are usually much smaller in scope. | Omnibuses have been particularly associated with stamps from the former British Empire, now the British Commonwealth, due to the large number of territories participating. Initially designs were identical for each colony with only the values, colours and colony names varying. Over time, however, a wider range of designs has been used within the same issue. The first issue was the Silver Jubilee issue of 1935. Many others have followed, usually on themes related to the British Royal Family, but also for subjects such as Freedom from Hunger (1963) and the 1966 Football World Cup. Not every colony necessarily participates in every issue, although the revenue produced by the stamps is a valuable source of income for many smaller colonies/countries which may have few other ways of raising funds.
A list of British Omnibus issues is given below:
1935 - Silver Jubilee
1937 - Coronation
1945-1946 - Peace and Victory
1948-1949 - Silver Wedding
1949 - Universal Postal Union
1951 - University
1953 - QEII Coronation
1953 - Royal Visit
1958 - West Indies Federation
1963 - Freedom From Hunger
1963 - Red Cross Centenary
1964 - Shakespeare
1965 - International Telecommunications
1965 - International Cooperation
1966 - Churchill Memorial
1966 - Football World Cup
1966 - U.N.E.S.C.O Issue
1966 - World Health Organisation
1966 - Royal Visit to the Caribbean
1972 - Royal Silver Wedding
1973 - Royal Wedding Princess Anne
1974 - Churchill Centenary
1977 - Royal Silver Jubilee
1978 - 25th Anniversary of Queen Elizabeth's Coronation
1980 - Queen Mothers 80th Birthday
1981 - Charles and Diana Royal Wedding
1982 - Princess Diana 21st and other Birthdays
1985 - Life and Times of Elizabeth the Queen Mother
1990 - Queen Mother's 90th Birthday
1997 - Queen Elizabeth Golden Wedding |
|
ms | https://ms.wikipedia.org/wiki/Ezaki_Glico | Ezaki Glico | null | Ezaki Glico | Ibu pejabat Ezaki Glico di Nishiyodogawa-ku, Osaka | English: Ezaki Glico headquarters 日本語: 江崎グリコ株式会社 本社 | null | image/jpeg | 1,166 | 1,555 | true | true | true | Ezaki Glico Co., Ltd. ialah syarikat makanan Jepun yang beribu pejabat di Nishiyodogawa-ku, Osaka. Ia mengendalikan perniagaan di 30 negara, di Amerika Utara, Asia Pasifik dan Eropah. | Ezaki Glico Co., Ltd. (江崎グリコ株式会社 Ezaki Guriko Kabushiki-gaisha) ialah syarikat makanan Jepun yang beribu pejabat di Nishiyodogawa-ku, Osaka. Ia mengendalikan perniagaan di 30 negara, di Amerika Utara, Asia Pasifik dan Eropah. |
|
zh | https://zh.wikipedia.org/zh-sg/%E5%B7%A6%E4%BA%AC%E5%8D%80 | 左京區 | null | 左京區 | 慈照寺（银阁寺） | en:Ginkaku-ji (銀閣寺), Kyoto, Kyoto prefecture, Japan | null | image/jpeg | 2,240 | 3,360 | true | true | true | 左京区是构成京都市的11区之一，位于京都市内的东北部，为京都市面积第二大的区，东侧与滋贺县大津市相邻。主要市区位于南部，以住宅区和文教区为主，中部有些许农田，北部为山林地，林业相当盛行。
“左京”指的是天皇所在御所的左侧，虽然在以北方朝上的地图中，左京区是位于京都御所的右侧，但由于天皇的高御座面朝南方，因此对于天皇而言是左侧。 | 左京区（日语：左京区／さきょうく Sakyō ku /）是构成京都市的11区之一，位于京都市内的东北部，为京都市面积第二大的区，东侧与滋贺县大津市相邻。主要市区位于南部，以住宅区和文教区为主，中部有些许农田，北部为山林地，林业相当盛行。
“左京”指的是天皇所在御所的左侧，虽然在以北方朝上的地图中，左京区是位于京都御所的右侧，但由于天皇的高御座面朝南方，因此对于天皇而言是左侧。 |
|
hy | https://hy.wikipedia.org/wiki/%D5%8D%D5%B8%D6%82%D6%80%D5%A3%D5%B8%D6%82%D5%BF_(%D4%BD%D5%A1%D5%B6%D5%BF%D5%AB-%D5%84%D5%A1%D5%B6%D5%BD%D5%AB%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B6_%D5%AB%D5%B6%D6%84%D5%B6%D5%A1%D5%BE%D5%A1%D6%80_%D6%85%D5%AF%D6%80%D5%B8%D6%82%D5%A3) | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/32/Lenin_st.%2C_Surgut%2C_Russia_03.jpg | Սուրգուտ (Խանտի-Մանսիական ինքնավար օկրուգ) | Պատկերասրահ | Սուրգուտ (Խանտի-Մանսիական ինքնավար օկրուգ) / Պատկերասրահ | null | English: Lenin st., Surgut, Russia. Русский: Улица Ленина, г. Сургут, ХМАО-Югра. Снято с крыши Сити-центра, с 16 этажа | null | image/jpeg | 2,656 | 4,201 | true | true | true | Սուրգուտը Ռուսաստանի Սուրգուտի մարզի Խանտի-Մանսիական ինքնավար շրջանի վարչական կենտրոնն է:
Քաղաքը Տյումենի մարզի երկրորդ մեծ քաղաքն է, համարվում է Սիբիրի տնտեսական կարևորագույն նշանակության քաղաքներից մեկը:
2011 թվականի տվյալների համաձայն Սուրգուտը համարվում է Ռուսաստանի հարուստ քաղաքների երրորդը:
Բնակչության թիվը 2019թվականի տվյալների համաձայն կազմում է 376325 մարդ:
Յուրաքանչյուր տարվա հունիսի 12-ին մեծ շուքով նշվում է քաղաքի օրը: | null |
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/Anne_Frankov%C3%A1 | Anne Franková | null | Anne Franková | Anne Franková (1941) | Nederlands: Anne Frank lacht naar de schoolfotograaf De foto is gemaakt in december 1941, Anne is dan twaalf jaar.English: Anne Frank laughing at the school photographer. This photograph was made at the Joods Lyceum (Jewish High School Amsterdam, address Voormalige Stadstimmertuin 1), December 1941. | Anne Franková (1941) | image/jpeg | 2,660 | 1,637 | true | true | true | Anne Franková byla v Německu narozená autorka. Jako dívka z německé židovské rodiny ukrývající se před nacisty v zadním traktu jednoho domu v Amsterdamu za druhé světové války si psala deník, ten ji po smrti proslavil. Její rodina uprchla do Amsterdamu před nacismem. Nacismus získával na síle v Německu, a když bylo Nizozemsko okupováno Německem, ocitla se opět v nebezpečí. Protože se zvyšovalo pronásledování a persekuce Židů, celá rodina se v červenci 1942 ukryla v tajných místnostech kancelářské budovy Otto Franka. Po dvou letech skrývání byla skupina prozrazena a deportována do koncentračních táborů. Anna zemřela na tyfus v táboře Bergen-Belsen. Její otec Otto jediný z rodiny přežil, vrátil se do Amsterdamu a našel její deník. Tento unikátní záznam se rozhodl vydat. V češtině kniha získala jméno Deník Anne Frankové, některá vydání vyšla pod názvem Deník Anny Frankové nebo Deník. Roku 2019 vyšla v novém překladu s původním názvem Zadní dům.
Deník Anna Franková dostala ke svým třináctým narozeninám a zachycuje události jejího života od 12. června 1942 až do posledního záznamu z 1. srpna 1944. | Anne Franková (celým jménem Annelies Marie „Anne“ Frank) (12. června 1929 Frankfurt nad Mohanem – únor 1945 koncentrační tábor Bergen-Belsen) byla v Německu narozená autorka. Jako dívka z německé židovské rodiny ukrývající se před nacisty v zadním traktu jednoho domu v Amsterdamu za druhé světové války si psala deník, ten ji po smrti proslavil. Její rodina uprchla do Amsterdamu před nacismem. Nacismus získával na síle v Německu, a když bylo Nizozemsko okupováno Německem, ocitla se opět v nebezpečí. Protože se zvyšovalo pronásledování a persekuce Židů, celá rodina se v červenci 1942 ukryla v tajných místnostech kancelářské budovy Otto Franka. Po dvou letech skrývání byla skupina prozrazena a deportována do koncentračních táborů. Anna zemřela na tyfus v táboře Bergen-Belsen. Její otec Otto jediný z rodiny přežil, vrátil se do Amsterdamu a našel její deník. Tento unikátní záznam se rozhodl vydat. V češtině kniha získala jméno Deník Anne Frankové, některá vydání vyšla pod názvem Deník Anny Frankové nebo Deník. Roku 2019 vyšla v novém překladu s původním názvem Zadní dům.
Deník Anna Franková dostala ke svým třináctým narozeninám a zachycuje události jejího života od 12. června 1942 až do posledního záznamu z 1. srpna 1944. Z původní nizozemštiny byl přeložen do mnoha jazyků a stal se jednou z nejčtenějších knih po celém světě. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/Otto_Maigler | Otto Maigler | null | Otto Maigler | Braunkohlentagebau am Ortsrand von Brühl-Heide (um 1925) | Brühl-Heide, Alt Heide | null | image/jpeg | 1,831 | 2,632 | true | true | true | Otto Maigler war Bergwerksingenieur und späterer Unternehmer. | Otto Maigler (* 8. März 1893 in Hoboken, New Jersey, Vereinigte Staaten; † 20. Juni 1967 in Köln) war Bergwerksingenieur und späterer Unternehmer. |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B5%D0%B7_(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B6) | Блез (персонаж) | null | Блез (персонаж) | Мерлін диктує пророцтва мудрецю-самітнику Блезу (французька мініатюра 13 сторіччя до роману Роберта де Борона, який був написаний бл. 1200 р.) | Merlin dictating his prophecies to his scribe, Blaise; French 13th century minature from Robert de Boron's Merlin en prose (written ca 1200). (Manuscript illustration, c.1300.)[1] | null | image/jpeg | 700 | 642 | true | true | true | Блез — персонаж з «легенди про короля Артура»; наставник-вчитель Мерліна; мудрець, який записував розповіді Мерліна, які й склали «легенду про короля Артура». Блез вперше з'являється у «Кретьєна де Труа», а після нього — у Роберта де Борона, в «Вульгаті», та у Мелорі. | Блез (англ. Blaise; у Мелорі Bleise; в бретонських творах: «Bleheris») — персонаж з «легенди про короля Артура»; наставник-вчитель Мерліна; мудрець, який (на прохання Мерліна) записував розповіді Мерліна, які й склали «легенду про короля Артура». Блез (та його легенда) вперше з'являється у «Кретьєна де Труа» (друга половина XII ст.), а після нього — у Роберта де Борона (близько 1200 р.), в «Вульгаті» (1215—1236 рр.), та у Мелорі (в «Смерті Артура», 1469). |
|
cs | https://cs.wikipedia.org/wiki/B%C4%9Blbo%C5%BEice | Bělbožice | Galerie | Bělbožice / Galerie | null | Čeština: Bělbožice – domy na severním okraji návsi | null | image/jpeg | 2,788 | 4,182 | true | true | true | Vesnice Bělbožice je částí obce Šípy ležící v okrese Rakovník. V roce 2011 zde trvale žilo 38 obyvatel. | null |
|
fa | https://fa.wikipedia.org/wiki/%D9%85%D8%A7%D9%84%D8%B2%DB%8C | مالزی | دین | مالزی / دین | ساختمان سلطان عبدالصمد در در مجتمعهای دربار عالی مالایا و Trade Court در کوآلالامپور. کوآلالامپور مرکز ایالات فدراتیو مالایی و پایتخت فعلی مالزی | Abdul Samad Bldg in Kuala Lumpur | null | image/jpeg | 375 | 500 | true | true | true | مالزی یا بهطور رسمی فدراسیون مالزی کشوری در جنوب شرقی آسیا و پایتخت آن کوالا لامپور است. سازمانهای دولتی و وزارتخانههای این کشور در شهر جدید پوتراجایا این کشور واقع است. مالزی عضو سازمان ملل متحد و اتحادیه کشورهای همسود است. این فدراسیون شامل سیزده ایالت در جنوب شرقی آسیا است. نام «مالزی» زمانی انتخاب شد که فدراسیون مالایا؛ سنگاپور، صباح و ساراواک یک اتحادیه متشکل از ۱۴ ایالت را تشکیل دادند. در سال ۱۹۶۵ سنگاپور از مالزی جدا شد و به کشوری مستقل تبدیل گردید.
مالزی دربردارنده دو ناحیهٔ جغرافیائی است و دریای جنوبی چین این دو را از هم جدا میکند: شبه جزیره مالزی یا مالزی غربی که بر روی شبه جزیره مالایی قرار دارد و از شمال با تایلند مرز خشکی دارد و از طریق جادهٔ شوسهٔ جوهور از جنوب با سنگاپور پیوند دارد. این کشور دربردارندهٔ شاهنشینهای جوهور، کداح، پاهنگ، نگری سمبیلان، کلانتان، پراک، سلانگور، پرلیس و ترنگانا بوده و دو ایالت آن را فرمانداران ملاکا و پنانگ و دو منطقهٔ فدرال پوتراجایا و کوآلالامپور سرپرستی میکنند. بورنئوی مالزی یا مالزی شرقی که بخش شمالی جزیره بورنئو را دربردارد باآنکه هممرز اندونزی است، زیر سرپرستی حکومت شاهنشین برونئی قرار دارد. مالزی شرقی دربردارندهٔ ایالتهای صباح و ساراواک و حوزهٔ فدرال لابوآن است. | اسلام دین رسمی مالزی است و از تعداد ۳۲٫۳ میلیون جمعیت این کشور حدود ۶۱ درصد از مردم دارای دین اسلام بودهاند. مذهب مسلمانان مالزی اغلب شافعی است و البته از برخی فرقههای دیگر مثل صوفیه و اسماعیلیه نیز در این کشور تعدادی میزیند.
اولین مدرک مبنی بر وجود اسلام در شبه جزیره مالایی به قرن ۱۴ میلادی در ترنگانو برمی گردد، اما طبق گاهنامه، سلاطین کداح، مهاراجا دربار راجا (۱۱۷۹- ۱۱۳۶ میلادی) در قرن ۹ به اسلام روی آورد و نام خود را به مظفرشاه تغییر داد و از آن تاریخ به بعد ۲۷ سلطان بر کداح حکومت نمودند.
مالزی یک جامعه چند دینی است، و اسلام دین رسمی این کشور میباشد. بر طبق ارقام آماری در سال ۲۰۰۰، چهار دین اصلی آن عبارتند از اسلام ۱۰۰٪ تا سده بیستم، فعالترین اعتقادات سنتی آنیمیسم که تاکنون به لحاظ بحث تا درجه بالاتری از رسمیت در مالزی تداوم یافته برای تأیید آماده شدهاست.
اگرچه قانون اساسی مالزی از لحاظ نظری آزادی مذهبی را تضمین میکند، در عمل، این وضعیت چندان هم ساده نیست (نگاه کنید به آزادی مذهبی در مالزی) اغلب غیر مسلمانان در فعالیتهای خود همچون احداث ساختمانهای مذهبی با محدودیتهایی روبرو هستند. ضمناً، مسلمانان خود را نسبت به اطاعت از تصمیمات احکام شریعت ملزم میدانند. به عنوان یک مسئله قانونی هنوز کاملاً مشخص نشده که آیا مسلمانان آزادانه از احکام اسلام پیروی میکنند یا خیر. در برخی از موقعیتها، دادگاههای مالزی حق آزادی انتخاب مذهب را برای فرد حتی زمانی که از دین اسلام برگشته، نادیده گرفتهاند. (همچون یوشع جمال الدین در برابر موضع وزارت کشور در دهه ۱۹۸۰)
در کل، هرکسی که میخواهد از دین اسلام برگردد باید بهطور قانونی اظهار نماید، اما این امر هنوز توسط دادگاههای داخلی مالزی به رسمیت شناخته نشدهاست. گفته میشود هرکسی میتواند ارتداد خود را به یک دادگاه شریعت اظهار کند، اما کلاً دادگاه چنین مجوزی را به وی نمیدهد.
مردم مالزی شخصاً به اعتقادات مذهبی یکدیگر احترام میگذارند، و عمدتاً مشکلات مذهبی داخلی از جهت سیاسی به وجود میآید.
اسلام در مالزی
بودائیسم در مالزی
مسیحیت در مالزی
هندوئیسم در مالزی
وضعیت آزادی مذهبی در مالزی |
|
no | https://no.wikipedia.org/wiki/Oljeberget | Oljeberget | Bildegalleri | Oljeberget / Bildegalleri | null | English: View, from the Temple Mount, on the Church of Mary Magdalene Nederlands: Zicht vanaf de Tempelberg op de Kerk van Maria Magdalena | null | image/jpeg | 2,304 | 3,072 | true | true | true | Oljeberget er et høydedrag i Israel, øst for Jerusalem. Oljeberget har fått navn etter oliventrærne som gror der.
Haven Getsemane, kjent som stedet der Jesus Kristus oppholdt seg før han ble korsfestet, ligger ved foten av Oljeberget. | null |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Pasterze | Pasterze | null | Pasterze | null | English: Location map of Austria Equirectangular projection, N/S stretching 150 %. Geographic limits of the map: N: 49.2° N S: 46.3° N W: 9.4° E E: 17.2° E Made with Natural Earth. Free vector and raster map data @ naturalearthdata.com. | (Voir situation sur carte : Autriche) | image/jpeg | 700 | 1,256 | true | true | true | Le Pasterze est le plus grand glacier d'Autriche, avec 8,4 km de longueur et une superficie de 18,5 km². Il fait partie du massif des Hohe Tauern. Il naît à 3 453 m et descend jusqu'à 2 100 m d'altitude. | Le Pasterze est le plus grand glacier d'Autriche, avec 8,4 km de longueur et une superficie de 18,5 km². Il fait partie du massif des Hohe Tauern. Il naît à 3 453 m et descend jusqu'à 2 100 m d'altitude. |
|
ms | https://ms.wikipedia.org/wiki/Burung_Camar_Melaka | Burung Camar Melaka | Galeri | Burung Camar Melaka / Galeri | null | Herring Gull, Larus argentatus yawning - Dornoch, Scotland. | null | image/jpeg | 1,753 | 1,951 | true | true | true | Burung Camar Melaka adalah salah satu daripada haiwan yang boleh didapati di Malaysia. Nama sainsnya ialah Lams argentatus. | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/1604 | 1604 | Births | 1604 / Births | Tokugawa Iemitsu | 日本語: 徳川家光像 | null | image/jpeg | 2,629 | 3,225 | true | true | true | 1604 was a leap year starting on Thursday of the Gregorian calendar and a leap year starting on Sunday of the Julian calendar, the 1604th year of the Common Era and Anno Domini designations, the 604th year of the 2nd millennium, the 4th year of the 17th century, and the 5th year of the 1600s decade. As of the start of 1604, the Gregorian calendar was 10 days ahead of the Julian calendar, which remained in localized use until 1923. | null |
|
th | https://th.wikipedia.org/wiki/%E0%B8%9B%E0%B8%A3%E0%B8%B0%E0%B9%80%E0%B8%97%E0%B8%A8%E0%B9%84%E0%B8%97%E0%B8%A2%E0%B9%83%E0%B8%99_%E0%B8%9E.%E0%B8%A8._2559 | ประเทศไทยใน พ.ศ. 2559 | ผู้เสียชีวิต | ประเทศไทยใน พ.ศ. 2559 / ผู้เสียชีวิต | พระบาทสมเด็จพระปรมินทรมหาภูมิพลอดุลยเดช | English: Thailand's King Bhumibol Adulyadej attends a concert at Siriraj hospital in Bangkok on September 29, 2010. ไทย: พระบาทสมเด็จพระเจ้าอยู่หัวเสด็จฯ ทอดพระเนตรการแสดง "ศิริราชคอนเสิร์ต เทิดไท้องค์อัครศิลปิน" ณ หอประชุมราชแพทยาลัย โรงพยาบาลศิริราช วันพุธ ที่ 29 กันยายน พ.ศ.2553 (Photographer attached to the Prime Minister of the Kingdom of Thailand : Peeraxpat Wimolrungkarat / พีรพัฒน์ วิมลรังครัตน์) | null | image/jpeg | 1,058 | 802 | true | true | true | เหตุการณ์ที่เกิดขึ้นใน พ.ศ. 2559 ในประเทศไทย เป็นปีที่ 235 แห่งกรุงรัตนโกสินทร์ เป็นปีที่ 71 และเป็นปีสุดท้ายในรัชสมัยของพระบาทสมเด็จพระมหาภูมิพลอดุลยเดชมหาราช บรมนาถบพิตร และเป็นปีแรกในรัชสมัยของพระบาทสมเด็จพระวชิรเกล้าเจ้าอยู่หัว | null |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Megachile_simplex | Megachile simplex | null | Megachile simplex | null | Megachile simplex female | null | image/jpeg | 540 | 720 | true | true | true | Megachile simplex is a species of bee in the family Megachilidae. It was described by Smith in 1853. | Megachile simplex is a species of bee in the family Megachilidae. It was described by Smith in 1853. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Artiom_Dziuba | Artiom Dziuba | null | Artiom Dziuba | null | Русский: 14.06.2018. Россия, Москва, «Лужники». Игроки «Зенита» в сборной России на Чемпионате Мира-2018. Матч Россия — Саудовская Аравия. | Ilustracja | image/jpeg | 1,050 | 747 | true | true | true | Artiom Siergiejewicz Dziuba – rosyjski piłkarz grający na pozycji napastnika w rosyjskim klubie Zenit Sankt-Petersburg. | Artiom Siergiejewicz Dziuba (ros. Артём Сергеевич Дзю́ба, ur. 22 sierpnia 1988 w Moskwie) – rosyjski piłkarz grający na pozycji napastnika w rosyjskim klubie Zenit Sankt-Petersburg. |
|
sr | https://sr.wikipedia.org/wiki/Chalinolobus_gouldii | Chalinolobus gouldii | null | Chalinolobus gouldii | null | English: According to Menkhorst & Knight, 2001 | null | image/png | 2,388 | 2,025 | true | true | true | Chalinolobus gouldii је врста слепог миша из породице вечерњака. | Chalinolobus gouldii је врста слепог миша из породице вечерњака (лат. Vespertilionidae). |
|
uk | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B0_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F | Миротворча операція | Класифікація | Миротворча операція / Класифікація | Миротворчий підрозділ ООН в Еритреї | English: United Nations soldiers, part of United Nations Mission in Ethiopia and Eritrea (UNMEE), monitoring Eritrea-Ethiopia boundary. Polski: Żołnierze ONZ patrolujący strefę demarkacyjną ustanowioną w Erytrei, podczas Misji Organizacji Narodów Zjednoczonych Etiopii i Erytrei (UNMEE). | null | image/jpeg | 584 | 584 | true | true | true | Міжнаро́дні опера́ції з підтри́мання ми́ру і безпе́ки — міжнародні дії або заходи, спрямовані на виконання миротворчих чи гуманітарних завдань, які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, багатонаціональних військових формувань високої готовності, які проводяться під загальним контролем Ради Безпеки ООН. | за метою:
запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів;
врегулювання або створення умов для врегулювання міждержавних, а також внутрішніх конфліктів за згодою сторін конфлікту або з використанням примусових заходів за рішенням Ради Безпеки ООН, що може включати, зокрема, спостереження і контроль за додержанням угод про припинення вогню та інших ворожих дій, роз'єднання сторін, які конфліктують, роззброєння і розформування їх підрозділів, виконання інженерних та інших робіт;
боротьби з міжнародним тероризмом і піратством;
евакуації населення із зони конфлікту;
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;
подання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок міждержавних або внутрішніх конфліктів;
виконання міліцейських (поліцейських) функцій по забезпеченню безпеки і додержання прав людини;
подання допомоги у подоланні наслідків конфліктів та відновлення миру;
усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії.
Міжнародні миротворчі операції поділяються на:
операції зі встановлення (сприяння) миру;
операції з підтримання миру;
операції з примушення до миру;
операції з відбудови миру.
Крім того, у рамках миротворчої діяльності можуть проводитись пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.
Операції зі встановлення (сприяння) миру проводяться за обов'язкової згоди сторін конфлікту з метою вирішення конфліктів, мирного урегулювання або превентивного розгортання військ, встановлення контролю за умовами перемир'я та виконання угоди про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.
Операції з підтримання миру проводяться зазвичай, після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту з метою недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного врегулювання, роз'єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.
Операції з примушення до миру проводяться за відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій та застосуванням військової сили з метою припинення збройного конфлікту і примушення ворогуючих сторін до встановлення перемир'я.
Операції з відбудови миру проводяться у постконфліктний період з метою відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту встановленням контролю над озброєнням та військовою технікою сторін, що перебували у конфлікті, забезпеченням проведення інституційних реформ.
Пошуково-рятувальні операції проводяться з метою пошуку і порятунку населення, що потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів використанням літальних апаратів, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спеціальних команд та обладнання на суші й на морі.
Гуманітарні операції проводяться з метою надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.
Електоральні операції проводяться з метою створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади. Вони можуть бути як самостійними операціями, так і складовою масштабніших операцій з постконфліктного врегулювання. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%A4%A7%E4%BA%95%E4%BF%A3%E7%AA%AA%E5%85%AB%E5%B9%A1%E7%A5%9E%E7%A4%BE | 大井俣窪八幡神社 | 文化財 | 大井俣窪八幡神社 / 文化財 | null | Kita, Yamanashi, Yamanashi Prefecture 405-0041, Japan | null | image/jpeg | 1,536 | 2,048 | true | true | true | 大井俣窪八幡神社は、山梨県山梨市にある神社。通称窪八幡神社。 | 重要文化財
窪八幡神社本殿 附 旧壁板(永正十六年)5枚 - 明治40年8月28日指定（旧壁板は平成10年12月25日追加指定）
窪八幡神社拝殿 附 鰐口1口 - 昭和24年2月18日指定
窪八幡神社鳥居 - 昭和28年2月18日指定
窪八幡神社摂社若宮八幡神社本殿 - 昭和24年2月18日指定
窪八幡神社摂社若宮八幡神社拝殿 - 昭和24年2月18日指定
窪八幡神社末社武内大神本殿 - 昭和24年2月18日指定
本殿正面に向かい左側に位置する。社記によれば、明応9年（1500年）に久保川豊前守により再建されたという。
窪八幡神社末社高良神社本殿 - 昭和24年2月18日指定
窪八幡神社末社比咩三神本殿- 昭和24年2月18日指定
窪八幡神社神門 附 石橋1基 - 昭和24年2月18日指定
神社正面の小川に架橋された石橋で、天文4年（1535年）、高遠石工による造立の銘を持つ。花崗岩製で反勾欄付。戦国期の高遠石工の作例であるとする銘に関しては、江戸時代の元禄期以降に高遠石工により修復されたとする説もあるが、神門と同時期に造立されたと考えられている。
山梨県指定文化財
窪八幡神社鐘楼 - 昭和54年12月28日指定
窪八幡神社如法経塔 - 昭和61年3月19日指定
紙本墨画淡彩窪八幡神社境内古絵図 - 昭和60年9月4日指定
木造狛犬 - 昭和56年3月12日指定
戦国時代造立の狛犬。三組の像で、台座裏の墨書から中方像、南方像、北方像と称され、年記は天文17年（1548年）、永禄8年（1565年）、永禄11年（1568年）。中方像は阿形像が像高64.4センチメートル、吽形像が62.8センチメートル、南方像は阿形像が58.8センチメートル、吽形像が57.4センチメートル、北方像は阿形像は像高56.5センチメートル、吽形像が55.4センチメートル。前後に六材を矧ぎ、尾・脚・脚先を矧ぐ。後補の玉眼は全て亡失している。現在は宝物殿に保管されているが、本来は本殿前の左右に置かれていた。 |
|
ru | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%84%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D0%B5 | Дафниевые | null | Дафниевые | null | English: Daphnia pulex, a species waiting in the wings to achieve “Model” Status. | null | image/png | 858 | 752 | true | true | true | Дафниевые — семейство ракообразных из отряда Cladocera. | Дафниевые (лат. Daphniidae) — семейство ракообразных из отряда Cladocera. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Hallstatt | Hallstatt | Iron Age | Hallstatt / History / Iron Age | "Antenna hilt" Hallstatt 'D' swords, from Hallstatt | English: Hallstatt D daggers and short antennae sword | null | image/jpeg | 519 | 1,460 | true | true | true | Hallstatt is a small town in the district of Gmunden, in the Austrian state of Upper Austria.
Situated between the southwestern shore of Hallstätter See and the steep slopes of the Dachstein massif, the town lies in Salzkammergut region, on the national road linking Salzburg and Graz.
Hallstatt is known for its production of salt, dating back to prehistoric times, and gave its name to the Hallstatt culture, the archaeological culture linked to Proto-Celtic and early Celtic people of the Early Iron Age in Europe, c. 800–450 BC.
Hallstatt is at the core of the "Hallstatt-Dachstein/Salzkammergut Cultural Landscape" declared as one of the World Heritage Sites in Austria by UNESCO in 1997. It is an area of overtourism. | In 1846, Johann Georg Ramsauer (1795–1874) discovered a large prehistoric cemetery at the Salzberg mines near Hallstatt (47.561°N 13.642°E), which he excavated during the second half of the 19th century. Eventually the excavation would yield 1,045 burials, although no settlement has yet been found. This may be covered by the later village, which has long occupied the entire narrow strip between the steep hillsides and the lake.
Some 1,300 burials have been found, including around 2,000 individuals, with women and children but few infants. Nor is there a "princely" burial, as often found near large settlements. Instead, there are a large number of burials varying considerably in the number and richness of the grave goods, but with a high proportion containing goods suggesting a life well above subsistence level.
The community at Hallstatt exploited the salt mines in the area, which had been worked from time to time since the Neolithic period, from the 8th to 5th centuries BC. The style and decoration of the grave goods found in the cemetery are very distinctive, and artifacts made in this style are widespread in Europe. In the mine workings themselves, the salt has preserved many organic materials such as textiles, wood and leather, and many abandoned artefacts such as shoes, pieces of cloth, and tools including miner's backpacks, have survived in good condition.
Finds at Hallstatt extend from about 1200 BC until around 500 BC, and are divided by archaeologists into four phases:
Hallstatt A–B are part of the Bronze Age Urnfield culture. Phase A saw Villanovan influence. In this period, people were cremated and buried in simple graves. In phase B, tumulus (barrow or kurgan) burial becomes common, and cremation predominates. Little is known about this period in which the typical Celtic elements have not yet distinguished themselves from the earlier Villanova-culture. The "Hallstatt period" proper is restricted to HaC and HaD (8th to 5th centuries BC), corresponding to the early European Iron Age. Hallstatt lies in the area where the western and eastern zones of the Hallstatt culture meet, which is reflected in the finds from there. Hallstatt D is succeeded by the La Tène culture.
Hallstatt C is characterized by the first appearance of iron swords mixed amongst the bronze ones. Inhumation and cremation co-occur.
For the final phase, Hallstatt D, daggers, almost to the exclusion of swords, are found in western zone graves ranging from c. 600–500 BC. There are also differences in the pottery and brooches. Burials were mostly inhumations. Halstatt D has been further divided into the sub-phases D1–D3, relating only to the western zone, and mainly based on the form of brooches.
Major activity at the site appears to have finished about 500 BC, for reasons that are unclear. Many Hallstatt graves were robbed, probably at this time. There was widespread disruption throughout the western Hallstatt zone, and the salt workings had by then become very deep. By then the focus of salt mining had shifted to the nearby Hallein Salt Mine, with graves at Dürrnberg nearby where there are significant finds from the late Hallstatt and early La Tène periods.
Much of the material from early excavations was dispersed, and is now found in many collections, especially German and Austrian museums, but the Hallstatt Museum in the town has the largest collection. |
|
fa | https://fa.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%B1%D9%85%D8%AA%D8%B3%D9%88 | ترمتسو | null | ترمتسو | null | English: Photograph of the public gardens in Tremezzo on Lago di Como, Italy. The lakeside garden, also known as the Parco Meier, was designed by the locally born architect Pietro Lingeri (1894–1968) as part of the project of reconstructing the eighteenth-century Villa Hortensia (owned by Roberto Meier) following a 1919 fire. For the gardens in the Italian manner he made reference, in a rococò key, to those of the Villa Colonna at Rome. (See: [1] | null | image/jpeg | 1,664 | 3,328 | true | true | true | ترمتسو یک منطقهٔ مسکونی در ایتالیا است که در Tremezzina واقع شدهاست. | ترمتسو (به ایتالیایی: Tremezzo) یک منطقهٔ مسکونی در ایتالیا است که در Tremezzina واقع شدهاست. |
|
es | https://es.wikipedia.org/wiki/Cementerio_de_Tulc%C3%A1n | Cementerio de Tulcán | Galería | Cementerio de Tulcán / Galería | null | Español: Cementerio, Tulcán, EcuadorEnglish: Cemetery, Tulcán, Ecuador | null | image/jpeg | 5,006 | 8,392 | true | true | true | El Cementerio de Tulcán, denominado oficialmente como "José María Azael Franco Guerrero" en el 2005, está localizado en la ciudad de Tulcán capital de la provincia de Carchi en el norte del Ecuador. Es notable por la topiaria, poda ornamental o arte de podar artísticamente setos y árboles de ciprés en sus jardines, que le ha dado la fama internacional siendo mencionado en la obra "Historia ilustrada de la jardinería" del autor inglés Anthony Julian Huxley, como un ejemplo notable y uno de los mejor logrados en mundo del mencionado arte, con la representación de figuras de todo tipo gracias al talento y dedicación de los jardineros que al podar los cipreses artísticamente consiguen verdaderas esculturas arbóreas. | null |
|
an | https://an.wikipedia.org/wiki/Alfred_Jules_Ayer | Alfred Jules Ayer | null | Alfred Jules Ayer | null | Deutsch: Alfred Jules Ayer | null | image/png | 190 | 155 | true | true | true | Alfred Jules Ayer, naixito de Londres o 29 d'octubre de 1910 y muerto en ixa mesma capital o 27 de chunio de 1989, estió un filosofo y pedagogo britanico, que ye considerato o pai d'o positivismo lochico, y que estió qui divulgó en o Reino Unito as teorías d'o Cerclo de Viena. | Alfred Jules Ayer (tamién conoixito como A. J. Ayer), naixito de Londres o 29 d'octubre de 1910 y muerto en ixa mesma capital o 27 de chunio de 1989, estió un filosofo y pedagogo britanico, que ye considerato o pai d'o positivismo lochico, y que estió qui divulgó en o Reino Unito as teorías d'o Cerclo de Viena. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/River_Mole_(Themse) | River Mole (Themse) | null | River Mole (Themse) | Step-Stone Bridge am River Mole in Box Hill, Surrey | This is the start of the walk up Box Hill, a scenic National Trust spot in Surrey overlooking the Downs. Box Hill is a well known beauty spot in the North Downs of Surrey, England, close to the southern outskirts of London, overlooking Dorking to the south-west. There is a small village of the same name about 1.5 kilometres (0.93 mi) to the east. The hill is named after the box trees which can be found on its steep southern and western flanks, notably around the "Whites", chalk cliffs cut by the River Mole - which you can see in the picture. This stepping stone is a very busy place and in summer it's almost impossible to find a quiet moment in which to take a photo! The funniest thing is when walkers with dogs cross the stones - half the dogs run up to the stones, brake suddenly and then give an incredibly quizzical 'and what am I supposed to do now' look, whilst the other half just leap in the water. Great fun =) | null | image/jpeg | 532 | 800 | true | true | true | Der River Mole ist ein Wasserlauf in England. Er entspringt im Süden von Rusper in West Sussex und fließt zunächst in östlicher Richtung. Im Norden von Crawley wendet er sich in nördliche Richtung und fließt unter dem Flughafen Gatwick hindurch nach Horley in Surrey. Der Mole durchquert die North Downs zwischen Dorking und Leatherhead im sogenannten Mole Gap, das eine Site of Special Scientific Interest von europäischer Bedeutung ist. Der Lauf des Mole ist von Mäandern geprägt. Westlich von Thames Ditton trennt sich der Nebenarm des River Ember von ihm und bildet mit dem Hauptarm einen Ring um das Island Barn Reservoir. Der River Mole mündet gegenüber dem Hampton Court Palace in die Themse.
Der Fluss gibt dem Mole Valley Distrikt in Surrey seinen Namen.
Historisch mündete der River Mole weiter flussaufwärts in die Themse und der River Ember hatte an seine eigene Mündung im Bereich der heutigen Mündung, doch in den 1930er Jahren wurde die Mündung beider Flüsse beim Bau der Hampton Court Bridge zusammengelegt. | Der River Mole ist ein Wasserlauf in England. Er entspringt im Süden von Rusper in West Sussex und fließt zunächst in östlicher Richtung. Im Norden von Crawley wendet er sich in nördliche Richtung und fließt unter dem Flughafen Gatwick hindurch nach Horley in Surrey. Der Mole durchquert die North Downs zwischen Dorking und Leatherhead im sogenannten Mole Gap, das eine Site of Special Scientific Interest (SSSI) von europäischer Bedeutung ist. Der Lauf des Mole ist von Mäandern geprägt. Westlich von Thames Ditton trennt sich der Nebenarm des River Ember von ihm und bildet mit dem Hauptarm einen Ring um das Island Barn Reservoir. Der River Mole mündet gegenüber dem Hampton Court Palace in die Themse.
Der Fluss gibt dem Mole Valley Distrikt in Surrey seinen Namen.
Historisch mündete der River Mole weiter flussaufwärts in die Themse und der River Ember hatte an seine eigene Mündung im Bereich der heutigen Mündung, doch in den 1930er Jahren wurde die Mündung beider Flüsse beim Bau der Hampton Court Bridge zusammengelegt. |
|
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/Chesapeake_Bay_retriever | Chesapeake Bay retriever | null | Chesapeake Bay retriever | null | A Chesapeake Bay Retriever. | null | image/jpeg | 2,544 | 3,324 | true | true | true | A chesapeake bay retriever egy amerikai kutyafajta. | A chesapeake bay retriever egy amerikai kutyafajta. |
|
en | https://en.wikipedia.org/wiki/Wac%C5%82aw_Berent | http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b7/Wac%C5%82aw_Berent_%28writer%29.jpg | Wacław Berent | null | Wacław Berent | Wacław Berent | English: Wacław Berent, Polish writer | null | image/jpeg | 361 | 255 | true | true | true | Wacław Berent was a Polish novelist, essayist and literary translator from the Art Nouveau period, publishing under the pen names S.A.M. and Wł. Rawicz. He studied Natural Science in Kraków and Zurich, and obtained a PhD in Munich before returning to Warsaw and embarking on a literary career around the turn of the century. Berent became a member of the prestigious Polish Academy of Literature in 1933. | Wacław Berent (Warsaw, 28 September 1878 – 19 November or 22 November 1940, Warsaw) was a Polish novelist, essayist and literary translator from the Art Nouveau period, publishing under the pen names S.A.M. and Wł. Rawicz. He studied Natural Science in Kraków and Zurich, and obtained a PhD in Munich before returning to Warsaw and embarking on a literary career around the turn of the century. Berent became a member of the prestigious Polish Academy of Literature (Polish: Polska Akademia Literatury) in 1933. |
hu | https://hu.wikipedia.org/wiki/M4_Sherman | M4 Sherman | Galéria | M4 Sherman / Galéria | null | Deutsch: Brennender M4-Sherman-Panzer des US-741. Panzerbataillons, unterstellte Einheit der 2. US-Infanteriedivision in der Leipziger Karl-Heine-Straße Ecke heutige Zschochersche Straße English: C 206454 - M4 tank of Sgt. George K. Cuthbert, Jr., Company C, 741st Tank Battalion, burns at the intersection of Karl Heine Str. and Zschochersche Str., Leipzig, Germany, 18 April 1945. The entire crew, Sgt. George K. Cuthbert, Jr., Cpl. Kenneth W. Nickel, Pfc. Charles Lombardo, Pfc. George R. Wilson, and Pfc. William E. Glatt, perished in the battle. The company was attached to the 23rd Infantry Regiment, 2nd Infantry Division. | null | image/jpeg | 2,119 | 1,649 | true | true | true | Az M4 Sherman a második világháború idején az Amerikai Egyesült Államokban gyártott és a szövetséges hadseregek által nagy számban használt közepes harckocsi. Nevét William Tecumseh Sherman után kapta, aki az északi szövetségi állam hadseregében szolgált mint tábornok, az amerikai polgárháború idején. A róla elnevezett harckocsi volt a II. világháború egyik legelterjedtebb és legsokoldalúbb páncélosa, amely a csendes-óceáni ütközetektől kezdve az arab-izraeli háborúkig számos fontosabb 20. századi háborúban felbukkant. | null |
|
el | https://el.wikipedia.org/wiki/%CE%9C%CE%B9%CE%BD%CF%84%CE%AC%CE%BA%CE%B1 | Μιντάκα | Ονομασίες και ιστορικά στοιχεία | Μιντάκα / Ονομασίες και ιστορικά στοιχεία | Oι αστέρες της Ζώνης του Ωρίωνα με τον Μιντάκα άνω δεξιά | English: Alnitak, Alnilam, and Mintaka, are the bright bluish stars from east to west (left to right) along the diagonal in this gorgeous cosmic vista. Otherwise known as the Belt of Orion, these three blue supergiant stars are hotter and much more massive than the Sun. They lie about 1,500 light-years away. Astronomy Picture of the Day on 10 February 2009 Deutsch: Alnitak, Alnilam und Mintaka sind - von Osten nach Westen (von links nach rechts) - die hellen, bläulichen Sterne entlang der Diagonale dieser prächtigen Aussicht. Diese drei blauen Superriesen, auch als Gürtel des Orion bekannt, sind heißer und viel massereicher als die Sonne. Sie sind 1500 Lichtjahre weit entfernt und wurden in Orions gut untersuchten interstellaren Wolken geboren. Italiano: Alnitak, Alnilam e Mintaka sono, da est ad ovest (da sinistra a destra), le stelle più luminose di colore azzurro lungo la diagonale di questa immagine della Cintura di Orione. Le tre stelle supergiganti sono più calde e più massicce del Sole e distano circa 1500 anni luca dalla Terra. Presso Alnitak sono visibili, inoltre, la Nebulosa Fiamma e la Nebulosa Testa di Cavallo (sulla sinistra), così come le nebulose a riflessione NGC 2023, IC 434 e IC 435. Vicino Mintaka, invece, sono visibili le nubi molecolari IC 426 e IC 423. La posizione di altre stelle luminose presenti nel campo visivo (tra le quali σ Orionis, VV Orionis e 31 Orionis) è stata evidenziata con l'uso delle note. | null | image/jpeg | 1,065 | 1,600 | true | true | true | Ο Μιντάκα, γνωστός και ως δ Ωρίωνος, είναι αστέρας στον αστερισμό Ωρίωνα. Αποτελεί τον δυτικότερο από τους τρεις αστέρες της Ζώνης του Ωρίωνα και είναι εύκολα ορατός με γυμνό μάτι, παρότι απέχει περίπου 1.200 έτη φωτός από τη Γη. Όταν ο Ωρίωνας βρίσκεται κοντά στον ουράνιο μεσημβρινό, ο Μιντάκα αποτελεί τον δεξιό αστέρα της Ζώνης, παρατηρούμενος από το Βόρειο ημισφαίριο κοιτώντας προς τα νότια. | Το παραδοσιακό όνομα Μιντάκα προέρχεται από την αραβική λέξη منطقة (manṭaqa), που σημαίνει ακριβώς «ζωστήρας». Είναι γνωστός και ως 34 Ωρίωνος (34 Ori, αριθμός Φλάμστηντ). Ο ουράνιος άτλαντας του Burritt το 1856 δίνει την παραλλαγή Mintika.
Ο Αλνιτάκ είναι γνωστός από την αρχαιότητα και σημαντικός στις παραδόσεις πολλών λαών εξαιτίας της θέσεώς του στη Ζώνη του Ωρίωνα. Μετρήσεις της ακτινικής του ταχύτητας από τον Ντελάντρ στο Αστεροσκοπείο των Παρισίων έδειξαν ότι ο Μιντάκα είχε μεταβαλλόμενη περιοδικά ακτινική ταχύτητα και συνεπώς ήταν φασματοσκοπικώς διπλός αστέρας. Η περίοδός του διορθώθηκε το 1904 από τον Γιοχάνες Φραντς Χάρτμαν σε 5,7 ημέρες. Ο Χάρτμαν επίσης πρόσεξε ότι η φασματική γραμμή K του ασβεστίου σε μήκος κύματος 393,4 nm στο φάσμα του αστέρα δεν μετείχε στις περιοδικές μετατοπίσεις των γραμμών από τις μεταβολές της ακτινικής ταχύτητας και υπέθεσε ότι υπήρχε ένα νέφος μεταξύ του Μιντάκα και της Γης που περιείχε ασβέστιο. Αυτή υπήρξε η πρώτη ανίχνευση του διαστρικού ή μεσοαστρικού μέσου στην ιστορία της αστρονομίας. |
|
nl | https://nl.wikipedia.org/wiki/Saint-Restitut | Saint-Restitut | null | Saint-Restitut | null | Français : Saint-Restitut : poste | null | image/jpeg | 1,920 | 2,560 | true | true | true | Saint-Restitut is een gemeente in het Franse departement Drôme en telt 1243 inwoners. De plaats maakt deel uit van het arrondissement Nyons. | Saint-Restitut is een gemeente in het Franse departement Drôme (regio Auvergne-Rhône-Alpes) en telt 1243 inwoners (1999). De plaats maakt deel uit van het arrondissement Nyons. |
|
eu | https://eu.wikipedia.org/wiki/Dendrocygna_autumnalis | Dendrocygna autumnalis | null | Dendrocygna autumnalis | Commons-logo.svg Irudi gehiago | Black-Bellied Whistling Duck, Birding Center, Port Aransas, Texas | null | image/jpeg | 1,052 | 1,440 | true | true | true | Dendrocygna autumnalis Dendrocygna generoko animalia da. Hegaztien barruko Anatidae familian sailkatua dago. | Dendrocygna autumnalis Dendrocygna generoko animalia da. Hegaztien barruko Anatidae familian sailkatua dago. |
|
pl | https://pl.wikipedia.org/wiki/Wiktoria_z_Sabiny | Wiktoria z Sabiny | null | Wiktoria z Sabiny | Atrybutami świętej Wiktorii są min. strzała i palma męczeństwa | Español: La obra representa a Santa Victoria, que murió junto con San Acisclo por profesar el cristianismo. | null | image/jpeg | 1,185 | 691 | true | true | true | Wiktoria z Sabiny, również: Wiktoria z Rzymu, wł. Sante Vittoria, Anatolia, e Audace – dziewica, męczennica chrześcijańska i święta Kościoła katolickiego. | Wiktoria z Sabiny, również: Wiktoria z Rzymu, wł. Sante Vittoria, Anatolia, e Audace (zm. 18 grudnia ok. 250–303 w Trebula Mutuesca, dzisiejsze Monteleone Sabino) – dziewica, męczennica chrześcijańska i święta Kościoła katolickiego. |
|
it | https://it.wikipedia.org/wiki/Basilica_dei_Santi_Giovanni_e_Paolo_(Venezia) | Basilica dei Santi Giovanni e Paolo (Venezia) | Presbiterio | Basilica dei Santi Giovanni e Paolo (Venezia) / Descrizione / Interno / Presbiterio | null | English:  Santi Giovanni e Paolo in Venice. View of the choir ceiling, showing the restoration work.Français :  Basilique de San Zanipolo à Venise. Vue du plafond du chœur qui montre les travaux de restauration.Italiano :  Basilica dei Santi Giovanni e Paolo, Venezia. Vista del soffitto del presbiterio, che mostra i lavori di restauro. Santi Giovanni e Paolo   Native nameSan ZanipoloLocationVenice , ItalyCoordinates45° 26′ 21.18″ N, 12° 20′ 32.63″ E  Established15th century date QS:P,+1450-00-00T00:00:00Z/7 Web pagesantigiovanniepaolo.it Authority control : Q155225 VIAF: 313032435 GND: 4414327-8 institution QS:P195,Q155225 | null | image/jpeg | 2,077 | 4,019 | true | true | true | La basilica dei Santi Giovanni e Paolo è uno degli edifici medievali religiosi più imponenti di Venezia, assieme alla basilica di Santa Maria Gloriosa dei Frari. Viene considerata il pantheon di Venezia grazie al gran numero di dogi veneziani e altri importanti personaggi che vi sono stati sepolti a partire dal Duecento.
Sorge nell'omonimo campo, nel sestiere di Castello. Nel settembre del 1922 papa Pio XI l'ha elevata alla dignità di basilica minore. | Aperto dagli altissimi finestroni gotici, splendidamente illuminati specialmente nelle ore mattutine, è scandito dagli snellissimi costoloni che si riuniscono nella chiave di volta con lo stemma della Scuola Grande di San Marco, che qui si riuniva.
A partire dalla parete destra vi si trovano:
monumento al doge Michele Morosini. La figura giacente del doge è opera della bottega di Pierpaolo e Jacobello dalle Masegne. Un arcone racchiude un mosaico dell'inizio del Quattrocento raffigurante il Crocifisso attorniato da santi che presentano il doge e la dogaressa inginocchiati.
monumento al doge Leonardo Loredan, datato al 1572. L'architettura è di Girolamo Grapiglia; la statua del doge di Girolamo Campagna; le statue allegoriche di Venezia (a sinistra), della Lega del Cambrai (a destra), dell'Abbondanza e della Pace (negli intercolumni) ed i bassorilievi, sono opere di Danese Cattaneo.
al centro è il grandioso altare maggiore, iniziato nel 1619 da Mattia Carneri e terminato da Baldassarre Longhena, un grande arco trionfale ornato di statue di Clemente Moli e di Francesco Cavrioli.
monumento funebre del doge Andrea Vendramin, considerata prevalentemente opera di Tullio Lombardo, qui trasportata nel 1817 dalla distrutta chiesa dei Servi. In questa tomba Tullio lavora indipendentemente dal padre Pietro: le decorazioni si fanno meno esuberanti, dando all'architettura un carattere più classico, confermato anche dai tondi sopra l'arcata sul modello dell'Arco di Augusto a Rimini. La struttura fu soggetta a qualche modifica rispetto alla configurazione originale ai Servi e che ci è nota grazie ad un'incisione di Cicognara. Nelle nicchie laterali sono state eliminate le statue di Adamo ed Eva, scambiate con le due statue di guerrieri che erano poste sui piedritti esterni, sostituite a loro volta dalle figure delle sante Margherita e Maddalena (opera di Lorenzo Bregno e provenienti dall'altare maggiore d Santa Marina). Oggi la statua di Adamo è giunta al Metropolitan Museum mentre quella di Eva esiste solo una copia di fine '500 al Museo Correr. Nella stessa ricostruzione vennero anche eliminate le due statue dei paggi porta scudo che ornavano le estremità della cornice superiore, oggi sono conservate mutile al Bode-Museum di Berlino. Sul muro a destra del monumento sono visibili alcuni avanzi di affresco di una più antica sepoltura attribuiti dubitativamente ad Altichiero.
monumento al doge Marco Corner (m. 1368), con statue Madonna col Bambino e quattro santi di Nino Pisano (firmato). |
|
fr | https://fr.wikipedia.org/wiki/Llandrindod_Wells | Llandrindod Wells | null | Llandrindod Wells | null | English: Junction of South Crescent with Temple Street With the Information Bureau straight ahead and Oxford Chambers on the left. | Llandrindod Wells | image/jpeg | 484 | 640 | true | true | true | Llandrindod Wells est une ville et une communauté du pays de Galles, chef-lieu administratif du comté de Powys. Avant la création du Powys, en 1974, la ville était depuis 1880 le chef-lieu du Radnorshire. Sa population était de 5 350 habitants en 2011. | Llandrindod Wells (ou simplement Llandrindod) est une ville et une communauté du pays de Galles, chef-lieu administratif du comté de Powys (mais seulement sa cinquième ville par la population). Avant la création du Powys, en 1974, la ville était depuis 1880 le chef-lieu du Radnorshire. Sa population était de 5 350 habitants en 2011. |
|
ja | https://ja.wikipedia.org/wiki/%E5%B3%B6%E6%B4%A5%E5%85%83%E4%B9%85 | 島津元久 | null | 島津元久 | 島津元久木像（尚古集成館蔵） | 日本語: 島津元久木像 | null | image/jpeg | 677 | 467 | true | true | true | 島津 元久は、南北朝時代から室町時代の武将、守護大名。大隅・日向・薩摩守護。島津氏第7代当主。島津氏6代当主島津氏久の嫡男で、母は伊集院忠国の娘。久豊の兄。子に仲翁守邦。
至徳4年/元中4年の父の死により奥州家を継ぐ。明徳4年、従兄の総州家当主島津伊久・守久父子の仲介役をしたことで、伊久から薩摩守護職と島津氏家宝、更に領地の川辺郡を譲られた。また、日向庄内の支配を図って相良前頼と衝突、応永元年に相良前頼と連携した九州探題今川了俊の4男尾崎貞兼に北郷久秀を討ち取られたが、前頼の戦死と了俊の九州探題解任で庄内の支配が確定した。その後も、両島津家は協力して了俊に協力していた国人の入来院氏ら渋谷五氏を平定し、応永4年には伊久の次男・忠朝と元久の異母弟・久豊が総州家・奥州家の名代として肥前国で新しい九州探題渋川満頼と会談して関係を改善するなど協調関係が続いた。
しかし応永7年、元久は養子としていた伊久三男の久照と伊久一族である夫人とを突然に離縁し、更に薩摩に清水城を作ったことにより総州家と不仲になった。新名一仁は本来奥州家の家督を継ぐべき元久の嫡男が応永2年に出家させられて元久の母方の叔父である石屋真梁の門弟とされて後に修行名目で関東に送られている不自然さと後に擁立された後継者が伊集院家出身の初犬千代丸であったことを挙げて、伊集院氏による工作があった可能性を指摘している 。
応永8年、渋谷五氏のうち鶴田氏を除く四氏が伊久に味方したため、奥州家・総州家は絶縁状態になり、同年の鶴田合戦で元久側が敗れると鶴田氏と共に菱刈に逃亡するなどしたが、伊集院頼久・伊作久義の支援で薩摩半島掌握に成功する 。また、樺山氏や新納氏も日向進出を認めて貰う代わりに元久支援に動いたが、異母弟の久豊とは、久豊が樺山氏や新納氏と敵対する伊東祐安の娘との婚姻を結んだことに反対したのをきっかけに関係が冷却化していった 。肥後の相良氏および幕府は伊久側についたが勘合貿易等への影響を恐れ、応永11年に幕府の調停により両家は和睦した。同年6月29日、元久は大隅・日向守護となった。応永14年に総州家の伊久が没すると、忠久は島津忠朝の平佐城を奪い、同じ時期に伊集院頼久も総州家の支配下にあった坊津・泊津を奪った 。応永16年9月10日には薩摩の守護も務めるようになり、翌年に元久は自派の一門・家臣を引き連れて上洛して将軍足利義持に拝謁している。なお、この際、日向にいた久豊と会談して和睦している。
その後も、領国内の国人の被官化を図って支配力を強め、明・李氏朝鮮・琉球と貿易を盛んに行なった。また、福昌寺、鹿児島神社の社殿建立も行った。
応永18年、出陣中に病没。天授5年/永和5年に生まれた子の仲翁守邦は出家して福昌寺の3代目住持になったため、弟の久豊と甥の伊集院煕久が後継者争いを起こした。 | 島津 元久（しまづ もとひさ）は、南北朝時代から室町時代の武将、守護大名。大隅・日向・薩摩守護。島津氏第7代当主（奥州家第2代当主）。島津氏6代当主島津氏久の嫡男で、母は伊集院忠国の娘。久豊の兄。子に仲翁守邦。
至徳4年/元中4年（1387年）の父の死により奥州家を継ぐ。明徳4年（1393年）、従兄の総州家当主島津伊久・守久父子の仲介役をしたことで、伊久から薩摩守護職と島津氏家宝、更に領地の川辺郡（硫黄島を含む）を譲られた。また、日向庄内の支配を図って相良前頼と衝突、応永元年（1394年）に相良前頼と連携した九州探題今川了俊の4男尾崎貞兼に北郷久秀を討ち取られたが、前頼の戦死と了俊の九州探題解任で庄内の支配が確定した。その後も、両島津家は協力して了俊に協力していた国人の入来院氏ら渋谷五氏を平定し、応永4年（1397年）には伊久の次男・忠朝と元久の異母弟・久豊が総州家・奥州家の名代として肥前国で新しい九州探題渋川満頼と会談して関係を改善するなど協調関係が続いた。
しかし応永7年（1400年）、元久は養子としていた伊久三男の久照と伊久一族である夫人とを突然に離縁し、更に薩摩に清水城を作ったことにより総州家と不仲になった（久照もしくは夫人所生の子が奥州家を継げば、一転して奥州家が総州家の影響下に置かれる可能性があったが、元久は関係を破棄することで伊久の思惑を絶ったとも解される ）。新名一仁は本来奥州家の家督を継ぐべき元久の嫡男（後の仲翁守邦）が応永2年（1395年）に出家させられて元久の母方の叔父である石屋真梁の門弟とされて後に修行名目で関東に送られている不自然さと後に擁立された後継者が伊集院家出身の初犬千代丸（煕久）であったことを挙げて、伊集院氏による工作があった可能性を指摘している 。
応永8年（1401年）、渋谷五氏のうち鶴田氏を除く四氏が伊久に味方したため、奥州家・総州家は絶縁状態になり、同年の鶴田合戦で元久側が敗れると鶴田氏と共に菱刈（現・鹿児島県伊佐市菱刈）に逃亡するなどしたが、伊集院頼久・伊作久義の支援で薩摩半島掌握に成功する 。また、樺山氏や新納氏も日向進出を認めて貰う代わりに元久支援に動いたが、異母弟の久豊とは、久豊が樺山氏や新納氏と敵対する伊東祐安の娘との婚姻を結んだことに反対したのをきっかけに関係が冷却化していった 。肥後の相良氏および幕府は伊久側についたが勘合貿易等への影響を恐れ、応永11年（1404年）に幕府の調停により両家は和睦した。同年6月29日、元久は大隅・日向守護となった。応永14年（1407年）に総州家の伊久が没すると、忠久は島津忠朝の平佐城を奪い、同じ時期に伊集院頼久も総州家の支配下にあった坊津・泊津を奪った 。応永16年（1409年）9月10日には薩摩の守護も務めるようになり、翌年に元久は自派の一門・家臣を引き連れて上洛して将軍足利義持に拝謁している。なお、この際、日向にいた久豊と会談して和睦している。
その後も、領国内の国人の被官化を図って支配力を強め、明・李氏朝鮮・琉球と貿易を盛んに行なった。また、福昌寺、鹿児島神社の社殿建立も行った。
応永18年（1411年）、出陣中に病没。天授5年/永和5年（1379年）に生まれた子の仲翁守邦は出家して福昌寺の3代目住持になったため、弟の久豊と甥の伊集院煕久が後継者争いを起こした。
奥州家が勝利したことにより、本拠地は大隅から鹿児島に移り、鹿児島が島津氏の城下町として栄えていくこととなる。 |
|
ca | https://ca.wikipedia.org/wiki/Renwick_(Iowa) | Renwick (Iowa) | null | Renwick (Iowa) | null | English: Streetside in Renwick, Iowa. | null | image/jpeg | 1,748 | 2,364 | true | true | true | Renwick és una població dels Estats Units a l'estat d'Iowa. Segons el cens del 2000 tenia una població de 306 habitants. | Renwick és una població dels Estats Units a l'estat d'Iowa. Segons el cens del 2000 tenia una població de 306 habitants. |
|
ro | https://ro.wikipedia.org/wiki/Biserica_de_lemn_Intrarea_Maicii_Domnului_%C3%AEn_Biseric%C4%83_din_Juli%C8%9Ba | Biserica de lemn Intrarea Maicii Domnului în Biserică din Julița | null | Biserica de lemn Intrarea Maicii Domnului în Biserică din Julița | null | Română: Biserica de lemn din Julița This is a photo of a historic monument in județul Arad, classified with number AR-II-m-A-00615 | null | image/jpeg | 3,264 | 2,448 | true | true | true | Biserica de lemn din Julița, comuna Vărădia de Mureș, județul Arad a fost ctitorită în 1787. Are hramul „Intrarea Maicii Domnului în Biserică”. Figurează pe lista monumentelor istorice, cod LMI AR-II-m-A-00615. | Biserica de lemn din Julița, comuna Vărădia de Mureș, județul Arad a fost ctitorită în 1787. Are hramul „Intrarea Maicii Domnului în Biserică”. Figurează pe lista monumentelor istorice, cod LMI AR-II-m-A-00615. |
|
de | https://de.wikipedia.org/wiki/R%C3%BCdenschwinden | Rüdenschwinden | null | Rüdenschwinden | Ortseingang aus Richtung Hausen | Deutsch: Fladungen in der Rhön: Blick in den Ortsteil Rüdenschwinden | null | image/jpeg | 2,460 | 3,280 | true | true | true | Rüdenschwinden ist ein Ortsteil der Gemeinde Fladungen im unterfränkischen Landkreis Rhön-Grabfeld. | Rüdenschwinden ist ein Ortsteil der Gemeinde Fladungen im unterfränkischen Landkreis Rhön-Grabfeld. |
Subsets and Splits